іменем України
02 листопада 2022 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/4314/22
Головуючий у першій інстанції - Коверзнев В. О.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1065/22
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Висоцької Н.В.
суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,
із секретарем - Шкарупою Ю.В.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - виконавчий комітет Чернігівської міської ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 02 вересня 2022 року (місце ухвалення - м. Чернігів) у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Полєтаєв І.О. звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позову посилався на те, що позивач проходив військову службу за контрактом на посадах офіцерського складу і 18.05.2021 був звільнений зі служби за станом здоров'я, а 11.11.2021 позивач разом із сім'єю (складом троє осіб) постановлений на квартирний облік як особа, яка потребує поліпшення житлових умов.
Позивач вважає, що на підставі пункту 45 Правил обліку громадян, які потребують поліпшенню житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470 відповідач повинен був забезпечити його разом із членами сім'ї житлом у першу чергу, але не пізніше, ніж у тримісячний строк з дня прибуття до місця проживання, обраного з урахуванням існуючого порядку прописки.
Враховуючи, що позивача було постановлено на квартирний облік 11.11.2021, вважає, що житло йому має бути надано 11.02.2022, у зв'язку з чим до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради позивачем були направлені відповідні заяви щодо першочергового надання житла, проте відповідачем були надані відповіді, що позивач включений до позачергового списку осіб за № 119.
Позивач вважає дії відповідача протиправною бездіяльністю, яка полягає у незабезпеченні його разом із сім'єю житловим приміщенням у встановлений законодавством строк.
У позові позивач просить визнати незаконною бездіяльність Виконавчого комітету Чернігівської міської ради щодо незабезпечення ОСОБА_1 разом із сім'єю складом три особи житловим приміщенням, яке має відповідати встановленим законодавством санітарним та технічним умовам; зобов'язати Виконавчий комітет Чернігівської міської ради надати ОСОБА_1 разом із сім'єю в складі трьох осіб житлове приміщення, яке має відповідати встановленим законодавством санітарним та технічним умовам.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.09.2022 в задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що забезпечення позивача і членів його сім'ї житлом повинно відбуватися із забезпеченням черговості осіб, включених до позачергового списку; недотримання принципу черговості призведе до порушення прав осіб, які перебувають у списку на позачергове отримання житла перед позивачем, та, як наслідок цього, - порушення загального принципу надання житла.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Полєтаєв І.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу.
За доводами скарги висновки суду, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом неправильного застосовані норми матеріального права.
Заявник у скарзі посилається на те, що відповідач мав надати позивачу із сім'єю жиле приміщення як офіцеру Збройних Сил України, звільненому з військової служби за станом здоров'я не пізніше, ніж у тримісячний строк з дня прибуття до місця проживання, обраного з урахуванням існуючого порядку прописки (у випадку із позивачем з моменту зарахування його на квартирний облік) на підставі положень п. 39, 45 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP.
Вказує, що визначення виду черги є повноваженнями відповідача, а тому спроба відповідача обґрунтувати правомірність своєї бездіяльності тим, що позивача зараховано до позачергового списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, а згідно п. 45 Правил забезпечуються громадяни, які зараховані до першочергового списку, є спробою відповідача ввести суд в оману, оскільки для позивача головним є не перебування в черзі, вид, якої визначає відповідач, а отримання житла від відповідача.
Як стверджує заявник, для того, щоб відповідач застосував п. 45 Правил по відношенню до позивача і у встановлений строк забезпечив позивача із сім'єю житлом, у відповідача була необхідна і достатня інформація і підтверджуючі документи.
Крім того, зазначає, що суд першої інстанції до спірних правовідносин неправильно застосував положення ст. 43 ЖК України та п. 38 Правил та не врахував, що порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється ЖК України та іншими актами законодавства України, а тому застосування до правовідносин тримісячного строку забезпечення позивача із сім'єю житлом не порушує черговості надання житла особам, які потребують поліпшення житлових умов.
Заявник не погоджується з висновком суду про те, що забезпечення позивача житлом призведе до порушення прав осіб, які перебувають у списку перед позивачем, оскільки п. 45 Правил не передбачає залежність обов'язку відповідача, щодо забезпечення позивача (офіцера у відставці, звільненого за станом здоров'я) житлом, від наявності чи відсутності інших осіб у списках громадян, які користуються правом першочергового отримання житла
Також, на переконання заявника, при ухваленні рішення судом не були враховані положення ст. 47, 48 Конституції України та неправильно застосовані положення п. 39, 45 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, оскільки по закінченню тримісячного строку порушуються права позивача, як офіцера звільненого у відставку за станом здоров'я, та права осіб, які є в списку по пільговій категорії і знаходяться попереду.
Заявник також вважає, що оскарження законності рішення відповідача від 11.11.2021 № 683 не є ефективним способом захисту прав позивача, оскільки захист прав позивача розділяється на два етапи, які передбачають звернення до суду із процедурою виконання судового рішення, яка може затягнутися в часі; зобов'язання відповідача в судовому порядку прийняти інше рішення, відмінне від того, яке він прийняв, взагалі є неефективним способом захисту прав позивача з огляду на те, що відповідач є колегіальним органом і зобов'язати його за процедурою примусового виконання рішення суду прийняти будь-яке рішення неможливо, окрім випадку, коли відповідач погодиться це зробити самостійно.
За доводами скарги, на час подання апеляційної скарги позивач станом на 01.02.2022 перебуває під № 816 у позачерговому списку надання житла, в той час як у листі відділу квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради від 12.08.2022 зазначено, що позивач перебуває в позачерговому списку під № 119, тому вважає, що позивач має право користуватися перевагою у строках одержання жилих приміщень.
У відзиві на апеляційну скаргу представник виконавчого комітету Чернігівської міської ради - Проиходько В. заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилається що при прийнятті рішення про постановку на облік було визначено вид черги, виходячи з підстав для постановлення на чергу, були враховані всі обставини та постановлено на облік у позачерговий список згідно п. 46 Правил обліку громадян.
Позивач не підпадає під п. 45 Правил обліку, оскільки вищезазначена норма Правил обліку громадян встановлює суб'єктний склад, який пов'язаний виключно з військовою службою в СРСР, а позивач перебував протягом всього строку військової служби у складі Збройних Сил України.
Згідно позачергового списку на квартирному обліку Чернігівської міської ради у черзі, крім позивача перебувають інші громадяни, які користуються рівними правами із позивачем. Перебуваючи у черзі під № 119 позивач не може отримати житло в обхід інших громадян, з аналогічними пільгами.
Крім того, зазначає, що позивач перебуває під № 802 у позачерговому списку загалом і під № 119 у позачерговому списку осіб з інвалідністю внаслідок війни та сімей загиблих військовослужбовців, а тому інформація, викладена позивачем не стосується предмету спору, оскільки не оспорюється рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 683.
В судове засідання 02.11.2022 позивач та його представник не з'явились. Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Полєтаєв І.О. повідомлені про час і місце розгляду справи в порядку положень п. 3 ч. 8 ст. 128 та ч. 5 ст. 130 ЦПК України. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Полєтаєва І.О. надійшла заява про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 154).
Судом вжито всіх можливих заходів щодо належного повідомлення позивача, який повідомлений про розгляд справи судом, своїми правами на надання пояснень та участь в судовому засіданні не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки всі особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі за контрактом у Збройних силах України, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_1 , та має статус ветерана війни і право на пільги, передбачені для учасників бойових дій (а.с. 7).
Наказом начальника Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних сил України від 18.05.2021 № 65 підполковника ОСОБА_1 звільнено у відставку за станом здоров'я (а.с. 10).
27.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради із заявою про його прийняття разом із членами сім'ї у складі трьох осіб на квартирний облік для отримання житлової площі (а.с. 60, 61).
Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 11.11.2021 № 683 ОСОБА_1 включено до позачергового списку інвалідів війни та сімей загиблих військовослужбовців у зв'язку з отриманням інвалідності (а.с. 59).
Як вбачається з листа відділу квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради від 12.08.2022, ОСОБА_1 перебуває в позачерговому списку під № 119; за час перебування на квартирному обліку житло на дану категорію осіб не виділялося. Зміна черговості відбулась за рахунок того, що одна особа втратила пільгу, одна надала заяву про зняття з обліку та дві особи померли (а.с. 58).
Згідно листа Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13.07.2022 станом на 13.07.2022 ОСОБА_1 перебуває у позачерговому списку осіб з інвалідністю внаслідок війни за № 119, а з 25.11.2021 по 13.07.2022 житло даній категорії громадян не виділялось (а.с. 17).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення позивача і членів його сім'ї житлом повинно відбуватися із забезпеченням черговості осіб, включених до позачергового списку; недотримання принципу черговості призведе до порушення прав осіб, які перебувають у списку на позачергове отримання житла перед позивачем, та, як наслідок цього, - порушення загального принципу надання житла.
Також за висновком суду, позивач не оскаржує законність рішення відповідача від 11.11.2021 № 683, яким його включено до позачергового списку інвалідів війни та сімей загиблих військовослужбовців на підставі підпункту 5-1 пункту 46 Правил, на яких не поширюється дія статті 45 Порядку в частині визначення граничного строку надання житла.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції обставини справи з'ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно зі статтею 47 Конституції України держава бере на себе обов'язки надавати безоплатно житло громадянам, які потребують соціального захисту. Щодо інших категорій громадян обов'язок держави полягає у створенні умов, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Частинами першою та другою статті 9 ЖК Української РСР визначено, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до частини першої ст. 12 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із статтями 34 та 37 Житлового кодексу УРСР, потребуючими поліпшення умов визнаються громадяни, забезпечені житловою площею нижчою за рівень, визначений чинним законодавством, а облік таких осіб здійснюється за їх місцем роботи або за їх місцем проживання.
Статтею 43 Житлового кодексу УРСР встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Положеннями ч. 9 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання регулюють Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради Професійних спілок від 11.12.1984 N 470.
Згідно п. 45 Правил генералам, адміралам, офіцерам і тим, що перебували на військовій службі не менше двадцяти календарних років, військовослужбовцям надстрокової служби, прапорщикам і мічманам Збройних Сил СРСР та прирівняних до них особам, звільненим з військової служби за станом здоров'я, віком або скороченням штатів, жилі приміщення надаються виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів у першу чергу, але не пізніше, ніж у тримісячний строк з дня прибуття до місця проживання, обраного з урахуванням існуючого порядку прописки.
Пунктом 38 Правил передбачено, що громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, житловим кодексом УРСР, цими Правилами та іншими актами законодавства Української РСР. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Відповідно до п. 39 Правил громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, крім осіб, що мають право першочергового одержання жилих приміщень, осіб, які користуються перевагою у строках одержання жилих приміщень, а також випадків, передбачених абзацом другим цього пункту.
Згідно п/п 5-1 п. 46 Правил поза чергою жилі приміщення надаються особам, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни. Особи, зазначені у цьому підпункті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особа з інвалідністю 1 групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на 20.10.2022 внесений до позачергового списку за порядковим номером 802, тобто, перед ним обліковується 801 особа, які зараховані на квартирний облік, а у позачерговому списку осіб з інвалідністю внаслідок війни та сімей загиблих військовослужбовців позивач знаходиться під № 119, перед ним по списку знаходяться 118 осіб, що підтверджується листом відділу квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради від 21.10.2022 (а.с. 175).
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачем не відмовлено позивачу у праві на отримання житла, оскільки позивач перебуває у списку осіб, які користуються правом позачергового отримання житла, а роз'яснено, що його буде забезпечено житлом згідно з чергою квартирного обліку по мірі надходження житла до житлової комісії на розподіл.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача у незабезпеченні ОСОБА_1 житлом у встановлений законом строк, оскільки аналіз правових норм, якими регулюються спірні правовідносини свідчать про те, що військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, апеляційний суд враховує, що рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 683 від 11.11.2021 про постановлення ОСОБА_1 на квартирний облік та включення до позачергового списку осіб з інвалідністю внаслідок війни на підставі п/п 5-1 п. 46 Правил є чинним і позивачем не оскаржувалось.
Разом з тим, на осіб, які включені до позачергового списку осіб з інвалідністю внаслідок війни та сімей загиблих військовослужбовців на підставі п/п 5-1 п. 46 Правил, не поширюється дія положень п. 45 Правил, які регулюють визначення граничного строку надання житла, а тому відсутні підстави для визнання незаконною бездіяльність Виконавчого комітету Чернігівської міської ради щодо незабезпечення житлом позивача та членів його сім'ї.
З врахуванням викладеного вище, не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду доводи апеляційної скарги що забезпечення позивача житлом не призведе до порушення прав осіб, які перебувають у списку перед позивачем та до зміни черговості надання житла.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, є необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.
Суд правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду - без змін.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Враховуючи, що в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено у повному обсязі і апеляційним судом рішення суду першої інстанції залишено без змін, витрати на правову допомогу відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 02 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 03.11.2022.
Головуючий Судді: