. 07 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/6897/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС України у Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 , у якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив стягнути податковий борг в розмірі 84382,47 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем зберігається податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
У відзиві на позов відповідач висловив незгоду із заявленою до стягнення сумою, посилаючись на те, що її розмір визначено на підставі продубльованої декларації, а відтак сума боргу є завищеною.
У відповіді на відзив позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 у встановленому Законом порядку зареєстрований фізичною особою-підприємцем, рнокпп НОМЕР_1 . Відповідач перебуває на податковому обліку в Полтавській ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області та є платником податків, який застосовує спрощену систему оподаткування.
На підставі податкової декларації від 22 квітня 2022 року за І квартал 2021 рік нараховано податкове зобов'язання зі сплати єдиного податку в розмірі 98500,00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що вищевказана податкова декларація зазнала дублювання.
15 березня 2021 року контролюючим органом сформовано податкову вимогу № 9823-13 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання у загальному розмірі 29403,87 грн., яка надсилалась на адресу відповідача, проте не була врученою з незалежних від контролюючого органа причин.
Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.
Станом на дату розгляду справи судом за відповідачем зберігається заборгованість з єдиного податку в розмірі 84382,47 грн.
Посилаючись на несплату відповідачем податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами пункту 59.5 цієї статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи.
Суд враховує, що статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
З огляду на несплату податкового (грошового) зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, таке зобов'язання набуло статусу податкового боргу.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Разом із тим, наявність у відповідача податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями підтверджено зібраними у справі письмовими доказами у їх сукупності.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області.
Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 257-263, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
. Адміністративний позов Головного управління ДПС України у Полтавській області (вул. Європейська 4, м. Полтава, 36000, ЄДРПОУ ВП 44057192) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) кошти на погашення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 84382 (вісімдесят чотири тисячі триста вісімдесят дві) гривні 47 (сорок сім) копійок на р/р UA698999980314010699000016710, отримувач ГУК у Полт. обл/тг м. Миргород/18050400, код отримувача ЄДРПОУ 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 18050400.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова