Справа №521/16087/21
Номер провадження 3/521/359/22
20 вересня 2022 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від полку управління Патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшли матеріали з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КпАП України.
Згідно протоколу серії ДПР18 № 079492 від 28.09.2021 року про адміністративне правопорушення, 28.09.2021 року в 21 години 20 хвилин в м. Одеса, на площі Бориса Дерев'янко, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, нестійка хода. Від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП не визнав, надав письмові пояснення, відповідно яких зазначив про відсутність в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - направлення на проходження медичного огляду на предмет перебування у стані алкогольного сп'яніння не складався працівниками поліції та йому не вручався, працівник поліції не пропонував пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я в присутності двох свідків, також не складався акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
На підставі викладених обставин, вважає, що складення та оформлення вищевказаного протоколу відносно нього виконано не належним чином, та зазначені недоліки не може бути усунуті в суді, що унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення.
Вивчивши матеріали адміністративного провадження, приходжу до наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП передбачені обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі: чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Нормами ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Європейський Суд з прав людини у справі «Кобець проти України» 14.02.2008 зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п.282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Із протоколу про адміністративне правопорушення, ДПР18 № 079492 від 28.09.2021 року про адміністративне правопорушення, 28.09.2021 року в 21 години 20 хвилин в м. Одеса, на площі Бориса Дерев'янко, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, нестійка хода. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З долучених до матеріалів справи та досліджених судом відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів 1033 (15) вбачається, що відеозйомка починається та йде біля автомобіля. Руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не зафіксовано. Жодним доказом у справі не доведено, що ОСОБА_1 зупинили під час керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, про які зазначено в протоколі.
Суддя зазначає, що необхідною умовою для подальшого використання наданого відеозапису, як доказу, є його інформативність та якість запису. Під інформативністю відеозапису слід розуміти наявність на ньому зафіксованих передумов виникнення та самого механізму певної події. Вкрай доречним є і відображення на відеозаписі синхронізованого часу із загальнодержавним часом, зазначенням точної дати. Якість відеозапису виражається у високій роздільній здатності отриманого відео зображення, а також у частоті кадрів (чистота кадрів в секунду), що забезпечує найбільш чітку фіксацію деталей об'єктів, що знаходяться в статиці та динаміці.
Разом з тим, наданий суду відеозапис не надає вичерпної інформації про обставини складання протоколу, оскільки не містить інформації щодо здійснення керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , не містить моменту зупинки працівниками поліції автомобіля під керуванням останнього.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, протокол було складено без свідків під відео фіксацію.
Отже, жодного іншого доказу на підтвердження обставин керування транспортним засобом ОСОБА_1 до протоколу не надано та з нагрудних камер поліцейських не вбачається.
Як вже зазначалося доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тим самим, з огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не доведена.
Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст. 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, з огляду на викладене, оскільки суду не було надано належних та достовірних доказів того, що працівниками поліції виконано вимоги ст.266 КУпАП, тому слід вважати, що в такому випадку відсутнє порушення останнім вимог Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому дана справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Оскільки адміністративне стягнення не накладається, судовий збір відповідно до приписів ст.40-1 КУпАП не стягується.
Керуючись ст. ст. 130, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в його діяннях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом встановленого законом строку з дня її винесення.
Суддя: Д.Я. Роїк