03 листопада 2022 року
м. Київ
Справа № 904/4140/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2021 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ"
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АБРИС ДНІПРО", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевича Євгена Володимировича,
про зобов'язання вчинити певні дії,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН"
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКРЕДИТ",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "АБРИС ДНІПРО",
про визнання іпотеки припиненою,
24.10.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022 (повний текст складено 03.10.2022) і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2021 у справі № 904/4140/21, подана 21.10.2022 до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.
Оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Звертаючись із касаційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у зв'язку із застосуванням норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та порушення норм процесуального права, які передбачені частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, слід зазначити, що хоч скаржник у касаційній скарзі і наводить перелік постанов Верховного Суду, які містять висновки, щодо застосування норм права, проте не наводить самих висновків Верховного Суду, які, на його думку, не були враховані при ухваленні оскаржуваних судових рішень. Крім того, зміст касаційної скарги не є належним чином обґрунтованим з огляду на відсутність чіткого посилання, які з переліку постанов, що згадані у касаційній скарзі, не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Крім того, у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" зазначено про необхідність відступлення від висновку щодо застосування статті 388 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, проте скаржником не зазначено від якого висновку, викладеного у постанові Верховного Суду, слід відступити, а також скаржник не наводить обґрунтування необхідності відступлення від такого висновку.
Таким чином, скаржником не наведено належного обґрунтування передбачених пунктами 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження.
Разом з тим судом враховано, що у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" міститься обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" подало у 2021 року, її предметом, з урахуванням заяви про уточнення предмету позову від 07.09.2021, є чотири вимоги немайнового та одна вимога майнового характеру про:
- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Реєстрі іпотек, Реєстрі заборон запису № 38517462 про реєстрацію права власності на будівлі і споруди, які розташовані у м. Дніпро, вул. Полігонна (Погребняка), 25-А (реєстраційний номер нерухомого майна 100473412101) за Товариством з обмеженою відповідальністю "АБРИС ДНІПРО", вчиненого державним реєстратором Виконавчого комітету Святовасилівської сільської ради Дніпропетровської області Поповим О. О. на підставі нікчемного правочину за договором про припинення зобов'язання переданням відступного від 06.10.2019, серія та номер: ННР 134225, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнидюком О. Б. та зареєстрованого за № 295;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу будівель та споруд (місце розташування: м. Дніпро, вул. Полігонна (Погребняка), 25-А) від 06.10.2020 (серія та номер: НМК 174310), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АБРИС ДНІПРО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН", який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Рудкевичем Є. В. та зареєстрований за № 2626;
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Реєстрі іпотек, Реєстрі заборон запису № 38537515 про реєстрацію права власності на будівлі і споруди, які розташовані у м. Дніпро, вул. Полігонна (Погребняка), 25а (реєстраційний номер нерухомого майна 100473412101) за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН";
- скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Реєстрі іпотек, Реєстрі заборон про обтяження № 38537909, номер запису про право власності: 38537515, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, яке розташоване у м. Дніпро, вул. Полігонна (Погребняка), 25-А (реєстраційний номер нерухомого майна 100473412101);
- витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" будівель і споруд, які розташовані у м. Дніпро, вул. Полігонна (Погребняка), 25-А (реєстраційний номер нерухомого майна 100473412101) та відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Реєстрі іпотек, Реєстрі заборон таких записів: про право власності на підставі договору купівлі-продажу від 16.07.2013, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем А. С., зареєстрованого в реєстрі за № 195 (дублікат договору виданий державним нотаріусом Державного нотаріального архіву Дніпропетровської області Топонарь І. В. 12.10.2020, реєстр № 1-248); про обтяження - заборону відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна 100473412101) на підставі договору іпотеки від 18.07.2013 № 10-13/ЮЛ/1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКРЕДИТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ", серія та номер: НМВ 562684, реєстраційний номер: 199, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем А. С. (дублікат договору виданий державним нотаріусом Державного нотаріального архіву Дніпропетровської області Топонарь І. В. 12.10.2020, реєстр № 1-249).
Також, як установлено Верховним Судом, зустрічну позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" подало у 2021, її предметом з урахуванням уточнень від 05.08.2021 є вимоги немайнового характеру про:
- визнання припиненою з 29.11.2013 іпотеки за іпотечним договором № 10-13/ЮЛ/1 від 18.07.2013, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКРЕДИТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ";
- припинення обтяження, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під записом від 18.07.2013 за реєстраційним номером 1707632, та запису про державну реєстрацію іпотеки за реєстраційним номером 1710012 від 18.07.2013 за іпотечним договором №10-13/ЮЛ/1 від 18.07.2013, зареєстрованого за номером 199.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2021 первісний позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд (місце розташування у м. Дніпро по вул. Полігонна (Погребняка, 25-А) від 06.10.2020 (серія та номер: НМК 174310) укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АБРИС ДНІПРО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН", який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Рудкевичем Є. В. та зареєстрований за № 2626. Також витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" будівлі і споруди, які розташовані за адресою: м. Дніпро по вул. Полігонна (Погребняка), 25-А (реєстраційний номер нерухомого майна 100473412101) та відновлено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Реєстрі іпотек, Реєстрі заборон такі записи: про право власності на підставі договору купівлі-продажу від 16.07.2013 посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем А. С., зареєстрованого в реєстрі за № 195 (дублікат договору виданий державним нотаріусом Державного нотаріального архіву Дніпропетровської області Топонарь І. В. 12.10.2020, реєстр № 1-248); про обтяження - заборону відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна 100473412101) на підставі договору іпотеки від 18.07.2013 № 10-13/ЮЛ/1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКРЕДИТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ", серія та номер: НМВ 562684, реєстраційний номер: 199, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем А. С. (дублікат договору виданий державним нотаріусом Державного нотаріального архіву Дніпропетровської області Топонарь І. В. 12.10.2020, реєстр № 1-249). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБРИС ДНІПРО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" по 97 327,50 грн судового збору за первісним позовом. У решті позовних вимог за первісним позовом та у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2021 у справі № 904/4140/21 скасовано в частині задоволення первісних позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 06.10.2020 (серія та номер: НМК 174310), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АБРИС ДНІПРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАКСТОН», посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Рудкевичем Є. В. і зареєстрованого за № 2626, та відновлення записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Реєстрі іпотек, Реєстрі заборон про право власності на підставі договору купівлі-продажу від 16.07.2013 та про обтяження - заборону відчуження на нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 18.07.2013 № 10-13/ЮЛ/1. В цій частині прийнято нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову. Також змінено рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2021 в частині стягнення судових витрат за первісним позовом, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБРИС ДНІПРО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" по 95 625,00 грн судового збору за первісним позовом. В іншій частині задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічного позову рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2021 у справі № 904/4140/21 залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2021 у справі № 904/4140/21 в частині задоволення первісних позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, а зустрічні позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 396 120,00 грн, а саме (2 270,00 грн х 3 + 12 750 000,00 грн х 1,5 %) х 200 %, де 2 270,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 3 - кількість вимог немайнового характеру, 12 750 000,00 - вартість спірного майна, 1,5 % - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додало.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" необхідно:
- подати нову редакцію касаційної скарги, в якій навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);
- подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (396 120,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2021 у справі № 904/4140/21 залишити без руху до 28.11.2022, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай