вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"02" листопада 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/509/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Кропивницького Н.М.
Розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія”, м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут”, м. Ужгород
про стягнення 208 372 690,94 грн
За участю представників сторін:
позивача: Ткаченко Р.Ю., адвокат, довіреність №149/22 выд 15.12.2021 (в режимі відеоконференції);
відповідача: Ізганич Н.Е., адвокат, довіреність №Др-134-1221 від 30.12.2021.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія” звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут” про стягнення 208 372 690,94 грн штрафу в розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу, посилаючись на невиконання відповідачем Договору купівлі- продажу природного газу № ЗКЗ-Н-02-2019-270/5 від 19.03.2019 з урахуванням Додаткових угод № 1 від 19.04.2019, № 2 від 12.06.2019, № 3 від 21.06.2019, № 4 від 12.07.2019, № 5 від 15.08.2019, № 6 від 18.09.2019, № 7 від 15.10.2019, № 8 від 18.11.2019, № 9 від 29.11.2019, № 10 від 11.12.2019, № 11 від 07.02.2020, № 12 від 24.02.2020, № 13 від 25.02.2020, № 14 від 03.03.2020, № 15 від 06.03.2020, № 16 від 24.03.2020, № 17 від 01.04.2020, № 18 від 22.04.2020, № 19 від 22.05.2020, № 20 від 03.07.2020, № 21 від 24.07.2020, № 22 від 31.07.2020, №23 від 26.08.2020, № 24 від 25.09.2020, № 25 від 02.10.2020, № 26 від 26.10.2020, № 27 від 25.11.2020, № 28 від 01.12.2020, № 29 від 28.12.2020, № 30 від 29.01.2021, № 31 від 23.02.2021, № 32 від 26.03.2021, № 33 від 23.04.2021, № 34 від 25.05.2021, № 35 від 23.06.2021, № 36 від 23.07.2021, № 37 від 28.08.2021, № 38 від 01.11.2021.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/509/22 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2022.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.07.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія” прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено на 25.08.2022.
Підготовче засідання відповідно до ухвали суду від 25.08.2022 відкладалося на 05.09.2022 у зв'язку з неявкою учасників справи, в ньому оголошувалася перерва до 16 вересня 2022 року для надання можливості учасникам справи подати суду додаткові пояснення щодо порядку передачі природного газу за укладеним між сторонами договором та надати додаткові докази на підтвердження умов транспортування природного газу та торгових сповіщень, на підставі яких природний газ передавався позивачем відповідачу у віртуальній точці в газотранспортній системі..
У ході підготовчого провадження сторони в повній мірі скористалися своїми правами на подання зав по суті спору. Так, від відповідача 04.08.2022 на поштову адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № 887-Ск-4141-0822 від 04.08.2022; позивачем, в свою чергу, 15.08.2022 подано відповідь на відзив №09/08/2022-5 від 09.08.2022. Також, 16.08.2022 від відповідача на поштову адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив №887-Ск-4178-0822 від 15.08.2022.
За наслідками проведеного у справі підготовчого провадження, з огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, що підлягали з'ясуванню судом, ухвалою суду від 16.09.2022 постановлено підготовче провадження закрити та призначити судовий розгляд справи по суті на 17.10.2022.
Судове засідання 17.10.2022 відкладалося судом на 02.11.2022 у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, зважаючи на об'єктивну неможливість вирішити спір між сторонами по суті, з метою правильного і об'єктивного розгляду справи та надання сторонам передбаченого ст. ст. 42, 46 ГПК України рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, з метою реалізації права на справедливий суд.
Присутній у судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні та відповідно до відзиву на позов позовні вимоги заперечує в повному обсязі.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань з прийняття та оплати мінімального договірного обсягу природного газу згідно з додатковою угодою №33 від 23.04.2021 до Договору купівлі-продажу природного газу № ЗКЗ-Н-02-2019-270/5 від 19.03.2019 обсягом 272 134 586,550 м.куб., у зв'язку з чим відповідно до п. 7.6. Договору він зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф в розмірі 10% договірної вартості неприйнятої частини природного газу, що за підрахунками Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія” становить 208 372 690,94 грн.
Заперечення (відзив) відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №887-Ск-4141-0822 від 04.08.2022 заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що договірні відносини припинилися шляхом розірвання договору з 01.11.2021 року, тому сторони звільнились від зобов'язань, передбачених договором.
Окрім того, у відповідача була відсутня об'єктивна можливість прийняти замовлений газ, адже по причині прийняття Постанови КМУ від 18.01.2021 року та постачання природного газу побутовим споживачам по ціні, що не відповідала ринковій та яка не забезпечувала покриття витрат навіть на закупівлю газу, відповідач поніс значні збитки.
Також, у зв'язку з дією протягом 2021 року карантину та обмежувальних заходів, встановленою забороною здійснювати нарахування та стягнення неустойки за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги та забороною припиняти/зупиняти надання послуг з постачання природного газу, серед побутових споживачів спостерігалось погіршення платіжної дисципліни, що зумовлювало низький рівень оплати послуг відповідача.
Додатково повідомляє про зростання цін на природний газ з середини 2021 року, яке негативно впливало на господарську діяльність та фінансовий стан відповідача як постачальника природного газу, оскільки останній був змушений закуповувати природний газ за ціною, що значно перевищувала ціну постачання природного газу побутовим споживачам. З викладеного відповідач робить висновок, що враховуючи ситуацію на ринку газу, а також складний фінансовий стан відповідача, останній не мав можливості з об'єктивних причин сплатити суму штрафу. Водночас, його оплата могла б призвести до значних ускладнень в роботі відповідача.
