м. Вінниця
03 листопада 2022 р. Справа № 120/6253/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування наказу,
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування наказу Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №87 від 15.07.2022 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області" в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді зауваження на позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що будь-яких порушень закону в його діях не вбачається, викладені в службовому розслідуванні обставини не відповідають дійсності, а відповідач дійшов до хибного висновку про порушення ним службової дисципліни внаслідок необ'єктивного та упередженого службового розслідування. Жодних порушень чи недотримання вимог законів України чи інших нормативно-правових актів ним не допускалось, він завжди сумлінно ставився до покладених на нього обов'язків. Крім того зазначає, що в наказі не конкретизовано суть скоєного порушення, так як, в пункті 1 Наказу зазначається про порушення частини 1 статті 1, пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" та пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", які є бланкетними, а розділу VI пункту 10 підпункту 2 в "Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України", затвердженій наказом МВС України від 23.05.2017 №440 немає. Також зазначив, що процедура службового розслідування проведена з чисельними грубими процесуальними порушеннями Закону.
Ухвалою від 15.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву. Витребувано в Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області належним чином завірені копії матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_1 , які стали підставою для видачі оскаржуваного наказу.
Відповідач - Жмеринський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, позовні вимоги не визнав та 12.09.2022 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що службовим розслідуванням було встановлено недотримання старшим дільничним офіцером поліції СП ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції В. Ліщиною норм наказу МВС України від 23.05.2017 №440 "Про затвердження Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України", в частині не проведення реєстрації в журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених С.Помилуйка.
Так, відповідач зазначив, що в ході службового розслідування було опитано старшого дільничного офіцера поліції СП ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції В.Ліщину, який повідомив, що 05.06.2022 о 08:00 заступив на чергування на перший пост відділення поліції №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області та здійснював забезпечення пропускного режиму у підрозділі поліції. Під час його чергування до фойє відділення поліції близько 11 год 00 хв прибув невідомий громадянин, який представився ОСОБА_2 та повідомив, що його шукали працівники поліції з приводу звернення до лікарні, на що ОСОБА_1 повідомив слідчого А.Буяльського, щоб він вийшов до фойє відділення поліції. В. Ліщина зазначив, що С.Помилуйко знаходився лише у фойє відділення поліції, під час опитування сидів на лавочці, до слідчого кабінету не проходив, заяв та скарг не подавав, тому до журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених він С.Помилуйка не вносив.
Таким чином, відповідач вважає, що службовим розслідування встановлено недотримання позивачем вимог законодавства, тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Разом із відзивом на адресу суду надійшли витребувані ухвалою суду докази.
Ухвалою суду від 22.09.2022 залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Національної поліції у Вінницькій області та встановлено відповідачу строки для подачі заяв по суті справи. У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.
13.10.2022 надійшов відзив Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, у якому відповідач 2 заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити повністю. Відзив відповідач аргументував аналогічними підставами, зазначеними у відзиві Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Інших заяв чи клопотань від сторін не надходило.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частини 5 статті 250 КАС України).
Відповідно до статті 12 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Частинами першою, другою статті 26 цього Закону визначено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Водночас законних підстав для зупинення провадження у цій справі не встановлено.
З огляду на викладене та враховуючи, що учасники справи скористалися своїм правом на подання заяв по суті справи, суд доходить висновку про відсутність правових перешкод для ухвалення рішення в цій адміністративній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходить службу у Головному управлінні Національної поліції України у Вінницькій області на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області.
Наказом Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області від 01.07.2022 №80 з метою проведення повного, усебічного та об'єктивно службового розслідування, відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 28.11.2018 №893 призначено службове розслідування щодо можливих неправомірних дій поліцейських відділення №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області.
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування за зверненням С.Помилуйка щодо можливих неправомірних дій працівників ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від 15.07.2022, відповідно якого за порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1, 2 частини 3, частини 1 статі 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», розділу VI пункту 10 підпункту 2 «Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, комісія вважає застосувати до старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді зауваження.
Наказом Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від 15.07.2022 № 87, за порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1, 2 частини 3, частини 1 статі 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», розділу VI пункту 10 підпункту 2 «Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, застосовано до старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді зауваження.
Вважаючи наказ № 87 від 15.07.2022 протиправним в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до статей 1, 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Принципи етики для працівників МВС визначають Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179, відповідно до яких, зокрема, поліцейські повинні неухильно дотримуватись положень Конституції та законові України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Також, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Відповідно до статей 11, 12, 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Згідно статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
У пункті 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 (надалі - Порядок № 893) зазначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до положень п. 1, 4, 7 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п. 2 розділу VІ Порядку № 893).
Положеннями статті 19 Дисциплінарного статуту встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються, зокрема: документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з приписами розділу VІ та VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Статтею 22 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для видання спірного наказу №87 від 15.07.2022 став висновок службового розслідування за зверненням С.Помилуйка щодо можливих неправомірних дій працівників ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Так, з матеріалів справи та висновку службового розслідування вбачається, що 27.06.2022 до канцелярії Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області з УП ГУНП у Вінницькій області надійшло звернення від ОСОБА_3 , яке було надіслано на електронну пошту Департаменту внутрішньої безпеки НП України щодо можливих неправомірних дій поліцейських ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, які 04.06.2022 спричинили тілесні ушкодження батьку заявника С. Помилуйку. Дане звернення зареєстроване в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій за № 3197 від 27.06.2022.
30.06.2022 до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області з УГІ ГУНП у Вінницькій області за вих. № 37/П1-159 надійшла копія заяви ОСОБА_4 , жителя с. Адамівка, Барської територіальної громади, Жмеринського району, Вінницької області, щодо можливого вчинення відносно нього неправомірних дій поліцейськими ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від 13.06.2022, адресована прокурору Барського відділення Жмеринської окружної прокуратури. Дане звернення зареєстроване в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій за № 3224 від 30.06.2022.
Крім того, 01.07.2022 до канцелярії Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області з УГІ ГУНП у Вінницькій області за вих. № 37/11-159 надійшов оригінал дублетної заяви С. Помилуйка від 13.06.2022, щодо можливих неправомірних дій поліцейських, адресована прокурору Барського відділення Жмеринської окружної прокуратури. Дане звернення зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події) Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області за №3258 від 01.07.2022.
3 метою встановлення всіх об'єктивних даних, під час проведення службового розслідування було опитано заявника С.Помилуйка, який пояснив, що 13.06.2022 він звернувся до Барського відділення Жмеринської окружної прокуратури, щоб йому надали правову оцінку діям працівників поліції, які 04.06.2022 спричинили йому тілесні ушкодження. Уci викладені в заяві обставини підтверджує. Крім того, додатково встановлено, що заявник звернувся з письмовою заявою до Державного бюро розслідувань з приводу вчинення йому тілесних ушкоджень поліцейськими. Поліцейського ОСОБА_5 знає протягом тривалого часу, однак ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до цього часу не знав, неприязних відносин із ними не мав.
Опитана під час службового розслідування ОСОБА_8 пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_1 , за вищевказаною адресою протягом тривалого часу, в будинку з ОСОБА_4 , з яким вони розлучені. 04.06.2022 після 22.00 години вона здійснила дзвінок на лінію поліції 102 і повідомила, що ОСОБА_9 , перебуваючи у нетверезому стані, почав до неї чіплятися. До будинку за місцем їх проживання прибули три працівники поліції, як виявилося пізніше, ОСОБА_10 , який опитував її з даного приводу в сусідній кімнаті. В цей час, два інших поліцейських, як виявилось пізніше ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , спілкувалися з ОСОБА_13 в коридорі будинку, вимагали від нього паспорт, однак він не знав, де знаходяться документи. Далі ОСОБА_9 надав поліцейським свої документи. В подальшому ОСОБА_8 почула, як з коридору доносився шум від боротьби. Коли вона увійшла до коридору, побачила, як ОСОБА_9 лежить на підлозі лицем вниз, де, на підлозі, були сліди крові, а також кров на його голові. Поряд із ОСОБА_13 знаходився ОСОБА_14 , який притримував його зверху. Під час цього, один із поліцейських запитав ОСОБА_15 , чи одягати йому наручники, на що останній відповів, що не потрібно. Наручників поліцейські не одягали. Далі працівники поліції сказали С. Помилуйку їхати з ними. Крім цього, ОСОБА_8 пояснила, що у них із ОСОБА_13 є спільна донька, яка проживає окремо та на даний час перебуває в Польщі. Сина у С. Помилуйка не має, хто такий ОСОБА_16 , що звернувся до поліції, вона не знає, і від даного імені до поліції вони не зверталися.
