Справа № 369/17594/21
Провадження №2/369/3000/22
12.10.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Фінагеєвої І.О.
при секретарі судового засідання Світлак Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюк Л.В. про забезпечення позову у цивільній справі №369/17594/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу, інфляційних збитків, суми 3% за користування грошовими коштами за попереднім договором від 25 серпня 2017 року «Про укладення договору купівлі-продажу квартири», стягнення моральної шкоди та суми незапланованих витрат (збитків), -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення авансу, інфляційних збитків, суми 3% за користування грошовими коштами за попереднім договором від 25 серпня 2017 року «Про укладення договору купівлі-продажу квартири», стягнення моральної шкоди та суми незапланованих витрат (збитків).
Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Гаврилюк Л.В. було подано заяву про забезпечення позову.
Вимоги заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову мотивовано тим, що 25 серпня 2017 року між позивачем та відповідачем був підписаний попередній Договір про укладання договору купівлі-продажу квартири, за яким, згідно п.1 у строк до 31 січня 2019 року відповідач зобов'язався передати позивачу у строк у власність позивача з укладання договору купівлі - продажу кватири, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити квартиру, будівельний номер якої 146 загальною площею 27 кв.м. в житловому будинку, секція 4, забудованому на земельній ділянці площею 0,1002 га, кадастровий номер якої 3222486200:03:006:0018, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Укладанням основного Договору унеможливлювалося у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку, визначеного п.3 попереднього договору, щодо обов'язку збудувати на земельній ділянці, кадастровий номер 3222486200:03:006:0018, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 житловий будинок, що є необхідною умовою для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу зазначеної квартири.
Заявник вказує, що позивачу зателефонували на телефон з невідомого номеру, вказавши, що вони представники відповідача, хочуть повідомити, що буде створюватись кооператив з передачею відповідачем земельної ділянки даному кооперативу, інформації щодо роботи офісу продажів, кому можна подати заяви позивачем, не було надано, було вказано, що єдину заяву яку від позивача можуть прийняти, це заяву про вступ в даний кооператив.
На підставі вище наведеного, ОСОБА_3 просила суд, вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, внесення до кооперативу, будь-які інші правочини, переоформлення, державну реєстрацію на земельну ділянку площею 0,1078 га, кадастровий номер якої 3222486200:03:006:0018, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу на підставі договору купівлі - продажу від 04 березня 2017 року, та посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Михальченко М.М. та зареєстрований в реєстрі № 1020, право власності якого зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 04 березня 2017 року. В разі виявлення іншого майна відповідача в межах, заявлених позовних вимог позивача вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладання арешту на таке майно, яке належить - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
З метою надання додаткових доказів та пояснень, сторони викликались в судове засідання, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином, проте в судове засідання не з'явились.
Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується в тому числі забороною вчиняти певні дії.
Згідно ч. 3. ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до ч. 1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.
Як вбачається з поданої заяви, підставою для звернення до суду з заявою про забезпечення позову є стягнення авансу, інфляційних збитків, суми 3% за користування грошовими коштами за попереднім договором від 25 серпня 2017 року «Про укладення договору купівлі-продажу квартири», стягнення моральної шкоди та суми незапланованих витрат.
Між тим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що позивач просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог.
Крім того, до заяви про забезпечення позову представником позивача на підтвердження права власності відповідача ОСОБА_2 на земельну ділянку доданий Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1078 га, кадастровий номер якої 3222486200:03:006:0018, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 04 березня 2017 року, № 81810588, тобто, відомості про право власності на вищевказану земельну ділянку та його власника станом на день подачі позовної заяви також відсутні.
При цьому, якщо заявник має труднощі в отриманні зазначеної інформації, він не позбавлений права звернутися до суду з мотивованим клопотанням про витребування доказів.
Заявником не зазначено жодного доказу на підтвердження наявності обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, та свідчать про необхідність накладення арешту на нерухоме майно, зазначене у заяві про забезпечення позову.
Позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України.
Зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.
Для забезпечення суду процесуальної можливості встановити співмірність заявленого виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, заявник повинен подати суду докази на підтвердження ринкової вартості належного відповідачу майна станом на час звернення до суду.
Позивач не долучає до заяви про забезпечення позову відомості щодо ринкової вартості земельної ділянки, що позбавляє суд можливості вирішити питання про співмірність заявлених позивачем вимог вартості майна, щодо якого представник позивача просить суд застосувати заходи забезпечення позову, відтак заява про забезпечення позову суперечить поняттю співмірності, яке передбачене ч.3 ст.150 ЦПК України.
А відтак, позивачем не надано суду доказів, підтверджуючих те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не надано доказів що земельна ділянка, щодо якої позивач просить вжити заходів забезпечення позову належить саме відповідачу, не надано доказів, що вказаний захід забезпечення позову, є співмірними із заявленими позивачем вимогам. Суд не вбачає необхідності у забезпеченні позову, так як доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а тому безпідставне вжиття заходів забезпечення позову порушить права інших осіб.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-354 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюк Л.В. про забезпечення позову у цивільній справі №369/17594/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу, інфляційних збитків, суми 3% за користування грошовими коштами за попереднім договором від 25 серпня 2017 року «Про укладення договору купівлі-продажу квартири», стягнення моральної шкоди та суми незапланованих витрат (збитків) - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І.О. Фінагеєва