Справа № 191/793/22
Провадження № 2/191/273/22
27 жовтня 2022 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Твердохліб А.В.
за участю секретаря Яришевої Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Перемога» в особі директора Гірмана Павла Павловича до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс» про визнання договору оренди недійсним,-
03.05.2022 року позивач ТОВ «ЮА Перемога» звернулося до суду із вищевказаним позовом, який в подальшому уточнив, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину серії НОА 654951 від 06.11.2019 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка загальною площею 6,920 га, кадастровий номер - 1224855300:01:002:0069, що розташована на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району, Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дане свідоцтво про право на спадщину зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.11.2019 року. 05.08.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮА Перемога» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1224855300:01:002:0069. Згідно п.1.1 Договору оренди від 05.08.2021 року, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 1224855300:01:002:0069, яка розташована на території Дніпропетровської області, Синельниківського району, Іларіонівської селищної ради. Відповідно до п.3.1. Договору оренди від 05.08.2021 року, договір укладено на 10 років, строк дії договору починається з дати його підписання сторонами. Отже, дія договору почалась з 05.08.2021 року, тобто з дати його підписання. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 08.11.2021 року відсутні відомості про реєстрацію іншого речового права та відомості про державну реєстрацію обтяжень земельної ділянки сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 1224855300:01:002:0069. 15.11.2021 року до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради було подано заяву щодо державної реєстрації іншого речового права на нерухоме майно згідно договору оренди землі від 05.08.2021 року. 19.11.2021 року державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради було винесено рішення №61701144 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. У рішенні №61701144 зазначено, що державним реєстратором було здійснено відповідні інформаційні пошуки в Державному реєстрі прав, та встановлено, що на земельну ділянку відкрито розділ за номером № НОМЕР_1 та зареєстровано право власності за ОСОБА_1 . Окрім того, зазначена земельна ділянка вже передана в оренду та у відкритому розділі міститься відповідний запис (номер 44993229) про зареєстроване право оренди строком до 13.10.2031 року на зазначену земельну ділянку з кадастровим номером 1224855300:01:002:0069, де орендарем є особа, відмінна від заявника. Зазначені юридичні обставини позбавляють державного реєстратора вчинити дії щодо реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1224855300:01:002:0069 відповідно до поданої заяви.
Позивачем було зроблено запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна з якого вбачалось, що запис (номер 44993229) про зареєстроване право оренди строком до 13.10.2031 року був вчинений щодо договору оренди від 13.10.2021 року між відповідачем 1 та відповідачем 2, проте, у зв'язку з тимчасовою відсутністю доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надати відповідні докази позивач не може.
Позивач є заінтересованою особою у розумінні ч. 3 ст. 215 ЦК України, оскільки договір оренди між відповідачем 1 та відповідачем 2 від 13.10.2021 року (запис про зареєстроване право оренди номер 44993229) порушує право позивача на користування орендованою земельною ділянкою, згідно Договору оренди від 05.08.2021 року. Позивач зазначає, що договір оренди від 13.10.2021 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено з порушенням закону на підставі наступного: згідно п.3.1. договору оренди від 05.08.2021 р. строк дії договору починається з дати його підписання сторонами.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 15.01.2020 року по справі N 322/1178/17 висловила наступну позицію щодо строку дії договору оренди: «Згідно із частиною 3 статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
У частині першій статті 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тому, вольовий характер визначення строку не викликає сумніву. Тобто сторони наділені значними можливостями впливати на момент настання або закінчення строків, оскільки можуть змінювати строк, наближати або віддаляти його настання...
Позивач посилається на те, що сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.
Разом з тим якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом N 161-ХІУ, який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації».
Таким чином договір оренди від 05.08.2021 року є укладеним та строк його дії почався.
Відповідач 1 укладаючи з відповідачем 2 договір оренди від 13.10.2021 року вчинив дію, яка перешкоджає орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою та порушив право позивача на захист його права на орендовану земельну ділянку.
В зв'язку із викладеними обставинами, посилаючись на ст.ст. 203, 204, 215, 396, 627, 631 ЦК України, ст. ст. 24, 27 Закону України «Про оренду землі», позивач ТОВ «ЮА Перемога» просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1224855300:01:002:0069 від 13.10.2021 року, який укладений між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс», ідентифікаційний код юридичної особи - 34590337, номер запису в єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно - 44993229, дата державної реєстрації 05.11.2021 року, який зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області.
У відзиві на позов від 22.07.2022 року відповідач ТОВ «Дніпроагроальянс» в особі директора Астіона Є.М. просив відмовити в позові, вказав, що позивачем не доведено невідповідність договору оренди вимогам будь-яких норм цивільного законодавства, а укладений між ТОВ «ЮА Перемога» та ОСОБА_2 договір оренди землі від 05.08.2021 року не набув чинності. Посилання відповідача ОСОБА_2 на випадкове підписання договору оренди землі з ТОВ «Дніпроагроальянс» 13.10.2021 року під час отримання орендної плати спростовується тим, що отримання грошових коштів ОСОБА_2 , як орендодавцем відбувалось 20.07.2020 року, 26.10.2021 року, тобто в дату, відмінну від дати підписання договору оренди (а.с.60-63).
