[1]
19 жовтня 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ковальська В.В., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника Лалаян В.М. в режимі EasyCon, розглянувши апеляційну скаргу захисника Лалаян В.М. на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2022 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з постановою судді 07 квітня 2022 року о 21 годині 40 хвилин водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mersedes-Benz E 200 CDI», д/н НОМЕР_1 , по вул. Чорновола, 38 в м. Вишневе Бучанського району Київської області в стані алкогольного сп'яніння. Огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння було проведено із застосуванням фіксації технічними засобами за допомогою приладу «Alcotest 6820», тестом якого станом на 22 годину 15 хвилин 07 квітня 2022 року зафіксовано 0,50 проміле. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Лалаян В.М. просить скасувати постанову судді Києво-Святошинського районного суду від 03 серпня 2022 року по справі №369/3672/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог захисник вказує, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки її прийнято без з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням права ОСОБА_2 на справедливий суд.
Так, судом необґрунтовано відмовлено в заявленому ОСОБА_3 клопотанні щодо допиту свідка ОСОБА_4 , чим порушено його право на захист та справедливий суд.
Окрім цього судом у передбачений законом спосіб не викликано та не допитано свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які згідно формальних пояснень останніх, що містяться в матеріалах справи, нібито були присутні під час огляду ОСОБА_2 .
Згідно рішення ВС КАС № 560/751/17 від 27.06.2019 письмові пояснення свідків, які містяться в адміністративній справі, без їх допиту у судовому засіданні є неналежними доказами.
У суді ОСОБА_1 надав пояснення щодо обставин викладених в протоколі, проте судом до уваги пояснення ОСОБА_2 не взято, та в постанові, факти, викладені в останніх, належними та допустимими доказами не спростовані.
Окрім цього, суд першої інстанції за основу свого рішення взяв відеозапис, який є неналежним доказом, оскільки в порушення ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, відеозйомка проводилась не безперервно.
Також, всупереч вимогам законодавства, відеозапис проводився поліцейським на невідомий пристрій (не зазначено будь-яких ідентифікаційних ознак). Матеріали відео фіксації не дозволяють встановити суду відповідну хронологію та послідовність дій ОСОБА_1 та дій працівників поліції. З відеозапису не можливо встановити дату та час здійснення такої відео фіксації, а також з нього не вбачаться присутність двох свідків.
Окрім того, в порушення ч. 3 ст. 266 КУАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, всупереч незгоди ОСОБА_2 з результатами огляду, що підтверджується зазначенням ним факту, що алкогольних напоїв він не вживав, поліцейські не забезпечили його доставку до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення огляду.
В акті огляду та направленні, яке не містить підпису ОСОБА_8 та його відмови від проходження такого огляду в закладах МОЗ, поліцейським не зазначені ознаки алкогольного сп'яніння.
Окрім цього, про упереджене ставлення до ОСОБА_2 та не об'єктивне дослідження доказів, долучених до протоколу про вчинене адміністративне правопорушення, свідчить і той факт, що під час першого судового засідання 25 липня 2022 року, суддя взагалі не мала наміру вислуховувати пояснення ОСОБА_2 та зробила це лише після заявленого про це мого клопотання. Окрім цього, вказаний судовий розгляд було зведено лише до того, що суддя пояснювала, що всі докази вона вважає допустимим, в тому числі і долучене відео, оскільки зйомку на будь-який пристрій під час фіксації адміністративного правопорушення передбачено введеним військовим станом.
Всупереч зазначенням вказаного факту в судовому засіданні, у винесеній відносно ОСОБА_2 постанові, зазначений факт, судом обґрунтовано не було.
Зважаючи на вищевикладені факти, при наступному судовому засіданні ОСОБА_9 було заявлене письмове клопотання про проведення аудіо- та відео-фіксації останнього, однак вказане клопотання суддею безпідставно було залишено без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Лалаян В.М. та особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений у постанові судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2022 року про винність ОСОБА_10 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами: даними протоколу про адміністративні правопорушення серії ААД №100722 від 07 квітня 2022 року, роздруківкою тесту приладу «Drager», актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відеозаписом з місця події.
Суддя районного суду розглянув усі наявні у справі докази та дав їм належну оцінку у своїй постанові.