Зазначає на порушенні умов договору позивачем в частині не здійснення досудового врегулювання спору.
Відповідь на відзив.
Позивач у відповіді на відзив №09/08/2022-5 від 09.08.2022 вважає необґрунтованими заперечення відповідача. Зазначає, що розірвання сторонами Договору не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань, які мали місце під час дії Договору, встановлені розділом 7 Договору, а тому відповідач зобов'язаний сплатити на користь Продавця штраф у розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини Мінімального договірного обсягу природного газу відповідно до п. 7.6. Договору.
Аргументи відповідача щодо неможливості сплати штрафу у зв'язку з наявністю збитків через постачання природного газу за неринковою ціною в лютому та березні 2021 року, погіршення платіжної дисципліни серед побутових споживачів та підвищення цін на ринку природного газу також вважає неналежними, посилаючись на те, що укладення відповідачем договору з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» свідчить про те, що він мав необхідні кошти для закупівлі природного газу у вказаного суб'єкта господарювання та був готовий виконувати відповідні зобов'язання з оплати прийнятого природного газу. Вказана обставина, на думку позивача, спростовує доводи відповідача про неможливість здійснення розрахунків зі своїми контрагентами та спростовує посилання відповідача на неможливість здійснення оплати штрафу на користь позивача через наявність збитків та погіршення платіжної дисципліни.
Крім того, звертає увагу відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував факт укладення договору з контрагентами за ціною, що є вищою ціни постачання. При цьому, як вказано в листі відповідача від 30 вересня 2021 року, саме з метою купівлі природного газу на більш вигідних умовах останній уклав договір з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», що навпаки спростовує доводи Відповідача щодо необхідності закуповувати природний газ за ціною, що значно перевищувала ціну постачання природного газу побутовим споживачам.
Пояснює, що укладений між сторонами Договір купівлі-продажу природного газу не містить положень, які б дозволяли відповідачу не виконувати вимогу зі сплату штрафу у зв'язку з наявністю обставин, на які посилається відповідач, а тому посилання на вказані у відзиві обставини є нерелевантним, а самі дії Відповідача суперечать ст. 526 ЦК України.
Додатково звертає увагу, що доводи відповідача про порушення позивачем порядку розв'язання спорів є необґрунтованими, позаяк ще до звернення до суду з позовом позивач надсилав відповідачу претензію, яку відповідач не виконав та не надав відповіді на неї позивачу, що підтверджує відсутність в ТОВ «Закарпатгаз Збут» наміру ведення будь-якої комунікації з даного питання та свідчить про неможливість застосування переговорів та консультацій між ним та Позивачем.
Заперечення.
Відповідач у поданому суду запереченні на відповідь на відзив №887-Ск-4178-0822 від 15.08.2022 не погоджується з аргументами позивача та зазначає, що у випадку розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, а одним із зобов'язань відповідача за Договором е сплата штрафу, то в результаті укладення додаткової угоди про розірвання договору дане зобов'язання також було припинено разом з іншими зобов'язаннями відповідача та позивача.
Вказує, що позивач не навів жодних заперечень щодо аргументів Відповідача про наявність в останнього значних збитків через постачання природного газу побутовим споживачам по ціні, що не відповідала ринковій, погіршення платіжної дисципліни споживачів, а також підвищення цін на ринку природного газу.
Також, відповідач наголошує, що жодних дій спрямованих на звернення до переговорів та консультацій з відповідачем позивач не вчинив, не виконавши обов'язок щодо проведення переговорів та консультацій, передбачений п. 9.1. Договору.
Пояснення.
Згідно з наданими суду письмовими поясненнями позивача №08/09/2022-5 від 08.09.2022 та відповідача від 13.09.2022, учасники справи з посиланням на положення пункту 11 глави 7 Розділу ІІІ, пункти 1, 5, 8 глави 2 Розділу XIV Кодексу газотранспортної системи (надалі - Кодекс ГТС) зазначили, що передача природного газу Продавцем Покупцю за Договором здійснюється на віртуальній торговій точці шляхом подачі торгових сповіщень на відчуження (Продавцем) та набуття (Покупцем) природного газу відповідно оператору газотранспортної системи з подальшим погодженням такої передачі природного газу оператором газотранспортної системи та віднесення таких обсягів на відповідні портфоліо балансування:.
- як відбір з газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на відчуження - на портфоліо Продавця (позивача у справі);
- як подачу до газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на набуття - на портфоліо Покупця (відповідача у справі).
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
19 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РГК Трейдінг», як Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закапатгаз збут», як Покупцем укладено Договір купівлі-продажу природного газу за №ЗК3-Н-02-2019-270/5 (надалі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язався передати покупцеві у 2019 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1. Договору).
Згідно з п. 1.2. Договору природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору Продавець передає покупцеві з 01.04.2019 року по 30.04.2019 року (включно) природний газ обсягом до 286,110 тис.куб.м. Обсяги природного газу, які планується передати згідно з цим Договором можуть змінюватися сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку.
Положеннями Розділу 3 Договору сторонами визначено порядок та умови передачі природного газу.
Зокрема, відповідно до п. 3.1. Договору Продавець передає покупцеві природний газ у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу. Право власності на природний газ переходить від Продавця до Покупия у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу.
