Ухвала
2 листопада2022 року
м. Київ
справа № 317/2518/19
провадження № 51 - 5256 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5., котрий брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на вирок Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 24 березня 2021 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 28 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
У касаційній скарзі прокурор порушив питання про перевірку вироку Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 24 березня 2021 року та ухвали Запорізького апеляційного суду від 28 липня 2022 року.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 4 ч. 2 зазначеної статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Проте прокурор подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК,
що є підставою для зміни чи скасування такого рішення, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Відповідно до положень ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. При цьому
у ч. 2 зазначеної статті наведено порушення, за наявності яких судове рішення підлягає безумовному скасуванню.
Крім того у ст. 415 КПК вказано, що суд призначає новий розгляд у суді першої інстанції,
у разі: якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Тобто, порушуючи питання про скасування оскаржуваних судових рішень із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, прокурор повинен навести,
за наявності таких, порушення вимог кримінального процесуального закону, передбачені статтями 412, 415 КПК у їх взаємозв'язку.
Однак в касаційній скарзі прокурор не зазначає таких порушень, які, з огляду на положення статей 412, 415 КПК, слугували б підставою для скасування оскаржуваних судових рішень із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Натомість, вважаючи оскаржувані судові рішення такими, що ухвалені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, прокурор, серед іншого,
в обґрунтування своєї позиції, фактично виражає свою незгоду з наданою судами оцінкою доказам та по суті заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження (ст. 411 КПК), що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на вирок Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 24 березня 2021 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 28 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без рухуі встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4