Справа № 420/13741/22
02 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), третя особа: Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якій просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у відновленні виплати пенсії за вислугою років відповідно до приписів Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ з 07 серпня 2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відновити (нарахувати та виплатити) ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугою років відповідно до приписів Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ з 07 серпня 2022 року;
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за період з 01 квітня 2014 року по 07 серпня 2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01 квітня 2014 року по 07 серпня 2022 року.
Позовні вимоги мотивує тим, що у жовтні 2009 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у м.Севастополі призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У березні 2014 року виплата пенсії припинилась у зв'язку із тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Після повномаштабного вторгнення Російської Федерації, у квітні 2022 року виїхав на підконтрольну Україні територію та зареєструвався як внутрішньо переміщена особа. 22.06.2022 р. та 07.08.2022 р. звертався до відповідача із заявами про взяття на облік та відновлення виплати пенсії, однак отримав відмови, які обгрунтовані тим, що призначення пенсії згідно законодавства України можливо після припинення виплати пенсії на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та неможливістю направити запит на витребування пенсійної справи внаслідок введення в Україні воєнного стану. Вважає такі дії протиправними, так як пенсійним органом не приймалося рішення про припинення виплати пенсії, є внутрішньо переміщеною особою, а тому на нього розповсюджуються гарантії, передбачені Закону № 1706-VІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", у зв'язку з чим вимоги щодо необхідності витребування матеріалів паперової пенсійної справи його не стосуються.
Ухвалою від 03.10.2022 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
18.10.2022 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" установлено, що під час звернення внутрішньо переміщеної особи із заявою про призначення, відновлення чи продовження виплати пенсії та документом, що посвідчує особу, територіальні органи Пенсійного фонду України ідентифікують особу заявника, фіксують місце і час її звернення, порівнюють отримані дані з даними, що обробляються в базах даних Пенсійного фонду України, з урахуванням даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у порядку, який затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики. Відповідно до ст.7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. Отже, призначення пенсії згідно із законодавством України можливо після припинення виплати пенсії на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим. У зв'язку з введенням воєнного стану в Україні та до його закінчення листування з тимчасово окупованою Автономною Республікою Крим, в тому числі і запити пенсійних справ для виплати пенсій за новим місцем проживання, призупинено, тому взяти на пенсійний облік до Головного управління не має можливості.
З урахуванням п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України у м.Севастополі призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", про що свідчить перерахунок пенсії від 11.02.2013 р. по пенсійній справі № 2701002962-Міноборони.
У березні 2014 року у зв'язку з тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь виплата пенсії припинилась.
У квітні 2022 року ОСОБА_1 виїхав з тимчасово окупованої території на підконтрольну Україні територію та зареєструвався як внутрішно переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 14.03.2022 р. № 6117-5000431423, виданою Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради.
В подальшому позивач переїхав до м.Одеса і 29.07.2022 р. отримав довідку № 5105-5001933816, видану Управлінням соціального захисту населення у Приморському районі м.Одеси, про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи.
22.06.2022 р. звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про постановку на облік як пенсіонера МО, відновлення виплати пенсії, витребування у ПФ м.Севастополя пенсійної справи.
Листом від 14.07.2022 р. № 11054-8931/М-02/8-1500/22 відповідач повідомив, що відповідно до ст.7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. Отже, призначення пенсії згідно із законодавством України можливо після припинення виплати пенсії на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим. У зв'язку з введенням воєнного стану в Україні та до його закінчення листування з тимчасово окупованою Автономною Республікою Крим, в тому числі і запити пенсійних справ для виплати пенсій за новим місцем проживання, призупинено. Статтею 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за місцем фактичного проживання пенсіонера. За довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи Ви проживаєте в м.Тернопіль.
07.08.2022 р. позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про взяття на облік, поновлення виплати пенсії та виплати заборгованості.
Листом від 01.09.2022 р. № 14238-11932/М-02/8-1500/22 відповідач повідомив, що відповідно до ст.7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. Отже, призначення пенсії згідно із законодавством України можливо після припинення виплати пенсії на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим. У зв'язку з введенням воєнного стану в Україні та до його закінчення листування з тимчасово окупованою Автономною Республікою Крим, в тому числі і запити пенсійних справ для виплати пенсій за новим місцем проживання, призупинено, тому взяти на пенсійний облік до Головного управління не має можливості.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З 22.11.2014 р. набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 р. № 1706-VII, яким відповідно до Конституції та Законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 р. № 137V, яка набрала чинності з 01.02.2007 р. (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п.23 ч.1). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 р. № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII) визначено, що сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визнано тимчасово окупованою територією.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 Закону № 1207-VII на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно ч.1 ст.17 Закону № 1207-VII у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Статтею 8 Закону № 1207-VII передбачено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05.11.2014 р. № 637 встановлено, що призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам, крім осіб, зазначених в абзаці вісімнадцятому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312), - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 269 та від 20 березня 2022 р. № 332, (далі - внутрішньо переміщені особи) здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з зазначеним Порядком. Призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі - пенсії) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати) та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Виплата пенсій та соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та іншим особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовою заявою можуть здійснюватись акціонерним товариством "Укрпошта" з доставкою за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб. Виплата (продовження виплати) пенсій та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, зазначеним в абзаці вісімнадцятому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, здійснюється у встановленому законодавством порядку;
З аналізу даної правової норми слідує, що умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".