Положеннями п. 3.2. Договору визначено, що передача газу за цим Договором здійснюється шляхом надання Оператору ГТС Сторонами торгових сповіщень (в розумінні Кодексу ГТС) на відчуження/набуття природного газу, в якому зокрема зазначаються обсяги природного газу, визначені Покупцем (заявка покупця) згідно з пунктом 2.1 цього Договору.
У разі відхилення Оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від Продавця причинам (в тому числі, якщо зазначені в торговому сповіщенні Покупця обсяги відрізняються від обсягів, визначених в пунктг 2.1 цього Договору), Продавець не несе відповідальність за невиконання умов цього Договору в частині передачі природного газу.
Приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 3.3. Договору обсяги газу, зазначені Продавцем в торговому сповіщенні згідно пункту 2.1. та 3.2. цього Договору, можуть відрізнятися від обсягів газу, фактично відібраних покупцем за цим Договором і визначених ним в акті приймання-передачі природного газу. При цьому, підписання Сторонами актів приймання-передачі природного газу свідчить про повне виконання Продавцем своїх зобов'язань в частині передачі газу за цим Договором.
Ціна за 1000 м.куб. газу становить 6235,51 грн, крім того ПДВ - 20%. Всього до сплати за 1000 м.куб. газу разом з податком на додану вартість 7482,61 грн (п. 5.1. Договору).
За умовами п. 6.1. Договору Оплата за природний газ здійснюється Покупцем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 3 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
За положеннями п. 11.1. договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.04.2019 року і діє в частині продажу природного газу до 30.04.2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Судом також встановлено, що сторонами Договору укладено до Договору ряд додаткових угод, якими вносилися зміни шляхом доповнення або викладення в новій редакцій пунктів Договору, якими врегульовано кількість (обсяг) природного газу, що передається Продавцем Покупцеві (п. 2.1. Договору), ціни природного газу у відповідний календарний місяць (п. 5.1. Договору) та строк дії Договору (п. 11.1. Договору), зокрема:
- у додатковій угоді №1 від 19.04.2019 року сторонами погоджено обсяг постачання та ціну природного газу з 01.05.2019 року по 30.06.2019 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 30.06.2019 року;
- у додатковій угоді №2 від 12.06.2019 року - змінено ціну газу, поставленого у червні 2019 року;
- у додатковій угоді №3 від 21.06.2019 року погоджено обсяг постачання газу по 31.07.2019 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.08.2019 року;
- у додатковій угоді №4 від 12.07.2019 року погоджено обсяг поставленого у серпні 2019 року газу та ціну газу, поставленого у липні 2019 року;
- у додатковій угоді №5 від 15.08.2019 року погоджено обсяг поставленого у вересні 2019 року газу та ціну природного газу у серпні 2019 року;
- у додатковій угоді № 6 від 18.09.2019 року передбачено обсяг постачання газу у жовтні 2019 року, визначено ціну за газ, поставлений у вересні 2019 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.10.2019 року;
- у додатковій угоді № 7 від 15.10.2019 року погоджено обсяг постачання газу у листопаді 2019 року, визначено ціну за газ, поставлений у жовтні 2019 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 30.11.2019 року;
- у додатковій угоді № 8 від 18.11.2019 року передбачено обсяг постачання газу у грудні 2019 року, визначено ціну за газ, поставлений у листопаді 2019 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.12.2019 року;
- у додатковій угоді №9 від 29.11.2019 року викладено п. 2.1. розділу 2 «Кількість та фізичко-хімічні показники природного газу» та п. 5.1. розділу 5 «Ціна природного газу» в нових редакціях щодо обсягів та ціни природного газу, переданого Продавцем Покупцю з квітня по грудень 2019 року включно;
- у додатковій угоді № 10 від 11.12.2019 року передбачено обсяг постачання газу у січні 2020 року, визначено ціну за газ, поставлений у грудні 2019 року та січні 2020 року, а також продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.01.2020 року;
- у додатковій угоді № 11 від 07.02.2020 року передбачено обсяг постачання газу та його базову ціну в лютому 2020 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 29.02.2020 року;
- у додатковій угоді №13 від 25.02.2020 року погоджено обсяг поставленого у березні 2020 року природного газу, визначено остаточну ціну за газ за лютий 2020 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.03.2020 року;
- у додатковій угоді №15 від 06.03.2020 року сторонами визначено базову ціну природного газу за березень 2020 року;
- у додатковій угоді №16 від 24.03.2020 року погоджено обсяг переданого у квітні 2020 року природного газу, визначено остаточну ціну за газ за березень 2020 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 30.04.2020 року;
- у додатковій угоді №17 від 01.04.2020 року продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.12.2021 року.
