Справа № 420/14554/22
07 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом'якової В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за невиконання вимог виконавчого листа,
12 жовтня 2022 року до суду звернулось із адміністративним позовом Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Пхіденко О.С. від 22.09.2022 ВП №64136150 про накладення штрафу на позивача в розмірі 5100,00 грн.
Ухвалою суду від 17.10.2022 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк на усунення недоліків. Недоліки позовної заяви було усунуто, відкрито провадження ухвалою від 26.10.22, вирішено розглядати справу в письмовому провадженні.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в яких вбачається, що 14.01.2021 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП № 64136150 з примусового виконання виконавчого листа № 420/412/19 , виданого Одеським окружним адміністративним судом 22.09.2020, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 86% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 виходячи з 86 % відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та з врахуванням вже проведених виплат. Листом від 28.01.2021 орган ПФУ повідомив про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2020 становить 9004 грн. 20 коп. Сума доплати за період з 26.05.2020 по 31.05.2020 в сумі 324 грн. 23 коп. перераховано пенсіонеру. Нарахована доплата за період 01.01.2018 по 25.05.2020 в сумі 41899 грн. 77 коп. підлягала виплаті згідно з Порядком погашення заборгованості за пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердж. Постановою КМУ від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною программою, затвердж. Постановою правління ПФУ від 26.09.2018 № 20-1. Інформація про виконання рішення по справі № 420/412/19 внесена до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремо бюджетною програмою.
ВДВС звертає увагу суду на те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 Постанови КМУ від 22.08.2018 №649. Головним управлінням ПФУ не повідомлено виконавчу службу про те, які заходи вживаються для вирішення питання щодо виділення коштів для погашення заборгованості за судовим рішенням. Відділом ДВС встановлено факт умисного невиконання судового рішення без поважних причин, відсутність коштів у кошторисі на 2022 рік не звільняє ГУ ПФУ в Одеській області від обовязку здійснити виплати, крім того, відсутність коштів не підтверджено доказами.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши позовну заяву, відзив на позов, надані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №420/412/19 задоволений частково позов ОСОБА_1 , зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 86 % відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум, зобов'язано здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 виходячи з 86 % відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та з врахуванням вже проведених виплат.
Рішення суду набрало законної сили 26.05.2020. Одеським окружним адміністративним судом 22.09.2020 видано виконавчий лист №420/412/19 про примусове виконання судового рішення.
За заявою стягувача про примусове виконання рішення суду, 14.01.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чуб К.О. відкрито виконавче провадження №64136150 з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №420/412/19, виданого 22.09.2020.Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення постанови.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 28.01.2021 № 1500-0405-5/9824 повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виконання рішення суду. Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду вiд 23.04.2020 у справі №420/412/19, 26.05.2020 проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018 в розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення та з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2020 становив 9004 грн. 20 коп. Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили тобто з 26.05.2020 по 31.05.2020 в сумі 324 грн. 23 коп. зарахована на його поточний рахунок 04.06.2020. Нарахована доплата пенсії за період з 01.01.2018 по 25.05.2020 в сумі 41899 грн. 77 коп. підлягала виплаті згідно з Порядком погашення заборгованості за пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердж. Постановою КМУ від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень , виконання яких здійснюється за окремою бюджетною программою, затвердж. постановою правління ПФУ від 26.09.2018 № 20-1. Інформація про виконання рішення по справі № 420/412/19 Головним управлінням ПФУ внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною программою. Також ГУ ПФУ в Одеській області повідомило, що виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення з Державного бюджету України Пенсійному фонду України відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Тому на думку ГУ ПФУ в Одеській області, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденко Є.В. ВП №64136150 від 22.09.2022 накладено на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф в розмірі 5100 грн.за невиконання виконавчого документа - виконавчого листа № 420/412/19 від 22.09.2020.
Не погоджуючись із вказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02.06.2016,
За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, здійснюється органами державної виконавчої служби.
Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право : проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентований статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження". За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1). У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2).
Як вбачається з матеріалів справи, звернувшись до суду, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №420/412/19 ним виконано. Водночас, відповідачем накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області за невиконання вказаного рішення .
Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №420/412/19, Головним управлінням ПФУ в Одеській області 26.05.2020 проведено к ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018 в розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення та з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії. Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили тобто з 26.05.2020 по 31.05.2020 в сумі 324 грн. 23 коп. зарахована пенсіонеру 04.06.2020. Нарахована доплата пенсії за період з 01.01.2018 по 25.05.2020 в сумі 41899 грн. 77 коп. підлягала виплаті згідно з Порядком погашення заборгованості за пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердж. Постановою КМУ від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень , виконання яких здійснюється за окремою бюджетною программою, затвердж. постановою правління ПФУ від 26.09.2018 № 20-1. Разом з тим, з липня 2020 року був скасований Порядок № 649. Інформація про заборгованість за рішенням по справі № 420/412/19 Головним управлінням ПФУ внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною программою. Виплата нарахованої доплати пенсії здійснюється після виділення з Державного бюджету України Пенсійному фонду України відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Про стан виконання судового рішення листом Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило державного виконавця , а також про те, що погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області перераховано розмір пенсії за віком та визначено суму, що підлягає виплаті ОСОБА_1 . Проте, виплати донарахованої пенсії за вказаний період не відбулось.
Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" визначена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії. Зокрема, згідно з ч.1 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналіз визначених правових норм дає підстав для висновку, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Водночас для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, але не зробив цього. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Верховний Суд у постанові від 31 травня 2021 року у справі №560/594/20 зауважив, що невиконання пенсійним органом рішення суду дозволяє державному виконавцю вжити заходи реагування у вигляді накладення штрафу, проте необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Якщо встановлено, що невиконання відбулось без поважних причин, то наявні підстави для накладення штрафу, а у протилежному випадку (наявні реальні обставини, що є перешкодою до виконання), необхідно враховувати їх поважність та у кожному конкретному випадку виходити з цих обставин.
