Справа № 191/1989/15-к
Провадження № 1-кп/0203/24/2022
07.11.2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Кіровського районного суду м.Дніпропетровська
у складі : головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4
за участю прокурора - ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпрі справу за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України,
Органами досудового розслідування ОСОБА_8 пред'явлене обвинувачення в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині - умисному вбивстві двох осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України.
За висновком слідчого органу кримінальне правопорушення було вчинено за таких обставин.
28 лютого 2015 року, приблизно о 16-00 годині (більш точний час в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не виявилося можливим), ОСОБА_8 , знаходячись в будинку АДРЕСА_1 , маючи раптово виниклий умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті своїй бабусі ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на ґрунті раптово виниклої сварки, наніс останній один удар долонею руки в обличчя, після чого, доводячи свій умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_9 до кінця, зайшов до туалетної кімнати та взяв тканеву мотузку, після чого накинув потерпілій на шию мотузку зав'язану в петлю, став, тягнучи двома руками кінці мотузки, здавлювати петлю на шиї ОСОБА_9 до тих пір, поки остання померла на місці події. В цей час до будинку зайшла ОСОБА_10 - мати ОСОБА_8 .
Маючи умисел, направлений на протиправне позбавлення життя двох осіб, розуміючи наслідки скоєного вбивства ОСОБА_9 , громадянин ОСОБА_8 після короткої суперечки з ОСОБА_10 з приводу позбавлення життя ОСОБА_9 , взяв на кухні із столу ніж, та реалізуючи свій злочинний умисел, наніс потерпілій ОСОБА_10 не менше семи ударів ножем в область тулубу та шиї, а саме: 2 удари в область спини, один колючий тичковий удар ножем в шию, 4 тичкові удари в черевну поверхню, в результаті чого потерпіла ОСОБА_10 померла на місці події.
Смерть потерпілої ОСОБА_9 настала від механічної асфіксії внаслідок удавлення шиї мотузкою.
Смерть потерпілої ОСОБА_10 настала внаслідок колото-різаного проникаючого поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням лівої легені, ускладнене масивною кровотечею та недокрів'ям внутрішніх органів, що і з'явилося безпосередньою причиною її смерті.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину, в пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України не визнав, свої пояснення, які давав на досудовому слідстві змінив, відмовившись від них, мотивуючи тим, що зізнавальні свідчення давав під примусом робітників міліції. Пояснив суду, що він не убивав своїх бабусю та матір. Крім того, зазначив, що 28.02.2015 року він повернувся з роботи з нічної зміни на електричці та зустрівся з ОСОБА_11 , з якою ввечері приблизно о 19.00 годині розмовляв по телефону. В цей день до бабусі по вул.Паркова не ходив. 01.03.2015 року, приблизно о 10 ранку, до нього додому приїхала ОСОБА_12 , власниця магазину, у якої його матір орендувала приміщення, вона шукала його матір. Тому вони разом поїхали до його бабусі, шукати її. По приїзду, вони побачили біля будинку багато людей, двері в будинок були зачинені, у вікно він побачив, що в будинку все було перевернуто, речі розкидані. В цей же день його забрали співробітники міліції в райвідділ. Від співробітників міліції він дізнався, що його матір та бабусю було вбито. 01.03.2015 року в райвідділку, працівники розбили йому ніс, після чого були вилучені його речі в крові та направлені на експертизу. Висновки даної експертизи не мають доказового значення, оскільки кров на них належить йому, а не його матері, не дивлячись на те, що у них однакова група крові, оскільки вони родичі. Його допитували з 01.03 по 11.03 в якості свідка, та він пояснював, що не вчиняв вбивство своїх родичів. 01.03.2015 року проводився обшук за його місцем проживання без рішення суду, так як змусили його підписати документ, що він не заперечує проти огляду квартири. Ввечері 01.03.2015 року співробітники міліції його відпустили, але сказали приходити в райвідділ кожен день о 08 годині ранку. 02.03.2015 року співробітники міліції відвезли його на судово-медичну експертизу, де вони повідомили експерту, що він розбив ніс кілька днів тому, а він тільки погоджувався з ними. З 02.03.2015 по 11.03.2015 року він щодня ходив до райвідділку, де його допитували як свідка. 11.03.2015 року його побили співробітники міліції. 12.03.2015 приїхали співробітники міліції з обласного розшуку, чинили щодо нього психологічне та фізичне насильство, з метою наданням ним визнавальних свідчень. Він не витримав насильства та дав пояснення, що вбив матір та бабусю, так як хвилювався за своє життя. Після чого насильство в його бік з боку працівників міліції припинилося і вони надали йому фотографії, на яких зображено розташування трупів його матері та бабусі, а також розповіли йому механізм нанесення тілесних ушкоджень. Після чого ОСОБА_13 під диктовку написав зізнавальні покази. 13.03.2015 року йому надали адвоката, який відмовився допомагати йому з питанням його побиття співробітниками міліції, договір з ним ніхто не укладав. В цей же день провели слідчий експеримент за його участю, під час якого він показав все так, як його змусили співробітники міліції, а також показав, що взяв ніж і мотузку в будинку у бабусі, після скоєного викинув їх в городі у бабусі, а ключ від дверей викинув по АДРЕСА_3 . Але таких речей у нього в родині не було. З приводу механізму нанесення тілесних ушкоджень співробітники міліції повідомили йому, що він повинен дати свідчення про те, що завдав 3 удари ножом матері, проте згідно експертизи його матері було нанесено 7 ударів ножом. Його змусили дати свідчення, що бабусю він задушив мотузкою, стоячи зліва від неї. Однак згідно експертизи, вбивство відбулось шляхом задушення стоячи праворуч від потерпілої, впираючись в грудь коліном. Крім того, він дав свідчення, що він волочив трупи за руки з будинку в сарай. Однак на тілах не виявлено слідів волочіння. 14.03.2015 йому суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, після чого провели два впізнання ножа і мотузки. Свою маму і бабусю він любив, відносини у них були приязні, вони його годували, доглядали за ним. Руку на них ніколи не піднімав. Кредит у нього дійсно був в розмірі 11 тис гривень, але він за нього не переживав, так як йому допомагали виплачувати кредит його мама і сестра. Він працював і отримував заробітну плату в розмірі 3 тис гривень. Він не наркоман, наркотики не вживав. У його батька був конфлікт з його матір'ю і бабусею. Напередодні подій 28.02.2015 батько конфліктував з бабусею і матір'ю, оскільки вважав квартиру своєю власністю, так як вона дісталася йому від батька, він наполягав на продажі гаражу, а його мати була проти. У батька важка травма голови після дорожньо-транспортної пригоди, він перебуває на обліку у психіатра. Крім того, раніше він скоїв убивство сина бабусі, ОСОБА_14 .
