Справа № 534/196/22
№ 2-а/534/21/22
01 листопада 2022 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області
в складі: головуючого судді Морозова В.Ю.
за участю секретаря Циганко М.А
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горішні Плавні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського СРПП Відділення № 2 (м. Горішні Плавні) Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області молодшого лейтенанта поліції Кириченка Дмитра Васильовича, третя особа Головне управління Національної поліції в Полтавській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Комсомольського міського суду Полтавської області з адміністративним позовом до до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 836690 від 13.11.21021 та закриття провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13.11.2021 о 23 год. 05 хв поліцейським СРПП ВП № 2 молодшим лейтенантом поліції Кириченком Д.В. була винесена постанова серії БАБ № 836690 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Згідно оскаржуваної постанови, 13.11.2021 о 22 год. 40 хв. він керував транспортним засобом та при зміні напрямку руху не увімкнув світловий показник повороту відповідного напрямку. Вважає, що опис обставин, зазначений в оскаржуваній постанові, не відповідає фактичним обставинам справи та не грунтується на законі. Оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки 13.11.2021 о 22 год 40 хв він не керував транспортним засобом та не був водієм у розумінні п. 1.10. ПДР. Крім того, оскаржувана постанова не відповідає імперативним вимогам ч. 3 ст. 283 КУпАП, оскільки не містить відомостей про місце вчинення адмінстративного правопорушення (зазначена неповна адреса та зі скороченнями) та не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено поліцейським фото та відеозапис.
Позивач в судове засідання не з'явився. У позовній заяві вказав, що просить справу розглянути у його відсутність та відсутність його представника.
Відповідач та представник третьої особи у судове засідання не з'явились. Про день час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Від відповідача надійшов рапорт та відеозапис правопорушення. У рапорті просив справу розглянути у його відсутність та при ухваленні рішення врахувати вище вказаний відеозапис правопорушення.
За змістом ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Встановивши фактичні обставини справи та оцінивши досліджені письмові докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 13.11.2021 року щодо позивача ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 836690. Як вбачається зі змісту вказаної постанови, позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 13.11.2021 о 22 год. 40 хв. у м. Горішні Плавні по вул. Першопрохідців ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Toyota Rav 4, д.н.з. НОМЕР_1 при зміні напрямку руху (поворот праворуч) не увімкнув світловий показник поворота відповідного напрямку руху, чим порушив п. 9 ПДР України, у зв'язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 4).
Частиною 2 статті 122 КУпАП встановлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У пункті 9 ПДР України зазначено - попереджувальні сигнали. Крім того, не конкретизовано, який саме підпункт/частину пункту 9 ПДР України порушив позивач.
Згідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За визначенням, наведеним у статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У ст. 245 КУпАП зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, чого в даному випадку інспектором дотримано не було.
Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 7 цього кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а також ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом доказування у даній справі є протиправність оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за фактичне вчинення адміністративного правопорушення та її скасування.
Позивач факт вчинення адміністративного правопорушення заперечив.
Суд вважає що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення його особою. Факт вчинення правопорушення підлягає фіксації у постанові, яка по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду правопорушення, якому передує його фіксування.
Згідно приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень, на якого в даному випадку покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження передбачених ст. 9 КУпАП обставин, то суд вважає недоведеним факт скоєння позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тому постанова винесена необґрунтовано, без дотриманням вимог КУпАП, що є підставою для її скасування.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Із дослідженого, суд дійшов до переконання, що в матеріалах справи відсутні докази про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
А відтак, позов підлягає задоволенню, зокрема, слід скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ від 13.11.2021про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 139 КАС України, в зв'язку з чим вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 496 грн 20 коп.
На підставі вищенаведеного, відповідно до п. 9 ПДР України, ст. 62 Конституції України, ст. 1, 7, 9, ч.2 ст. 122, ст. 222, 245, 251, 252, 280 КУпАП та керуючись ч.1 ст. 9, ст. 74, 77, 78, 139, ч. 9 ст. 205, ст. 244-246, 286 КАС України, ст. 287, 288, 289 КУпАП, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Поліцейського СРПП Відділення № 2 (м. Горішні Плавні) Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області молодшого лейтенанта поліції Кириченка Дмитра Васильовича, третя особа Головне управління Національної поліції в Полтавській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити .
Постанову інспектора СРПП ВП № 2 молодшого лейтенанта поліції Кириченка Дмитра Васильовича серії БАБ № 836690, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн 00 коп. - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 496 грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В'ячеслав Морозов