Справа № 188/997/22
Провадження № 2/188/474/2022
03 листопада 2022 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Ніколаєвої І.К.
за участю секретаря
судового засідання Фесик Ю.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про визнання виконавчого напису таким,що не підлягає виконанню, треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про визнання виконавчого напису таким,що не підлягає виконанню, треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович .
Позовну заяву мотивував тим, що 10 серпня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким Сергієм Івановичем був вчинений виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №2057 за яким стягнено заборгованість на користь ТОВ « Фінансова компанія « Дніпрофінансгруп» з ОСОБА_1 в розмірі 5 103 590,02. Стягнення заборгованості проводиться за період з 02.01.2019 року по 06.08.2021 року, а саме :
- Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить -4 303 457,73 грн.;
- Прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом становить - 800 132,29 грн
- Заборгованість по комісії - 0грн.
17 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжою О.В. було відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса.
Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивач не визнає суму заборгованості, яка вказана в оскаржуваному виконавчому написі нотаріуса, оскільки вона нарахована без правових підстав, без подання стягувачем підтверджуючих документів.
Крім того, Позивач вважає, що виконавчий напис є незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню.
Позивач зазначив, що ніяких грошових коштів по укладеному кредитному договору він не отримував, у відповідача відсутні будь-які докази отримання ним особисто грошових коштів. Не надані вони були і нотаріусом під час вчинення виконавчого напису. Нотаріус вчинив виконавчий напис тільки на підставі Виписки з рахунку. Також він не став власником земельної ділянки на придбання якої він начебто отримував кредитні кошти згідно п.1.2 кредитного договору.
Жодних вимог від відповідача про погашення суми боргу з розрахунком заборгованості він не отримував.
Нотаріус Кобельницький С.І. не повідомив Позивача про те що до нього звернувся Відповідач з заявою про вчинення виконавчого напису, що створює ситуацію коли він не міг ніяким чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум і відповідно нотаріус не мав вчиняти виконавчий напис, оскільки ним не була перевірена безспірність вимог Відповідача.
Перелік документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусом затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172Із моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014 р. була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно (п. 1 Переліку).
10 грудня 2014р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями (п. 2 Переліку).
Саме цю норму застосувала третя особа приватний нотаріус вчиняючи оскаржуваний виконавчий напис.
Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017р. у справі №826/20084/14 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Нотаріальна палата України, ОСОБА_4 , ПАТ «Комерційний банк «Надра», ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк», ПАТ «Комерційний банк «Альфа-Банк» про визнання нечинним і скасування п.1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014р., визнано незаконним та нечинним зазначений вище розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік повернувся до попередньої редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набула законної сили - http://zakon0.rada.gov.Ua/rada/show/v2008805-17/paran2#n2 (посилання на цю постанову на сайті Верховної ради України).
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 10 серпня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Укладений між позивачем та відповідачем договір позики № 895693/ФЛ від 15.09.2008 року , який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19). Зазначена позиція узгоджується з правовою позицією, яка міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.
Отже оскаржуваний виконавчий напис вчинений на не передбаченому Переліком борговому документі - кредитному договорі , який нотаріально не посвідчений, а тому з цієї підстави не підлягає виконанню.
Також в документах, що були надані нотаріусу для вчинення виконавчого напису наявна виписка з рахунку боржника на 06.08.2021 року. Проте даний документ невідповідає дійсності і с одностороннім арифметичним відображенням певних сум Відповідачем, і не підтверджує існування тих чи інших фінансових операцій.
З наданої виписки неможливо встановити ні номер рахунку на який кредит мав надаватися та на який кредит мав повертатися, ні дати та період виникнення та нарахування заборгованості по кредиту та відсоткам, в ній неможливо відслідкувати дати внесення платежів, їх зарахування в рахунок погашення заборгованості.
Також, виписка, яка надана Відповідачем, не є документом бухгалтерського обліку, крім того, відсутні дані про наявність у особи, що підписала дану виписку, повноважень на видання вказаного документу, і тим більше повноважень на видання документу, що стосується бухгалтерського обліку.
Додатково потрібно зазначити, що документами, які підтверджують безспірність заборгованості можуть бути не розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості складені кредитором, які є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача, а первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Постанови правління НБУ №566, Постанови правління НБУ №174 - платіжні доручення, меморіальні ордери та ін.
4. Додатково потрібно зазначити, що суд при вирішенні спору про визнання
виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, має виходити не лише з формальних положень: чи надано нотаріусу документи передбачені законодавством, а має встановити чи має мав місце спір при вчиненні виконавчого напису, чи мала місце заборгованість і в якому розмірі, чи було порушена процедура вчинення виконавчого напису. Вказана позиція узгоджується з позицією ВСУ, що відображена в постанові від 05.07.2017р. по справі: №6-887цс17:
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувана (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням закону, оскільки нотаріус не переконався в безспірності боргу та порушив вимоги щодо процедури оформлення і змісту виконавчого напису, адже право вимоги не підтверджене належними доказами, а тому позивач просить суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Виходячи з цього позивач змушений звернутися до суду з даним позовом про захистом свого порушеного права.
В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохає задовольнити. У разі неявки відповідача прохає винести заочне рішення .
Представник відповідача повідомлений належним чином до суду не з'явився, відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань про перенесення розгляду справи на адресу суду від нього не надходило.
Представник третьої особи -1 в судове засідання не з'явився , будь - яких заперечень, пояснень суду не надали.