Прокурор в судовому засіданні підтримав обвинувачення, посилаючись на наступні докази:
?Допитана в якості потерпілої ОСОБА_6 пояснила суду, що 28.05.2015 року відбулося вбивство її близьких родичів - матері та бабусі, про що вона дізналася 01.03.2015 року від співробітників поліції. Вона відразу ж виїхала на маршрутці до міста Синельникове, так як проживає в м.Дніпро. Приїхавши за адресою мешкання її бабусі, а саме: АДРЕСА_1 , побачила, що в будинку все було перевернуто, речі розкидані. В сараї, який розташований поруч із будинком працівники міліції знайшли розрізану пластикову пляшку, в якій, як їй було відомо її бабуся зберігала грошові кошти в розміри 1 - 1,5 тисячі гривень, але грошей в цій пляшці не було. Всі інші грошові кошти бабусі знаходились на зберіганні у її матері, так як вона отримувала її пенсію, про що знав її брат ОСОБА_14 . 01.03.2015 року її допитали співробітники міліції та зняли відбитки пальців, більше в райвідділ її не викликали. Після чого вона займалася похоронною процесією, похорони відбулися 04.03.2015 року. Вона бачилася з братом ОСОБА_13 01.03.2015 року, при зустрічі вона помітила, що у нього на обличчі та на ногах були синці. Однак вона не надала цьому значення, в лікарню не зверталися, побої не знімали, так як було не до цього, тим більше на той момент він у справі був свідком, а не підозрюваним. До лікарні він звертався сам, а саме до лікаря отоларинголога. З 01.03.2015 року ОСОБА_13 самостійно ходив в райвідділ, без захисника. Потім у нього з'явився адвокат Носач, який зі слів ОСОБА_15 не надавав йому правову допомогу, з ним ні ОСОБА_13 , ні вона не укладали договір. Коли ОСОБА_13 пішов до райвідділу та не виходив на зв'язок, вона знайшла йому адвоката. У її брата ОСОБА_15 з бабусею і матір'ю були нормальні відносини, вони інколи сварилися. Він випивав, але жодного разу не піднімав руку, насильства в сім'ї ніколи не було. У ОСОБА_15 був кредит в банку, який йому допомагали платити як вона, так і мама, тому він не хвилювався за виплату кредиту, оскільки розумів, що родичі йому допоможуть. Що стосується ножів, ОСОБА_13 давав правдиві покази, що таких ножів ні у них вдома, ні у бабусі не було, так як у них вдома практично всі ножі були саморобні, які робив їх покійний дід. Квартира по вул.Воровського належала наполовину їм з матір'ю, а будинок по вул. Парковій - матері. Батько з матір'ю перебував давно в розлученні та претендував тільки на гараж, який хотів продати.
?Допитана в якості свідка ОСОБА_16 пояснила суду, що вона випадково зустрілась з ОСОБА_17 28.02.2015 року приблизно о 11.00 годині, який йшов з роботи. В 19.00 годин він зателефонував їй зі стаціонарного телефону та запитав чи може прийти до неї. Однак вона відмовила йому, оскільки до неї приїхала донька. 01.03.2021 року їй стало відомо, що у місті син вбив матір та бабусю. В понеділок, 02.03.2015 року їй зателефонували співробітники міліції та запитали чи знає вона ОСОБА_15 та попросили приїхати дати пояснення. Після того як її допитали, вона підписала протокол допиту, однак, вона його не читала, а тільки підписала. 03.03.2015 року, у вівторок, ОСОБА_13 прийшов до неї приблизно о 19.00 годині, у нього був розбитий ніс, та ноги були в синцях. Вона запропонувала йому сходити на медичну експертизу, однак він відмовився, оскільки боявся, що йому працівники міліції зроблять ще гірше. Він казав, що робітники міліції вибивають з нього визнавальні покази, щоб він дав покази, що вбив матір та бабусю. ОСОБА_15 вона знала 1,5 роки, нічого поганого про нього сказати не може, знає що його мати допомагала йому грошима.
?Допитаний в якості свідка ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснив, що в день вбивства він заїхав до брата ОСОБА_19 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_4 . Коли він під'їхав до його будинку, то побачив, що з сусіднього будинку вийшов ОСОБА_8 , який направився в сторону вул. Енгельса. ОСОБА_13 був одягнений в світлу куртку нижче стегон, чорну шапку, темні брюки. Ввечері було темно, але ОСОБА_18 раніше бачив ОСОБА_15 , тому і впізнав. Пізніше йому стало відомо, що в сусідньому будинку брата відбулось вбивство. Під час проведення впізнання осіб за його участю, він впізнав ОСОБА_8 по статурі, зросту, як чоловіка який виходив з двору будинку АДРЕСА_1 . В протоколі впізнання записано все вірно.
?Допитана в якості свідка ОСОБА_20 пояснила у судовому засіданні, що вона проживає навпроти будинку, в якому проживала померла ОСОБА_21 . Під час спілкування з ОСОБА_22 , остання жалілась на сина ОСОБА_14 , оскільки він ніде не працює, зловживає спиртними напоями. Гроші ОСОБА_22 вдома не тримала, оскільки хвилювалась, що син їх проп'є. ОСОБА_22 позичала у неї гроші, однак повертала завжди. В суботу, після 19-00 години, вона бачила світло в квартирі ОСОБА_22 . 01.03.2015 року їй подзвонила ОСОБА_12 та запитала, чи вдома ОСОБА_22 , оскільки вона не відкрила магазин. ОСОБА_20 вирішила піти до неї та спитати, перед цим подзвонила їй, однак трубку підняв її син ОСОБА_14 та повідомив, що його мати пішла до бабусі. Вона його попросила щоб пішов до матері.
?Допитана в якості свідка ОСОБА_23 суду пояснила, що вона мешкає по сусідству з будинком, де проживала ОСОБА_9 , якій вона допомагала сплачувати комунальні послуги. 01.03.2015 р. вона прийшла до ОСОБА_9 , щоб зняти показники лічильників, однак вдома нікого не було. Вона подивилась у вікно та побачила, що в будинку безлад, речі розкидані. ОСОБА_23 пішла до сусідки та вони викликали поліцію. При житті ОСОБА_9 жалілася на онука ОСОБА_14 , казала, що він як п'яний, то дурний. Він приходив п'яний, хватав за петельки та тряс її. Однак, ОСОБА_23 не бачила, щоб ОСОБА_14 бив бабусю. ОСОБА_9 сказала їй, що у ОСОБА_14 був борг в банку. Коли приїхали робітники міліції, то в сараї знайшли два трупи: ОСОБА_9 та ОСОБА_10
?Допитана в якості свідка ОСОБА_12 пояснила суду, що ОСОБА_21 орендувала у неї частину магазину. 28.02.2015 року магазин закривала ОСОБА_22 . Вранці 01.03.2015 року приблизно о 09.00 годині магазин був закритий, ОСОБА_22 не було. Вона подзвонила ОСОБА_22 , однак ніхто не відповів. ОСОБА_12 вирішила подзвонити її сусідці, ОСОБА_20 , та дізналась у неї адресу ОСОБА_22 . Після чого вона з сином поїхали до неї додому. Двері відчини її син ОСОБА_14 , та сказав що мати на роботі чи у бабусі. ОСОБА_12 вирішила їхати до мати ОСОБА_22 , ОСОБА_14 поїхав з ними. У ОСОБА_14 був сильний перегар, він вів себе спокійно, просив влаштуватись до неї на роботу. Коли вони приїхали біля будинку ОСОБА_9 було багато людей. Її син разом з ОСОБА_14 намагались попасти в будинок, однак двері буди зачинені. ОСОБА_14 сказав, що поїде до батька за ломом на велосипеді. Вікна та двері були цілі, закриті зсередини. Від дверей, які виходили на город, убрали шиферину та двері відчинилися. Вони зайшли в будинок та побачили, що все перевернуто, в будинку нікого не було. На столі лежали ключі від магазину, які вона забрала. Вона бачила речі ОСОБА_22 , які були в крові. Вподальшому в сараї знайшли два трупи. ОСОБА_22 за життя жалілась, що ОСОБА_14 звільняють через його зловживання алкоголем, він не працював. Тому вона всі гроші тримала в магазині, додому не відносила.
?Допитана в якості свідка ОСОБА_24 пояснила суду, що вона проживала сумісно з ОСОБА_8 однією сім'єю майже 13 років. На момент подій, вони вже 2 роки як не проживали разом, бачились дуже рідко. ОСОБА_13 дуже емоційний, запальний, але не агресивний. Він не завжди контролює свої вислови, але насильства з його боку ніколи не було, тільки один раз її штовхнув та вона розбила губу. Він боїться міліції, виду крові та тілесних ушкоджень. Стосунки з матір'ю та бабусею у нього були приязні, конфлікти відбувались, але вони швидко мирилися. До матері ставився приязно, вона надавала йому як матеріальну, так і моральну допомогу. ОСОБА_24 вважає, що ОСОБА_14 не міг підняти на мати руку. У них були побутові сварки, однак серйозних конфліктів не було, руку на неї не піднімав. Вона зустрічала ОСОБА_14 на похоронах його матері та бабусі, він сказав їй, що не вбивав своїх близьких.
?Допитаний в якості свідка ОСОБА_25 пояснив суду, що приймав участь понятим під час слідчої дії, а саме впізнання ножа. Крім того під час вказаної дії була присутня жінка - друга понята та слідчий, чи був присутній ОСОБА_13 він не пам'ятає. Він не був присутній під час затримання ОСОБА_15
?Допитаний в якості свідка ОСОБА_26 пояснив суду, що він приймав участь понятим під час впізнання ножів та мотузки, крім того він був присутній під час затримання ОСОБА_27 . У ОСОБА_15 був синяк під оком. Працівники міліції потім давали документи на підпис, він з ними ознайомлювався та підписував.
?В судовому засіданні судмедексперт ОСОБА_28 пояснив, що він був присутній під час проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_8 , під час якого ОСОБА_8 давав добровільно свої пояснення, та показав в якому положенні знаходились потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в той час коли він наносив їм удари.
?В судовому засіданні судмедексперт ОСОБА_29 пояснив, що він підтримає висновки експертиз №180, 181. Матеріалів, які надались для проведення вказаних експертиз, було достатньо для надання висновків.
?В судовому засіданні судмедексперт ОСОБА_30 пояснив, що він підтримує свої висновки експертизи трупу № 66 відносно ОСОБА_10 від 20.03.2015 року та висновки експертизи трупу № 65 відносно ОСОБА_9 від 27.03.2015 року. Матеріалів, які надались для проведення вказаних експертиз, було достатньо для надання висновків. Крім того, він пояснив що він виїжджав на місце злочину та приймав участь в огляді трупів, після чого проводив судово-медичні експертизи обох трупів. Причиною смерті ОСОБА_31 були колото-різані рани в області шиї, задньої поверхні грудної клітини, в області живота, частково проникаючі з пошкодженням легень, які призвели до настання смерті. Причина смерті ОСОБА_9 - механічна асфіксія , внаслідок здавлювання шиї петлею. Під час огляду місця події він диктував протокольну частину опису тіл загиблих. Трупи лежали на полу, поверх кожного була насипана купа подрібненої речовини. ОСОБА_13 під час слідчого експерименту показував механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_31 , а саме нанесення ножом, що відповідає механізму нанесення ушкоджень, але суперечить кількісному числу нанесених ушкоджень та недостатньому повному їх описі. Він не вказав пошкодження в області шиї, в області задньої поверхні грудини зліва та в області живота. Він вказав та підтвердив тільки 2 удари, а згідно експертизи їх було - 3. У ОСОБА_31 виявлено зсув одягу по осі вниз, що може свідчити про волочіння, але істотних забруднень на тілі немає. У ОСОБА_31 виявлено поверхневе різане міжпальцевих пошкодження у вигляді порізу на пальцях правої кисті, що не виключає можливої її самооборони. ОСОБА_13 під час слідчого експерименту невірно вказав напрямок затягування петлі на шиї ОСОБА_9 , за його свідченнями він затягує її зліва, а згідно експертизи на трупі петля затягнута справа. Странгуляційна борозна розташована спереду назад і трохи зліва направо, що свідчить про затягування її вправо. Крім того, він проводив судово-медичну експертизу підозрюваного ОСОБА_13 , 02.03.2015 року, під час проведення вказаної експертизи він встановив у ОСОБА_13 наявність тілесних ушкоджень, а саме в нього було наявно садно в області носа, яке він отримав за 3-5 днів до огляду, з його слів він отримав його на роботі.
Окрім того, судом було задоволено клопотання прокурора та в судовому засіданні були прослухані покази свідків ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , які останні надавали під час судового розгляду даної справи Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровській області, а саме:
Свідок ОСОБА_32 пояснила, що ОСОБА_9 скаржилась на онука ОСОБА_14 . Розповідала, що він вчиняв насильство що до неї, приходив у нетверезому стані і казав йти жити до матері;
Свідок ОСОБА_33 пояснила, що 01.03.2015 р. прийшла її сусідка ОСОБА_23 та повідомила, що на стук в у двері ОСОБА_9 не відчиняє. Коли вони заглянули у вікно, побачили, що у будинку все було перекидано, речі не знаходились на своїх місцях, побачили кров.
Свідок ОСОБА_34 в суді пояснив, що він раніше жив по АДРЕСА_1 , його сусідкою була ОСОБА_21 . Якось він робив ремонт в її квартирі. Знає, що ОСОБА_14 зловживає алкоголем, поводить себе агресивно, ніде не працює.
В обґрунтування винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні письмові докази:
?протокол огляду від 01 березня 2015 року та додаток до нього у вигляді фото таблиці, відповідно до якого було проведено огляд місця події, а саме домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Під час огляду було виявлено та вилучено: навісний засок, дверну ручку, піднігтьовий вміст з рук трупу ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , мікроб'єкти з поверхневих долонь ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , фрагмент картонної коробки, фрагмент тканини з РБК з крісла житлового будинку, хустку чорного кольору, застібка з жіночої сумки чорного кольору, дублянку світло-коричневого кольору, подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, фрагмент пластикової пляшки, 2 фрагменти мотузки, сліди відбитків пальців рук на 3 липкі стрічки, 2 мобільні телефони марки «Самсунг» та мобільний телефон «Нокія» (т.2, а.п.11-34);
?протокол огляду від 02 березня 2015 року, відповідно до якого проведено огляд напівпальто із штучного хутра чорного кольору з наскрізним пошкодженням тканини, на якому були виявлені масивні просякнення сухою і вологою буро-червоною речовиною, схожої на кров, а також було оглянуто труп ОСОБА_10 , під час якого було встановлено, що на одязі, вдягненому на ній, маються пошкодження, а також просякнення вологої і підсохлої буро-червоної речовини схожої на кров. Під час огляду було вилучено речі, одягнені на ОСОБА_10 (т.2, а.п.59);
?протокол огляду від 02 березня 2015 року, під час якого було оглянуто труп ОСОБА_9 та вилучено речі, одягнені на ній. (т.2, а.п.60);
?протокол огляду від 01 березня 2015 року та додатком до нього у вигляді фото таблиці, відповідно до якого проведено огляд квартири кв. АДРЕСА_5 , під час якого було виявлено п'ять пластикових банківських карток ПАТ «Приватбанку», лист з повідомленням цього банку на ім'я ОСОБА_8 про борг у сумі 11177 грн., мобільні телефони «Samsung Duos», «Nokia», «Samsung - E1070», папка з документами на житло, три кухонних ножа. Під час огляду було вилучено одяг ОСОБА_8 , телефон «Samsung Duos» та поліетиленова папка з документами на житло (т.2, а.с.87-89);
?протокол огляду від 01 березня 2015 року з додатком до нього у вигляді фото таблиці, відповідно до якого на підставі заяви ОСОБА_8 та за його участю, в присутності понятих проведено огляд буд. АДРЕСА_6 , під час огляд нічого не виявлено та не вилучено. (т.2, а.с.91-92);
?протоколом огляду від 06 березня 2015 року, відповідно до якого на підставі заяви ОСОБА_8 та за його участю, проведено огляд зимової чоловічої шапки, в'язаної, фабричної чорного кольору, добровільно виданої ОСОБА_8 , яку після огляду було вилучено до Синельниківського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області (т.3, а.с.171);
