. 03 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа №440/7971/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, вказуючи на порушення свого права на одержання щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у визначеному законом розмірі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 року відкрито провадження у цій справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, витребуваних судом документів не надав, що в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України кваліфікується судом як визнання позову.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Позивач є особою з інвалідністю другої групи та має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджено копією посвідчення.
Позивач перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області як одержувач державної пенсії.
ГУПФ України в Полтавській області у 2022 році здійснило виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 3906,00 грн, що не заперечувалось сторонами.
Посилаючись на необхідність виплати такої допомоги у розмірі, кратному восьми мінімальним пенсіям за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон № 3551-XII).
01.01.1999 набрав чинності Закон № 367-ХІV, яким статтю 13 Закону № 3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам (...) II групи - вісім мінімальних пенсій за віком".
Згідно із пп. 5 п. 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено п. 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статтями 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, у силу якої щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: II групи - вісім мінімальних пенсій за віком.
Водночас відповідно до Додатку до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою КМУ від 07.05.2022 № 540 /далі - Постанова № 540/, разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у розмірі 3906,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 13 Закону № 3551-XII з урахуванням Рішення № 3-р/2020.
Отже, на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 540.
При цьому суд зауважує, що дію наведеної вище норми Закону № 3551-XII у 2022 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились.
А тому, виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Постанову № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Подібні висновки щодо застосування норм права викладено у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 та враховані судом під час розгляду цієї справи на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
Варто зазначити, що Уряд України, обмежуючи розмір грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у Постанові № 540 всупереч правовій позиції КСУ, викладеній у Рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020, зумовив ситуацію, де розпорядники бюджетних коштів, виконуючи вимоги Постанови КМУ, вимушені діяти з порушенням прав та гарантій осіб, на яких поширюються положення Закону № 3551-XII. Однак, необхідність виконання компетентним органом, як розпорядником бюджетних коштів, вимог Постанови № 540, не звільняє його від відповідальності за порушення конституційного права позивача на належний соціальний захист.
Суд враховує, що відповідно до підпункту 2 пункту 2 Постанови № 540 виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 05.05.2022, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.
Тобто, Постановою № 540 обов'язок безпосередньої виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік позивачу, як одержувачу пенсії, покладено на ГУПФ України в Полтавській області.
Таким чином, ГУПФ України в Полтавській області у 2022 році визначене відповідальним органом, який зобов'язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати позивачу спірної допомоги.
Враховуючи вищевикладене, суд, відповідно до ч. 2 ст. 9, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ГУПФ України в Полтавській області щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Докази понесення учасниками справи судових витрат відсутні, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Чеснокова