- у додатковій угоді №18 від 22.04.2020 року погоджено обсяг поставленого газу у травні 2020 року та визначено остаточну ціну за газ в квітні 2020 року;
- у додатковій угоді №19 від 22.05.2020 року погоджено обсяг поставленого газу у червні 2020 року та визначено остаточну ціну за газ в травні 2020 року;
- у додатковій угоді №20 від 03.07.2020 року погоджено обсяг поставленого газу у липні 2020 року та визначено базову ціну газу в липні 2020 року;
- у додатковій угоді №21 від 24.07.2020 року погоджено обсяг поставленого газу у серпні 2020 року та визначено остаточну ціну за газ в липні 2020 року;
- у додатковій угоді №22 від 31.07.2020 року сторонами визначено остаточну ціну за газ в серпні 2020 року;
- у додатковій угоді №23 від 26.08.2020 року погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у вересні 2020 року;
- у додатковій угоді №24 від 25.09.2020 року погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у жовтні 2020 року;
- у додатковій угоді №26 від 26.10.2020 року погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у листопаді 2020 року;
- у додатковій угоді №27 від 25.11.2020 року погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у грудні 2020 року;
- у додатковій угоді №29 від 28.12.2020 року погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у січні 2021 року;
- у додатковій угоді №30 від 29.01.2021 року сторонами визначено порядок визначення остаточної ціни переданого Покупцю в лютому 2021 року природного газу в залежності від фактично переданих обсягів;
- у додатковій угоді №31 від 23.02.2021 року сторонами визначено порядок визначення остаточної ціни переданого Покупцю в березні 2021 року природного газу в залежності від фактично переданих обсягів;
- у додатковій угоді №32 від 26.03.2021 року сторонами визначено порядок визначення остаточної ціни переданого Покупцю в квітні 2021 року природного газу в залежності від фактично переданих обсягів;
- у додатковій угоді №34 від 25.05.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у червні 2020 року;
- у додатковій угоді №35 від 23.06.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у липні 2020 року;
- у додатковій угоді №36 від 23.07.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у серпні 2020 року;
- у додатковій угоді №37 від 28.08.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у вересні 2020 року.
Також, судом встановлено, що Додатковою угодою №12 від 24.02.2020 року сторонами врегульовано здійснення електронного документообігу між Продавцем та Покупцем, а відповідно до Додаткової угоди №14 від 03.03.2020 року змінено назву Продавця за Договором з ТОВ «РГК Трейдінг» на ТОВ «ЄГАЗ», Додаткової угоди №25 від 02.10.2020 року назву продавця з ТОВ «ЄГАЗ» змінено на ТОВ «ЙЕ Енергія». Крім цього, Додатковою угодою №28 від 01.12.2020 року сторонами викладено в новій редакції п. 7.2. Договору щодо відповідальності Покупця за несвоєчасне виконання зобов'язань за п. 6.1. Договору.
23 квітня 2021 року сторонами укладено Додаткову угоду №33, якою доповнено п. 2.1. договору наступним:
«Сторони дійшли згоди, що в період з 01.05.2021 року по 30.04.2022 року включно продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі не менше 316 000 000 м.куб. (Мінімальний договірний обсяг). Сторони визначили наступні планові обсяги, які в сукупності становлять не менше мінімального договірного обсягу, в наступних періодах: у травні 2021 року - 13 000 м.куб., червень-серпень 2021 року - по 7000 м.куб., вересень 2021 року - 8000 м.куб., жовтень 2021 року - 25 000 м.куб., листопад 2021 року - 38 000 м.куб., грудень 2021 року - 57 000 м.куб., січень 2022 року - 57 000 м.куб., лютий 2022 року - 43 000 м.куб., березень 2022 року - 33 000 м.куб., квітень 2022 року - 21 000 м.куб.
Покупець зобов'язуеться замовити, прийняти природний газ в обсязі не менше Мінімального договірного обсягу за цим Договором.
Сторони також домовились, що у разі дострокового припинення Сторонами дії даного Договору, Сторони зобов'язані у будь-якому випадку передати та/або відповідно прийняти і оплатити Мінімальний договірний обсяг до дати припинення дії даного Договору».
Згідно з п.п. 3, 4 Додаткової угоди №33 від 23.04.2021 до Договору Сторонами доповнено розділ 7 пунктами 7.5., 7.6. наступного змісту:
« 7.5. У випадку не передачі Продавцем Мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз. 23 п.2.1. Договору за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року або до дати припинення дії Договору, Продавець зобов'язаний сплатити на користь Покупця штраф у розмірі 10% Договірної вартості не переданої частини Мінімального договірного обсягу.
У такому випадку Договірна вартість не переданої частини Мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки розраховується як добуток такої не переданої частини Мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно та ціни газу за цей період, визначеної відповідно до Розділу 5 Договору».
« 7.6. У випадку, якщо покупець в період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно або до дати припинення дії договору замовив та/або прийняв обсяг природного газу менше Мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз. 23 п. 2.1. договору, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця штраф у розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини Мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки.
У такому випадку договірна вартість неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки розраховується як добуток такої неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно та ціни газу за цей період, визначеної відповідно до Розділу 5 договору.
У разі неприйняття покупцем договірних обсягів природного газу за окремі періоди поставки (місяці), що призводить до неможливості відбору мінімального договірного обсягу природного газу до 30.04.2022 року або до дати припинення дії договору, продавець має право в будь-який момент вимагати сплати штрафу в розмірі, визначеному в цьому пункті договору».
Крім того, відповідно до п. 2 Додаткової угоди №33 від 23.04.2021 до Договору сторонами погоджено вартість ціни природного газу в травні 2021 року, а відповідно до п. 6 даної Додаткової угоди строк дії Договору в частині продажу природного газу продовжено до 30.04.2022 року.
Позивач стверджує, що ним на виконання умов договору в період з травня по вересень 2021 року включно передано, а відповідачем, в свою чергу, прийнято природний газ загальним обсягом 43 865 413,45 м.куб.
Так, відповідно до Актів приймання-передачі природного газу № РГК81010313, № РГК81010314, № РГК81010315 від 31.05.2021, №РГК81012046, № РГК81012069, № РГК81012070 від 30.06.2021, № РГК81013958, № РГК81013974, № РГК81014010 від 31.07.2021, №РГК81015354, № РГК81015839 від 31.08.2021, № РГК81017709, № РГК81017710, № РГК81017711 від 30.09.2021 позивачем як Продавцем передано, а відповідачем як Покупцем приймалися наступні обсяги природного газу:
- у травні 2021 року - 13 386 737,71 м.куб., у червні 2021 року - 7 576 885,55 м.куб., у липні 2021 року - 7 112 532,24 м.куб., у серпні 2021 року - 7 413 485,41 м.куб. та у вересні 2021 року - 8 375 772,54 м.куб., а всього на загальну кількість 43 865 413,45 м.куб.
В той же час, відповідно до наданих суду позивачем реєстрів торгових сповіщень за період з травня по вересень 2021 року включно, обсяг переданого позивачем відповідачу природного газу (віднесеного Оператором ГТС на портфоліо відбору з ГТС позивача та портфоліо подачі газу до ГТС відповідача) становить 46 708 000,00 м.куб. природного газу, зокрема: в травні 2021 року - 14 390 000,00 м.куб., в червні 2021 року - 7 988 000,00 м.куб., в липні 2021 року - 7 448 000,00 м.куб., в серпні 2021 року - 7 630 000,00 м.куб. та в вересні 2021 року - 9 252 000,00 м.куб.
Встановлено також, що відповідач звернувся до позивача з листом №88700.2-Сл-19278-1121 від 30.09.2021 року, у якому повідомив, що у зв'язку з необхідністю купівлі природного газу на більш вигідних умовах та забезпечення стабільного постачання природного газу населенню в необхідних обсягах відповідачем укладено договір купівлі-продажу природного газу з іншим продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
У зв'язку з наведеним, відповідачем повідомлено позивача про намір достроково розірвати Договір, а відтак, надіслано для підписання та скріплення печаткою ТОВ «Йе Енергія» два примірники додаткової угоди про розірвання договору купівлі-продажу природного газу №3К3-Н-02-2019-270/5 від 19 березня 2019 року.
01 листопада 2021 року сторонами у справі укладено додаткову угоду №38 до Договору, у якій ТОВ «Йе Енергія» та ТОВ «Закарпатгаз Збут» дійшли згоди з 01.11.2021 року достроково припинити дію Договору купівлі-продажу природного газу №ЗК3-Н-02-2019-270/5 від 19.03.2019 року.
За твердженням позивача, незважаючи на дострокове припинення сторонами дії Договору відповідачем не прийнято визначений п. 1 Додаткової угоди №33 від 23.04.2021 Мінімальний договірний обсяг природного газу на суму різниці 272 134 586,550 м.куб., а відтак, з урахуванням встановленої в п. 5.1.27 Договору (в редакції Додаткової угоди №33 від 23.04.2021) ціни за 1 куб. м. природного газу (7,6569720 грн) та відповідно до п. 7.6. Договору (в редакції Додаткової угоди №33 від 23.04.2021), йому нараховано 208 372 690,94 грн штрафу.
Позивачем також долучено до матеріалів справи претензію №167-Сл-1583-1121 від 17.11.2021 року про сплату 208 372 690,94 грн штрафу. При цьому, доказів надіслання означеної претензії відповідачу чи її отримання ТОВ «Закарпатгаз Збут» матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір купівлі - продажу природного газу, а відтак правовідносини у даній справі підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, що визначені Кодексом ГТС.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно зі статтею 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За положеннями статті 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з положеннями статті 689 ЦК України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
В силу вимог ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною 4 статті 231 ГК України, є можливим, оскільки суб'єкти господарських відносин наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення при укладанні договору санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня та штраф застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2019 року у справі №904/5770/18.
Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов'язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов'язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником.
Як встановлено судом, положеннями п.п. 7.5., 7.6. Договору (в редакції Додаткової угоди №33 до Договору) встановлено відповідальність:
- Продавця у випадку не передачі Мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз. 23 п.2.1. Договору за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року або до дати припинення дії Договору, - у вигляді сплати на користь Покупця штрафу у розмірі 10% Договірної вартості не переданої частини Мінімального договірного обсягу;
- Покупця у випадку, якщо він в період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно або до дати припинення дії договору замовив та/або прийняв обсяг природного газу менше Мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз. 23 п. 2.1. договору, - у вигляді сплати на користь Продавця штрафу у розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини Мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки.
Позивач стверджує, що відповідачем не прийнято визначений п. 1 Додаткової угоди №33 від 23.04.2021 Мінімальний договірний обсяг природного газу на суму різниці 272 134 586,550 м.куб., а відтак, з урахуванням встановленої в п. 5.1.27 Договору (в редакції Додаткової угоди №33 від 23.04.2021) ціни за 1 куб. м. природного газу (7,6569720 грн) та відповідно до п. 7.6. Договору (в редакції Додаткової угоди №33 від 23.04.2021), ТОВ «Йе Енергія» нараховано 208 372 690,94 грн штрафу.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 4 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Отже, одним із випадків, коли кредитор буде вважатися таким, що прострочив, є випадок, якщо кредитор не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Тобто, у разі якщо кредитор не вчинить дій, без вчинення яких боржник об'єктивно не в змозі виконати покладені на нього обов'язки.