?протокол огляду місця події від 02 березня 2015 року, відповідно до якого було проведено огляд АДРЕСА_1 , під час якого встановлено, що за в кінці городу мається обрив у балку висотою 2-3 метри (т.3, а.с.2);
?протокол огляду місця події від 13 березня 2015 року та додатком до нього у вигляді фото таблицями, відповідно до якого проведено огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого в кінці огороду в балці виявлено та вилучено ніж кухонний обмотаний мотузкою (шнурок) (т.3, а.с.180-186);
?протокол обшуку від 05 березня 2015 року та додатком до нього у вигляді фото таблиці, відповідно до якого було проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено: товарний чек, мотузка, ножі в кількості 3 шт., банківська картка «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_35 № НОМЕР_1 . (т.2, а.с.234-239) ;
?протоколом проведення слідчого експерименту від 13 березня 2015 року за участю ОСОБА_8 , який в присутності двох понятих пояснив, яким чином і при яких обставинах скоїв злочин відносно потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (т.4, а.с.12-14),
?протоколами пред'явлення речей для впізнання від 14 березня 2015 року, відповідно до якого слідчий ОСОБА_36 , в присутності понятих ОСОБА_26 , ОСОБА_37 , за участю підозрюваного ОСОБА_8 провів впізнання речей, а саме ножа та мотузки, під час якого ОСОБА_8 не впізнав ножа, яким було заподіяно ушкодження ОСОБА_10 , та не впізнав мотузку (т.4, а.с.38-39, 40-41);
?протоколи пред'явлення особи для впізнання, за яким свідок ОСОБА_18 впізнав ОСОБА_8 , як особу, яку він бачив 28.02.2015 року біля будинку АДРЕСА_1 (т.4, а.с.50-53);
?висновок експерта № 66 (експертиза трупа) від 02 березня 2015 року, відповідно до якого смерть потерпілої ОСОБА_10 настала внаслідок проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітини зліва з ураженням лівої легені, яке супроводжувалося масивною внутрішньо-плевральною кровотечею та призвело до гострого недокрів'я внутрішніх органів. Експертизою встановлено сім шкіряних ран шиї і тулуба, а саме: проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини, що починається шкіряною раною (№6) у проекції внутрішнього краю лівої лопатки, на відстані 129 см від рівня підошовної поверхні стоп, яке має прямолінійний рановий канал, довжиною 12-14 см, направлений ззаду наперед, дещо зліва направо і практично горизонтально, шо поринає до лівої плевральної порожнини з сліпим ураженням нижньої і верхньої долей лівої легені; не проникаюче колото-різане поранення (№1) передньої поверхні шиї посередині з горизонтальним рановим каналом, що проходить підшкірно в напрямку справа-наліво, не ушкоджуючи великих судинно-нервових стовбурів та органів шиї; три проникаючі (№2,3,4) колото-різані поранення передньо-бокової поверхні живота справа, з прямолінійними паралельними рановими каналами, орієнтованими спереду назад, справа наліво та практично горизонтально, проникаючими до черевної порожнини та без ушкодження органів черевної порожнини, довжиною не менше як 6,5 см; не проникаюче до черевної порожнини колото-різане поранення (№5) передньо-бокової поверхні живота справа, з прямолінійним рановим каналом, орієнтованим спереду-назад, справа наліво та практично горизонтально, довжиною 4,5 см, який сліпо закінчується у товщі м'яких тканин передньої черевної стінки; не проникаюче до плевральної порожнини колото-різане поранення (№7) задньої поверхні грудної клітини справа, розташоване на відстані 123 см від рівня підошовної поверхні стоп, з прямолінійним рановим каналом, орієнтованим ззаду наперед, зліва направо та практично горизонтально, довжиною 12 см, який сліпо закінчується у товщі м'яких тканин правої пахової ділянки. Вищевказані ушкодження спричинені прижиттєво, не задовго до настання смерті та у нетривалий проміжок часу, пласким колючо-ріжучим предметом з шириною клинка близько 20 мм, який мав гостро ріжуче лезо та протилежний обух, товщиною біля 0,2 см. (т.2, а.с.47-52);
?висновок експерта № 65 (експертиза трупа) від 02 березня 2015 року, відповідно до якого смерть потерпілої ОСОБА_9 настала від механічної асфіксії внаслідок стискання органокомплексу шиї петлею (зашморгом). Прижиттєва, з ділянками пергаментації, м'яка странгуляційна борозна на шкірі шиї трупу орієнтована горизонтально у напрямку дещо зліва направо, не замкнена на правій задньо-боковій поверхні шиї, шириною до 0,5 см, масивні крововиливи у товщі м'яких тканин шиї на рівні розташування борозни та у ділянці кореня язика; численні велико-крапкові та крапкові крововиливи у сполучнотканинних оболонках очей; масивні субкон'юктивальні кровиливи в склерах обох очей; набряк м'яких тканин та виражений синюшний відтінок шкіри обличчя з численними плямистими крововиливами («екхімотична маска»); велико - вогнищевий крововилив у товщі м'яких тканин задньої поверхні грудної клітини у міжлопаточній ділянці. Характер та особливості локалізації странгуляційної борозни на шкірі шиї трупу, наявність велико-вогнищевого крововиливу у товщі м'яких тканин міжлопаточної ділянки спини (протилежної до найбільш щільного притискання), свідчать за прижиттєве, незадовго до настання смерті їх спричинення, при тривалому стискаючому впливі тупого, напівжорсткої (еластичної) конструкції травмуючого предмету з доволі обмеженою і подовженою контактуючою поверхнею, при упорі спиною у твердий, обмеженої конструкції предмет. (т.2, а.с.54-58);
?висновок експерта №70/10/568 від 27 березня 2015 року, відповідно до якого надані на експертизу 03.03.2015 року речовини масою 1,400 г, 1,360 г, вилучені з трупів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу становить відповідно 1,288 г, 1,251 г. (т.3, а.с.9-11);
?висновок експерта №70/01-151 від 12 березня 2015 року, відповідно до якого, п'ять слідів пальців рук розмірами 13x21мм, 12x16мм, 14x17мм, 12х13мм та 16x15мм, відкопійованих на дві липкі стрічки розмірами 48x124мм та 48х87мм, вилучені 01.03.2015 року під час огляду місця події, жилого будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , залишені ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.3, а.с.26-42);
?висновок експерта №70/13-582 від 25 березня 2015 року, згідно з яким, на представленому на дослідження фрагменті світлої дактилоскопічної плівки, з долоней трупа ОСОБА_10 виявлені одиничні текстильні волокна з ознаками хімічних і вовни. Природа, колір, кількість текстильних волокон вказані в таблиці додатка до висновку експерта (т.3, а.с.51-53);
?висновок експерта №257 від 19 березня 2015 року, згідно з яким на поверхні навісного замку з пластиною, що були надані на дослідження, ядровмістимі клітини не знайдені (т.3, а.с.56-57);
?висновок експерта №255 від 23 березня 2015 року, згідно з яким в цитологічних препаратах, виготовлених з наданого на дослідження предметі (застібці з жіночої сумки), клітини з ядрами не знайдені (т.3, а.с.60-61);
?висновок експерта №254 від 19 березня 2015 року, згідно з яким на поверхні телефону марки «Samsung» (об'єкт №1) знайдено три клітини з ядром. На поверхні телефону марки «Nоkіа», що також був наданий на дослідження, ядровмістимі клітини не виявлені. На телефонах «Samsung» та ОСОБА_38 » наявність крові не встановлено (т.3, а.с.64-65);
?висновок експерта №256 від 23 березня 2015 року, згідно з яким в цитологічних препаратах, виготовлених з наданого на дослідження предметі (застібці з жіночої сумки), клітини з ядрами не знайдені (т.3, а.с.69-70);
?висновок експерта №329 від 04 березня 2015 року, згідно з яким в сліді крові на фрагменті картонної коробки (об'єкт №1) виявлений тільки антиген В, що не виключає можливість походження сліду крові у зазначеному об'єкті, від особи (осіб) групи крові В з ізогемаглютинином анти-А, в тому числі, можливо, і від ОСОБА_10 (т.3, а.с.76-78);
?висновок експерта №326 від 04 березня 2015 року, згідно з яким на наданій на дослідження дублянці світло-коричневого кольору встановлена наявність крові людини, що не виключає можливість походження крові від ОСОБА_9 . Також не виключена можливість і домішку крові від особи групи крові В ізогемаглютиніном анти-А, в тому числі, можливо і від ОСОБА_10 (т.3, а.с.84-86);
