Справа № 539/5091/21 Номер провадження 22-ц/814/2278/22Головуючий у 1-й інстанції Даценко В.М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
25 жовтня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Чумак О.В.
суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,
розглянула в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Клюєвої Ірини Станіславівни на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 червня 2022 року , ухвалене суддею Даценко В.М., у справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,
встановила:
У грудні 2021 року АТ «Універсал Банк» звернулося до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування підстав позову зазначає, що 20.10.2018 р. ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» із метою отримання банківських послуг «Monobank», у зв'язку із чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, яка разом із Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Посилаючись на те, що відповідачка неналежно виконує кредитні зобов'язання у порядку та строки, визначені умовами кредитного договору про надання банківських послуг «Monobank», позивач просить стягнути з позичальниці на користь банку заборгованість станом на 14.09.2021 у розмірі 18955,06 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 18955,06 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 0,00 грн.; а також судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 червня 2022 року позов Акціонерного товариства «Універсал банк» (код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: 04114 м. Київ вул. Автозаводська, 54/19) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором б/н від 20.10.2018р. у розмірі 18955,06грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 06коп), яка утворилася станом на 14.09.2021р..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк'судові витрати в розмірі 2270 гривні.
З рішенням суду першої інстанції не погодилась відповідачка та її представник адвокат Клюєва І.С. подала на рішення суду апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на неправомірність висновків суду, які ґрунтуються на порушенні норм матеріального та процесуального права; неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що розрахунок заборгованості, на який послався в рішенні суд, не є належним і допустимим доказом на підтвердження того, що відповідачка отримала позику та уклала договір з позивачем.
Також зазначає, що в анкеті-заяві не зазначена процентна ставка, а наданий позивачем витяг з умов обслуговування рахунків фізичної особи, витяг з тарифів за карткою «Monobank» відповідачкою не підписані. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги розуміла відповідачка та погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву.
Вважає, що до правовідносин неможливо застосувати ст. 634 ЦК України.
Зазначає, що районний суд не врахував правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17, якими спростовуються доводи позивача про те, що наявність підпису на анкеті-заяві свідчить про укладення кредитного договору з одночасним узгодженням всіх істотних умов.
При цьому, договір від 20.10.2018 р. у вигляді анкети-заяви не містить і строку повернення кредиту, а вимоги позивача щодо стягнення комісії також не підлягають задоволенню.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За приписами ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що 20.10.2018 р. між АТ «Універсал банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, шляхом підписання заяви-анкети про приєднання до Договору про надання банківських послуг, Умови якого опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www. monobank.ua/terms і з яким відповідач ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір, та зобов'язується виконувати його умови. При цьому він засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем.
На підставі укладеного договору, відповідачка отримала кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Отже АТ «Універсал банк» свої зобов'язання за відповідним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачці обумовлену суму кредитних коштів з можливістю розпоряджатись ними на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Згідно вищевказаного кредитного договору, пільговий період по кредитному договору від 20.10.2018 року становить 62 дні, який діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступною за датою виникнення заборгованості, при умові погашення її в повному обсязі. Пільгова відсоткова ставка становить 0,00001% річних, базова відсоткова ставка складає 3,2% на місяць, які нараховуються на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожен день з моменту виникнення заборгованості, крім цього, розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами складає 5% від заборгованості, але не менше 100 гривень та не більше залишку заборгованості.
Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,4% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).
Клієнт повинен був щомісячно сплачувати мінімальний платіж, і при несплаті якого нараховується штраф, зокрема: за прострочення платежів від 1 до 30 днів - штраф у розмірі 50 гривень; за прострочення платежів від 31 до 90 днів - у розмірі 100 гривень; за прострочення платежів від 91 до 120 днів - штраф розраховується за формулою: 100 гривень + 6,4% від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця; за прострочення платежів від 121 дня - штраф у розмірі 100 гривень та пеня 6,4% на місяць від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення виконання. При цьому діє ставка 0,00001% річних
При порушенні клієнтом строків платежу понад 90 днів, вся заборгованість за кредитним договором вважається простроченою, що є істотним порушенням зобов'язань, при якому Банк нараховує штраф в розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50% від суми, одержаного клієнтом кредиту, при цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних.
У випадку настання істотного порушення клієнтом зобов'язань, Банк, не пізніше наступного дня у мобільному додатку за допомогою месенджерів та sms направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони повинні бути здійснені.
З моменту направлення вимоги Банком на мобільний додаток і до повного погашення заборгованості на залишок суми нараховується штраф у розмірі 100 гривень та пеня у розмірі 6,4% на місяць за кожен день прострочення виконання. (п.5.19 розділу 2 Умов) Розмір відсотків за користування кредитним коштами, а також наслідки невиконання зобов'язання відповідачеві були відомі.
Також, згідно п.5.23 п.5 Умов та правил, у разі якщо на рахунку клієнта недостатньо власних коштів для сплати щомісячного мінімального платежу, Банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості клієнта.
Відповідачка не виконує умови кредитного договору, допустила прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за кредитним договором, яке перевищило 90 днів, у зв'язку з чим відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань.
27.12.2020 року позивач направив відповідачці повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, проте клієнт на контакт не виходив та не вчиняв жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв'язку з чим Банк нарахував відповідачці передбачені умовами договору санкції за порушення зобов'язання.
Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 14.09.2021 року сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем становить 18955,06 грн. та складається з заборгованості за тілом кредиту (а.с.6-8).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка не виконувала зобов'язання за укладеним з позивачем договором, тому дійшов висновку про стягнення з неї заборгованості у сумі 18955,06 грн., яка складається з використаного кредитного ліміту у сумі 15000,00 грн. та суми оведрафту - (мінус) 3955,06.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно частин першої, другої статті 1054 ЦК України кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 цього Кодексу).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 207 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першій статті 634 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору,умови,що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду,а також усі ті умови,щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин 3-6, 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справах №524/5556/19 від 12.01.2021, №234/7159/20 від 10.06.2021.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням частини першої статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо який у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ст.81 ЦПК України встановлено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Отже, місцевим судом правильно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 шляхом засвідчення генерації ключової пари, особистим ключем підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «monobank», тим самим висловивши свій намір відкрити поточний рахунок зі встановленням кредитного ліміту в сумі 1000,00 грн., який в подальшому був збільшений до 15000,00 грн.(а.с. 56-57).
Відповідно до п.3 Анкети-заяви від 20.10.2018 року підписанням договору відповідачка підтвердила, що ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг (згідно вимог чинного законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку (затверджені Рішенням Правління ПАТ «Універсал Банк» Протокол №41 від 10.10.2018 р., які діяли на момент підписання Анкети-заяви). Також підтвердила, що вищевказані документи зрозумілі їй та не потребують додаткового тлумачення. Саме в Умовах, Тарифах, Паспорті споживчого кредиту записана процентна ставка, пеня, комісія (пункт Тарифи).
Відповідно до п. 7.1. розділу "Порядок внесення змін до Договору" Умов та правил: сторони погодили наступний порядок внесення змін до Договору:
П. 7.1.1. В частині розділів (положень) Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, які містять елементи договору про споживче кредитування та/або договору банківського вкладу (депозиту), зміни вносяться за згодою Сторін. При цьому під згодою Сторін у даному пункті розуміється направлення Банком Клієнту за допомогою Мобільного додатку повідомлення (пропозиції) про зміни розділів (положень) Договору, які містять елементи договору про споживче кредитування, та акцепту Клієнтом зазначених змін. Акцепт змін Клієнтом може бути здійснено в один з таких способів: підписання відповідного документа (заяви/згоди) в Мобільному додатку; направлення текстового та/або голосового повідомлення за допомогою каналів зв'язку (месенджерів); продовження користування послугами Банку (в тому числі використання Кредитного ліміту).
У разі якщо Клієнт не погоджується із запропонованими змінами він має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, попередньо погасивши усю заборгованість за Договором, без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання. Зміни до Договору та/або Тарифів Банку будуть застосовуватися та є погодженими (акцептованими) Клієнтом, якщо протягом 2 календарних днів з моменту їх опублікування на сайті Банку Клієнт не повідомить Банк про розірвання Договору.
Відповідачка не зверталася до Банку з питання розірвання договору, чи незгодою із змінами Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг, та продовжувала користуватись карткою, а отже погодилася з умовами договору.
У підписаній анкеті-заяві відповідачка визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови (п. 2 Анкети-заяви).
Підписанням анкети-заяви відповідачка засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6 Анкети-заяви).
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що між сторонами укладено кредитний договір, погоджено його істотні умови.
Позивачем надано кредитні кошти відповідачці, якими вона користувалася, здійснювала часткове погашення заборгованості, про що свідчить інформація про рух коштів по картці від 06.05.2022 р. (а.с. 47-55). Між тим, станом на 27.12.2020 р. допустила прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного платежу понад 90 днів, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), яка за наданим позивачем розрахунком станом на 14.09.2021 р. становить 18955,06 грн. При цьому, баланс на кінець періоду складає - (мінус) 3 955,06 грн. Отже заборгованість складається з повністю використаного відповідачкою кредитного ліміту у сумі 15 000,00 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 3 955,06 грн. (а.с. 6-8). За таких обставин, вказана сума обґрунтовано стягнута з відповідачки на користь позивача.
Доводи апеляційної скарги не підтверджені належними і допустимими доказами, тому на увагу колегії суддів не заслуговують.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд не застосував правові висновки у постанові ВП ВС від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки фактичні обставини у вказаній справі є відмінні від цієї справи, яка розглядається апеляційним судом.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги те, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у цій справі у сумі 3405,00 грн. до ухвалення судового рішення, та, оскільки апеляційна скарга представника відповідачки залишається без задоволення, вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідачки в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Клюєвої Ірини Станіславівни залишити без задоволення.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 червня 2022 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 3405,00 грн (три тисячі чотириста п'ять гривень).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.В.Чумак
Судді Ю.В. Дряниця
Л.І. Пилипчук