З огляду на викладене, до обставин, які мають значення для правильного вирішення спору та підлягають встановленню у цій справі, належать: які умови передачі природного газу були погоджені сторонами у Договорі та який порядок такої передаяф визначений нормами чинного законодавства, чи існувала у відповідача, як Покупця, відповідно до умов Договору можливість виконати своєчасно свій обов'язок з прийняття Мінімального договірного обсягу природного газу, чи знаходилась прийняття та оплата товару Покупцем за договором в залежності від якихось певних обов'язків Продавця (позивача).
Означена правова позиція щодо застосування положень ст. 613 ЦК України зазначена в постанові Верховного суду від 05.03.2019 у справі №923/123/18, яку суд вважає релевантною до застосування в спірних правовідносинах.
Як встановлено судом, Розділом 3 Договору сторонами погоджено порядок та умови передачі природного газу від продавця та покупця у віртуальній точці в газотранпортній системі, в якій здійснюється передача природного газу (п. 3.1. Договору).
Передача газу за цим Договором здійснюється шляхом надання Оператору ГТС Сторонами торгових сповіщень (в розумінні Кодексу ГТС) на відчуження/набуття природного газу, в якому зокрема зазначаються обсяги природного газу, визначені Покупцем (заявка покупця) згідно з пунктом 2.1 цього Договору.
У разі відхилення Оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від Продавця причинам (в тому числі, якщо зазначені в торговому сповіщенні Покупця обсяги відрізняються від обсягів, визначених в пунктг 2.1 цього Договору), Продавець не несе відповідальність за невиконання умов цього Договору в частині передачі природного газу (абз. 1, 2 п. 3.2. Договору).
Відповідно до абз. 3 п. 3.2. Договору приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" (далі Закон) постановою від 30.09.2015 N 2493 затверджено Кодекс газотранспортної системи (тут і надалі положення Кодексу ГТС в редакції станом на час існування спірних правовідносин - дату дострокового розірвання сторонами Договору), який відповідно до пункту 2 глави 1 Розділу І Кодексу є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ (п. 2 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС).
Враховуючи, що як Позивач, так і Відповідач є суб'єктами ринку природного газу України, замовниками послуг транспортування природного газу, предметом укладеного між сторонами Договору є продаж Продавцем природного газу Покупцеві для подальшого його постачання побутовим споживачам, а також враховуючи специфічність природного газу як товару, на спірні правовідносини щодо порядку передачі природного газу від Продавця до Покупця поширюються відповідні положення Кодексу ГТС України.
Згідно з положеннями підпункту 2 пункту 6 Глави 7 Розділу ІІІ Кодексу ГТС замовники послуг транспортування, які уклали договори купівлі-продажу природного газу у віртуальній торговій точці, оформлюють акти приймання-передачі природного газу (з урахуванням одного примірника, який залишається в оператора газотранспортної системи) та надають їх оператору газотранспортної системи для узгодження обсягу газу, що передається сторонами.
Пунктом 11 Глави 7 Розділу ІІІ Кодексу ГТС визначено, що передача природного газу, поданого до газотранспортної системи між замовниками послуг транспортування, здійснюється у віртуальній торговій точці шляхом подання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень відповідно до вимог глави 2 розділу XIV цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби.
Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.
Згідно з пунктом 3 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування природного газу може надавати торгове сповіщення на газову добу незалежно від надання номінації/реномінації на таку газову добу. Замовник послуг транспортування природного газу може надавати необмежену кількість торгових сповіщень протягом газової доби (D).
Відповідно до пункту 5 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС торгове сповіщення має містити таку інформацію:
- газова доба, коли передаватиметься природний газ;
- ідентифікацію відповідних портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу, між якими відбувається передача природного газу, зокрема реквізити замовників, їх ЕІС-коди;
- зазначення чи є це торговим сповіщенням на відчуження чи набуття;
- обсяг природного газу, що передається (набувається), виражений у куб. м та одночасно (інформативно) в одиницях енергії (кВт·год).
Пунктом 8 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що якщо оператор газотранспортної системи отримує торгові сповіщення на відчуження та на набуття, що збігаються, та якщо обсяги природного газу у сповіщеннях є рівними, то оператор газотранспортної системи погоджує таку передачу природного газу та відносить такі обсяги природного газу на відповідні портфоліо балансування:
- як відбір з газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на відчуження;
- як подачу до газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на набуття.
Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.
У випадку коли обсяги природного газу в парі торгових сповіщень на відчуження та набуття, що збігаються, не є рівними, оператор газотранспортної системи відхиляє обидва сповіщення.
Оператор ГТС також не розглядає торгові сповіщення у таких випадках:
- відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору транспортування природного газу або неналежних розрахунків за договором транспортування;
- при порушенні замовником послуг транспортування вимог щодо змісту торгових сповіщень та/або порядку їх подання, передбаченого Кодексом;
- недостатності фінансового забезпечення, визначеного згідно з положеннями глави 2 розділу VIІI цього Кодексу (пункт 7 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС).
Таким чином, нормативно визначено та сторонами в Договорі узгоджено передачу Продавцем Покупцю газу шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження (торгове сповіщення Продавця) та набуття (торгове сповіщення Покупця) природного газу, що надаються по відношенню до однієї газової доби з подальшим оформленням загального обсягу природного газу, що переданий у відповідному календарному місяці шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі.
