"04" вересня 2006 р. Справа № 3/12
Суддя господарського суду Чернівецької області Бабак Людмила Миколаївна
розглядаючи справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чернівецький радіотехнічний завод"
до відповідача Державної податкової інспекції у м.Чернівці
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 13.01.06р.
за участю представників:
позивача: Драбчук В.С. - представник, довіреність від 10.01.2006 року
Від відповідача - Мага Т.В. Костащук С.І - представники, довіреності від 10.06.2005 року № 25197/10-013, 24.02.2006 року № 3639/10-015
СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство “Чернівецький радіотехнічний завод» м.Чернівці звернулося з позовом до державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання нечинними податкових повідомлень рішень від 13 січня 2006 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що у відповідності до рішення ДПА України від 13 січня 2006 року № 174/6/25-0215, відповідачем прийнято і направлено на його адресу податкові повідомлення-рішення № 0000011500/3, № 0000031500/3, № 0000041500/3, № 0004631500/3, № 0004641500/3, № 0004651500/3, № 0004661500/3, № 0004671500/3, № 0004681500/3, № 0004691500/3, № 0004701500/3, № 0004711500/3, № 0004731500/3, № 0009471500/3, № 0009481500/3, № 0009491500/3, в кількості 16 (шістнадцять) штук, на стягнення штрафних санкцій в загальній сумі 113058,72грн. які стягуються за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань. При цьому, як стверджує позивач, ніяких посилань на те, коли було проведено узгодження податкових зобов'язань, порушення строків сплати яких допустилося товариство, оскаржувані повідомлення-рішення не містять.
Далі товариство пояснило, що в листі № 16819/15-109 від 13 липня 2005 року за підписом заступника начальника ДПІ у м.Чернівці п. Я.Д. Городенського, стверджується, що порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, виявлено і зафіксовано актом перевірки від 12 липня 2005 року, а в рішенні від 4 липня 2005 року, начальник ДПА в Чернівецькій області посилається вже на результати перевірки від 11 липня 2005 року. Тобто, одностайності з приводу того коли ж проводилася перевірка товариства в ДПІ у м.Чернівці немає. У зв'язку із викладеним позивач зазначає, що остання перевірка фінансово-господарської діяльності товариства проводилася в жовтні - листопаді 2004 року, результати якої зафіксовані в акті від 16 листопада 2004 року. Після цього ніяких перевірок, як стверджує позивач, в товаристві не проводилися і, відповідно, ніяких актів складатися не могло.
У продовж викладеного позивач стверджує, що в процесі адміністративного оскарження рішень відповідача, товариство наголошувало, що за результатами документальних перевірок від грудня 2003 року та листопада 2004 року, дійсно були виявлені порушення податкового законодавства і суми штрафних санкцій за наслідками цих перевірок товариством повністю узгоджені, на що були виписані відповідні податкові повідомлення-рішення. Таким чином, робить висновок позивач, якщо оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12 липня 2005 року, виписані з метою стягнення саме цих штрафних санкцій, то такі дії ДПІ у м.Чернівці є абсолютно неправомірними, оскільки стягнення за ці порушення вже були застосовані і штрафні санкції товариством сплачені.
ДПІ у місті Чернівці, заперечуючи проти позову, пояснила наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
При відмові посадової особи суб'єкта господарювання від отримання одного примірника акта перевірки з відповідними додатками робиться відповідний запис на останній сторінці обох примірників, складається акт відмови від отримання та один примірник акта перевірки з відповідними додатками направляється платнику податків поштою з повідомленням про вручення.
11.07.2005 року, продовжує відповідач, ДПІ, керуючись пунктом 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу» ДПІ у м.Чернівці, провела перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання ВАТ “Чернівецький радіотехнічний завод», за результатами якої складено акт та встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року, яким передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, а саме: податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Далі ДПІ у м.Чернівці пояснила, що згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного стоку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
На підставі цього продовжує ДПІ вона прийняла податкові повідомлення-рішення, не погоджуючись з якими позивач звернувся із скаргою до ДПА в Чернівецькій області. Відповідно до пункту 8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 3 березня 1998 року № 93 (у редакції наказу державної податкової адміністрації України від 2 березня 2001 року № 82), зареєстрованого в міністерстві юстиції України 15 березня 2001 року за № 238/5429 керівник органу держаної податкової служби (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього пункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку. Підставою для прийняття такого рішення може бути: відсутність доданих до скарги (заяви) документів (акта перевірки, розрахунків до акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом скарги (заяви), необхідних для розгляду скарги (заяви); необхідність додаткової перевірки наданих бухгалтерських документів або документів податкового обліку; необхідність документів інших організацій, що входять до їх компетенції, для з'ясування обставин справи тощо). У зв'язку із вищевикладеним, ДПА в Чернівецькій області призначила додаткову перевірку, за результатами якої складено акт від 10.10.2005 року, а тому ДПІ просить у позові відмовити.
Ухвалою від 01.03.2006 року вирішення спору було перенесено у зв'язку з витребуванням додаткових доказів.
У судовому засіданні 29.03.2006 року позивач звернувся з клопотанням зупинити провадження у справі у зв'язку з необхідністю здобуття додаткових доказів, яке судом, з урахуванням обставин справи, було задоволене.
У судовому засіданні 10.05.2006 року відповідач звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі. Позивач свого представника у судове засідання не направив з невідомих для суду причин, хоча був належно повідомлений про день, час і місце вирішення спору, а тому провадження у справі було зупинене.
У судовому засіданні 5.06.2006 року представник позивача вкотре звернувся із заявою про зупинення провадження у справі, тому що він має виїхати за межі області у зв'язку з відрядженням.
Враховуючи обставини справи, необхідність участі представника позивача в судовому засіданні, суд задовольняє дане клопотання.
Одночасно, відповідача було зобов'язано надати суду декларації позивача, податкові зобов'язання по яких він не виконав у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року і за що до нього були застосовані штрафні санкції на підставі податкових повідомлень-рішень, що їх оскаржує позивач.
Такі ж декларації зобов'язувався надати і ВАТ “Чернівецький радіотехнічний завод».
У судовому засіданні 5.07.2006 року ДПІ у м.Чернівці надала суду додаткові пояснення та документи які стосуються предмету спору.
У зв'язку з цим представник позивача звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі для надання йому можливості ознайомитися з додатковими документами, що їх надав суду відповідач.
Враховуючи, що додаткові матеріали були надані позивачу дійсно в судовому засіданні і він був позбавлений реальної можливості ознайомитися з ними, суд задовольнив його клопотання.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.
15 червня 2005 року ДПІ у місті Чернівці була проведена перевірка своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання ВАТ "Чернівецький радіотехнічний завод", у ході якої перевіряючі прийшли до висновку про несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання, про що було складено відповідний акт, який 29.06.2005 року отримав позивач (а.с. 79).
11.07.2005 року, у зв'язку з надходженням до податкової служби міста скарги позивача, ДПІ у місті Чернівці була проведена перевірка, яка підтвердила попередні висновки податкового органу про несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового боргу, про що було складено акт (а.с. 74).
10 жовтня 2005 року, при проведенні перевірки скарги позивача, ДПА Чернівецької області була здійснена додаткова перевірка, про що було складено акт, від отримання якого ВАТ "Чернівецький радіотехнічний завод" відмовилося.
