Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/905/22
Провадження № 2/499/275/22
про залишення позову без руху
01 листопада 2022 року смт Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І.В., перевіривши на виконання вимог ст. 175, 177, 193 ЦПК України зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», ОСОБА_2 про визнання поруки такою, що припинена подану в рамках первісного позову АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В провадження суду електронним зв'язком від представника позивача надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», ОСОБА_2 про визнання поруки такою, що припинена.
Перевіривши зустрічну позовну заяву, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Направляючи до суду зустрічну позовну заяву в електронній формі, позивач та його представник не долучили до заяви докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданої до суду зустрічної позовної заяви.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представник позивача у позовні заяві посилається на ту обставину, що позивач звільнений від справи судового збору оскільки є споживачем банківських послуг в розумінні ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки спір виник саме з договору про надання споживчого кредиту.
Разом з тим, суд вбачає дані посилання представника позивача на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» , є безпідставними.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Законом України "Про захист прав споживачів", визначено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", з подальшими змінами, у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
У цій справі, предметом заявлених позовних вимог є відносини, які виникли внаслідок укладання договору поруки, і не вважаються відносинами споживчого кредитування. Крім того, договір поруки є додатковим, акцесорним зобов'язанням, який забезпечує належне виконання основного зобов'язання та виникає за умови існування основного. Тому сторона такого договору не є споживачем, оскільки вказаний договір не направлений на задоволення потреб іпотекодавця. Позивачі, як майнові поручителі не можуть розглядатись у кредитному договорі як споживачі послуг банку, а тому у цих правовідносинах на них не поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів".
Отже, у спірних правовідносинах ОСОБА_1 не є споживачем послуг, а тому відсутні правові підстави вважати, що на нього у межах цієї справи розповсюджується дія частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Зважаючи на наведене, позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн., оскільки відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 рік становить - 2481,00 грн.
Згідно з ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплаті підлягає судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 992,40 грн.
Тому, з урахуванням частини 1 статті 185 ЦПК, встановивши, що зустрічну позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовною заявою, суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя роз'яснює позивачу, що усунення недоліків позовної заяви має відбуватися шляхом подання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. та докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданої до суду зустрічної позовної заяви.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті6розділу1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» ).
З огляду на наведене, вказану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 95, 175, 177, 185 ЦПК, суддя,
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», ОСОБА_2 про визнання поруки такою, що припинена подану в рамках первісного позову АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- залишити без руху.
Надати позивачу строк, який становить десять днів з дня отримання ним копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. на реквізити: № рахунку UA808999980313101206000015674, отримувач ГУК в Од.обл./смт Іванівка/ 22030101, ЄДРПОУ 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998 та надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданої до суду зустрічної позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