Як встановлено судом, Додатковою угодою №33 від 23 квітня 2021 року до Договору сторони погодили продаж Продавцем Покупцю в період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року природного газу в обсязі не менше 316 000 000 куб. метрів, що є Мінімальним договірним обсягом, а відповідно до абз. 5. п. 1 означеної Додаткової угоди №33 від 23 квітня 2021 року до Договору сторони також домовились, що у разі дострокового припинення Сторонами дії даного Договору, Сторони зобов'язані у будь-якому випадку передати та/або відповідно прийняти і оплатити Мінімальний договірний обсяг до дати припинення дії даного Договору.
З урахуванням означеної домовленості сторін, у разі дострокового припинення дії Договору в позивача, як Продавця, виник обов'язок передати, а у відповідача, як Покупця, в свою чергу, виник обов'язок прийняти і оплатити Мінімальний договірний обсяг до дати припинення дії Договору.
01 листопада 2021 року між сторонами по справі укладено додаткову угоду №38, за умовами якої ТОВ "ЙЕ Енергія" та ТОВ "Закарпатгаз збут" дійшли згоди достроково з 01.11.2021 припинити дію Договору купівлі-продажу природного газу №ЗК3-Н-02-2019-270/5 від 19.03.2019.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Таким чином, суд констатує, що в спірних правовідносинах припинення дії Договору відбулося за взаємною згодою сторін, у встановленому законом порядку, а відтак, невідповідними слід вважати аргументи позивача щодо односторонньої відмови відповідача від виконання договірних зобов'язань, як і неналежними є заперечення відповідача щодо припинення усіх зобов'язань, які виникли з договору через його припинення, позаяк розірвання сторонами Договору не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань, які мали місце під час дії Договору.
При цьому, у зв'язку з достроковим припиненням сторонами дії Договору, Продавець і Покупець виступають по відношенні один до одного одночасно і кредиторами, і боржниками у відповідному зобов'язанні з передачі Мінімального договірного обсягу природного газу.
Так, з урахуванням абз. 5 п. 1 Додаткової угоди №33 від 23.04.2021 до Договору Продавець (ТОВ «Йе Енергія») зобов'язаний передати Покупцю (ТОВ «Закарпатгаз Збут») Мінімальний договірний обсяг природного газу шляхом надіслання Оператору ГТС прийнятного торгового сповіщення на відчуження такого обсягу природного газу та вправі вимагати від Покупця прийняття зазначених обсягів шляхом надіслання Покупцем Оператору ГТС прийнятного торгового сповіщення на набуття Мінімального договірного обсягу природного газу і його подальшої оплати відповідно до умов п. 6.1. Договору.
Покупець, в свою чергу, управнений вимагати передачі Продавцем Мінімального договірного обсягу природного газу шляхом надіслання ТОВ «Йе Енергія» Оператору ГТС прийнятного торгового сповіщення на відчуження такого обсягу природного газу та зобов'язаний прийняти Мінімальний договірний обсяг природного газу шляхом надіслання Оператору ГТС прийнятного торгового сповіщення на набуття такого обсягу природного газу і його подальшої оплати.
При цьому, як встановлено судом, умови укладеного між сторонами Договору (п. 6.1.) не передбачають попередньої оплати Покупцем природного газу за Договором.
Водночас, доказів виконання як Продавцем свого обов'язку передати, так і Покуцем - прийняти і оплатити Мінімальний договірний обсяг природного газу за Договором сторонами суду не подано.
Як встановлено судом та вбачається з наведених вище положень Кодексу ГТС, умов Розділу 3 Договору та п. 1 Додаткової угоди №33 від 23 квітня 2021 року до Договору, у зв'язку з достроковим припиненням дії Договору позивач був зобов'язаний передати відповідачу Мінімальний договірний обсяг шляхом надання Оператору ГТС торгового сповіщення на відчуження відповідного обсягу природного газу, відповідач, в свою чергу, мав обов'язок по відношенню до тієї ж газової доби/газових діб надати Оператору ГТС торгове сповіщення на набуття такого ж обсягу природного газу, що є передумовою для погодження Оператором ГТС такої передачі та віднесення ним переданих обсягів природного газу на відповідні портфоліо балансування (пункт 8 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС).
В той же час, подані сторонами Договору торгові сповіщення повинні збігатися в обсязі природного газу (бути рівними), як і необхідною умовою є відсутність підстав для нерозгляду Оператором ГТС таких торгових сповіщень відповідно до пункту 7 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС, в тому числі й в частині достатності фінансового забезпечення згідно з главою 2 розділу VIІI Кодексу ГТС.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 3 ст. 538 ЦК України).
Беручи до уваги викладене, за встановлених судом обставин, виконання відповідачем обов'язку з прийняття Мінімального договірного обсягу природного газу шляхом подання Оператору ГТС торгового сповіщення на набуття такого обсягу обумовлене виконанням позивачем власного обов'язку подати Оператору ГТС прийнятне торгове сповіщення на відчуження відповідного обсягу природного газу та одночасне (в межах однієї газової доби) виконання сторонами зазначених обов'язків встановлено Розділом 3 Договору та положеннями Глави 2 Розділу XIV Кодексу ГТС.
Судом встановлено та це підтверджується згідно з поясненнями представників позивача в підготовчому засідання та під час розгляду справи по суті, що ТОВ «Йе Енергія» не виконано власні зобов'язання за Договором в частині встановленого в абз. 5 п. 1 Додаткової угоди №33 від 23 квітня 2021 року обов'язку передати ТОВ «Закарпатгаз Збут» Мінімальний договірний обсяг шляхом надання Оператору ГТС торгового сповіщення на відчуження різниці між Мінімальним договірним обсягом відповідно до Додаткової угоди №33 від 23 квітня 2021 року та фактично отриманим відповідачем обсягом природного газу на час припинення сторонами дії Договору, як і не містять матеріали справи доказів виконання відповідачем власного обов'язку щодо прийняття Мінімального договірного обсягу шляхом подання аналогічного торгового сповіщення на набуття відповідних обсягів природного газу.
