Справа № 441/1131/22 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.
Провадження № 33/811/1062/22 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
02 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Проданець Н.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 01 вересня 2022 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Згідно з постановою, ОСОБА_1 10.08.2022 о 23:45 год. у м. Городку на вул. Перемишльській, 46, керував транспортним засобом «DADI SHUTTLE», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на визначення на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т.з. та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився на відеофіксацію, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Проданець Н.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 01 вересня 2022 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністартвиного правопорушення.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою, підлягає скасуванню.
Зазначає, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено письмові пояснення свідків, проте ці свідки в суді не допитувались, а тому їх пояснення не можуть бути покладені в основу судового рішення. Пояснення свідків є повністю ідентичними, складеними на бланках, в яких навіть не деталізовано, від чого саме водій відмовився, від проходження огляду на місці зупинки чи в медичному закладі.
Зазначає, що ОСОБА_1 працівники поліції не відсторонювали від керування автомобілем.
ОСОБА_1 , та його захисник повторно у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини неявки суду не повідомили.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Так, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, ст. 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, пройти такий огляд.
Відповідно до ст. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 9 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
З протоколу серії ААД № 330608 від 11 серпня 2022 року (а.с. 1) вбачається, що такими ознаками у ОСОБА_1 були: запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови.
З огляду на наведені ознаки, у поліцейського виникли підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, наслідком чого стала вимога поліцейського до ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння.
Наявним у матеріалах справи відеозаписом з камер спостереження патрульних підтверджується, що працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, однак останній від проходження такого огляду відмовився. Постійно з'ясовував на підстав чого він повинен проходити такий огляд. Після чого поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 , який отримав посвідчення водія та знає Правила дорожнього руху, порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому покликання апелянта на відсутність доказів керування ОСОБА_1 автомобілем марки «DADI SHUTTLE», номерний знак НОМЕР_1 спростовуються рапортом поліцейського інспектора СРПП ВпП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області Тузяк О. (а.с. 6) з якого слідує, що 10.08.2022 о 23:45 год. у м. Городку на вул. Перемишльській, 46 Львівського району під час несення служби нею спільно з поліцейським СРПП старшим сержантом поліції Палашовським І.І. було виявлено автомобіль марки «DADI SHUTTLE», номерний знак НОМЕР_1 , який рухався в комендантську годинну о 23:45 год. по вул. Перемишльській. 46 у м. Городку. Після чого було зупинено автомобіль під керуваннями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жител АДРЕСА_1 , який керував автомобілем без ременя безпеки та в ході перевірки документів не надав посвідчення водія. При спілкуванні з громадянином ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Порушення мови. У подальшому ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідування на місці події або в медичному закладі, нащо останній відмовився. Після чого на ОСОБА_1 було складено адміністративну постанову за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП та адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому даний громадянин від підпису, ознайомлення з протоколом та отримання його копії відмовився. Автомобіль марки «DADI SHUTTLE», номерний знак НОМЕР_1 залишився стояти біля помешкання ОСОБА_1 , оскільки не перешкоджав руху транспорту з дотриманням ПДР. Після чого вийшла дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та забрала ключі від транспортного засобу.
Аргументи апелянта про відсутність відеодоказів керування ним транспортним засобом до уваги не беруться, оскільки на долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано рух транспортного засобу марки «DADI SHUTTLE», номерний знак НОМЕР_1 , який повертав на подвір'я приватного будинку та зупинився перед воротами. Із службового автомобіля вийшли працівники поліції, коли підійшли до автомобіля марки «DADI SHUTTLE», номерний знак НОМЕР_1 на місці водія сидів ОСОБА_1 , в автомобілі перебував один.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, апеляційний суд погоджується з висновком судді суду першої інстанції про доведеність факту керування ОСОБА_1 автомобілем марки «DADI SHUTTLE», номерний знак НОМЕР_1 .
Доводи апеляційної скарги про те, що письмові пояснення свідків є ідентичними, самих свідків не допитували у судовому засіданні тому їх пояснення не можуть бути покладені в основу судового рішення, апеляційний суд до уваги на бере, оскільки як вбачається з матеріалів справи до таких не долучено жодних пояснень свідків, і відомості про них не зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Під час висловлення поліцейським вимоги до ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та відмови останнього від проходження такого огляду поліцейським застосовувались спеціальні технічні засоби відеозапису, сам відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, а тому у поліцейського не було обов'язку залучати свідків, що не є порушенням вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, що ним і було дотримано у даному випадку.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 01 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Проданець Н.В. в його інтересах - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.