КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
01 листопада2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря - ОСОБА_4
з
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000618 та накладено арешт на на автомобіль BMW X5 (VIN НОМЕР_1 ), сірого кольору, з державним номерним знаком « НОМЕР_2 », що на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_6 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів та забезпечення можливої конфіскації, як виду покарання.
Згідно ухвали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: з метою збереження речових доказів та забезпечення можливої конфіскації, як виду покарання.
Не погоджуючись із вказаною вище ухвалою суду, представник власника майна ОСОБА_5 , що діє в інтересах ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000618 відмовити.
Представник зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена 29.06.2022 року без виклику/повідомлення ОСОБА_6 , як підозрюваного та власника майна, і його захисників. Представник ознайомилась із матеріалами справи лише 11.08.2022 року, тому вважає, що п'ятиденний строк для оскарження слід відраховувати з даної дати.
В обґрунтування апеляційної скарги представник вказує, що арештований автомобіль було вилучено за результатами обшуку і він набув процесуального статусу тимчасово вилученого майна.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання прокурора, врахував, що автомобіль був вилучений в ході обшуку 20.06.2022 року, однак не дотримався вимог ст. 172 КПК України щодо обов'язкового повідомлення підозрюваного та його захисників про розгляд відповідного клопотання з метою забезпечення участі останніх у судовому засіданні.
В апеляційній скарзі представник звертає увагу на відсутність взаємозв'язку між дієвістю кримінального провадження та накладеним арештом на транспортний засіб, вказуючи, що накладення арешту в даному випадку істотно перевищує ступінь необхідного втручання у права і свободи особи та жодним чином не сприяє виконанню завдань кримінального провадження. Акцентує увагу на неможливості використання даного автотранспортного засобу як речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки він не відповідає жодній із передбачених законодавцем ознак речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України. Прокурором лише формально було наведено в якості підстав для накладення арешту на автотранспортний засіб визнання останнього речовим доказом, а також забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні.
На думку представника, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними, а у даному випадку відсутня об'єктивна необхідність втручання у володіння майном шляхом накладення на нього арешту.
В судове засідання учасники судового провадження не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у їх відсутність.
Колегія суддів не вважає за можливе задовольнити подане втретє клопотання представника ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи, вважаючи його способом затягування розумних строків судового розгляду.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчими Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000618 від 17.12.2021 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора.
20.06.2022, о 15 год. 23 хв. прокурором першого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000618 в порядку ст. 208 КПК України, біля рогу будинку № 41-48 між вулицями Дарвіна та Університетська в м. Чернівці затримано прокурора Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Разом з цим було встановлено, що предмет неправомірної вигоди ОСОБА_6 , після його отримання, невідкладно реалізував у обмінному пункті валют за адресою: АДРЕСА_2 та набув грошові кошти у іншій валюті.
В подальшому, під час досудового розслідування встановлено, що у автомобілі LEXUS RX 350, з державним номерним знаком « НОМЕР_3 », зберігаються речі і документи, тобто майно, яке має значення для повного, всебічного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, зокрема і кошти, які були отримані ОСОБА_6 у пункті обміну валют.
20.06.2022 прокурором першого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 повідомлено про підозру ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 368 КК України .
Відповідно до санкції ч. 3 ст. 368 КК України, у разі засудження ОСОБА_6 за вчинення вказаного кримінального правопорушення, останньому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.
В ході обшуку 20.06.2022, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, вилучено автомобіль BMWX5 (VIN5UXKS4C57E0J95375) з державним номерним знаком « НОМЕР_2 », що на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_6 .
20.06.2022 постановою прокурора вказаний автомобіль визначено речовим доказом.
29.06.2022 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотання про накладення арешту на на автомобіль BMW X5 (VIN НОМЕР_1 ), сірого кольору, з державним номерним знаком « НОМЕР_2 », що на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.06.2022 вказане вище клопотання прокурора було задоволене.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 52021000000000618 від 17.12.2021, про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до обгрунтованого висновку, що вищевказане майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а тому необхідно накласти арешт на майно.
З урахуванням цього, слідчий суддя, всупереч твердженням автора апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як вважає колегія суддів, відповідає критеріям ст. 98 КПК України та постановою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 від 20.06.2022 правомірно визнано речовим доказом. (т.1 а.с. 221-222)
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Як вбачається із матеріалів провадження, 20.06.2022 прокурором першого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 повідомлено про підозру ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 368 КК України
Згідно ч. 1 ст. 59 КК України конфіскація майна - це покарання, що полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, є власністю засудженого, якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена у випадках, спеціально передбачених в особливій частині цього Кодексу.
Положення ч. 3 ст. 368 КК України передбачають покарання у разі визнання особи винуватою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що у даній справі є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи автора апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Доводи представника власника майна про те, що арешт на вищевказане майно накладено безпідставно, без наявності правових підстав, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт слідчим суддею накладено правомірно, відповідно до вимог ст.ст. 170-173 КПК України.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає
Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000618 та накладено арешт на автомобіль BMW X5 (VIN НОМЕР_1 ), сірого кольору, з державним номерним знаком « НОМЕР_2 », що на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_6 , з метою збереження речових доказів та забезпечення можливої конфіскації як виду покарання - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/3278/2022
Категорія: ст. 171 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_11
Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1