Справа № 464/3088/22 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О.
Провадження № 33/811/1003/22 Доповідач: Белена А. В.
26 жовтня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.
з участю особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
потерпілої - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП за апеляційною скаргою останнього на постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 15 серпня 2022 року,
встановив:
Постановою судді Сихівського районного суду м.Львова від 15 серпня 2022 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 3 доби адміністративного арешту.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 02 липня 2022 року, близько 19.00 год, за адресою : АДРЕСА_2 , в приміщенні гаражу вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
На постанову судді Харитонов В.І. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі - закрити.
Апелянт свої апеляційні вимоги мотивує тим, що дано постанова винесена з порушенням норм матеріального права, а тому повинна бути скасована.
Стверджує, що судом, належним чином не надано оцінку доказам по справі, і як наслідок не досліджено чи дійсно мало місце домашнє насильство, тобто не розкрито об'єктивну сторону даного правопорушення. Зокрема в протоколі не вказано які саме нецензурні слова він вживав, хоча для того щоб кваліфікувати його слова саме як лайку, щонайменше потрібно їх описати.
Зазначає, що подія мала місце 02 липня 2022 року, як про це вказано в протоколі, а сам протокол було складено 26 липня 2022 року, отже, суд не врахував того, що протокол не було складено у день правопорушення. Хоча якби дійсно було якесь психологічне насильство з його боку, то мабуть протокол складали б того ж дня. Звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення йде мова про свідків, якщо у гаражі були лише у двох.
У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив пом'якшити покарання в частині накладення адміністративного стягнення. Повідомив суду, що жаліє про те що сталося , а також вказав, що просив вибачення у дружини та вони помирилися.
Потерпіла ОСОБА_2 не заперечувала проти пом'якшення покарання.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши думку учасників провадження, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №620539 від 26.07.2022 року , який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КупАП; реєстраційної картки звернень; пояснень потерпілої ОСОБА_2 , а також іншими матеріалами адміністративної справи, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
Що стосується висновку судді в частині накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що суддя районного суду за вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення застосувала до нього передбачене санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП стягнення у виді адміністративного арешту строком на 3 доби, що є найсуворішим видом стягнення.
Суд не погоджується із зазначеним рішенням судді та вважає, що постанова підлягає зміні в частині накладення ОСОБА_1 стягнення, якому слід призначити менш суворе адміністративне стягнення у виді штрафу, яке передбачено санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При обранні виду стягнення, суд враховує що, ОСОБА_3 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, визнав, щиро розкаявся у вчиненому, примирився з потерпілою, має на утриманні двох дітей, які виховую разом з ОСОБА_2 , думку останньої, яка у судовому засіданні апеляційного суду просила змінити покарання на більш м'яке. Суд вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, яке відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, та є необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 15 серпня 2022 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173- КУпАП змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА