ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.11.2022Справа № 910/8499/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А)
до Українсько-Американсько-Швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канком" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 19)
про стягнення 1 378 101,03 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Цимбаліст І.П.
від відповідача: Андрушко І.П.
У судовому засіданні 02.11.2022, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Українсько-Американсько-Швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канком" про стягнення у розмірі 1 378 101,03 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором про передачу територіальної громади міста Києва в оренду №2060-1 від 15.11.2018, а саме в частині повної орендної плати, за період з 15.11.2021 по 31.08.2022, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 221 731,31 грн та заборгованість у розмірі 26 922,15 грн з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 15.11.2018 по 31.08.2022, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач в порядку ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13 517,14 грн та інфляційні втрати у розмірі 115 930,43 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8499/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.10.2022.
16.09.2022 позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 26 922,15 грн. В обґрунтування вказаного клопотання, позивач зазначив, що відповідачем 13.09.2022 було сплачено заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 26 922,15 грн, про що долучив до клопотання заключну виписку за період з 13.09.2022 по 13.09.2022.
03.10.2022 загальним відділом діловодства суду зареєстрований відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково визнає позовні вимоги у сумі 209 430,75 грн - як заборгованість з орендної плати за період з 15.11.2021 по 24.02.2022, яка враховує 50% знижки ставки на оренду нерухомого майна, відповідно до п. 6 рішення Київської міської ради № 25/25 від 24.12.2020 "Про деякі питання компенсації підтримки суб'єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів" зі змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Київської міської ради № 569/610 від 08.04.2021.
Також у відзиві на позовну заяву, відповідач підтвердив факт сплати заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 26 922,15 грн. В іншій частині позовних вимог просив відмовити.
05.10.2022 через електрону адресу суду представником відповідача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання через неможливість з'явитися у судове засідання, у зв'язку з відрядженням останнього до іншого міста.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 суд задовольнив клопотання Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", закрив провадження у справі №910/8499/22 в частині стягнення заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 26 922,15 грн та відклав підготовче засідання на 19.10.2022.
У судовому засіданні 19.10.2022 суд на місці ухвалив поновити строк для подання відповіді на відзив та долучити до матеріалів справи, а також закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 02.11.2022.
У судовому засіданні 02.11.2022 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору. Представник відповідача позовні вимоги визнав частково на суму 209 430,75 грн, в іншій частині просив відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
15 листопада 2018 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі-орендодавець), Українсько-Американсько-Швейцарським товариством з обмеженою відповідальністю "Канком", (надалі- орендар, відповідач) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (надалі- Підприємство-балансоутримувач, позивач) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2060-1 (надалі - договір).
Відповідно до п.1.1. договору Орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 25 вересня 2018 року №43/119 (п. 361) передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (надалі - об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. №19, літ. А для розміщення офісу.
Відповідно до п. 2.1 договору об'єктом оренди є нежитлові приміщення, загальною площею 256,50 кв.м., у т.ч. 3 поверх - 256,50 кв.м., згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.
За умовами п.п. 3.1, 3.1.1., 3.6 договору, за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, починаючи з дати підписання цього договору.
Згідно з п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачуються Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця (п. 3.7 договору ).
Відповідно до п. 9.1 договору він є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 15.11.2018 до 13.11.2021.
Пунктом 9.7 договору оренди передбачено, що для продовження його дії на новий строк орендар звертається до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії цього договору із заявою про його продовження на новий строк. До заяви додається новий звіт з незалежної оцінки об'єкта, як передбачено п. 4.2.20 цього договору. У разі неотримання орендодавцем заяви орендаря і звіту з незалежної оцінки об'єкта протягом двох місяців з дати закінчення граничного строку для їх надання орендодавець зобов'язаний направити орендарю повідомлення про припинення цього договору. Зазначене повідомлення повинно бути направлено не пізніше одного місяця після закінчення строку дії договору. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Відповідно до п. 3.12 договору у разі припинення (розірвання) цього договору відповідач сплачує орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою до дня повернення об'єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість з орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції, підприємству-балансоутримувачу.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання зі сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 15.11.2021 по 31.08.2022, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем з орендної плати у розмірі 1 221 731,31 грн та з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 26 922,15 грн. Крім того, позивач в порядку ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13 517,14 грн та інфляційні втрати у розмірі 115 930,43 грн.
Враховуючи, що 13.09.2022 відповідачем було сплачено заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 26 922,15 грн та провадження в цій частині було закрито ухвалою суду від 05.10.2022, суд здійснює розгляд позовних вимог Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" в частині заборгованості з орендної плати та нарахованих відповідачу 3% річних та інфляційних втрат.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач в свою чергу прийняв в оренду нежилі приміщення загальною площею 256,5 кв. м., у т.ч. 3 поверх -253,3 кв.м. МСК - 3,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 19, літ А, про що свідчить належним чином оформлений та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств акт приймання - передачі нерухомого майна від 27.10.2015.
Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
У позовній заяві позивач зазначає, що у відповідача утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" з орендної плати у розмірі 1 221 731,31 грн за період з 15.11.2021 по 31.08.2022, що підтверджується довідкою заборгованості про нарахування і надходження плати за користування нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 119, літ А.
Відповідно до п. 3.7. та 4.2.2. договору орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом встановлено, що відповідач у відзиві визнає заборгованість з орендної плати у розмірі 209 430,75 грн за період з 15.11.2021 по 24.02.2022, з урахуванням рішення Київської міської ради від 24.12.2020 №25/25 «Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів».
В частині заборгованості по орендній платі за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 відповідач заперечує повністю, оскільки відповідно до підпункту 1.2. п. 1 Рішення Київської міської ради №4551/4592 від 30.03.2022 Українсько-Американсько-Швейцарське товариство з обмеженою відповідальністю "Канком" є звільнене від сплати орендних платежів за вказаний період.
Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211, яка набула чинності 12.03.2020 установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.
Постановою КМУ від 22.09.2021 №981 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» щодо продовження дію карантину до 31 грудня 2021 на всій території України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1336 від 15.12.2021 дія карантину на території України була продовжена до 31.03.2022.
Суд зазначає, що Київська міська рада діє в межах повноважень, визначених статтями 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".
Відповідно до п. 28 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах.
Пунктом 6 Рішення Київської міської ради від 24.12.2020 №25/25 «Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів» із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 8 квітня 2021 року N 569/610 (надалі - «Рішення від 24.12.2020 №25/25») вирішено тимчасово, на строк з 01 січня 2021 року і на період дії карантинних обмежень, встановлених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, але не раніше 30 червня 2021 року встановити орендну плату за майно територіальної громади міста Києва у розмірі 50% від орендної плати, визначеної у діючих договорах.
Згідно з п. 11 Рішення від 24.12.2020 №25/25 застосування пунктів 6, 7 та 10 цього рішення не потребує внесення змін до договорів оренди майна територіальної громади міста Києва та договорів тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів.
Разом з тим, постійною комісією КМР з питань власності на засіданні від 30.06.2021 (протокол №18/20), у питанні 4 порядку денного «Про розгляд звернення Союзу власників малого та середнього бізнесу щодо продовження дії заходів на підтримку суб'єктів господарювання, встановлених рішенням Київради від 24.12.2020 №25/25 «Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів» в частині встановлення орендної плати за майно територіальної громади міста Києва у розмірі 50% (вх. від 22.06.2021 №08/14623).» вказано, що «…в грудні 2020 року депутати Київради затвердили комплекс заходів для підтримки малого та середнього бізнесу столиці на час карантинних обмежень, у тому числі і встановлення орендної плати за майно територіальної громади міста Києва у розмірі 50%.
Рішенням Київради від 24.12.2020 №25/25 «Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів» встановлено, що тимчасово, на строк з 01 січня 2021 року і на період дії карантинних обмежень, встановлених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, але не раніше 30 червня 2021 року встановлено орендну плату за майно територіальної громади міста Києва у розмірі 50 % від орендної плати, визначеної у діючих договорах, тобто в рішенні не визначено кінцеву дату терміну дії рішення. Одночасно, заступник голови КМДА повідомив, що карантинні обмеження в Україні встановлюються постановою Кабінету Міністрів України і у балансоутримувачів комунального майна можуть виникнути питання з приводу того, на які карантинні обмеження розповсюджується це рішення Київради. Слід зазначити, що, будь-які встановлені карантинні обмеження Кабінетом Міністрів України є підставою для нарахування встановлених пільг визначених рішенням Київради від 24.12.2020 №25/25, тобто, навіть останнє суттєве пом'якшення карантинних обмежень, яке було ухвалено Кабінетом Міністрів України, і яким було продовжено карантинні обмеження до 31 серпня 2021 року. З огляду на це, термін дії зазначеного рішення Київради закінчиться лише у випадку повного зняття карантинних обмежень Кабінетом Міністрів України».
Отже, враховуючи рішенням Київської міської ради від 24.12.2020 №25/25, яким встановлено на період дії карантинних обмежень орендну плату за майно територіальної громади міста Києва у розмірі 50% від орендної плати, визначеної у діючих договорах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з орендної плати за період з 15.11.2021 по 23.02.2022 підлягають частковому задоволенню, а саме у визнаному відповідачем розмірі 209 430,75 грн.
Що стосується заборгованості по орендній платі за період з 24.02.2022 по 31.08.2022, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Верховною Радою України 24.02.2022 Законом № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Верховною Радою України 15.03.2022 Законом № 2119-ІХ, від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Верховною Радою України Законом № 2212-ІХ, від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ. Останнім Указом воєнний стан в Україні продовжено з 23.08.2022 на 90 діб, тобто до 21.11.2022.
