ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
про залишення апеляційної скарги без руху
03 листопада 2022 року м. ОдесаСправа № 916/1060/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Злагода”
на рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2022
по справі №916/1060/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал”
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Злагода”
про стягнення заборгованості в сумі 240062,47 грн
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2022 позов задоволено, стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Злагода” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2022 р. по 01.05.2022 р. в сумі 240062 грн. 47 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3600 грн. 94 коп.
Південно-західним апеляційним господарським судом отримано апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Злагода” на вищевказане рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2022.
Ознайомившись з поданими матеріалами, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні.
Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Проте, скаржником не надано доказів надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” копії апеляційної скарги та додатків до неї листом з описом вкладення, що не відповідає вимогам статі 259 Господарського процесуального кодексу України.
Також, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.
За приписами ч.4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.
У відповідності до прохальної частини апеляційної скарги скаржник просить оскаржуване рішення скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2022 в частині задоволення позову в розмірі 15 000 грн та відмовити в позові в цій частині.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення, становить 3721,50 грн.
Проте, скаржником до апеляційної скарги доказів сплати судового збору не надано взагалі.
Скаржник відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір" та норм чинного законодавства не звільнений від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Разом з цим, скаржник у прохальній частині апеляційної скарги просить враховуючи незадовільний майновий стан та неприбутковий статус організації звільнити апелянта від сплати судового збору на підставі ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Проте, колегією суддів відхиляється дане клопотання, з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 по справі № 0940/2276/18.
Колегія суддів зазначає, що предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні визначив, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі "Пелевін проти України" (Pelevin v Ukraine) від 20.05.2010, заява № 24402/02, § 27)).
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, № 28249/95, § 60)).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, всіх учасників справи поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
За таких обставин, оскільки за суб'єктним та предметним критерієм підстави для застосування до клопотання скаржника приписів ст. 8 Закону України “Про судовий збір” відсутні, колегія суддів дійшла висновку про відмову скаржнику в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не було виконано вимог п. 2, 3 ч. 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме апелянту необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі та докази надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” копії апеляційної скарги та додатків до неї листом з описом вкладення.
Керуючись ст. 174, ст. 234, п. 2, 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Злагода” в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2022 у справі №916/1060/22.
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Злагода” на рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2022 у справі №916/1060/22 залишити без руху.
Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Злагода” усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі та докази надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” копії апеляційної скарги та додатків до неї листом з описом вкладення, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Злагода”, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Таран С.В.
Суддя Філінюк І.Г.