В свою чергу, Верховний Суд в постановах від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19 та від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.10. 2021 у справі №360/4708/20 та від 13.10.2021 у справі №360/4705/20 зазначив, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Суд зауважує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення спірної постанови слугувало те, що станом на час винесення останньої постанови Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не виконано рішення суду справі №420/419/19 в частині виплати перерахованого розміру пенсії.
Між тим, як на підставу щодо невиконання в повному обсязі судового рішення у вищезазначеній справі, позивач вказує на відсутність фінансування необхідного на виплату коштів за судовими рішеннями. Грошові кошти на виконання судових рішень не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках.
Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Крім того, статтею 71 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що бюджет Пенсійного фонду - план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 2 Бюджетного Кодексу Пенсійний фонд України є одержувачем бюджетних коштів, тобто суб'єктом, уповноваженим розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Згідно з ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України
Частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.
Фінансування виплат за судовими рішеннями здійснюється за окремою бюджетною програмою по погашенню заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до Бюджету Пенсійного фонду України на 2021 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року № 126, видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду становлять 360 000 000,00 грн. Згідно звіту про виконання Бюджету Пенсійного фонду України на 01.10.2021 року, за формою затвердженою Наказом Пенсійного фонду України від 01.06.2017 року № 105 (в редакції наказу Пенсійного фонду України від 11.06.2021 року № 79) за категорією "видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" фактично виконано коштів на суму 360 000 000,00 грн. Тобто, кошти виділені на погашення заборгованості за рішенням суду у 2021 році, реалізовано у межах наданих асигнувань.
З наданих суду доказів вбачається, що виділені кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду Головним управлінням ПФУ в Одеській області повністю використані за 2020 рік в сумі 7213,1 тис. грн., за 2021 рік в сумі 13557 ,9 тис. грн.
Бюджет ПФУ України на 2022 рік на день застосування до позивача штрафу в сумі 5100 грн. ще не затверджений, тобто Державний бюджет не виділив кошти на погашення заборгованості по пенсіям на підставі судових рішень.
Постановою від 14 жовтня 2022 р. № 1167 КМУ затвердив бюджет ПФУ на 2022 рік, видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду 360 000 тис. грн.
Реєстр судових рішень, до якого занесено, зокрема, і рішення у справі № 420/412/19, є складовою частиною Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, розпорядником бази даних якої є Пенсійний фонд України. Виплата заборгованості пенсійних коштів за рішенням суду буде проведена по надходженню коштів з Державного бюджету в порядку загальної черговості, після виділення коштів для виплати Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету.
Таким чингом, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
На підставі наведеного, слід зазначити, що обставини, на які посилається Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в своїй сукупності свідчать, що причиною невиплати позивачем стягувачу перерахованої суми пенсії, є недостатність доходів Пенсійного фонду України, а саме коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, тобто існування об'єктивних причин, що не залежать від поведінки боржника у виконавчому провадженні.
Накладення штрафу на позивача жодним чином не захищає право пенсіонера на отримання коштів.
З метою захисту інтересів стягувача державний виконавець наділений повноваженнями проводити перевірку виконання боржником рішень, що підлягають виконання відповідно до цього Закону, зокрема, одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб та інших учасників виконавчого провадження пояснення, довідки та іншу інформацію необхідну для проведення виконавчих дій (п.п.1,3 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII). Тобто, державний виконавець був зобов'язаний та мав провести перевірку виконання судового рішення "боржником", оскільки підставою для накладення відповідного штрафу є саме невиконання рішення без поважних причин. У свою чергу, відповідачем до суду не було надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що головний державний виконавець, після надходження вказаного вище листа ГУ ПФУ в Одеській області від 28.01.2021, витребував від нього відповідні пояснення, довідки або ж розрахунок, які необхідні для перевірки виконання ним судового рішення. Будь-яких заходів щодо оцінки причини невиконання рішення суду відповідачем не вжито.
При винесенні оскаржуваної постанови, відповідач обмежився лише формальним посиланням на мотивувальну частину судового рішення у справі №420/412/19, без врахування положень ст.ст.18 та 63 Закону №1404-VIII (щодо обов'язку державного виконавця перевірити повне виконання рішення) та дотримання ч.2 ст.2 КАС України, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Порядок розподілу судових витрат визначає ст. 139 КАС України. У відповідності до частин 1, 2, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
В свою чергу, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
Основними завданнями головного управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; забезпечення ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.
Позивачем у даній справі виступає - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, територіальний орган Пенсійного фонду України, а тому, підпадає під визначення суб'єкта владних повноважень згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
Таким чином, при розподілі судових витрат у даній справі підлягають застосуванню правила ч. 2 ст. 139 КАС України та при задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відповідача підлягають стягненню виключно судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Учасниками справи не заперечується, що ГУ ПФУ в Одеській області, як позивачем, під час розгляду даної справи не понесено судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз..
ГУ ПФУ в Одеській області є територіальним органом Пенсійного фонду України, суб'єктом владних повноважень, боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/412/19, яким пенсійний орган, як суб'єкт владних повноважень, був зобов'язаний вчинити дій з питань пенсійного забезпечення, які віднесені до публічно-владних управлінських функцій пенсійного органу на підставі законодавства.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в цій справі є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України, при цьому факт подання адміністративного позову у даному випадку не змінює статус позивача.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Пхіденко О.С. від 22.09.2022 ВП №64136150 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в розмірі 5100,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в протягом 10 днів з дня підписання рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення підписаний 07.11.2022.
Суддя В.В.Хом'якова