ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/16003/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про залишення позовної заяви без розгляду,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому ніж 7 (сім) мінімальних пенсій за віком; щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому ніж 7 (сім) мінімальних пенсій за віком, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік у розмірі мінімальних пенсій за віком, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік у розмірі меншому ніж 7 (сім) мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7 (сім) мінімальних пенсій за віком; недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 7 (сім) мінімальних пенсій за віком, недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2019 рік у розмірі 7 (сім) мінімальних пенсій за віком, недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2018 рік у розмірі 7 (сім) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому зазначив перерахування коштів на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня позивачеві проводилось на підставі списку, наданих Головним управлінням Пенсійного фонду Україні в м. Києві, як особі з інвалідністю внаслідок війни III групи була нарахована разова грошова допомога за 2019 рік в розмірі 2950,00 грн 04.04.2019, за 2020 рік в розмірі 3160,00 грн, виплата якої здійснена 09.04.2020 на картковий рахунок АТ «Ощадбанк». Зазначена виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення свого права позивач дізнався саме з моменту отримання коштів, з якого почався строк перебігу позовної давності.
З приводу заявленого клопотання позивач не надав жодних пояснень.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вказаних норм вбачається, що початком обчислення строку звернення до суду із адміністративним позовом вважається день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із змісту позовної заяви, спір у даній справі стосується ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018-2021 роки у розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ухвалою суду від 18.06.2021 позовну заяву залишено без руху з підстав, зазначених, у тому числі, частини шостої статті 161 КАС України.
На виконання вимог ухвали суду від 18.06.2021 представником позивача подано заяву про усунення недоліків, до якої додано заяву про поновлення строку, в обґрунтування якої зазначив, що позивач дізнався про порушення своїх прав після прийняття Верховним Судом рішення від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021. Стосовно позовних вимог та строків що стосується виплат недоплаченої разової грошової допомоги за 2018-2019рр. позивач на них не наполягав та поклався на розсуд суду.
Ухвалою суду від 08.07.2021 поновлено позивачу строк звернення до суду, однак зазначено про наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, передбачені частинами третьою, четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням клопотання відповідача та викладеної позиції позивача, суд зазначає наступне.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У даному випадку, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
В цьому випадку, суд наголошує на тому, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.
Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Як зазначив позивач у позові, у 2018 році йому виплачено разову грошову допомогу до 5 травня як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 2845,00 грн., у 2019 році - 2950,00 грн., у 2020 році - 3160,00 грн., у 2021 році - 3391,00 грн.
В той же час, суд зауважує, що відповідно до статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Тобто, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому, ніж встановлено Законом.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 розглядаючи справу №607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Отже, з огляду на викладене, суд зазначає, що на дані спірні правовідносини поширюються вимоги щодо шестимісячного строку для звернення до суду, перебіг якого слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.
Вказана правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 22.07.2021 у справі № 420/718/21, від 11.11.2021 у справі № 260/611/21, від 16.02.2022 у справі № 560/4128/20, від 24.06.2022 у справі № 300/1673/21.
В той же час, до суду позивач звернувся лише 08.06.2021, тобто з пропуском строку визначеного частиною другою статті 122 КАС України, який обчислюється з моменту отримання позивачем відповідних виплат за 2018-2020 роки.
Суд зазначає, що , що інших причин пропуску строку звернення до суду, окрім тих, що вказано у заяві про поновлення строку звернення до суду, позивачем не зазначено та не доведено належними та допустимими доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду в частині заявлених позовних вимог стосовно нарахування та виплати позивачу недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2018 - 2020 роки з підстав, передбачених частиною четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 122-123, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018-2020 рр. у розмірі меншому ніж сім мінімальних пенсій за віком та зобов'язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2018-2020 рр. у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Шулежко