Справа № 755/18904/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9671/2022
Головуючий у суді першої інстанції: Гончарук В.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
01 листопада 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Голиці Тетяни Іванівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 липня 2022 року, ухвалене у складі судді Гончарука В.П. у цивільній справі № 755/18904/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на його спадкове майно - на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 . У зв'язку з цим, 05 листопада 2020 року ним було подано до Десятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Проте, через пропуск шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини, нотаріус відмовив йому у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого. Зазначав, що встановлений законом строк для прийняття спадщини було пропущено ним з поважних причин, а саме через тривалу тяжку хворобу, яка була діагностована ще у 2000 році, а також через важкий емоційний стан, зумовлений втратою батька та хвилюваннями за свій стан здоров'я. Також вказував, що, оскільки від іншого співвласника квартири - ОСОБА_2 , який був братом спадкодавця, йому постійно надходили погрози з приводу прийняття спадщини, він, побоюючись за своє життя, не звертався з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса. З урахуванням викладеного, просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04 липня 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, адвокат Голиця Т.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу. Просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано того, що за наявними у матеріалах справи медичними документами в їх сукупності підтверджується факт наявності у позивача захворювання, клінічні прояви та симптоми якого, враховуючи середньоважкий перебіг захворювання, унеможливили своєчасне звернення позивача до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Голиця Т.І. апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити з наведених у ній підстав.
Представник Київської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши пояснення особи, яка з'явилася в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , після смерті його відкрилася спадщина, що складається з 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 .
У зв'язку з цим, 05.11.2020 року позивачем було подано до Десятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, про що свідчить відповідний витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі.
Разом з тим, через пропуск шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини, постановою державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори від 21.01.2021 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 після смерті його батька - ОСОБА_2 .
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . При цьому, ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що об'єктивних, непереборних, істотних труднощів у позивача для вчинення ним дій щодо подання до будь-якої нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька не було. Відтак, строк на звернення із заявою про прийняття спадщини позивачем пропущений не з поважних причин.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
У відповідності до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як встановлено ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Водночас, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Зокрема, поважними причинами пропуску строку визнаються: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, зокрема пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі № 565/1145/17.
Звертаючись до суду з позовом, позивач ОСОБА_1 , як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, посилався на те, що встановлений законом строк для прийняття спадщини було пропущено ним з поважних причин, а саме через тривалу хворобу, яка була діагностована ще у 2000 році, емоційний стан, зумовлений втратою батька та хвилюваннями за свій стан здоров'я, а також у зв'язку з погрозами від іншого співвласника квартири - ОСОБА_2 з приводу вчинення дій для прийняття спадщини.
На підтвердження пред'явлених позовних вимог позивачем було надано до суду наступні документи: - виписку з алергологічного відділення Міської ДКЛ № 2, якою підтверджується факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 01.03.2000 року по 15.03.2000 року у зазначеному медичному закладі у зв'язку з діагностуванням у нього бронхіальної астми середньотяжкого типу; - виписку із медичної картки амбулаторного хворого від 07.07.2021 року, з якої вбачається, що з 2013 року позивач перебуває на обліку в Амбулаторії № 7 КНП "ЦПМСД № 1 Дарницького району м. Києва", у зв'язку з діагностуванням у нього в 2000 році бронхіальної астми, персистуючої, середньоважкого перебігу, форма помірного загострення; - лист адміністрації клініки "Into-Sana" ТОВ "Медичні центри "Медісвіт" № 59 від 07.07.2021 року, в якому зазначено, що у період з листопада 2018 року по березень 2021 року позивач звертався до пульмонолога та гастроентеролога вказаної лікарні; з 14.11.2018 року позивач перебуває під спостереженням/обстеженням/лікуванням лікаря-пульманолога; - довідку ЛКК № 168 від 18.05.2018 року, в якій зазначено, що позивачу противопоказані роботи, зв'язані з хімічними речовинами, праця на відкритому повітрі з фізичними навантаженнями; - виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 18/14829 від 07.11.2018 року, де зазначено наступний діагноз: бронхіальна астма, середньої ступені важкості, частково контрольована; - висновок лікаря клініки "Into-Sana" ТОВ "Медичні центри "Медісвіт" від 14.11.2018 року, в якому зазначений діагноз: бронхіальна астма, персистуюча, середньоважкий перебіг, частковоконтрольована, ф. помірного загострення; - висновок лікаря клініки "Into-Sana" ТОВ "Медичні центри "Медісвіт" від 28.02.2019 року, в якому зазначений діагноз: бронхіальна астма, персистуюча, середньоважкий перебіг, частковоконтрольована, ф. помірного загострення; стан після ГРІ: гострий ринофарингіт; - висновок лікаря клініки "Into-Sana" ТОВ "Медичні центри "Медісвіт" від 09.09.2020 року, в якому зазначено наступний діагноз: Хр. обструктивний броніхт, ф. загострення, бронхіальна астма, персистуюча, легкий перебіг, контрольована, ф. легкого загострення; - консультативний висновок лікаря ДУ "Інститут серця МОЗ України" від 15.02.2017 року, в якому встановлений діагноз: артеріальна гіпертензія ІІ ст., бронхіальна астма, середньої важкості; - консультативний висновок спеціаліста КДУ № 2 Дарницького району м. Києва від 04.09.2018 року, в якому зазначено, що позивачу противопоказані роботи з хімічними речовинами, праця на відкритому повітрі, роботи на висоті, із фізичним навантаженням, переохолодження; - лист-призначення лікаря 25.11.2016 року.
Разом з тим, дослідивши зміст вказаних медичних виписок та довідок, встановлено, що більша частина з них не стосується 6-місячного строку подання заяви для прийняття спадщини.
Перебування позивача з 2013 року на обліку в Амбулаторії № 7 КНП "ЦПМСД № 1 Дарницького району м. Києва", у зв'язку з діагностуванням у нього в 2000 році бронхіальної астми, не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування на такому обліку потребує лише періодичного відвідування медичного закладу.
Натомість, відомостей стосовно того, що у період з вересня 2014 року по листопад 2020 року позивач був не в змозі самостійно пересуватися, тобто мав стан здоров'я, який перешкоджав його зверненню до нотаріуса упродовж строку для прийняття спадщини, надані позивачем докази не містять.
При цьому, позивач не був позбавлений можливості надіслати поштовим зв'язком або передати через представника нотаріально посвідчену заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, однак звернувся із такою заявою з пропуском установленого законом строку через шість років.
Також, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він перебував у тяжкому емоційному стані через втрату батька, свій стан здоров'я, а також на пропуск ним строків для подання заяви про прийняття спадщини у зв'язку з погрозами від іншого співвласника квартири - ОСОБА_2 .
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів існування об'єктивних та непереборних причин, які перешкодили йому подати заяву про прийняття спадщини після смерті спадкодавця у визначений законом шестимісячний строк, а саме з 11.09.2014 року по 11.03.2014 року. З урахуванням встановлених обставин справи, тривалості пропуску строку на прийняття спадщини, з урахуванням обізнаності позивача про смерть спадкодавця в межах передбаченого законом шестимісячного строку, у суду були відсутні підстави вважати, що наведені позивачем обставини є причинами, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення дій з прийняття спадщини.
Таким чином, встановивши, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження існування об'єктивних та істотних труднощів для позивача щодо своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність правових підстав для задоволення його вимог про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Голиці Тетяни Іванівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 03 листопада 2022 року.
Суддя-доповідач:
Судді: