Справа № 591/3788/22
Провадження № 1-кп/591/495/22
3 листопада 2022 року Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді - ОСОБА_1 , з участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , потерпілої - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні обвинувальний акт складений у кримінальному провадженні №12021205520000896 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 125 КК України, -
30.08.2022 року до Зарічного районного суду м. Суми надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 та ухвалою було призначено підготовче засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Потерпіла підтримала думку прокурора щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду. Також просила розглядати разом з обвинувальним актом поданий цивільний позов.
Захисник заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору з причин його невідповідності нормам КПК України. В обґрунтування клопотання, посилаючись на висновок об'єднаної палати, який висловлений у постанові від 22.02.2021 у справі № 754/7061/15 (провадження N 51-4584 кмо 18), зазначив, що прокурор не мав повноважень на підписання обвинувального акту, оскільки на момент підписання, згідно наданих обвинуваченому матеріалів справи, у постанові про призначення групи прокурорів, до складу якої було включено прокурора ОСОБА_3 , був відсутній підпис першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_7 .
Крім того, захисником було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження, мотивуючи яке захисник зазначив, що 08.08.2022 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру, але всупереч вимогам ч.1 ст.301 КПК України у 72-годинний строк дізнавач не подав прокурору матеріали, натомість, не маючи на то повноважень, продовжив строк проведення дізнання до 20 діб. Крім того, прокурор згідно ч.2 ст.301 КПК України без вирішення у порядок, передбачений КПК, питання продовження строків дізнання до 1 місяця, затвердив та направив до суду обвинувальний акт поза межами строків дізнання. За таких обставин, вважав, що є підстави для закриття провадження згідно п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор у задоволені клопотань про повернення обвинувального акта та про закриття провадження просив відмовити, зазначивши, що вони є необґрунтованими. На підтвердження своїх повноважень у кримінальному провадженні №12021205520000896 надав суду постанову про призначення групи прокурорів від 03.08.2022 року, яка підписана першим заступником керівника Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_7 , а також витяг з ЄРДР з відповідними відомостями про включення його до складу групи прокурорів. Крім того, зазначив, що строки дізнання в даному провадженні не були порушені. Дізнання проводилось протягом 20 діб, оскільки підозрюваний не визнавав своєї винуватості у вчиненні проступку та сторона захисту наполягала на проведенні слідчих дій, що не суперечить вимогам ст.219 КПК України. Також зазначив, що дізнавач прийняв зазначене захисником процесуальне рішення про проведення дізнання протягом 20 діб згідно повноважень, які визначені ст.40-1 КПК України.
Потерпіла сторона підтримала позицію прокурора щодо клопотань захисту.
Заслухавши позиції сторін, суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вирішуючи клопотання захисника та обвинуваченого про повернення обвинувального акта прокурору, суд виходить з наступного.
Необґрунтованим є посилання захисника на правовий висновок об'єднаної палати ВС від 22.02.2021 у справі № 754/7061/15 (провадження N 51-4584 кмо 18), оскільки він стосується питання оцінки та визнання недопустимими доказів, які були зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень, а не питань повернення обвинувального акту.
У підготовчому ж судовому засіданні суд лише встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акта вимогам КПК України.
Так, статтею 291 КПК України визначені вимоги до обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, недодержання яких є підставою для повернення його прокурору, у тому числі частиною 3 вказаної статті встановлено, що обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
В даному випадку, як вбачається з обвинувального акту стосовно ОСОБА_6 , він був складений та підписаний дізнавачем і затверджений прокурором ОСОБА_3 .
При цьому, надана прокурором суду постанова про призначення групи прокурорів від 03.08.2022 року має підпис першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_7 , тому у суду немає підстав для тверджень про те, що обвинувальний акт підписаний неповноважним прокурором.
Та обставина, що обвинуваченому в порядку ч.5 ст.301 КПК України було надано не підписану першим заступником керівника Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_7 копію постанови про призначення групи прокурорів, жодним чином не впливає на факт набуття прокурором ОСОБА_3 повноважень у вказаному кримінальному провадженні і не ставить під сумнів його повноваження у даній справі, оскільки оригінал такої постанови, що є в матеріалах і був наданий прокурором відразу після заявлення захисником клопотання, містить відповідний підпис.
За таких обставин, відсутні підстави для повернення обвинувального акту.
Також, не підлягає задоволенню і клопотання захисника про закриття кримінального провадження.
Так, як зазначалось вище, своє клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК захисник мотивував тим, що складення, затвердження і направлення обвинувального акта в провадженні відбулося поза межами строків дізнання, оскільки, на його переконання, дізнання повинно було бути закінченим упродовж сімдесяти двох годин із дня повідомлення ОСОБА_6 про підозру.
Але такі твердження захисника не відповідають вимогам чинного КПК України.
Зокрема, згідно з п.2 ч. 3 ст. 219 КПК з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім.
Відповідно до ст. 283 КПК прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 вересня 2022 року (справа № 607/17357/21, провадження № 51-1190км22) та від 09 вересня 2022 року (справа № 607/10395/21, провадження № 51-598км22) у випадку, якщо особа, після повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку не визнала свою вину та відмовилась від дачі пояснень, то згідно з п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК строк досудового розслідування в кримінальному провадженні становить двадцять діб із дня повідомлення про підозру.
Як повідомив прокурор у підготовчому судовому засіданні та не заперечувала сторона захисту, що після повідомлення ОСОБА_6 про підозру 08 серпня 2022 року стороною захисту було заявлено клопотання про необхідність проведення слідчих дій.
За таких обставин, у дізнавача були підстави для проведення дізнання саме у строки, що визначені п.2 ч.3 ст.219 КПК України, про що він виніс відповідну постанову, що відповідає як вимогам вказаних норм, так і його повноваженням, що визначені п. 7 ч.2 ст.40-1 КПК України.
Таким чином, 20-денний строк, коли повинні були закінчити дізнання у даній справі та направити обвинувальний акт до суду було 28 серпня 2022 року.
В даному випадку, як вбачається з матеріалів обвинувальний акт був направлений до суду поштою 26.08.2022 року.
Отже, обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до Зарічного районного суду м.Суми в межах строку досудового розслідування.
Відтак, твердження захисника про наявність підстав для закриття кримінального провадження згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК є необґрунтованими.
При цьому, посилання захисника на порушення прокурором вимог ч. 2 ст. 301 КПК, як на підставу для закриття кримінального провадження, є безпідставними, оскільки ця норма регулює особливості здійснення процесуальних дій прокурором у вказані в ній строки після отримання матеріалів дізнання разом із повідомленням про підозру, при тому, що ці строки регламентують не строки проведення дізнання в кримінальному провадженні, а строки виконання прокурором своїх повноважень на певному етапі дізнання, які не повинні виходити за межі строків, передбачених ч. 3 ст. 219 КПК, оскільки лише вказаною нормою імперативно визначено граничні строки закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні у разі вчинення особою кримінального проступку.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання захисника і відсутності підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Таким чином, під час підготовчого засідання не були встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3 ст.314 КПК України, тому суд вважає за необхідне призначити відкрите судове засідання у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , викликавши учасників провадження.
Крім того, потерпілою було подано цивільний позов до обвинуваченого про стягнення з останнього на її користь моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 30000,00 грн.
Відповідно до ч.1, 4-5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Поданий потерпілою позов відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим ОСОБА_4 необхідно визнати цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_6 - цивільним відповідачем по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-317 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження згідно п.10 ч.1 ст.284 КПК України - відмовити.
Призначити відкрите судове засідання у кримінальному провадженні №12021205520000896 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, яке відбудеться 15 листопада 2022 року о 09-30 год., з викликом учасників судового провадження: прокурора, потерпілої, захисника та обвинуваченого.
Цивільний позов ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму 30000,00 грн. - прийняти до провадження та розглядати разом з кримінальним провадженням щодо обвинувачення ОСОБА_6 .
Визнати ОСОБА_4 цивільним позивачем, обвинуваченого ОСОБА_6 - цивільним відповідачем.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1