?висновок експерта №327 від 04 березня 2015 року, згідно з яким на хустці (об'єкт №№1-6), на фрагменті тканини (об'єкти 7,8) встановлена наявність крові людини. Не виключає можливості походження крові та поту на хустці від ОСОБА_9 . Не виключає можливості походження крові на фрагменті тканини від ОСОБА_10 (т.3, а.с.90-93);
?висновок експерта №328 від 04 березня 2015 року, згідно з яким на в більшості слідів на спортивній кофті (об'єкти №№1-6,10,11), в одному сліді на штанях (об'єкт №12), в усіх слідах на куртці (об'єкти №№17-24), та в більшості слідів на парі туфель (об'єкти №№25-28), що належать ОСОБА_8 встановлена наявність крові людини. В одному сліді на штанях, в одному сліді на куртці та в усіх слідах на парі туфель не виключає можливість походження слідів крові від ОСОБА_9 . Також, не виключає можливість домішку крові як від ОСОБА_10 так і ОСОБА_8 (т.3, а.с.97-101);
?висновок експерта №330 від 04 березня 2015 року, згідно з яким на фрагменті пластикової пляшки прозорого кольору, вилученому 01.03.2015 року, виявлені потожирові нашарування, які могли виникнути як від ОСОБА_10 так і ОСОБА_8 , як від кожного окремо так і від обох разом (т.3, а.с.105-107);
?висновок експерта №253 від 16 березня 2015 року, згідно з яким, кров в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_8 могла походити як від ОСОБА_10 так і ОСОБА_8 , беручи до уваги їх групові властивості (т.3, а.с.111-114);
?висновок експерта №347 від 11 березня 2015 року, згідно з яким, на марлевій серветці зі змивами з долоні лівої руки ОСОБА_8 (об'єкт №2) встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген В, що не виключає можливості походження сліду крові від особи (осіб) групи крові В, ізогемаглютиніном анти-А, в тому числі, можливо і від ОСОБА_10 так і від ОСОБА_8 (т.3, а.с.118-120);
?висновок експерта №252 від 17 березня 2015 року, згідно з яким в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_10 (об'єкти №1;2), статева та групова належність крові не встановлена через відсутність придатних для дослідження формених елементів крові (т.3, а.с.128-130);
?висновок експерта №251 від 16 березня 2015 року, згідно з яким в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_9 встановлена наявність крові людини; виявлені клітини поверхневого шару епідермісу, які непридатні для цитологічного дослідження (т.3, а.с.134-136);
?висновок експерта №268 від 17 березня 2015 року, згідно з яким в піднігтьовому вмісті обох рук гр. ОСОБА_39 наявність крові не встановлена (т.3, а.с.140-142);
?висновок експерта №348 від 11 березня 2015 року, згідно з яким на марлевих серветках зі змивами з долоней рук ОСОБА_39 наявність крові не встановлена (т.3, а.с.146-147);
?висновок експерта №278 від 24 березня 2015 року, відповідно до якого на двох фрагментах мотузки вилучених 01.03.2015 року та наданих на дослідження, наявність крові не встановлена, але знайдені одиничні епітеліальні клітини з ядрами (об'єкти №№1;5;11). Видова належність епітеліальних клітин не визначена. На фрагментах мотузки мікрочастки тканин людини не знайдені. Статеву належність епітеліальних клітин визначити не представилось можливим через недостатню кількість ядер клітин придатних для дослідження (т.3, а.с.154-156);
?висновок експерта №277 від 24 березня 2015 року, відповідно до якого: на фрагменті мотузки вилученою 05.03.2015 року та наданої на дослідження, наявність крові не встановлена, але знайдені одиничні епітеліальні клітини з ядрами (об'єкт №№4;5) та виявлений білок людини. На фрагменті мотузки мікрочастинки тканин людини не знайдені. Статеву та групову належність клітин визначити не представилось можливим через недостатню кількість ядер клітини придатних для дослідження та не виявлення антигенів А, В, Н ізосерологічної системи АВО. (т.3, а.с.160-162);
?висновок експерта №108 від 24 березня 2015 року, згідно якого препарати ДНК, виділені із біологічних слідів з кров'ю на куртці, являють собою суміш ДНК формально чоловічої статевої належності. В змішаному генотипі біологічних слідів з кров'ю на куртці виявлено співпадання з генотипом ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неспівпадання з генотипами потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . Даних про присутність в змішаних біологічних слідах з кров'ю на куртці ОСОБА_8 . ДНК потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в умовах проведеної експертизи не отримано. (т.3, а.с.165-169);
?висновок експерта №397 від 20 березня 2015 року, відповідно до якої: на шапці, яка належить ОСОБА_8 (об'єкти №№1-3) наявність крові не встановлена (т.3, а.с.175-176);
?висновок експерта №131к від 04 березня 2015 року, відповідно до якого кров ОСОБА_8 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, за ізосерологічною системою АВ0. (т.3, а.с.177);
?висновок експерта №130к від 04 березня 2015 року, відповідно якої кров ОСОБА_39 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, за ізосерологічною системою АВ0. (т.3, а.с.178);
?висновок експерта №298 від 30 березня 2015 року, відповідно до якої на ножі та мотузці, що були надані на дослідження, наявність крові не встановлено, виявлені без'ядерні епітеліальні клітини, які непридатні для цитологічного дослідження (т.3, а.с.190-192);
?висновок експерта №406-МК від 1 травня 2015 року, відповідно до якого пошкодження на шматку шкіри з задньої поверхні грудної клітки від потерпілої ОСОБА_10 , 1955 року народження, могло бути заподіяне клинком представленого на експертизу ножа, вилученого в балці по АДРЕСА_1 (т.3, а.с.196-201);
?висновок експерта №175 від 27 квітня 2015 року, відповідно якого: із слідів крові на туфлі ОСОБА_8 отримані препарати ДНК, генотип яких в умовах даної експертизи не встановлений. Тому не можна вирішити питання про належність даних слідів певній особі, в т.ч. потерпілим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 чи підозрюваному ОСОБА_8 (т.3, а.с.205-208);
?висновок щодо результату медичного огляду від 01.03.2015 року, згідно з яким у ОСОБА_8 ознак сп'яніння не встановлено (т.4 а.с.30);
?висновок експерта №58 від 02.03.2015 року, відповідно до якого у ОСОБА_8 встановлено синець та садно шкіри ділянки спинки носу посередині. Характер пошкоджень обличчя, свідчать за спричинення їх при не менш як одному контакті з тупим твердим предметом за не менш як 3-5 діб до моменту проведення, тобто 25-27.02.2015 року (т.4, а.с.36-38);
?висновок судово-психіатричної експертизи №96 від 23 квітня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_8 в період інкримінованого йому діяння хронічним душевним захворюванням, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності або іншим хворобливим порушенням психічної діяльності не страдав. За своїм психічним станом в період інкримінованого йому діяння він міг віддавати звіт своїм діям (бездіяльності) та керувати ними. Випробуваний в теперішній час будь-якими психічними хворобами також не страдає. За своїм психічним станом в теперішній час він також може давати собі звіт у своїх діях (бездіяльності) та керувати ними, може предстати перед слідством та судом та нести кримінальну відповідальність. Застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру не потребує. Випробуваний у вивченій ситуації у стані фізіологічного афекту не знаходився (т.4, а.с. 73-76);
?висновок експерта №542 від 16.06.2015 року, згідно з яким при визначенні статевої належності крові в слідах на спортивній кофті (об'єкт №7 ц) та в об'єкті №19 ц на парі туфель вилучених у гр-на ОСОБА_8 в певній кількості ядер лімфоцитів У-хроматин (статево генетична мітка чоловічої генетичної статі) не виявлений, що не виключає можливості походження крові від жіночої генетичної статі. Однак, категорично це стверджувати не представляється можливим, оскільки статево специфічні вирости ядер нейрофілоцитів типу А та типу В, які властиві крові жінки не знайдені. Статева належність крові в інших слідах на речах, вилучених у ОСОБА_8 не визначена через недостатню кількість в об'єктах №№1ц,2ц,4ц,9ц, 10ц,18ц,20Ц та відсутність в об'єктах №№3ц,5ц,6ц,8ц,11ц-17ц її формених елементів (т.1, а.п.199-207).
