Справа № 465/5733/20 Головуючий у 1 інстанції: Марків Ю.С.
Провадження № 22-ц/811/2023/22 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
02 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від діяльності підприємства,-
В вересні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від діяльності підприємтва.
Позов мотивувала тим, що 29 червня 2000 року між сторонами зареєстровано шлюб. 23.02.2005 року позивачкою створено ПП "Сано-Львів" з часткою в статуному капіталі в розмірі 300000,00 грн. 27.06.2006 року позивачкою збільшено розмір статутного капіталу ПП "Сано-Львів" до 1000000,00 грн., а 23.07.2007 року змінено найменування ПП "Сано-Львів" на ПП "Ефективна відгодівля тварин - ОСОБА_3 ". 18.08.2008 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПП "Ефективна відгодівля тварин - Захід", згідно з яким позивачка продала відповідачу 23% статуного капіталу, номінальною вартістю 230000,00 грн. 01 вересня 2008 року в ЄДР внесено запис про зміну складу учасників на ПП "Ефективна відгодівля тварин - Захід", де, серед іншого, з часткою у 230000,00 грн. статутного капіталу зазначено ОСОБА_1 , у володінні ОСОБА_2 залишено 20000,00 грн. статуного капіталу, а 750000,00 грн. статутного капіталу залишено у власності інших власників підприємства. 17 листопада 2009 року рішенням Франківського районного суду м.Львова шлюб між сторонами розірвано, а 29 травня 2019 року Верховним судом винесено Постанову у цивільній справі №2-3632/11, яким встановлено, що частка ОСОБА_1 в статутному капіталі ПП "Ефективна відгодівля тварин - Захід" придбана ним у період шлюбу та за кошти спільно нажиті з ОСОБА_2 , а також відмовлено у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права на частку у статутному капіталі ПП "Ефективна відгодівля тварин - Захід" у розмірі 11,5% у зв'язку з неправильно обраним способом захисту, Верховний Суд вказав, що ОСОБА_2 не має права вимагати визнання за нею права власності на частку в статутному капіталі, однак в неї є право вимагати у ОСОБА_1 половини доходу від діяльності підприємства. Вказує, що за період з 01.01.2020 року по 21.04.2020 року та за період з 01.05.2020 року по 31.07.2020 року ОСОБА_1 виплачено 84722,64 грн. В подальшому позивачці стало відомо, що розмір частки в статуному капіталі відповідача після розірвання шлюбу збільшився з 230000,00 грн. до 269000,00 грн. Враховуючи те, що ОСОБА_1 отримав дивіденти в сумі 84722,64 грн., з яких 72197,83 грн. припадають на частку в статутному капіталі, набуту в шлюбі, просить стягнути з відповідача половину дивідентів, на які вона має право в розмірі 36098,91 грн.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 08 червня 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від діяльності підприємтва - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 36098 (тридцять шість тисяч дев'яносто вісім) гривень 91 коп., як грошову компенсацію 1/2 доходу (дивідентів), отриманого від діяльності Приватного підприємства "Ефективна відгодівля тварин - Захід".
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. судового збору.
Вказане рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .
Вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Покликається на те, що у суду не було підстав для задоволення позову про отримання Ѕ доходу від діяльності підприємства, оскільки справа про поділ спільного майна подружжя розглядалась вже двічі. Судом не було досліджено за які кошти відповідач придбав частку в розмірі 23% статутного капіталу Приватного підприємства «Ефективна відгодівля тварин - Захід», адже одним з визначальних є факт набуття подружжям таких грошових коштів у шлюбі.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1ст. 369 ЦПК України).
Згідно із ч. 13ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду є стягнення доходу, отриманого від діяльності підприємства в розмірі 36098,91 грн.
Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Виключно бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які вже висловлені, зокрема, у позові заяві та апеляційній скарзі, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц).
При цьому, згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.
Оскільки текст постанови складено 02 листопада 2022 року, то незважаючи на те, що розгляд справи призначено на 24 жовтня 2022 року, датою ухвалення постанови є саме 02 листопада 2022 року.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам.
Задовольняючи позовну заяву про стягнення доходу, отриманого від діяльності підприємства, суд першої інстанції виходив з того, що право власності ОСОБА_2 на корпоративні права ПП "Ефективна відгодівля тварин - Захід" після розірвання шлюбу та поділу спільного майна подружжя трансформувались в право вимоги, сутність якого полягає у праві вимоги половини отриманого доходу від діяльності ПП "Ефективна відгодівля тварин - Захід".
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.
Матеріалами справи та судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.06.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 29.06.2000 року, виданим відділом реєстрації актів громадського стану Франківського району м. Львова про що зроблено відповідний актовий запис 245, який розірвано рішенням Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2009 року, ухвалою апеляційного суду Львівської області 25 лютого 2010 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є засновником ПП «Ефективна відгодівля тварин-захід». Згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 18 серпня 2008 року, ОСОБА_2 у період шлюбу відчужила ОСОБА_1 23 % частки; згідно з рішенням засновників ПП «Ефективна відгодівля тварин-захід», частки в Статутному капіталі підприємства поділені таким чином: ОСОБА_2 - 2%, ОСОБА_1 - 23 %, у власності інших осіб - 75%
Встановлено, що позивач ОСОБА_2 , перебуваючи у зареєстрованому шлюбі продала, а відповідач ОСОБА_1 купив у неї 23% статутного капіталу ПП «Ефективна відгодівля тварин-захід». Укладення такого договору між подружжям не заборонено законом.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 02.02.2017 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та об'єднаний зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ майна, визнання недійсними договорів, витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково; визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частину Автомобіля Тойота «Прадо», 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; визнано за ОСОБА_2 право на частку у розмірі 11,5 % статутного капіталу та майна Приватного підприємства «Ефективна відгодівля тварин-захід» (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ); визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частину Автомобіля Тойота «Прадо», 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на рухоме майно, що знаходяться в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , а саме: шкіряний гостинний гарнітур (диван, диван, крісло), журнальний стіл, декори на вікна в гостинній кімнаті, спальний гарнітур, декори на вікна в спальні, дві люстри, меблі в коридорі, спортивне обладнання, кухонні меблі, витяжка, пральна машина, стіл, шість стільців, декори на вікна в кухні, духовка вбудована, плита варочна вбудована, сателітарна антена з двома ресиверами, комп'ютер, принтер, дві картини, холодильник, телевізор, порохотяг, тумба під телевізор та посуд, в решті заявлених позовних вимог ОСОБА_2 та об'єднананих зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 07 вересня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 відхилено. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 02 лютого 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 задоволено частково, рішення Франківського районного суду м. Львова від 02 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 вересня 2017 року у частині визнання за ОСОБА_2 права на частку у розмірі 11,5 % статутного капіталу та майна Приватного підприємства "Ефективна відгодівля тварин - Захід" та відмови ОСОБА_1 у задоволенні вимоги про визнання недійсними договорів скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову у частині вимоги про проведення поділу корпоративних прав ОСОБА_1 на частку у розмірі 23 % статутного капіталу Приватного підприємства "Ефективна відгодівля тварин - Захід" шляхом визнання за нею права на частку у розмірі 11,5 % статутного капіталу.
За змістом статті 113 ЦК України та статті 1 Закону України «Про господарські товариства», товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав.
Згідно зі статтею 115 ЦК України та статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Висновок щодо застосування зазначених норм права викладений у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі №6-38цс15, відповідно до якого грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об'єкт право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним з визначних є той факт, що грошові кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання.
Отже, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов'язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.
Аналогічного висновку Верховний Суд України дійшов у справі №6-79цс13 (постанова від 02 жовтня 2013 року) та у справі №6-61цс13 (постанова від 03 липня 2013 року), а також Верховний Суд у справі №161/19023/17 провадження №61-16823св19 (постанова від 11 березня 2020 року).
