Справа № 362/3270/22 Головуючий у І інстанції Кравченко Л.М.
Провадження №22-ц/824/11001/2022 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
27 жовтня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Писаної Т.О.,розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
у серпні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з даним позовом, в якому просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_1 , зареєстрований 10 жовтня 2009 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, також просив визначити місце проживання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_3 .
УхвалоюВасильківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2022 року справу № 362/3270/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини направлено за підсудністю до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області.
Не погодившись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2022 року скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач та відповідач разом з малолітньою донькою є внутрішньо переміщеними особами та мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тому дана справа відноситься до підсудності Васильківського міськрайонного суду Київської області.
Крім того, до апеляційної скарги долучила довідку від 12 листопада 2014 року №3237000158 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з відміткою про те, що з 29 листопада 2016 року довідка діє безстроково.
Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
За правилом пункту 9 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.
Згідно із частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У зв'язку з цим, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, посилаючись на ст. 28 ЦПК України, прийшов до висновку, що дана справа підсудна Шевченківському районному суду м. Києва.
З таким висновком суду першої інстанції судова колегія не погоджується, враховуючи наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізично особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»:
місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;
місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.
Відповідно до п. 4 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Відповідно до п. 7 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Відповідно до п. 12 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 особи, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити відповідному органу реєстрації про своє місце перебування.
Крім того, вказані вище положення узгоджуються із ст.5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», де передбачено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрації підлягає як місце проживання, так і місце перебування особи.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Відповідно до 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» врегульовано питання реєстрації місця проживання внутрішньо переміщеної особи. Так, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві вказана адреса тимчасового місця проживання позивача: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 12 листопада 2014 року №3237000159 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з відміткою про те, що з 29 листопада 2016 року довідка діє безстроково (а.с. 24).
Крім того, в позовній заяві вказана фактична адреса місця проживання відповідача: АДРЕСА_2 .
На вищевказане Васильківський міськрайонний суд Київської області уваги не звернув.
Відповідно до ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
В матеріалах справи відсутнє звернення суду першої інстанції до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку, що дана справа не підсудна Васильківському міськрайонному суду Київської області.
Таким чином, судова колегія вважає, що місцевий суд належним чином не дослідив матеріали справи, не врахував вищенаведені обставини, у зв'язку з чим зробив помилковий висновок щодо направлення справи за підсудністю до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області, що відповідно до статті 379 ЦПК України є підставою для скасування такої ухвали із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2022 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.О. Писана