?висновки експертів №180 та № 181 від 25 жовтня 2019 року, згідно з якими у трупа ОСОБА_9 встановлене ушкодження у вигляді странгуляційної борозни на шкірі шиї трупу до 0,5 см, орієнтоване горизонтально у напрямку дещо зліва направо, незамкнене на правій задньо-боковій поверхні шиї. Враховуючи локалізацію та характер виявлених тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_9 можна вказати, що встановлені ушкодження спричинені внаслідок дії тупого предмету напівжорсткої (еластичної) конструкції з відносно обмеженою і подовженою контактуючою поверхнею. Враховуючи локалізацію странгуляційної борозни з ділянками, більш вираженими на передній і лівій боковій поверхні, менше виражене на правій боковій поверхні, комісією експертів встановлено, що механізм виникнення странгуляційної борозни міг бути наступним: здавлення шиї мотузкою в напрямку спереду назад, зліва направо, що виключає можливість виникнення странгуляційної борозни за механізмом, на який вказує обвинувачений у ході проведення слідчого експерименту від 13.03.2015: «… ОСОБА_8 пояснив, що він стояв ліворуч від бабусі, мотузка найбільше натискала шию з правої сторони…». Враховуючи локалізацію, кількість тілесних ушкоджень, комісія експертів приходить до висновку, що механізм спричинення тілесних ушкоджень не повністю розкритий під час слідчого експерименту за участі ОСОБА_8 (кількість ушкоджень на тілі не відповідає кількості тілесних ушкоджень, вказаних у протоколі слідчого експерименту), тому стверджувати про відповідність механізма спричинення встановлених тілесних ушкоджень та механізма спричинення ушкоджень, вказаних у слідчому експерименті, не можливо. Згідно «Висновку експерта» судово-імунологічної експертизи №328 від 11.03.2015, на вилученій у ОСОБА_8 куртці (об. №№ 17-24) виявлена кров людини, яка за серологічними властивостями (груповою ознакою) в більшості об'єктів (об. №№ 17-23) може походити як від свідка ОСОБА_8 , так і від потерпілої ОСОБА_10 (у них однакова група крові - Ва). Згідно «Висновку експерта» судово-генетичної експертизи №108 від 10.04.2015, в досліджених слідах крові (на правому рукаві куртки та на лицевій передній правій половині куртки) виявлена суміш ДНК формально чоловічої статевої належності (в суміші присутня чоловіча ДНК). Суміш ДНК могла утворитись від змішування слідів крові і злущеного епітелію шкіри (можливо власника куртки). У виявленій суміші генетичні ознаки подібні (співпадають) з Г генетичними ознаками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відмінні від генетичних ознак потерпілих ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Суміш ДНК в досліджених біологічних слідах з кров'ю на куртці ОСОБА_8 може походити від ОСОБА_8 та невстановленої особи. Даних про присутність з змішаних біологічних слідах з кров'ю на куртці ОСОБА_8 . ДНК потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , в умовах проведеної експертизи, не отримано (т.7, а.п.4-37, 39-64).
Стороною обвинувачення під час судового розгляду по кримінальному провадженню надані докази, які суд не сприймає як такі, що доводять вину ОСОБА_8 в інкримінованому злочині з огляду на наступне.
За ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Відповідно до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно правового змісту норм ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Стаття 62 Конституції України гарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на його користь, саме у цьому полягає основоположний принцип презумпції невинуватості.
Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого та прокурора.
Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні №1-31/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та постановлення законного і справедливого рішення у справі.
Статті 370, 373 КПК України вказують, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього кодексу. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії" від 6 грудня 1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного).
Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, що чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у Рішенні по справі "Капо проти Бельгії" № 4291/98 від 13 січня 2005 року.
Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).
Таким чином, у правовій державі при ухваленні судового рішення не допускається обвинувальний ухил, по суті якого кожен, хто постав перед судом повинен бути визнаний винним, а навпроти гарантується та усіляко забезпечується презумпція невинуватості особи.
Доведення вини особи поза розумним сумнівом є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу.
При цьому саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов'язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен.
Свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та ОСОБА_24 надали суду свідчення, які здебільшого характеризують особу ОСОБА_8 , або стосуються факту виявлення загиблих потерпілих.
Пояснення свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які були понятими під час проведення слідчих дій, стосуються лише їх участі в якості понятих та лише описують обставини, які при цьому відбувались, оскільки свідчення понятого базуються лише на обставинах, свідком яких він безпосередньо був. Тому їх показання самі по собі, не підтверджують винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_18 стосовно того, що він 28.02.2015 бачив у вечері саме ОСОБА_8 , який виходив з двору будинку, який розташований поруч з будинком АДРЕСА_7 .
В протоколі впізнання (т.4 а.к.п.50-52) свідок ОСОБА_18 вказує, що він бачив ОСОБА_8 о 19 годині та пояснив, що раніше бачив ОСОБА_8 , тому і впізнав останнього по статурі та зросту, хоча була темна пора доби.
В той же час свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що 28.02.2015 ОСОБА_8 о 19 годині телефонував їй зі свого стаціонарного телефону, тобто з адреси АДРЕСА_8 , та запитував про можливість прийти до неї. При цьому будинок, де мешкає ОСОБА_8 знаходиться на значній відстані від будинку на АДРЕСА_1 . Тобто ОСОБА_16 підтвердила покази ОСОБА_8 , які він надав під час судового розгляду, стосовно того, що о 19 годині він знаходився у себе вдома та не міг перебувати у будинку на АДРЕСА_1 .
Суд також приймає до уваги надану стороною захисту інформацію, яка характеризує свідка ОСОБА_18 , якому в січні 2015 року було повідомлено про підозру, тобто він фактично знаходився в залежності від працівників поліції (т.5 а.к.п.28).