Як зазначено представниками позивача, торгове сповіщення на відчуження різниці між Мінімальним договірним обсягом відповідно до Додаткової угоди №33 від 23 квітня 2021 року та фактично отриманим відповідачем обсягом природного газу Продавцем ні станом на час отримання пропозиції відповідача достроково розірвати договір, ані на дату його дострокового розірвання, - не надавалося, позаяк ТОВ «Йе Енергія» вважало дії відповідача такими, що спрямовані на відмову від виконання власних зобов'язань за Договором, а відтак і потреби надавати торгове сповіщення в позивача не було.
Дане твердження позивача критично оцінюється судом, позаяк відповідно до укладеного між сторонами Договору (з урахуванням змін до нього) обов'язок Продавця передати Мінімальний договірний обсяг при достроковому припиненні дії Договору не ставиться в залежність від виконаних дій Покупця щодо прийняття такого товару і, відповідно до застосованих судом вимог чинного законодавства, вважатиметься виконаним з моменту вчинення Продавцем юридично значимих дій - надання Оператору ГТС торгового сповіщення, яке може бути прийняте Оператором.
Доводи представника ТОВ «Йе Енергія» про готовність Продавця передати Покупцю невикористану частину Мінімального договірного обсягу природного газу станом на час дострокового припинення сторонами дії Договору жодним чином документально не підтверджені, як і не доведено фактичну спроможність ТОВ «Йе Енергія» передати відповідачу необхідний обсяг природного газу (272 134 586,55 м.куб.) та надати Оператору ГТС прийнятне торгове сповіщення на відчуження вказаного обсягу природного газу, в тому числі достатності фінансового забезпечення, визначеного згідно з положеннями глави 2 розділу VIІI Кодексу ГТС станом на час дострокового припинення сторонами дії Договору.
В даному контексті суд зважає також, що достатність фінансового забезпечення в контексті прийнятності торгового сповіщення Продавця повинно враховуватися з урахуванням припинення з 01.11.2021 позивачем договірних відносин і з іншими покупцями природного газу та необхідності передачі їм відповідного Мінімального договірного обсягу ТОВ «Йе Енергія».
Так, як встановлено судом з відкритих джерел (Єдиного державного реєстру судових рішень) 01.11.2021 відбулося припинення договірних відносин ТОВ «Йе Енергія» також і з іншими покупцями природного газу, зокрема: ТОВ «Чернівцігаз Збут» (справа №926/2529/22, рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.08.2022), ТОВ «Миколаївгаз збут» (справа №916/1437/22, рішення Господарського суду Рівненської області від 31.08.2022), ТОВ «Рівнегаз збут» (справа №918/446/22, рішення Господарського суду Рівненської області від 06.09.2022), ТОВ «Вінницягаз Збут» (справа №902/578/22, рішення Господарського суду Вінницької області), ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» (справа №909/508/22, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2022), ТОВ «Сумигаз збут» (справа №920/437/22 від 19.09.2022), ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» (справа №904/1846/22, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2022), ТОВ «Хмельницькийгаз збут» (справа №924/423/22, рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2022), ТОВ «Волиньгаз збут» (справа №903/472/22 рішення Господарського суду Волинської області від 18.10.2022), ТОВ «Харківгаз збут» (справа №922/997/22, рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2022).
Слід зазначити, що умови абз. 5 п. 1 Додаткової угоди №33 від 23.04.2021 до Договору в даній справі відрізняються від досліджуваних судами під час розгляду справ №926/2529/22, №916/1437/22, №918/446/22, №902/578/22, №909/508/22, №920/437/22, №904/1846/22, №924/423/22, №903/472/22 №922/997/22, позаяк як вбачається з судових рішень в даних справах, відповідно до положень п. 1 відповідних Додаткових угод (якими встановлювався Мінімальний договірний обсяг природного газу) у разі дострокового припинення Сторонами дії даного Договору встановлювався обов'язок виключно для Покупця прийняти і оплатити Мінімальний договірний обсяг до дати припинення дії даного Договору, тоді як з врахуванням встановлених в даній справі обставин, у разі дострокового припинення дії Договору відповідні обов'язки були покладені на обидві сторони.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що в спірних правовідносинах позивачем допущено прострочення кредитора в зобов'язанні, а саме: ТОВ «Йе Енергія» не вчинено дій, що встановлені Договором (п.п. 3.1., 3.2.), пунктом 11 глави 7 Розділу ІІІ, главою 2 Розділу XIV Кодексу ГТС без вчинення яких відповідач не міг виконати свого обов'язку та, як наслідок, порушено власне зобов'язання з передачі Мінімального договірного обсягу природного газу Покупцю у зв'язку з достроковим припиненням дії договору, що встановлене в абз. 5 п. 1 Додаткової угоди №33 від 23.04.2021 до Договору, а відтак, відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді сплати штрафу за невиконання умов Договору (абз. 5 п. 1 Додаткової угоди №33 від 23.04.2021 до Договору), які самим же позивачем також порушені.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача у справі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 126, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 07 листопада 2022 року.
Суддя Лучко Р.М.