Доводи захисника щодо необґрунтованої відмови в заявленому ОСОБА_3 клопотанні про допит свідка ОСОБА_4 не можуть бути взятими до уваги, оскільки, як убачається з матеріалів справи, суддя районного суду відмовила у задоволенні клопотання посилаючись на те, що матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_4 був присутній при огляді водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння та при складанні протоколу.
Суддя апеляційного суду відмічає, що у разі необґрунтованої відмови у задоволенні клопотання суддею районного суду, таке ж клопотання може бути розглянуто суддею апеляційного суду.
В судовому засіданні апеляційного суду, ні захисник Лалаян В.М., ні ОСОБА_1 не заявляли клопотання про допит свідка ОСОБА_4 .
Доводи захисника про те, що суд першої інстанції не перевірив письмові пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які не були викликані в судове засідання та їх пояснення є неналежними доказами не можуть бути взятими до уваги, з огляду на те, що в матеріалах справи є відеозапис, на якому зафіксовано процес огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП (в редакції Закону №1231-ІХ від 16 лютого 2021 року) під час проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння поліцейський застосовує технічний засіб відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У даному випадку огляд ОСОБА_1 проводився із застосуванням технічного засобу відеозапису та у присутності двох свідків, хоча відповідно до вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП (в редакції Закону №1231-ІХ від 16 лютого 2021 року) проведення огляду із застосуванням технічного засобу відеозапису було достатнім.
Отже, суддя районного суду міг не перевіряти письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , проте, як убачається з матеріалів справи та постанови судді, в судове засідання викликався свідок ОСОБА_5 , який в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Лалаян В.М. заявила клопотання про допит свідка ОСОБА_5 , яке було задоволено, у зв'язку з чим, розгляд справи було перенесено на іншу дату.
Проте, в судове засідання апеляційного суду 19 жовтня 2022 року захисник Лалаян В.М., ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_5 не з'явились.
За відсутності клопотань від особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та захисника про відкладення розгляду справи суддя апеляційного суду розглянув справу на підставі наявних у справі матеріалів.
Суддя районного суду перевірив пояснення ОСОБА_2 про обставини проведення огляду та у постанові навів доводи, з яких він не взяв до уваги ці пояснення, посилаючись на відеозапис, з якого убачається, що ОСОБА_1 не виконував вказівок поліцейського при застосуванні приладу Драгер, внаслідок чого результат тесту було встановлено не з першої спроби.
Що стосується доводів захисника щодо безперервності відеозапису з нагрудної камери поліцейського, то суддя апеляційного суду відмічає, що на відеозапису зафіксовані всі події щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відсутність в матеріалах справи ідентифікаційних ознак пристрою, на який проводився поліцейським відеозапис не спростовує наявної на ньому інформації щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , яка підтверджується поясненнями самого ОСОБА_1 та іншими наявними у справі доказами, зокрема, роздруківкою тесту застосування приладу «Drager» та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З наявного в матеріалах справи відеозапису убачається, що ОСОБА_1 заперечував вживання ним алкогольних напоїв, проте не заперечував результатів тесту на стан алкогольного сп'яніння.
Так, на роздруківці тесту приладу «Drager» та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 1, 2) ОСОБА_1 своїм власноручним підписом підтвердив результати огляду - 0,50‰, відтак доводи захисника про те, що всупереч незгоди ОСОБА_2 з результатами огляду, поліцейські не забезпечили його доставку до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення огляду є безпідставними.
Відсутність підпису ОСОБА_8 в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції обумовлена змістом та структурою цього документу, який складається поліцейським та не передбачає підпису особи, яка направляється на огляд.
У даному випадку із змісту направлення ОСОБА_8 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції убачається, що поліцейський фактично зафіксував результати огляду ОСОБА_8 зі застосуванням приладу «Drager» (а.с. 7).
Отже, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_8 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими.
Щодо проведення аудіо- та відео-фіксації фіксації судового засідання за клопотанням захисника Жмуцького М.В., то суддя апеляційного суду відмічає, що чинним процесуальним законом, тобто нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, не передбачено здійснення технічної фіксації судового засідання, а також процесуальні наслідки незастосування аудіо- та відео-фіксації фіксації суддею районного суду.
Отже, порушень норм процесуального права в цій частині суддею районного суду допущено не було.
Таким чином постанова судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2022 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив :
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2022 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Лалаян В.М. - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.В. Ковальська
Справа №369/3672/22
Провадження №33/824/2393/2022
Суддя у І інстанції Омельченко М.М.
Доповідач Ковальська В.В.