07 листопада 2022 року
м. Київ
справа №640/25793/19
адміністративне провадження № К/990/25045/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі №640/25793/19 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про поновлення на роботі,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправними та скасувати рішення кадрової комісії Генеральної прокуратури України від 29 жовтня 2019 року №48 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань і умінь у застосування закону, відповідності здійснення повноваження прокурора;
визнати протиправним та скасувати наказ №1437ц від 12 листопада 2019 року про звільнення з посади;
поновити на посаді начальника Департаменту нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, інших заходів примусового характеру у місцях несвободи, а також пробації Генеральної прокуратури України після 29 листопада 2019 року, у разі створення Офісу Генерального прокурора - на аналогічну посаду в Офіс Генерального прокурора;
стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, з моменту звільнення з 15 листопада 2019 року по дату винесення судового рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення кадрової комісії Генеральної прокуратури України від 29 жовтня 2019 року №48 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань і умінь у застосування закону, відповідності здійснення повноваження прокурора.
Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 12 листопада 2019 року №1437ц.
Поновлено позивача в Офісі Генерального прокурора на рівнозначній посаді начальника Департаменту нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, інших заходів примусового характеру у місцях несвободи; також пробації Генеральної прокуратури України з 16 листопада 2019 року.
Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 16 листопада 2019 року до дати фактичного поновлення на роботі.
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено.
Рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі.
12 вересня 2022 року позивач вчетверте звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, а скаржнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, необхідно було надіслати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази на обґрунтування вказаної заяви.
21 жовтня 2022 року від скаржника на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року надійшла заява, в тексті якої скаржник повідомляє суд, що питання про поновлення процесуальних строків не підіймалось, оскільки вони не були порушені та зазначає, що питання про поновлення процесуальних строків ставилось у попередній касаційній скарзі, де він обґрунтував пропуск строків тим, що ухвалу Верховного Суду від 21 лютого 2022 року він отримав лише в червні, коли з'явилась змога повернутись в Київ, до матеріалів скарги було додано копію довідки про визнання його внутрішньо переміщеною особою та роздруківки інформації з Укрпошти. Окрім цього скаржник вказує, що ухвалу Верховного Суду від 02 серпня 2022 року він отримав у відділені пошти 12 серпня 2022 року про пропуск процесуальних строків не йдеться, тому він повторно 12 вересня 2022 року, дотримуючись встановленого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку, подав цю касаційну скаргу.
Проте в прохальній частині вищезазначеної заяви скаржник не просить поновити строк на касаційне оскарження.
Отже, Суд константує, що скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху та не подано заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів на обґрунтування вказаної заяви.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції розглянута у відкритому судовому засіданні 17 листопада 2021 року. Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 17 листопада 2021 року. Останній день строку на касаційне оскарження припадав на 17 грудня 2021 року, а цю касаційну скаргу подано на пошту 12 вересня 2022 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що скаржником вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху не виконанні, скаржник не надав заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, отже у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі №640/25793/19 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про поновлення на роботі.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
О.Р. Радишевська