01 листопада 2022 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 754/8597/22
Номер провадження 33/824/3301/2022
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Вербова І. М., за участі:
скаржника - ОСОБА_1
представника скаржника - Федорова Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Федорова Дмитра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2022 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2022 року накладено на ОСОБА_1 за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік; за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п'ятдесят грн.). Остаточно за сукупністю призначених стягнень накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 грн. 20 коп.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 13 жовтня 2022 року Федоров Д.С. в інтересах ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу у якій, просив постанову Деснянського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2022 року у зазначеній частині скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що скаржнику було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер на що він надав свою згоду. Проте після ознайомлення з результатами проведеного огляду, скаржник висловив свою незгоду з ними у зв'язку з чим, відмовився підписувати акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Таким чином, працівники поліції були зобов'язані направити скаржника до закладу охорони здоров'я, що зроблено не було. Крім того, перед проведенням огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер, працівником поліції не було проведено тестового забору повітря з навколишнього середовища, що свідчить про сумнівність результатів проведеного тесту та недопустимість роздруківки його результатів у якості доказу вини скаржника. Протокол долучений до матеріалів справи, також не може бути доказом вини скаржника, виходячи з практики ЄСПЛ. Крім того, працівниками поліції під час затримання та поміщення до службового автомобіля скаржника, не було складено протокол про адміністративне затримання та не роз'яснено ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
У судовому засіданні скаржник та його представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити з підстав зазначених у ній.
Постанова Деснянського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2022 року оскаржується лише в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак, переглядається судом апеляційної інстанції лише в зазначеній частині.
Вислухавши доводи скаржника та його представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 280 КУпАП передбачено обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху (ПДР України) та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 2.9. а) ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) (п. 7 Інструкції).
Згідно із статтею 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 7 Розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 вересня 2022 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 150089 згідно якого, 16 вересня 2022 року о 19 год. 55 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія ОСОБА_1 проводився на місці зупинки із застосуванням приладу Alcotest 6820. Результат огляду 1,59 %.
Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 , у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» якого, не міститься жодних відомостей щодо незгоди із зазначеними в протоколі відомостями.
Із наявного в матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що огляд проведено у зв'язку з виявленими у водія ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення мови. Результат огляду на стан сп'яніння 1,59 проміле.
Згідно тесту № 6820, цифровий показник результату огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 1,59 проміле, в той час як допустимий показник, не повинен перевищувати 0,2 проміле. Вказаний тест підписаний ОСОБА_2 .
Крім того, судом було досліджено відеозапис, із якого вбачається, що після ознайомлення скаржника із результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, останній не висловив свою незгоду з ними.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання скаржника на те, що після ознайомлення з результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння, скаржник висловив свою незгоду з ними, спростовується, зокрема, наявним в матеріалах справи відеозаписом, із якого вбачається, що після ознайомлення скаржника із результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, останній не висловив свою незгоду з ними. Відмова скаржника від підпису акту огляду на стан сп'яніння, не свідчить про його незгоду з результатами огляду.
Посилання скаржника на те, що працівники поліції були зобов'язані направити скаржника до закладу охорони здоров'я, є безпідставним, оскільки останній не висловив свою незгоду із результатами огляду на стан сп'яніння із застосуванням приладу Драгер.
Посилання скаржника на те, що протокол долучений до матеріалів справи, не може бути доказом вини скаржника, виходячи з практики ЄСПЛ, не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника на те, що працівниками поліції під час затримання та поміщення до службового автомобіля скаржника, не було складено протокол про адміністративне затримання та не роз'яснено йому ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, оскільки вони безпосередньо не стосуються вчинення правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Будь-яких істотних порушень вимог закону під час складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 150089, які б вплинули на кваліфікацію дій ОСОБА_1 та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника на те, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер, працівником поліції не було проведено тестового забору повітря з навколишнього середовища, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 згаданої Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Відповідно до п.3.5.3. інструкції з експлуатації приладу марки «Drager Alcotest 6820», через 2 секунди аналізатор увійде в режим самотестування, який триває приблизно 5 секунд і супроводжується текстом «Самотестування» на дисплеї. Потім аналізатор зробить автоматичний забір проби навколишнього повітря (якщо включена функція автоматичного контролю відсутності етанолу в навколишньому повітрі).
Із відеозапису з місця події вбачається, що поліцейським, який проводив огляд на стан сп'яніння, було проведено самотестування газоаналізатора марки «Drager» на предмет відсутності етанолу в навколишньому повітрі, що, в свою чергу, свідчить про відсутність помилки у отриманому результаті.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу Федорова Дмитра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2022 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Вербова