Єдиний унікальний номер судової справи 201/4436/22
Номер провадження 1-кп/201/663/2022
27 жовтня 2022 року м. Дніпро
вул. Паторжинського, 18а
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників обвинувачених - адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 21 квітня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041650000329 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перещепине, Новомосковського району, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Приорільське, Магдалинівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
встановив:
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2022 року за № 12022041650000329 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурором ОСОБА_3 до канцелярії суду подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах вказаного кримінального провадження.
Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання та в обґрунтування своїх доводів посилалася на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності та відповідного покарання, що загрожує у разі визнання його винним, може переховуватись від суду. Крім того, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, з метою збуту, а тому є достатні підстави вважати, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_8 може вчинити інші злочини, або продовжувати вчиняти свою злочинну діяльність. Також вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_8 не перешкоджають утримуванню останнього під вартою, а тому продовжують існувати передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України заявлені у клопотанні ризики, які, на його переконання, є повністю доведеними.
Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_8 є недоцільним та не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому просив клопотання задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та зазначила, що заявлені прокурором ризики не обґрунтовані та не доведені, також посилалася на те, що ОСОБА_8 має постійне місце мешкання, де проживає разом з батьками, до арешту її підзахисний був працевлаштованим та отримував від цього прибуток, раніше не судимий, у зв'язку з чим, просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити ОСОБА_8 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, або розглянути питання про зменшення розміру застави в межах 60-70 тисяч гривень.
Обвинувачений ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні підтримав позицію свого захисника - адвоката ОСОБА_4 , просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, оскільки він вже досить тривалий час не бачив батьків, а також його стан здоров'я значно погіршився та він потребує оперативного втручання.
Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав позицію захисника ОСОБА_4 , вважав за необхідне змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід на домашній арешт, оскільки стан здоров'я останнього значно погіршився, а в умовах слідчого ізолятора він не отримує належну медичну допомогу.
Захисник ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні підтримала позицію захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію своїх захисників.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заперечення захисника та обвинуваченого ОСОБА_8 , суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
У рішенні Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 вказано, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов'язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження. Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до вимог ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Так, під час розгляду клопотання встановлено, що відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2022 року до ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19 червня 2022 року, з можливістю внесення застави, який в подальшому був неодноразово продовжений.
Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення існують і не зменшилися на час розгляду клопотання, оскільки ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, санкція якого передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років з конфіскацією, при цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця роботи і джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки.
А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_8 переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, ступінь яких є досить високою.
Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність існування цих ризиків доведеними у повній мірі.
Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, що виправдовує продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Посилання захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_8 на наявність у останнього міцних соціальних зв'язків, погіршення стану здоров'я обвинуваченого, необхідність оперативного втручання та не ненадання належної медичної допомоги в умовах ДУВП № 4, як на підставу для зміни запобіжного заходу, суд не приймає до уваги, адже на підтвердження таких доводів стороною захисту не надано жодних документів.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 03 листопада 2022 року вважає за доцільне продовжити тримання останнього під вартою строком на 60 днів до 25 грудня 2022 року включно.
Розмір застави, згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання сховатися.
Вимогами п. 3 ч. 2 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
А тому, на підставі викладеного вище суд не знаходить підстав для зменшення розміру застави визначеного ОСОБА_8 та продовжуючи обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення та обставини правопорушення, суд вважає, що розмір застави, визначений у попередньому судовому рішенні у розмірі 124 050 гривень, належним чином забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Вирішуючи питання про можливість призначення судового розгляду за наданим суду обвинувальним актом, суд виходить з наступного.
Так, у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що справа підсудна Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська, підстави для повернення обвинувального акту відсутні, просив призначити судовий розгляд на підставі наданого суду обвинувального акту у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження.
Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вважали за можливе призначити судовий розгляд за наданим суду обвинувальним актом.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Судом встановлено, що відповідно до вимог ст. 32 КПК України зазначене кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська.
Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст. 291 КПК України.
Підстав для закриття кримінального провадження на цей час не вбачається.
Таким чином, під час підготовчого судового засідання не були встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.
А тому, вислухавши думки учасників судового провадження, у відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі зазначеного обвинувального акту, судовий розгляд здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за участю учасників кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 176-178, 183, 194, 196, 314-315, 369-372 КПК України, -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 25 грудня 2022 року включно.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, є 25 грудня 2022 року включно.
Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_8 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п'ятдесят) гривень, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 з-під варти, зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що у разі не з'явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному 21 квітня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041650000329 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово.
Судовий розгляд призначити у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 03 листопада 2022 року о 14 годині 00 хвилин.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 16 годині 00 хвилин 31 жовтня 2022 року.
Суддя: ОСОБА_1