Підпунктом 1.2 п. 1 Рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ», із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 15.04.2022 № 4569/4610, передбачено, що у сфері комунального майна територіальної громади міста Києва на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати.
Таким чином, з урахуванням положень підпункту 1.2 п. 1 Рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592, відповідач був звільнений від сплати орендних платежів в період з 24.02.2022 по 31.08.2022, що є підставою для відмови у стягненні з Українсько-Американсько-Швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канком" орендної плати за вищевказаний період.
При цьому посилання позивача на відсутність підстав для застосування до відповідача вищевказаних рішень Київської міської ради від 24.12.2020 №25/25 та від 30.03.2022 № 4551/4592 у зв'язку з припиненням дії договору оренди №2060-1 від 15.11.2018 - 13.11.2021, не приймається судом до уваги, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 9.1 договору строк дії договору встановлено з 15.11.2018 до 13.11.2021.
Відповідно до пункту 9.4 договору договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 9.7 договору оренди передбачено, що для продовження його дії на новий строк орендар звертається до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії цього договору із заявою про його продовження на новий строк. До заяви додається новий звіт з незалежної оцінки об'єкта, як передбачено п. 4.2.20 цього договору.
У разі неотримання орендодавцем заяви орендаря і звіту з незалежної оцінки об'єкта протягом двох місяців з дати закінчення граничного строку для їх надання орендодавець зобов'язаний направити орендарю повідомлення про припинення цього договору. Зазначене повідомлення повинно бути направлено не пізніше одного місяця після закінчення строку дії договору.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 03.10.2019 № 157-ІХ «Про оренду державного та комунального майна», який введений в дію 01.02.2020, (далі - Закон № 157-ІХ), договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання Чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше:
набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
17.06.2020 було введено в дію постанову Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 «Про деякі питання оренди державного та комунального майна», якою затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 134 Порядку продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону та пункту 143 Порядку, орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
З матеріалів справи вбачається, що 10.06.2021 відповідач звертався до позивача з листом вих. №116/06, у якому просив продовжити строк дії договору оренди №2060-1 від 15.11.2018 та врахувати, що у нежитлових приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 19, літ А, відповідачем було здійснено водовідведення, будівництво побутової каналізації, оздоблювальні роботи в приміщеннях та приєднання до електричної мережі м. Києва.
Згідно з п. 144 Порядку встановлено, що після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною дев'ятою статті 18 Закону.
Так, відповідно до ч. 9 ст. 18 Закону після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень:
про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем;
про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.
Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше (п. 1 ч.2 ст. 18 Закону).
Рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 19 Закону, а також у разі невідповідності орендаря вимогам, установленим статтею 4 Закону. Таке рішення оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення.
Якщо рішенням представницького органу місцевого самоврядування встановлено, що рішення про продовження договору оренди або про відмову у продовженні приймаються представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом, відповідні рішення приймаються протягом 60 робочих днів з дати отримання заяви орендаря про продовження договору.
У разі коли орендодавцем протягом строку, встановленого частиною п'ятою статті 18 Закону, не отримано погодження уповноваженого органу управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач такого майна (якщо погодження передбачене відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача), рішення про продовження договору оренди вважається погодженим (п. 144 Порядку).
Позивачем до матеріалів справи було долучено протокол електронного аукціону №LLP001-UA-20211125-44371, організованого 21.12.2021 Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з якого вбачається, що аукціон з продовження договору оренди нежитлового приміщення площею 256,50 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 19, літ А, не відбувся.
Поряд з наведеним, суд зазначає, що жодної відповіді щодо заяви Українсько-Американсько-Швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канком" про продовження строку дії договору оренди ні орендодавцем ні балансоутримувачем не надавалось, як і не приймалось будь-яких рішень щодо відмови у його продовженні, а отже, відповідно до умов договору та вищевказаних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди вважається продовженим на новий строк.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13 517,14 грн та інфляційні втрати у розмірі 115 930,43 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Після перевірки розрахунку позивача в частині 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, суд дійшов висновку, що розрахунок останнього є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 293,55 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2542,65 грн. підлягають задоволенню.
Що стосується нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати орендних платежів, то за перерахунком суду, з урахуванням встановленої суми боргу та з огляду на положення п. 3.7 договору, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є 3% річних у розмірі 4 184,86 грн та інфляційні втрати 41 155,97 грн.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація".
Відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розподілі судового збору судом враховано ту обставину, що відповідачем була сплачена заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою після відкриття провадження у справі, а відтак, витрати по сплаті судового збору в цій частині покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Українсько-Американсько-Швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канком" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 19, ідентифікаційний код 19367453) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний код 03366500) заборгованість з орендної плати у розмірі 209 430 грн 75 коп., 3% річних у розмірі 4 478 грн 41 коп., інфляційні втрати у розмірі 43 698 грн 62 коп. та судовий збір у розмірі 4 267 грн 95 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07.11.2022
Суддя Л. Г. Пукшин