В ході службового розслідування було опитано старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_1 , який повідомив, що 05.06.2022 о 08:00 заступив на чергування на перший пост відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області. Здійснював забезпечення пропускного режиму у підрозділі поліції. Під час чергування до фойє відділення поліцій близько 11 год 00 хв прибув невідомий громадянин, який представився ОСОБА_2 та повідомив, що його шукали працівники поліції з приводу звернення до лікарні. На скільки В. Ліщині було відомо, працівники слідчо-оперативної групи нещодавно виїздили на повідомлення чергового лікаря, тому він повідомив слідчого А. Буяльського, щоб він вийшов до фойє відділення поліції з даного приводу. Під час розмови між слідчим та С. Помилуйком, останній розповів про обставини отримання тілесних ушкоджень, просив припинити розгляд повідомлення лікаря, претензій до поліцейських не має, заяв подавати не бажає, що було відображено в поясненні. Також ОСОБА_17 доповнив, що С. Помилуйко знаходився лише у фойє відділення поліції, під час опитування сидів на лавочці, до слідчого в кабінет не проходив, заяв та скарг не подавав. Тому він його до журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених не вносив.
Судом досліджено наявну у матеріалах справи копію Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області за вказаний період часу (05.06.2022), відповідно якого С.Помилуйка до нього не внесено, що свідчить про грубе порушення вимог Інструкції з організації діяльності чергової служби (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440.
Також, у матеріалах справи наявний скріншот із камери відеоспостереження, яка розміщена у фойє Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, на якій зафіксовано факт перебування у фойє відділення поліції С. Помилуйка та дільничного інспектора поліції капітана поліції В.Ліщини.
Також слід зазначати, що позивач сам факт даної події не заперечує.
Суд зазначає, що відповідно Інструкції №440 від 23.05.2017 визначено, особи, які затримані, доставлені, викликані поліцейськими для складання матеріалів про адміністративні правопорушення, проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій чи прибули з особистих або службових питань, реєструються у відповідних інформаційних підсистемах системи ІПНП, а в разі відсутності такої технічної можливості зазначені відомості вносяться до журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених (додаток 7)..
У додатку 7 вказано у примітках, а саме у пунктах 1-3 про те, що: реєстрація осіб ведеться поліцейським, який здійснює пропускний режим до адміністративного будинку органу (підрозділу) поліції, закладу освіти, або поліцейським первинної комунікації фронт-офісу. Відповідні відомості також можуть уноситися черговими чергової зміни, службовими особами, які здійснили затримання, або відповідальними за перебування затриманих у підрозділі поліції. До інформаційної підсистеми системи ІПНП або журналу заносяться відомості щодо всіх без винятку осіб, які доставлені, викликані поліцейськими для складання адміністративних матеріалів, проведення процесуальних та слідчих дій чи прибули до органу (підрозділу) поліції або закладу освіти з особистих чи службових питань. Відомості про доставлених, відвідувачів та запрошених уносяться на підставі документів, що засвідчують їх особу, а в разі відсутності таких документів у доставлених - з їх слів.
Тобто, на В.Ліщину був покладений обов'язок внести відомості про С.Помилуйка в Журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, як такого, що прибув до відділення поліції, однак таких дій позивач не вчинив.
Таким чином, службовим розслідуванням встановлено недотримання старшим дільничним офіцером поліції СП ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції В. Ліщиною норм наказу МВС України від 23.05.2017 № 440 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України», в частині не проведення ресєтрації в журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених С. Помилуйка.
Суд також зазначає, що позивачем не було надано будь-яких доказів на підтвердження своєї позиції ні під час проведення службового розслідування, ні до суду.
Крім того, судом встановлено, що під час проведення службового розслідування позивач надавав пояснення, а отже його твердження у позовній заяві про те, що комісією було порушено порядок проведення службового розслідування, зокрема його права, як поліцейського стосовно якого проводиться службове розслідування, та про те, що його було лише ознайомлено з оскаржуваним наказом, не знаходять свого підтвердження.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 17.08.2019 по справі №806/2555/17 зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
У рішенні від 12.01.2012 р. по справі "Горовенки та Бугара проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі "Горовенки та Бугара проти України" (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п. 38).
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №815/4478/16.
Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування, яким у даній справі, серед іншого, установлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини у їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем з дотриманням вимог законодавства, в зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.
Суд вважає необґрунтованими посилання позивача в позовній заяві на те, що стягнення накладено за неіснуючим нормативно-правовим актом, адже Інструкцією №440 від 23.05.2017 визначено обов'язок відповідального поліцейського внести відомості щодо всіх без винятку осіб, які доставлені, викликані поліцейськими для складання адміністративних матеріалів, проведення процесуальних та слідчих дій чи прибули до органу (підрозділу) поліції або закладу освіти з особистих чи службових питань. При цьому, наявність технічної описки у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, в частині номеру пункту Інструкції, не впливає на правомірність притягнення його до дисциплінарної відповідальності за умови належного підтвердження порушень ним вимог законодавства.
Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позову, правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Жмеринський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Соборна, 58, м. Жмеринка, Вінницька область, код ЄДРПОУ 40108672)
Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40108672)
Суддя Мультян Марина Бондівна