Представник позивача ТОВ «ЮА Перемога» Гірман П.П. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав, а також пояснив, що новий договір, а саме від 13.10.2021 року із відповідачем ТОВ «Дніпроагроальянс» підписав випадково, чистий аркуш, під час хвороби, коли отримував борг від орендаря по орендній платі за договором оренди землі, який розірвано за рішенням суду від 28.04.2021 року. Зазначав про те, що у відомостях ТОВ «Дніпроагроальянс» на виплату готівки стор. 73, 77 стоїть підпис від імені ОСОБА_1 , але він йому не належить. Інші підписи у відомостях ставив він. Підтвердити точну суму орендної плати, яку отримав від ТОВ «Дніпроагроальянс» не може, так як не пам'ятає.
Відповідач ТОВ «Дніпроагроальянс» у судове засідання не з'явися, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не надав, хоча про дату, часта місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Суд, заслухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, встановив наступне.
На підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.11.2020 року, виданого державним нотаріусом Другої синельниківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 6,92 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1224855300:01:002:0069) (а.с.17). Дана обставина також підтверджена Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.11.2019 року.
05 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та позивачем ТОВ «ЮА Перемога» в письмовій формі укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець-власник ОСОБА_1 передав орендарю ТОВ «ЮА Перемога» у строкове платне користування вищевказану земельну ділянку (кадастровий номер 1224855300:01:002:0069).
Цієї ж дати між сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с.21).
Пунктом 3.1 договору оренди земельної ділянки від 05.08.2021 року визначено, що договір укладено строком на 10 років, і його дія починається з дати його підписання сторонами. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (а.с.18).
19 листопада 2021 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області, ухвалено рішення №61701144 про відмову представнику ТОВ «ЮА Перемога» Циб С.В. у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1224855300:01:002:0069, у зв'язку із тим, що вказана земельна ділянка вже передана в оренду та у відкритому розділі міститься відповідний запис (номер 44993229) про зареєстроване право оренди строком до 13.10.2031 року, де орендарем є особа, відмінна від заявника (а.с.23).
З наданої суду копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.11.2021 року, встановлено, що 05.11.2021 року державним реєстратором виконавчого комітету Могилівського сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1224855300:01:002:0069), площею 6,92 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, укладеного 13.10.2021 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Дніпроагроальянс» (а.с.70-71).
З викладених обставин справи вбачається, що державна реєстрація права оренди земельної ділянки за договором від 05.08.2021 року, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «ЮА Перемога», не відбулася.
Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (стаття 792 ЦК України).
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону У країни «Про оренду землі»).
Відповідно пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (частина перша статті 14 Закону України «Про оренду землі»).
Водночас, за правилом частини п'ятої статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про оренду землі» об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.
Поняття «момент укладення договору» та «момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки» різняться за змістовним наповненнями, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено у постановах Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16).
Системний аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна, з якими закон пов'язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб'єктивних прав та обов'язків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).
Згідно з частиною першою статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Законодавством, чинним на час укладення 05.08.2021 року договору оренди землі, орендарем за яким є позивач, не передбачалася обов'язкова державна реєстрація договору оренди. Втім, обов'язковою була державна реєстрація права оренди земельної ділянки, з якою пов'язувався момент передачі орендодавцем орендареві об'єкту за договором оренди землі.
Судом встановлено та не заперечується позивачем, що державна реєстрація права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ «ЮА Перемога» на підставі договору оренди землі від 05.08.2021 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «ЮА Перемога», не була здійснена, тобто юридична передача спірної земельної ділянки ТОВ «ЮА Перемога» не відбулася, і позивач не набув відповідне речове право.
Такі висновки суду касаційної інстанції узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 січня 2021 року у справі № 229/5551/18 (провадження № 61-2060св20).
Щодо визнання відповідачем ОСОБА_2 позову, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.1 ст.82 ЦПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності або добровільності їх визнання. Отже, визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе, зокрема, за умов визнання їх усіма учасниками справи та відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.
Однак, у даній справі відповідач ТОВ «Дніпроагроальянс» не визнав факт помилкового підписання відповідачем ОСОБА_2 спірної угоди, в свою чергу ОСОБА_2 не пред'являв позовних вимог до ТОВ «Дніпроагроальянс» про порушене право.
З огляду на зазначене, суд не приймає позицію відповідача ОСОБА_2 про визнання позову ТОВ «ЮА Перемога» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 13.10.2021 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Дніпроагроальянс», оскільки така позиція порушує право іншої особи - відповідача ТОВ «Дніпроагроальянс».
Таким чином, оцінюючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача ТОВ «ЮА Перемога», тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, ст.ст.11, 12, 13, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Перемога» в особі директора Гірмана Павла Павловича до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс» про визнання договору оренди недійсним - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 04 листопада 2022 року.
СуддяА. В. Твердохліб