Іменем України
03 листопада 2022 року м. Чорноморськ
Суддя Іллічівського міського суду Одеської області Тордія Е.Н., розглянувши адміністративний матеріал якій надійшов з ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області № 501/2973/22 (3/501/1685/22)у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, роз'яснені права, передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 63 Конституції України,-
Стислий виклад правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 13 вересня 2022 року, приблизно о 20.00 годині, ОСОБА_1 вчинила сварку зі своєю сусідкою з кв. АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_2 , в ході якої висловлювалась в її сторону нецензурною лайкою, нанесла удар по голові , чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позиція учасників судового процесу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала, пояснила, що ОСОБА_2 є її сусідкою, яка проживає над нею, через постійний шум в них виник конфлікт, який переріс у словесну суперечку, на її неодноразові зауваження ОСОБА_2 , реагує неадекватно, поводить себе нечемно, останній раз вона вилила на неї воду, ніяких тілесних ушкоджень вона їй не наносила, нічій спокій не порушала.
ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що дійсно ОСОБА_1 є її сусідкою знизу, в кварти тирі вона проживає разом із дитиною та людиною похилого віку, сусідка, дійсно дитина рухається по квартирі , враховуючи що дом панельний є вірогідність що це чують сусіди, вона опікується інвалідом , приходиться пересувати речі але вона родить це не навмисно і це не привід стукати по батареям. 13 вересня 2022 року сусідка прийшла стала стукати у двері , виник конфлікт, 15 вересня 2022 року вона звернулась до дільничого. Сусідка її ображає кожного разу коли бачить у них конфлікт особистого характеру.
Суддя, вислухавши ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи дійшов наступного висновку.
Мотиви суду та застосовані правові норми.
Статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачені кваліфікаційні ознаки, тобто нецензурна лайка в громадських місцях образливе чипляння до громадян та інше подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність.
Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачені кваліфікаційні ознаки, тобто нецензурна лайка в громадських місцях образливе чипляння до громадян та інше подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Виходячи з диспозиції цієї норми закону, суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і обов'язковим мотивом - неповагою до суспільства (хуліганські спонукання), тобто прагненням показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення у статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» № 2899-IV.
Відповідно до Постанови, Пленуму Верховного Суду України, від 22 грудня 2006 року, № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.
З наданих в судовому засіданні пояснень його учасників вбачається ,що події відбулись через виниклі особисті неприязні відносини останніх, а не на ґрунті хуліганства, або порушенням громадського порядку.
Відтак, протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 109718 від 11 жовтня 2022 року не містить допустимих та належних доказів того що ОСОБА_1 діяла з наміром порушити саме громадський порядок та спокій громадян. Як і не містить обов'язкової ознаки об'єктивної сторони правопорушення-місця скоєння правопорушення.
Факт, протиправних дій з боку ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 у громадському місці, внаслідок чого громадський порядок і спокій громадян були порушені в судовому засіданні свого підтвердження не знайшов.
Суд в свою чергу позбавлений можливості самостійно відшукувати докази вини особи і приймає рішення на підставі наданий доказів.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які у своєї сукупності свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення до протоколу не долучено.
Норма ст. 62 Конституції України, закріплююча принцип презумпції невинуватості відносно тлумачення всіх сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь, підлягає застосуванню до вищевказаних осіб та при вирішенні справи, як норма прямої дії, відповідно до ст. 8 Конституції України.
У відповідності до ст. 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу та інших обставин.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Висновки суду щодо застосування адміністративного стягнення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 252, 280, 283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Іллічівський міський суд Одеської області.