Представники третьої особи-2 в судове засідання не з'явився , будь - яких заперечень, пояснень суду не надали.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з оглядом на наступні обставини.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник після того як приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким Сергієм Івановичем 10 серпня 2021 був вчинений виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №2057 за яким стягнено заборгованість на користь ТОВ « Фінансова компанія « Дніпрофінансгруп» з ОСОБА_1 в розмірі 5 103 590,02.
У виконавчому написі нотаріус також зазначив , що на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Диіпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815, місце знаходження: 49089, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок 2, офіс 205, р/р НОМЕР_1 , АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299), далі за текстом - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», право вимоги перейшло на підставі договору №GL3N216953 про відступлення прав вимоги від 24.04.2020 року, посвідченим Бочкарьовою А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №283, укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (далі - стягувач),
з боржника, яким (якою) є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: с. Українське, Петропавлівський р-н, Дніпропетровська обл., 52720, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце роботи: невідомо, заборгованості, яка виникла на підставі Кредитного договору № 895693/ФЛ від 15.09.2008 р., який укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства») та згідно виписки з рахунку боржника на 06.08.2021 року (включно) становить 5 103 590,02 (П'ять мільйонів сто три тисячі п'ятсот дев'яносто гривень 02 копійки), що складається з:
Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4 303 457,73 (Чотири мільйони триста три тисячі чотириста п'ятдесят сім гривень 73 копійки);
Прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить - 800 132,29 (Вісімсот тисяч сто тридцять дві гривні 29 копійок).
Заборгованості по комісії - 0 (Нуль гривень 00 копійок).
Строк платежу по Кредитному договору настав, Боржником допущено прострочення платежів.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника на користь Стягувана становить 5 103 590,02 (П'ять мільйонів сто три тисячі п'ятсот дев'яносто гривень 02 копійки).
Стягнення заборгованості проводиться за період з 02.01.2019 року по 06.08.2021 року.
Розмір плати, сплачений стягувачем у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) підлягає стягненню з боржника.
На підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Кобельницьким С.І. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 68696437 від 17.02.2022 року.
Оскільки у суду відсутні докази того, що Позивач укладав кредитний договір з відповідачем та отримував кредитні кошти то суд вважає, що сума грошових коштів, вказана у спірному виконавчому написі нотаріуса не є безспірною.
Вирішуючи справу по суті суд аналізує наступні норми права. Судом встановлено що у виконавчому написі зазначено, що на підставі договору №GL3N216953 про відступлення прав вимоги від 24.04.2020 року, посвідченим Бочкарьовою А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №283, укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (далі - стягував).
У виконавчому написі нотаріус також зазначив , що строк платежу по Кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року «Про нотаріат» (надалі - Закон…) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно виконавчого напису позивач є Боржником
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року «Про нотаріат» (надалі - Закон…) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону…). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - Порядок.).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку…).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням БЕЗСПІРНОЇ заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Крім цього, нотаріусом порушені строки вчинення виконавчого напису, оскільки (п. 2.3) він вчиняється спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором (у нашому випадку) письмової вимоги боржнику про усунення порушень.
У вказаному випадку письмова вимога боржнику нотаріусом взагалі не була надіслана на адресу позивача по справі .
Виходячи з письмових доказів встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» далі за текстом - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», право вимоги перейшло на підставі договору №GL3N216953 про відступлення прав вимоги від 24.04.2020 року, посвідченим Бочкарьовою А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №283, укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (далі - стягувач), заборгованості, яка виникла на підставі Кредитного договору № 895693/ФЛ від 15.09.2008 р., який укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства») та згідно виписки з рахунку боржника на 06.08.2021 року (включно) становить 5 103 590,02 (П'ять мільйонів сто три тисячі п'ятсот дев'яносто гривень 02 копійки)
Стягнення заборгованості проводиться за період з 02 січня 2019 року по 06 серпня 2021 року.,а право вимоги продано згідно договорів відступлення прав вимоги 24 квітня 2020 року про те позивач не був повідомлений належним чином про існування боргових зобов'язань саме перед ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та не погоджується з їх розміром.
Враховуючі наведене, суд приходить до висновку, що вказаний виконавчий напис вчинений начеб то за наявності спірної заборгованості, але, нотаріусом не дотримано основної обов'язкової умови щодо наявності безспірності заборгованості ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати, які поніс позивач при зверненні до суду з даним позовом складають 992,40 гривень, які позивач сплатив при подачі позову до суду, що підтверджується квитанцією (а.с. 1 ) та 496,20 гривень сплачені ним при подачі заяви про витребування доказів , що підтверджуються квитанцією (а.с.17 ).
Тому, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне вказані судовим витрати стягнути з відповідача на користь позивача. Керуючись статтями 4, 10-12, 76-82, 141, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про визнання виконавчого напису таким,що не підлягає виконанню, треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович , задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким Сергієм Івановичем зареєстрований в реєстрі за №2057 про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 5 103 590,021(п'ять мільйонів сто тисяч п'ятсот дев'яносто гривень 02 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія « Дніпрофінансгуп» (Код ЄДРПОУ 40696815).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова Компанія « Дніпрофінансгуп» (Код ЄДРПОУ 40696815), М. Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок 2 офіс205 , Дніпропетровська область 49089.
на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який проживає по АДРЕСА_1 , судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1488,60 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, особам, які брали участь у справі, але не були присутні під час його проголошення, в той же строк після отримання копії.
Суддя І. К. Ніколаєва