У рішенні Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі № 1-8/2012 за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України при вирішенні питання відносно правового режиму майна фізичної особи-підприємця зазначено, що приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об'єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної власності.
Зокрема вказано, що статутний капітал приватного підприємства, сформований за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об'єктом їх спільної сумісної власності.
Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Отже, дивіденди у розумінні ПК України - це платіж, що сплачується на користь засновників підприємства у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства.
Згідно з частиною першою, другою статті 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Статтею 113 Господарського кодексу України передбачено, що приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до частини першої статті 8 Цивільного кодексу України, якшо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Спеціального закону, яким регулюється діяльність приватних підприємств, немає. Тому всі питання організації та діяльності приватних підприємств необхідно вирішувати виходячи з загальних норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, інших законів.
Враховуючи те, що порядок формування статутного капіталу приватного підприємства такий як і у товариства з обмеженою відповідальністю, суд вважає, що вказана правова позиція застосовується також і у випадку, якщо один із подружжя є учасником приватного підприємства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №2-3632/11.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76,77 ЦПК України).
Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно відповіді Приватного підприємства "Ефективна відгодівля тварин-Захід" №22.06.2020 від 22.06.2020 року на адвокатський запит адвоката Шубака Олега Івановича, за період з 01.01.2020 року по 21.04.2020 року ПП "Ефективна відгодівля тварин - Захід" здійснило нарахування та виплату дивідентів в наступних розмірах: ОСОБА_7 - нараховано 62737,96 три., виплачено 58660,00 гри; ОСОБА_8 - нараховано 25668,44, виплачено 24000,00; ОСОБА_1 - нараховано 57732,64, виплачено 53980,00; ОСОБА_2 - нараховано 5026,72, виплачено 4700,00; ОСОБА_9 - нараховано 62737,96, виплачено 58660,00.
Відповідно до довідки №03.08.2020 від 03 серпня 2020 року за період з 01.05.2020 року по 31.07.2020 року ПП "Ефективна відгодівля тварин - Захід" здійснило нарахування та виплату дивідентів в наступних розмірах: ОСОБА_7 - нараховано 47053,47 грн., виплачено 29330,00 грн; ОСОБА_8 - нараховано 19251,33 грн., виплачено 12000,00 грн.; ОСОБА_1 - нараховано 43299,48 грн., виплачено 26990,00 грн.; ОСОБА_2 - нараховано 3770,04 грн., виплачено 2350,00 грн.; ОСОБА_9 - нараховано 47053,47 грн., виплачено 29330,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 направила ОСОБА_1 вимогу про виплату їй 42361,32 грн. (половину дивідентів (доходу), отриманих ним від ПП "Ефективна відгодівля тварин - Захід" за період з 01.01.2020 року по 31.07.2020 року).
Враховуючи те, що частка в статутному капіталі ПП «Ефективна відгодівля тварин- захід» набута ОСОБА_1 за час шлюбу є спільним майном подружжя, від якого ОСОБА_1 отримав дохід (девіденди), ОСОБА_2 має право на половину такого доходу.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що право власності ОСОБА_2 на корпоративні права ПП "Ефективна відгодівля тварин - Захід" після розірвання шлюбу та поділу спільного майна подружжя трансформувались в право вимоги, сутність якого полягає у праві вимоги половини отриманого доходу від діяльності ПП "Ефективна відгодівля тварин - Захід".
Безпідставними є покликання апелянта на те, що постановою Верховного суду від 29.05.2019 року відмовлено у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права на частку у статутному капіталі ПП "Ефективна відгодівля тварин - Захід" у розмірі 11,5 %, оскільки підставою для відмови у позові стало те, що ОСОБА_2 неправильно обрано спосіб захисту права. Верховний суд зазначав, що ОСОБА_2 немає права вимагати визнання за нею права власності на частку в статутному капіталі, проте в неї є право вимагати у ОСОБА_1 половину доходу від діяльності підприємства.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до ст.. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно ч.5ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.268,367,368, п.1 ч.1 374,375,381- 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 червня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 02.11.2022 року.
Головуючий : Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.