Справа № 357/4609/22 Провадження № 11-кп/824/3493/2022 Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2
04 жовтня 2022 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2022 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Семиполки Броварського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання, -
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2022 рокувідмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що до ОСОБА_7 у кримінальних провадженнях № 1201610000002784 та № 12016100040012443 не були застосовані запобіжні заходи, а у кримінальному провадженні № 12019100040006395 вироком суду, за яким він був засуджений за вчинення 30 липня 2019 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, строк відбування покарання ухвалено обчислювати з дня його фактичного затримання, а саме з 30 липня 2019 року, отже підстави для зарахування строку попереднього ув'язнення відсутні.
Не погодившись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2022 року та постановити нову, якою перерахувати строк попереднього ув'язнення за вироком Деснянського районного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року, а саме з 30 липня 2019 року по 07 вересня 2020 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Апелянт зазначає, що при ухваленні вироку Деснянським районним судом міста Києва від 22 вересня 2021 року, частина відбутого покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року, а саме в частині попереднього ув'язнення - з 30 липня 2019 року по 07 вересня 2020 року, підлягає зарахуванню з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Захисник обґрунтовує такі доводи тим, що кримінальне правопорушення відповідно до вироку Деснянського районного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року ОСОБА_7 вчинив 06 березня 2016 року, тобто на час дії ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, а, отже, в силу зворотної дії, при зарахуванні строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання має бути застосований цей Закон.
Під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурор щодо задоволення апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до матеріалів провадження за клопотанням, вироком Деснянського районного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року ОСОБА_7 засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді чотирьох років двох місяців позбавлення волі.
Вказаним вироком строк відбування покарання ухвалено обчислювати з 22 вересня 2021 року.
Також в строк покарання ОСОБА_7 зараховано частково відбуте ним покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року з 30 липня 2019 року по 22 вересня 2021 року.
Саме в рамках кримінального провадження, у якому ухвалений наведений вирок, ОСОБА_7 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про зарахування йому строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 30 липня 2019 року по 07 вересня 2020 року.
Колегія суддів вважає такі вимоги необґрунтованими, про що правильно вказав суд першої інстанції у своєму рішенні.
Відповідно до вироку суду запобіжний захід до ОСОБА_7 не застосовувався. Крім того, призначаючи ОСОБА_7 покарання із застосуванням правил, передбачених ч. 4 ст. 70 КК України суд, з урахуванням попереднього вироку, зарахував йому частково відбуте покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року з 30 липня 2019 року по 22 вересня 2021 року.
В той же час, відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
При цьому, згідно з наведенною редакцією, зарахуванню підлягало саме попереднє ув'язнення і в межах того самого кримінального провадження.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у кримінальному провадженні за результатом розгляду якого ухвалений вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року, до ОСОБА_7 було застосоване попереднє ув'язнення, однак у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення 30 липня 2019 року, тобто після втрати чинності Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року.
Крім того, наведеним вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено обчислювати з моменту його затримання, тобто строк його перебування під вартою вже зарахований у строк відбування покарання.
З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 , викладені в апеляційній скарзі щодо наявності підстав для зарахування йому на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) у строк відбування покарання термін з 30 липня 2019 року по 07 вересня 2020 року не ґрунтується на вимогах закону, отже відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, залишити без змін.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4