02 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/7392/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги:
стягнути податковий борг у розмірі 30 435,50 грн з єдиного податку з фізичних осіб.
Під час розгляду справи суд
Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі позивач; ГУ ДПС в Полтавській області) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог контролюючим органом зазначено, що оскільки податковий борг виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань, даний борг підлягає стягненню в судовому порядку.
У зв'язку з припиненням державного фінансування відправки поштової кореспонденції, що пов'язано з неоплатою Державним казначейством України поточних видатків на забезпечення здійснення судочинства, відправка поштової кореспонденції у судових справах: судових повісток, копій судових рішень, інших повідомлень суду тощо, тимчасово припинена.
Ухвалу від 05.09.2022 направлено до Єдиного державного реєстру судових рішень 06.09.2022, оприлюднено 08.09.2022 (номер-ідентифікатор в ЄДРСР 106085856).
Також на веб-сайті Полтавського окружного адміністративного суду в розділі "Громадянам" вкладка "Оголошення про виклик осіб" розміщено оголошення щодо повідомлення відповідачу ОСОБА_1 про розгляд справи №440/7392/22.
Таким чином суд вжив усіх залежних від нього і можливих в даних умовах заходів задля повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.
Відповідач правом надання відзиву на позов не скористалася.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця, рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області як платник податків.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку 2 групи відповідно до поданої відповідачем 30.09.2019 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування /а.с. 33-34/.
За період з жовтня 2019 року по грудень 2021 року за ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 28 239,00 грн /а.с.15, 41-44/.
Крім того, ГУ ДПС у Полтавській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:
від 31.01.2020 №0008475533, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф за порушення строку сплати грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1 251,90 грн /а.с. 25/. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача, однак повернуто відділенням зв'язку з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" /а.с.28/.
від 02.04.2020 №0026195533, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф за порушення строку сплати грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 944,60 грн /а.с. 29/. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача, однак повернуто відділенням зв'язку з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" /а.с. 31-32/.
Вказані повідомлення-рішення в судовому чи адміністративному порядку відповідачем не оскаржувалися, а нараховані ними зобов'язання набули статусу узгоджених та в подальшому в зв'язку з їх несплатою - статусу податкового боргу.
Загальна сума податкового боргу у період з 01.10.2019 по 20.12.2021 з урахуванням становить 30 435,50 грн, з яких 28239,00 грн - податковий борг за податковим зобов'язанням зі сплати єдиного податку з фізичних осіб та 2196,50 грн грн штрафні санкції /а.с. 41-44/.
16.12.2019 позивачем сформовано податкову вимогу №50638-55 /а.с.24/, яка направлена відповідачу поштою та повернута відділенням зв'язку з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" /а.с. 24, зворотній бік/.
Посилаючись на несплату відповідачем, у строки, визначені Податковим кодексом України, податкового зобов'язання у розмірі 30 435,50 грн позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, які підлягають застосуванню
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як визначено пунктами 295.3, 295.4 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
При цьому, пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Вказані положення аналогічні приписам пункту 2 розділу III Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
А відповідно до пункту 59.5 цієї статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Висновки щодо правозастосування
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах закінчився перебіг визначеного Податковим кодексом України строку виконання податкового обов'язку по сплаті грошового зобов'язання, але фактичних даних, які б засвідчували припинення податкового обов'язку внаслідок самостійного та добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав, відповідно до положень Податкового кодексу України, матеріали справи не містять.
Заявлена позивачем до стягнення сума боргу відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України: "податковий борг" - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (пункт 59.1).
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3).
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5).
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" №50638-55 від 16.12.2019 /а.с. 24/, яку надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та яка повернута відділенням зв'язку з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" /а.с. 24, зворотній бік/.
Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.
Існування спірної суми податкового боргу на дату розгляду справи судом підтверджено приєднаними до справи роздруківками інтегрованої картки платника податків, які за правилами статей 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, є належними та допустимими доказами невиконання податкового обов'язку з боку відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надала.
Наявність у відповідача податкового боргу підтверджено матеріалами справи у їх сукупності та ФОП ОСОБА_1 не спростовано.
Таким чином, податковий борг у розмірі 30 435,50 грн належить стягнути з відповідача.
Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі. При цьому суд не вбачає потреби фіксувати у резолютивній частині судового рішення реквізити конкретного бюджетного рахунку, на який необхідно стягнути спірний податковий борг - визначення цього рахунку є стадією виконання судового рішення, що набрало законної сили і належить до повноважень податкового органу та органу Державного казначейства України.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач не поніс судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 30 435,50 грн (тридцять тисяч чотириста тридцять п'ять гривень п'ятдесят коійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Cуддя І.С. Шевяков