03 листопада 2022 року м.Суми
Справа №592/14162/21
Номер провадження 22-ц/816/1022/22
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Рунова В. Ю. , Ткачук С. С.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Рижовим Сергієм Євгеновичем,
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 січня 2022 року у складі судді Князєва В.Б., ухваленого в м. Суми, повний текст якого виготовлено 24 січня 2022 року,
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ,
У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумигаз Збут» (далі - ТОВ «Сумигаз Збут») звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 липня 2021 року товариство звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ за період з 01 жовтня 2018 року по 31 травня 2021 року в сумі 17 652,17 грн, а також нарахованих на суму боргу інфляційних втрат та 3% річних. За заявою відповідача ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 травня 2021 року у справі № 592/8677/21 судовий наказ скасовано.
Зазначає, що позивач є суб'єктом господарювання, основним видом діяльності якого є діяльність з постачання природного газу. Відповідач ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу, особовий рахунок № НОМЕР_1 , і користується послугами з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач зобов'язання належним чином не виконує, надані позивачем послуги з постачання природного газу вчасно не оплачує, внаслідок чого утворилася заборгованість.
04 вересня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на погашення заборгованості шляхом реструктуризації за послуги з газопостачання, проте своїх зобов'язань за вказаним договором відповідач не виконав, ані платежі за графіком погашення, ані поточні нарахування не сплатив. 09 жовтня 2019 року йому було направлено листа, яким повідомлено про те, що відповідачем не виконуються умови договору про погашення боргу, надано строк на погашення заборгованості та попереджено про намір позивача стягнути заборгованість в примусовому порядку, проте вимоги позивача відповідачем виконані не були. 29 червня 2021 року йому було направлено досудове попередження від 25 червня 2021 року, яку відповідач отримав 05 липня 2021 року, проте відповіді не надав, але частково оплачував заборгованість.
Позивач зазначає, що його права порушені та підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природний газ за період з 01 вересня 2018 року по 30 вересня 2021 року з урахуванням оплати, здійсненої в жовтні 2021 року, та не враховуючи нарахування за жовтень 2021 року, в сумі 14 802 грн 00 коп.
Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сумигаз Збут» заборгованість за спожитий природний газ за період з 01 вересня 2018 року по 30 вересня 2018 року в сумі 14 802 грн 00 коп. та судові витрати.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 січня 2022 року позов ТОВ «Сумигаз Збут» задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сумигаз Збут» заборгованість за спожитий природний газ за період з 01 вересня 2018 року по 30 вересня 2018 року в сумі 14 802 грн 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сумигаз Збут» повернення судового збору у сумі 2270 грн.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Рижова С.Є., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким в позові відмовити. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати пов'язані з розглядом справи в апеляційній інстанції.
У доводах апеляційної скарги зазначає, що при ознайомленні з матеріалами справи представник відповідача виявив відсутність фіксації судового розгляду та складання протоколу судового засідання протягом всього розгляду справи.
Наголошує на тому, що позовні вимоги заявлені з пропуском позовної давності. Суд не повідомив відповідача про відкриття провадження у справі.
Вказує на те, що з тексту позовної заяви вбачається, що на думку представника позивача, відповідач за 30 діб спромігся спожити природний газ на 14 802 грн, що при діючому тарифі на день ймовірного споживання становить 2127,37 куб. м. При цьому, згідно виставленого рахунку за вересень 2018 року, споживачем спожито природного газу лише 61,29 куб. м, сума боргу за жовтень 2018 року складала 1315, 30 грн, яка 02 листопада 2018 року була сплачена в повному обсязі.
Таким чином, на думку скаржника, суд стягнув неіснуючий борг за строками позовної давності з позбавленням права на захист особи, відносно якої розглянуто справу.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Сумигаз Збут» просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що представником відповідача - адвокатом Рижовим С.Є. не дотримано вимог ч. 2 ст. 356 ЦІПК України щодо змісту апеляційної скарги, а тому наявні були підстави для застосування до неї положень ст. 185 ЦПК України. Вважає, що аналізуючи зібрані по справі докази та даючи їм оцінку, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позову ТОВ «Сумигаз Збут» в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «Сумигаз Збут» є суб'єктом господарювання, основним видом діяльності якого є постачання природного газу.
Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10; 17). Він є побутовим споживачем природного газу, особовий рахунок № НОМЕР_1 , та користується послугами з постачання природного газу за вказаною адресою.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожитий газ належним чином не виконує, у зв'язку з чим позивач звертався до суду із заявою по видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, інфляційних витрат, 3% річних та витрат по сплаті судового збору (а.с. 11-14).
21 липня 2021 року Ковпаківським районним судом м. Суми було видано судовий наказ у справі № 592/8677/21, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сумигаз Збут» заборгованість за спожитий природний газ за період з жовтня 2018 року по липень 2021 року в розмірі 17 652,17 грн; інфляційні витрати у розмірі 1164,13 грн, 3% річних у розмірі 688,80 грн; витрати по сплаті судового збору у розмірі 227 грн.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 серпня 2021 року вказаний судовий наказ Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 липня 2021 року у справі № 592/8677/21 скасовано (а.с. 15).
04 вересня 2019 року відповідач звертався до позивача із заявою про укладення договору на погашення заборгованості шляхом реструктуризації за послуги з газопостачання (а.с. 18).
04 вересня 2019 року між сторонами було укладено договір № 1573 на погашення заборгованості шляхом реструктуризації за послуги з газопостачання, згідно умов якого домовились про розстрочення погашення заборгованості за послуги з газопостачання, що виникла у боржника перед кредитором за Договором постачання природного газу від 31 січня 2016 року № заява-приєднання за період з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2019 року, відповідно до графіку погашення заборгованості (а.с. 19-20).
Листом від 08 жовтня 2019 року позивач звертався до відповідача з приводу не виконання умов оплати згідно договору про погашення заборгованості № 1573 від 04 вересня 2019 року (а.с. 21-22).
29 червня 2021 року відповідачу було направлено досудове попередження від 25 червня 2021 року (а.с. 24-25).
Згідно довідки за підписом головного бухгалтера ТОВ «Сумигаз Збут» Несвітайло Н.В. заборгованість споживача ОСОБА_1 , за особовим рахунком НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 , за спожитий природний газ за період з серпня 2018 року по листопад 2021 року становить 17 931 грн 09 коп. (а.с. 16).
Ухвалюючи оскаржуване рішення та стягуючи з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сумигаз Збут» заборгованість за спожитий природний газ за період з 01 вересня 2018 року по 30 вересня 2018 року в сумі 14 802 грн 00 коп., суд першої інстанції виходив з того, що позивач поставляв відповідачу природний газ, відповідач спожив його, але у повній мірі не оплатив, чим порушив права позивача, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природний газ.
Проте, з такими висновками суду колегія суддів не може погодитися, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2496 та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2500.
Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 5) ч. 1 ст. 7 вказаного Закону визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
За змістом ст.ст. 319 та 322 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 525-526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, ТОВ «Сумигаз Збут» в прохальній частині ставило питання про стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природний газ за період з 01 вересня 2018 року по 30 вересня 2018 року в сумі 14 802 грн 00 коп.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У частинах 1, 3 статті 12, частинах 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З довідки про фінансовий стан, наданої позивачем, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за особовим рахунком НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 , за вересень 2018 року складала 1315,31 грн. В подальшому відповідачем вносились кошти на погашення заборгованості, зокрема, у листопаді 2018 року було сплачено 1315,30 грн.
За встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у відповідача ОСОБА_1 заборгованості перед позивачем за період з 01 вересня 2018 року по 30 вересня 2018 року в розмірі 14 802 грн 00 коп.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що на підставі пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду належить скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Сумигаз Збут» слід відмовити.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з ТОВ «Сумигаз Збут» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3405 грн 00 коп.
Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 3, 4; 381-382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником- адвокатом Рижовим Сергієм Євгеновичем, задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 січня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за період з 01 вересня 2018 року по 30 вересня 2018 року в сумі 14 802 гривні 00 копійок - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз Збут» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3405 гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. Ю. Рунов
С. С. Ткачук