Справа № 591/6408/21
Провадження № 2/591/538/22
28 жовтня 2022 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про стягнення додаткових витрат на утримання дитини -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат в розмірі 59584 грн. на утримання дитини, які були понесені нею на її лікування та 4000 грн. витрат на правову допомогу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 11 листопада 2011 року по 01 серпня 2014 року перебувала в шлюбі з Відповідачем. Від шлюбу має неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно рішення Зарічного районного суду
м. Суми від 01 серпня 2014 року по справі №591/5047/14-ц шлюб між сторонами розірвано. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22 серпня 2014 року по справі №591/5642/14-ц стягнено з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до його повноліття, аліменти призначено виплачувати матері дитини ОСОБА_2 починаючи стягнення з 29 липня 2014 року, а також стягнено з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_2 в розмірі 1/10 частини його заробітку щомісячно на період до досягнення сином ОСОБА_4 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 починаючи стягнення з 29 липня 2014 року. Син сторін, ОСОБА_5 , є інвалідом дитинства у зв'язку з хронічними захворюваннями, одержує державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам та потребує постійного догляду. Дитина має незадовільний стан здоров'я - хвороба імунної системи, що полягає в неперенесені глютену та побічні від цього хвороби (атопічний дерматит, алергія), потребує спеціальної дієти та постійного лікування, сума аліментів, яку на даний час сплачує Відповідач є недостатньою для утримання дитини. Всі витрати понесенні на лікування Дитини Позивачка здійснює самостійно. Від оплати додаткових витрат на лікування дитини Відповідач відмовляється. В період з 2019 року по 2021 рік Позивачем понесені витрати на придбання медикаментів, проведення аналізів та консультації лікарів в загальному розмірі- 119167 грн.91 грн., а тому просить суд стягнути з відповідача 50% додаткових витрат і судові витрати.
08.09.2021 року ухвалою Зарічного районного суду м. Суми відкрито провадження у вказаній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи з призначенням судового засідання на 23.11.2021 2019 року. Вподальшому розгляд справи відкладався з різних причин.
Позивачка ОСОБА_2 , її адвокат Безугла К.В. в судовому засіданні позов підтримали повністю, просять суд позов задоволити повністю.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мірошніченко В.В. в судовому засіданні проти позову заперечував, просить суд в позові відмовити.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до положень ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. ст.76-78, ст.81 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до положень ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Статтею 141 Сімейного Кодексу України визначено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 185 Сімейного Кодексу України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
До особливих обставин, викладених уст. 185 Сімейного Кодексу України, закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, навчання дитини відповідно до навиків та здібностей дитини, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат (на лікування, на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
За змістом ст. 185 Сімейного Кодексу України, додатковими витратами є витрати, які пов'язані з розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо.
Судом встановлено, що сторони з 11 листопада 2011 року по 01 серпня 2014 року перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.9).
Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Згідно рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2014 року по справі №591/5047/14-ц шлюб між сторонами розірвано (а.с.9).
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22.08.2014 року по справі №591/5642/14-ц стягнено з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до його повноліття, аліменти призначено виплачувати матері дитини ОСОБА_2 починаючи стягнення з 29 липня 2014 року, а також стягнено з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_2 в розмірі 1/10 частини його заробітку щомісячно на період до досягнення сином ОСОБА_4 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 починаючи стягнення з 29 липня 2014 року(а.с. 10-13).
Син сторін ОСОБА_5 , є інвалідом дитинства у зв'язку з хронічними захворюваннями, одержує державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам та потребує постійного догляду. Зазначені обставини підтверджуються посвідченням про інвалідність №178774, копією лікарняної картки, а також рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 30 травня 17 року №591/1058/17 та рішенням Апеляційного суду Сумської області від 06.09.2017 року по справі №591/1058/17.
Позивачкою за період з 2019 року по 2021 рік понесені витрати на придбання медикаментів, проведення аналізів та консультації лікарів в загальному розмірі - 119167 грн.91 коп., що підтверджується первинними документами в тому числі, медичними виписками з амбулаторної картки хворого, листками призначення, консультаційними висновками спеціалістів, витягом з історії хвороби, оригіналами фіскальних та товарних чеків та іншими довідками.
За таких обставин суд вважає необхідним позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з Відповідача на користь Позивача 50%, а це - 59584 грн. додаткових витрат на дитину.
Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Між Позивачкою та адвокатом Безуглою К.В. укладено договір про надання правової допомоги від 27 серпня 2021 за №02/170-21.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В матеріалах справи міститься чек №170 від 03 вересня 2021 року про оплату адвокату за надані послуги 4000,00 грн. та акт про прийняття-передачі наданих послуг (робіт). З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що заявлений Позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 4000 грн. є співмірним з кількістю вчинених адвокатом процесуальних дій та часу, витраченого для підготовки документів по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 181, 185 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 ) - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 ) додаткові витрати на утримання сина - ОСОБА_3 в розмірі - 59584 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 ) - витрати на правову допомогу в сумі 4000 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави 908 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення виготовлено 03 листопада 2022 року.
СУДДЯ КЛИМЕНКО А.Я.