Експертизи, які були проведені під час досудового розслідування, також ніяким ні яким чином не підтверджують вину ОСОБА_8 у скоєні злочину.
За висновками експертів №257 від 19.03.2015. №255 від 23.03.2015, №254 від 19.03.2015 (т.3, а.п.56-57, 60-61, 64-65) на поверхні навісного замку з пластиною, на застібці з жіночої сумки та на телефонах «Samsung» та «Nоkіа» клітини з ядрами не знайдені.
За висновками експертів №268 від 17.03.2015. №368 від 11.03.2015 (т.3, а.п.140-142, 146-147) наявність крові на експериментальних зразках не виявлена.
За висновками експертів №278 від 24.03.2015, №277 від 24.03.2015, №298 від 30.03.2015 (т.3, а.п.154-156, 160-162)на фрагментах мотузки, вилучених 01.03.2015, 05.03.20145 наявність крові не встановлена, видова належність знайдених епітеліальних клітин не визначена.
За висновками експертів №2525 від 17.03.2015, №251 від 16.03.2015 (т.3, а.п.128-130, 134-136) в підньогтьовому вмісті рук ОСОБА_10 та ОСОБА_9 встановлена відсутність придатних для дослідження формених елементів крові та непридатні клітини поверхневого шару епідермісу для цитологічного дослідження.
За висновками експертів №397 від 20.03.2015, №175 від 27.04.2021 (т.3, а.п.175-176, 205-208) на шапці та на туфлі, які належать ОСОБА_8 наявність крові не встановлена та генотип отриманих препаратів ДНК не встановлений, відповідно.
За висновками експертів №329 від 04.03.2015, №326 від 04.03.2015, №327 від 04.03.2015, №328 від 04.03.2015, №330 від 04.03.2015, №253 від 16.03.2015, №347 від 11.03.2015 (т.3, а.п.76-78, 84-86, 97-101, 105-107, 111-114, 118-120) встановлено походження крові на досліджених об'єктах від особи групи крові В ізогемаглютиніном анти-А, що не виключає можливості походження крові на досліджених об'єктах від ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , так і від ОСОБА_8 , оскільки вони є родичами та мають однакову групу крові відповідно до висновків експерта №131к та 130к від 04.03.2015
Досліджений в судовому засіданні висновок експерта №70/01-151 від 12.03.2015, відповідно до якого за адресою злочину, а саме: АДРЕСА_1 , вилучені п'ять слідів пальців рук, які належать ОСОБА_8 , не може слугувати належним доказом у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_8 є внуком ОСОБА_9 , яка проживала за даною адресою, та неодноразово перебував у вказаному будинку.
За висновком експертизи №180 від 25.10.2019 встановлено механізм виникнення странгуляційної борозни на шиї трупа ОСОБА_9 , який міг бути наступним: здавлення шиї мотузкою в напрямку спереду назад, зліва направо, що виключає можливість виникнення странгуляційної борозни за механізмом, на який вказує обвинувачений у ході проведення слідчого експерименту від 13.03.2015: «… ОСОБА_8 пояснив, що він стояв ліворуч від бабусі, мотузка найбільше натискала шию з правої сторони…».
Крім того, покази обвинуваченого ОСОБА_8 у ході проведення слідчого експерименту від 13.03.2015 в частині нанесення ударів потерпілій ОСОБА_10 суперечать висновку експерта №66 від 02.03.2015.
Суд, дослідивши вказаний висновок експерта, встановив, що смерть ОСОБА_10 настала внаслідок проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітини зліва з ураженням лівої легені та вказаною експертизою встановлено сім шкіряних ран шиї і тулуба, а саме: проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини; не проникаюче колото-різане поранення передньої поверхні шиї посередині з горизонтальним рановим каналом, що проходить підшкірно в напрямку справа-наліво, не ушкоджуючи великих судинно-нервових стовбурів та органів шиї; три проникаючі колото-різані поранення передньо-бокової поверхні живота справа; не проникаюче до черевної порожнини колото-різане поранення передньо-бокової поверхні живота справа; не проникаюче до плевральної порожнини колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітини справа. В той час, обвинувачений надав покази під час слідчого експерименту від 13.03.2015, що він наніс ОСОБА_10 три удари, а саме: один удар в область правої сторони грудної клітини ззаду та два удари в область живота спереду.
Таким чином, суд констатує той факт, що досліджений протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 фактично є єдиним доказом вини ОСОБА_8 наданий стороною обвинувачення, але цей доказ не узгоджується в сукупності з іншими доказами, суперечить висновку експерта №66 від 02.03.2015 в частині механізму нанесення та кількості нанесених ударів потерпілій ОСОБА_10 та висновку експертизи №180 від 25.10.2019 щодо механізму виникнення странгуляційної борозни на шиї трупа ОСОБА_9 , а тому не доводить «поза розумним сумнівом» вину обвинуваченого у інкримінованому злочину.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 зазначив, що до нього застосовувались недозволені методи слідства, працівниками міліції йому спричинялись тілесні ушкодження, його катували, з метою примушення визнання ним вини у вчиненні вбивства бабусі та матері.
Допитані в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_16 показали, що в період часу з 01.03.2015 по 03.03.2015 бачили на тілі ОСОБА_8 тілесні ушкодження, які, зі слів останнього, йому нанесли працівники міліції.
Згідно висновку експерта №58 від 02.03.2015 року, встановлено що у ОСОБА_8 виявлено синець та садно шкіри ділянки спинки носу посередині. Характер пошкоджень обличчя, свідчать за спричинення їх при не менш як одному контакті з тупим твердим предметом за не менш як 3-5 діб до моменту проведення, тобто 25-27.02.2015 року.
З листа Дніпропетровського СІ (т.1 а.к.п.151) вбачається, що у ОСОБА_8 при прибутті до ізолятора 20.03.2015 були зафіксовані тілесні ушкодження у вигляді садна правої повіки довжиною 1 см.
Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 28.04.2017,
яке було відкрито на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.11.2016 (т.5 а.к.п.206), ОСОБА_8 доставлявся до Синельниківського РВ: двічі 01.03 2015, в подальшому 02, 04, двічі 05, 06, 07, та двічі 12 березня 2015. ОСОБА_8 заявляв, що будь-яких претензій до працівників поліції він не має.
З матеріалів досудового розслідування вбачається, що 01.03.2015 у ОСОБА_8 відбирають пояснення (т.2 а.п.82-83), в цей же день його допитують як свідка (т.2 а.п.96-100) та 02.03.2015 повторно допитують у якості свідка (т.2 а.п.113-114). Під час пояснень та допитів показання ОСОБА_8 логічні та послідовні, останній не зазначає свою причетність до скоєного злочину.
В матеріалах справи (т.2 а.п.249) є рапорт о/у ОУР, в якому зазначено, що на виконання доручення за № 278 від 13.03.2015 при проведенні заходів встановлена причетність ОСОБА_8 до скоєння вбивства, останній зізнався та надав правдиві свідчення.
Однак, ОСОБА_8 пише заяву, в якій визнає свою причетність до вбивства, за день до надання зазначеного доручення - 12.03.2015. При цьому дата на самому дорученні виправлена на 12.03.2015, але у супровідному листі зазначена дата доручення саме від 13.03.2015.(т.2 а.п.247-249)
Саме 13.03.2015 ОСОБА_8 оголошують підозру у вчиненні вбивства, залучають захисника, проводять його допит та слідчий експеримент.
З матеріалів провадження також вбачається, що ОСОБА_8 01.03.1015 о 20.30 доставили на медичний огляд на стан сп'яніння ( т.4 а.к.п.30); 01.03.2015 у ОСОБА_8 відбирають змиви з долоней та зрізи країв нігтьових пластин (т.3 а.к.п.14); 01.03.2015 у ОСОБА_8 під час огляду квартири АДРЕСА_9 вилучають його одяг; 02.03.2015 у ОСОБА_8 відбирають зразки крові (т.3 а.к.п.17); 02.03.2015 по справі призначаються ряд експертиз.
Тобто з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_8 фактично з 01 по 12 березня 2015 находився в статусі підозрюваного, оскільки з ним на протязі зазначеного часу проводилися слідчі дії без повідомлення про підозру.
Окрім того, суд ставить під сумнів повноваження захисника ОСОБА_40 , який був залучений органом досудового розслідування 13.03.2015 під час повідомлення ОСОБА_8 про підозру, під час його допиту в якості підозрюваного, під час проведення слідчого експерименту та розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (т.4 а.п.5-14, 16-20)
В матеріалах провадження є постанова слідчого від 13.03.2015 (т.4 а.п.5), якою доручено Дніпропетровському обласному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту ОСОБА_8 та забезпечити його прибуття на 17.00 13.03.2015 до слідчого для участі у кримінальному провадженні на період досудового розслідування.
В матеріалах справи будь-яке доручення адвокату ОСОБА_40 від зазначеного центру правової допомоги - відсутнє, однак, є договір про надання юридичних послуг та здійснення правового захисту від 13.03.2015, з якого вбачається, що між адвокатом ОСОБА_40 та ОСОБА_41 було укладено договір про надання послуг захисника по цивільній справі «зі всіма правами, передбаченими ст.ст.27-31 ЦПК України» на період з 13 по 14 березня 2015.
Однак, слідчим адвокат ОСОБА_40 залучається в якості захисника по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєні особливо тяжкого злочину, не перевіривши його повноваження за договором.
Окрім того, зазначений адвокат вже 14.03.2015 не був присутній на інших слідчих діях з підозрюваним ОСОБА_8 , а саме о 12.00 - під час його затримання (т.4 а.к.п.42-44), та під час пред'явлення речей для впізнання в період з 15- до 15.15 годині( т.4 а.к.п.38-39, 40-41).
В судовому засіданні ОСОБА_8 зазначив, що з зазначеним адвокатом договір не укладав та договір не підписував.
З листа Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області від 05.05.2017 (т.6 а.к.п.143) вбачається, що на підставі постанови старшого слідчого Синельниківського МВ від 17.03.2015 про залучення захисника у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 було призначено захисника ОСОБА_42 .. Будь-яких інших доручень по даному провадженню від слідчого не надходило.
В рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» суд зазначив, що «право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником…, є однією з основних ознак справедливого судового розгляду».
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що під час досудового розслідування було грубо порушене право ОСОБА_8 на кваліфікований захист, приймаючи до уваги відсутність відповідних повноважень захисника ОСОБА_40 у даному кримінальному провадженні.
Стаття 87 КПК України чітко визначає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
За частиною другою ст.87 КПК України, суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод у разі порушення права особи на захист.
Виходячи із наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що докази, які покладені в основу обвинувачення: повідомлення про підозру (т.4 а.к.п.1-2), договір про надання юридичних послуг та здійснення правового захисту(т.4 а.к.п.6-7), постанова про залучення захисника (т.4 а.к.п.10), протокол проведення слідчого експерименту та участю ОСОБА_8 (т.4 а.к.п.12-14), які проведені за участю адвоката ОСОБА_40 , який не мав за договором від 13.03.2015 відповідних повноважень для здійснення захисту ОСОБА_8 , слід визнати недопустимими доказами.
Інших доказів, які б могли підтвердити вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину, прокурором не надано.
В сукупності наданих прокурором доказів, безпосередньо досліджених судом, зокрема, в протоколах огляду місць подій, зафіксовано лише наслідки і обстановку після виявлення трупів потерпілих, виявлення та вилучення предметів, зразків, а інші, надані в розпорядження суду і досліджені висновки експертиз не підтверджують винність обвинуваченого.
Отже, згадані докази в їх сукупності, з огляду на викладені обставини не доводять провину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину поза розумним сумнівом , що суд у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України повинен трактувати на користь ОСОБА_8 .
З урахуванням вищевикладених висновків суду щодо належності та допустимості доказів, їх оцінки, оскільки висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено належними, достатніми та допустимими доказами того, що ОСОБА_8 за вказаних в обвинувальному акті обставин скоїв умисне вбивство двох осіб - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Показання обвинуваченого ОСОБА_8 , надані ним безпосередньо в судовому засіданні щодо його непричетності до умисного вбивства зазначених осіб, наданими доказами не спростовані.
Таким чином, в ході судового слідства прокурором не надано належних, допустимих і достатніх доказів винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, не доведено, що діями цієї особи було вчинено протиправне діяння, а надані докази не доводять вини ОСОБА_8 у вчиненому поза розумним сумнівом.
Таким чином, за встановлених судом обставин, ОСОБА_8 за п.1 ч. 2 ст. 115 КК України підлягає виправданню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з тим, що прокурором не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, колегія суддів,
ОСОБА_8 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч. 2 ст. 115 КК України, та виправдати його на підставі пункту 2 частини 1 статті 373 КПК України - не доведено, що кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим.
Запобіжний захід ОСОБА_8 не застосувався.
Речові докази, які передані на зберігання в Синельниківський МВ (т.2, а.с.194-196): носильні речі потерпілої ОСОБА_43 : сарафан чорного кольору, хустка сірого кольору, жилет сірого кольору, светр зеленого кольору, халат синього кольору, гамаші чорного кольору, труси білого кольору, шкарпетки чорного кольору, та носильні речі потерпілої ОСОБА_10 : пальто чорного кольору, светр сірого кольору, футболка рожевого кольору, джинсові брюки, труси білого кольору, шкарпетки червоного кольору(т.2, а.с.61-62)- знищити, як такі, що не мають цінності після набрання чинності вироком.; диск з інформацією DVD-R отримані в ПрАТ «Астеліт», диск CD-R з написом вх. ДТ-15/6228, отриманий в ПрАТ «МТС України» (т.2, а.с.230), диск з відеозаписом допиту підозрюваного ОСОБА_8 , слідчого експерименту, записом судового засідання при обранні ОСОБА_8 запобіжного заходу, диск з відеозаписом пред'явлення для впізнання підозрюваного ОСОБА_8 , диск з відеозаписом камер спостереження ТОВ «АТБ-Маркет»(т.4, а.с.15, 23, 53,64), - залишити при матеріалах справи;
Речові докази: товарний чек, мотузку, ножі в кількості 3 шт., банківську картку «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_35 № НОМЕР_1 (т.2, а.с.240-240-а); рослинну речовину масою 1,288 г, 1,251 г. яка є канабісом (т.3, а.с.12-13); два відрізка синтетичної мотузки, навісний замок, дверну ручку, фрагмент картонної коробки, піднігтьовий вміст з рук трупу ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , мікроб'єкти з поверхневих долонь ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , фрагмент пластикової пляшки, сліди відбитків пальців рук на 3 липкі стрічки, фрагмент покривала, хустинку, дублянку жіночу, застібку з сумки ОСОБА_9 , зрізи нігтьових пластин та змиви з рук ОСОБА_8 та ОСОБА_39 , шапку, куртку, туфлі, штани, спортивну кофту ОСОБА_8 , ніж з мотузкою (т.3, а.с.211-217) - знищити як такі, що не мають цінності, після набрання чинності вироком; мобільні телефони: «Самсунг», «Нокія»- повернути потерпілій ОСОБА_6 після набрання чинності вироком.
На вирок суду можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2