Справа № 752/10184/22
Провадження №: 3/752/5992/22
іменем України
13 вересня 2022 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
встановив:
Згідно протоколу серії ВАВ № 497249 від 29.07.2022, ОСОБА_1 інкримінується вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно сина ОСОБА_2 за наступних обставин. Так, 29.07.2022 о 22 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила сварку з сином ОСОБА_2 , що містить ознаки домашнього насильства психологічного характеру.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що події, за яких сталася сварка не пам'ятає, оскільки у неї було загострення хвороби.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 суду пояснив, що його матір ОСОБА_1 страждає на стійке психічне захворювання. У зазначеній квартирі він проживає разом з матір'ю, дружиною і дитиною. Мати, за станом здоров'я поводить себе неадекватно, постійно звинувачує його у крадіжці грошей і документів, на тлі чого викликає поліції. Після чого через деякий час знаходить вказані речі, які сама ж десь ховає. Заперечує факт вчинення насильницьких дій відносно матері.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Пунктом 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , яка зазначила, що не пам'ятає обставин сварки в силу своїх захворювань, пояснення ОСОБА_2 , який заперечував факт вчинення домашнього насильства відносно нього з боку матері у визначений в протоколі день і час, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 насильницьких дій, внаслідок яких була завдана шкода психічному чи фізичному здоров'ю ОСОБА_2 .
Таким чином, в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових осів діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що здійснення підтримки обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення відповідними органами не здійснюється, а суд не здійснює збирання додаткових доказів, а також враховуючи такі засади провадження як презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, суд приходить до висновку про відсутність як подій, так і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП за ознаками вчинення домашнього насильства, у діях ОСОБА_1 , що відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження по справі.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.9, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.251-252, 173-2, 280, 283, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суд, -
постановив:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закритиза відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Єсауленко М.В.