Згідно п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509 (далі - Порядок № 509), у день подання заяви про взяття на облік, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 4 цього Порядку, безоплатно видається довідка за формою згідно з додатком 2, яка роздруковується на аркуші формату А4, підписується посадовою особою уповноваженого органу та скріплюється печаткою такого органу. У період дії воєнного стану в разі звернення внутрішньо переміщеної особи для отримання довідки до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг відповідна довідка видається уповноваженою особою територіальної громади/центру надання адміністративних послуг. Довідка діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом восьмим цього пункту.
Судом встановлено, що довідка про взяття ОСОБА_1 на облік як внутрішньо переміщеної особи від 29.07.2022 р. № 5105-5001933816 є дійсною.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ст.1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 3 статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
За приписами ст.5 Закону № 1058-IV дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Таким чином, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закону № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Відповідно до ч.1 ст.47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.1 ст.49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини 1 статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, перелік підстав припинення виплати пенсії, вказаний у ч.1 ст.49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Дану правову позицію викледено Верховним Судом у постанові від 12.02.2019 у справі № 243/5451/17.
При цьому, з аналізу положень Закону № 1058-IV слідує, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст.49 цього Закону.
Суд зауважує, що відповідачем не надано до суду рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 .
Частиною 2 статті 49 Закону № 1058-IV 2 передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
З матеріалів справи слідує, що позивач двічі звертався до відповідача із заявами від 22.06.2022 р. та від 07.08.2022 р. про відновлення виплати пенсії за вислугу років, однак зі змісту листів відповідача від 14.07.2022 р. № 11054-8931/М-02/8-1500/22 та від 01.09.2022 р. № 14238-11932/М-02/8-1500/22 вбачається, що фактично з цього питання ГУ ПФУ в Одеській області жодного рішення не прийняло, а роз'яснило позивачу, що призначення пенсії можливо після припинення виплати пенсії на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та про припинення листування з тимчасово окупованою Автономною Республікою Крим у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні.
Таким чином не поновлюючи позивачу пенсію за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право останнього на її отримання. При цьому, як свідчать матеріали справи, відповідач не надав жодного доказу на підтвердження наявності обґрунтованих підстав для відмови у такому поновленні виплати пенсії.
Оскільки позивачу припинено виплату пенсії за відсутності законодавчо встановлених підстав для цього в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то в даному випадку має місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Аналогічну позицію щодо застосування вказаних правових норм Верховний Суд неодноразово висловлював, зокрема, у постановах від 13.03.2018 р. у справі № 235/4162/17, від 20.03.2018 р. у справі № 234/2389/17, від 12.02.2019 р. у справі № 243/5451/17.
Крім того, у рішенні від 06.02.2019 р. у справі № 243/5902/17 Верховний Суд зазначив, що спеціальний статус внутрішньо переміщеної особи не збігається та не може підміняти собою жоден із закріплених у Конституції України конституційно-правових статусів особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 07.10.2009 р. № 25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
У вказаному рішенні Конституційного Суду України та відповідній практиці Європейського суду з прав людини застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може бути пов'язане з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території. У контексті справи, що розглядається, правовий зв'язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов'язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача у листах від 14.07.2022 р. № 11054-8931/М-02/8-1500/22, від 01.09.2022 р. № 14238-11932/М-02/8-1500/22 та у відзиві на позовну заяву на ст.7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки позивачу призначено у 2009 році пенсію за вислугу років згідно Закону № 2262-ХІІ і ОСОБА_1 не звертався до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії. Заяви позивача стосувалися відновлення виплати пенсії за вислугу років, виплату якої було припинено у 2014 році внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м.Севастополя, де проживав позивач до квітня 2022 року.
Також необгрунтованим є твердження ГУ ПФУ в Одеській області про можливість призначення пенсії після припинення виплат пенсії на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим, так як, по-перше, ОСОБА_1 не звертався із заявою про призначення пенсії, по-друге, відповідачем не надано доказів того, що позивач отримував виплати на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.
Окремо суд зазначає, що особливості виплати пенсій мешканцям АР Крим, які проживають на території АР Крим та м.Севастополя і не отримують пенсії та соціальні послуги від пенсійного фонду Російської Федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у Російській Федерації, регулюються Порядком виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території АР Крим та м.Севастополя, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 234 від 02.06.2014 р.
Згідно п.3 Порядку № 234 особи подають територіальному органові заяву про отримання пенсії відповідно до законодавства України із зазначенням місця проживання (реєстрації) та паспорт громадянина України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон).
За бажанням особи зазначені документи можуть бути подані її представником, який пред'являє документ, що посвідчує його особу, та подає документ (нотаріально засвідчену копію), що підтверджує його повноваження, або надіслані поштою. У таких випадках справжність підпису на заяві засвідчується нотаріально.
Територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів Російської федерації, зазначених у пункті 1 цього Порядку.
Тобто необхідність витребування матеріалів паперової пенсійної справи стосується осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, а оскільки позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 29.07.2022 р. № 5105-5001933816, то очевидно що він до таких не належить.
З сукупного аналізу вищевикладеного слідує, що фактично відповідач не вирішив заяву позивача про поновлення виплати пенсії, а надав формальну відписку без прийняття будь-якого рішення з цього питання.
Таким чином в даному випадку відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 07.08.2022 р. про поновлення виплати пенсії, а не протиправність дій щодо відмови у відновленні, нарахуванні та виплаті пенсії, як вказує позивач, а тому належним способом поновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.08.2022 р.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385), третя особа: Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (65044, м.Одеса, вул.Пироговська, буд.6, код ЄДРПОУ 08402040) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 07.08.2022 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 07.08.2022 р. з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко
кат. 112010201