На підставі проведених перевірок відповідач 13 січня 2006 року прийняв податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафу на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (надалі Закон 2181-ІІІ), у тому числі:
- податок на землю: №№ 0000041500/3, 0004731500/3, 0000031500/3, 0000011500/3 - відповідно на суми штрафу 19526,10грн. , 8093,99грн., 1444,63грн., 1195,80грн., а всього - 30260,52грн. (а.с. 6-9);
- податок на додану вартість: №№ 0004631500/3, 0004641500/3, 0004651500/3, 0009471500/3, 0009481500/3 відповідно на суми штрафу 2583,90грн., 4399,80грн., 67008,74грн., 819,60грн. і 7379,82грн., а всього - 82197,56грн.(а.с. 10-14);
- комунальний податок: №№ 0004661500/3, 000467500, 0009481500/3, 0009491500/3 відповідно на суми штрафу 14,62грн., 31,62грн., 319,60грн., 5,05грн., а всього - 370,89грн. (а.с. 15-18);
- податок на власників транспортних засобів: №№ 0004711500/3, 0004701500/3, 0004691500/3 на суму штрафу - 169,14грн., 33,82грн., 26,79грн., а всього - 229,75грн. (а.с. 19-21).
Загальна сума штрафу, застосована до позивача за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання - 113058,78грн.
У процесі судового слухання ДПІ у місті Чернівці надала суду докази того, що на протязі 2001-2005 років позивач подав йому податкові декларації по ПДВ, транспорту, земельному, комунальному податках, підтвердженням чого є акт додаткової перевірки від 10.10.2005 року (а.с. 76-78), розрахунок сум штрафних санкцій, нарахованих з урахуванням висновків ДПА України (а.с. 98-99), податкові декларації (а.с. 100-109).
Додаткові докази, надані відповідачем, позивачем не оспорені, що дає підстави суду стверджувати, що на протязі 2001-2005 років ВАТ "Чернівецький радіотехнічний завод" подавало до ДПІ у місті Чернівці податкові декларації, як того вимагає стаття 4 Закону 2181-ІІІ.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 названого Закону - податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене в адміністративному і судовому порядку.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону 2181-ІІІ оприділено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Граничний строк оприділений підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону 2181-ІІІ і дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
За таких обставин у відповідача були всі правові підстави для застосування до позивача штрафу.
Разом з тим, статтею 15 Закону 2181-ІІІ встановлені граничні строки давності - 1098 днів.
Попри ці вимоги, відповідач при застосуванні штрафу за несвоєчасну сплату позивачем земельного податку, визначеного у податкових деклараціях, донарахував його по тих сумах, по яких закінчився строк давності.
Зокрема, 31 січня 2001 року позивач подав у ДПІ міста Чернівці декларації №№ 11315 та 11315 по земельному податку в сумі 11272,90грн. і 11272грн., який повинен був сплатити у граничні строки - 2 квітня та 31 травня 2001 року, а фактично сплатив - 30 липня та 30 серпня 2001 року, тобто дійсно з прострочкою і, при всіх рівних умовах, позивач мав би сплатити штраф у розмірі 20 і 50 відсотків, як би відповідач не пропустив строк позовної давності.
За таких обставин податкове повідомлення-рішення № 0000041500/3 від 13.01.2006 року, яким позивачу нараховано штраф у сумі 19526,10грн., слід визнати частково нечинним у сумі 11272,90грн., оскільки відповідач припустився порушення строку давності (а.с. 6), тому що порушення мало місце в 2001 році.
З цих же підстав суд визнає частково, в сумі 4509,16грн., нечинним податкове повідомлення-рішення № 0004731500/3 від 13.01.2006 року, яким позивачу донараховано 8093,99грн. штрафу (а.с. 7).
У решті позовних вимог позивачу слід відмовити, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він не сплачував узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків.
Керуючись статтею 4, підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5, статтею 6, пунктом 17.1, підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, статтями 86, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, с у д -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати частково нечинними податкові повідомлення-рішення:
- № 0000041500/3 від 13.01.2006 року в частині донарахування позивачу 11272,90грн. штрафу;
- № 0004731500/3 від 13.01.2006 року в частині донарахування позивачу 4509,16грн. штрафу.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, встановлений цим кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку.
У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
5. Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.М. Бабак