01 листопада 2022 року
м. Київ
справа №759/1382/19
провадження №22-ц/824/11362/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач)
суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.
за участю секретаря судового засідання - Шевчук А.В.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
заінтересована особа - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заінтересованої особи ОСОБА_2
на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 06 вересня 2022 року у складі судді Журибеди О.М.
у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, -
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати виконавчий лист Святошинського районного суду м. Києва від 06 липня 2022 року у цивільній справі №759/1382/19 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з помилковістю його видачі.
Заява мотивована тим, що 12 липня 2022 року старшим державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Боровик М.І. відкрито виконавче провадження № 69387522, про що винесена відповідна постанова.
Підставою для відкриття виконавчого провадження стала заява ОСОБА_2 , до якої був доданий виконавчий лист Святошинського районного суду м. Києва у цивільній справі №759/1382/19, виданий 06 липня 2022 року.
Заявник вказав, що виконавчий лист за результатом розгляду цивільної справи №759/1382/19 вже видавався Святошинським районним судом м. Києва 20 серпня 2020 року.
Раніше виданий виконавчий лист був скерований до примусового виконання до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), де головним державним виконавцем 04 лютого 2022 року було відкрите виконавче провадження № 68507551.
Зазначив, що в одній і тій самій справі видано два однакових виконавчих документа, у зв'язку з чим просив заяву задовольнити.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 вересня 2022 року заяву задоволено.
Визнано виконавчий лист Святошинського районного суду міста Києва від 06 липня 2022 року у цивільній справі №759/1382/19 таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись з указаною ухвалою 21 вересня 2022 року ОСОБА_2 подала безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Святошинського районного суду від 06 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Також виклала свої заперечення проти ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року,якою зупинено виконання у виконавчому провадженні №69387522 за виконавчим документом, у зв'язку з чим просить вказану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання відмовити.
Оскаржуване рішення вважає незаконним та необґрунтованим, постановленим з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки.
Апелянт зазначає, що визнання вищевказаного виконавчого листа, виданого за постановою Верховного суду від 18 листопада 2020 року у справі №759/1382/19, судом першої інстанції на стадії виконання рішення є незаконним, постановленим всупереч принципу верховенства права.
Наголошує на тому, що судом було неправильно розтлумачено норму статті 432 ЦПК України, яка передбачає підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, серед яких жодна з підстав згідно доводів заявника ОСОБА_1 не існує.
На думку апелянта, оскаржувана ухвала не містить мотивів, з яких виходив суд першої інстанції, та не зазначено норм права та мотивів відхилення доказів, які були подані апелянтом одночасно із запереченням.
Зазначає, що виконавчий лист від 06 липня 2022 року, виданий Святошинським районним судом м. Києва у справі № 759/1382/19, не є помилково виданим, підлягає виконанню як такий, що виданий за судовим рішенням, яке набрало законної сили, оскільки у боржника наявний обов'язок виконувати рішення суду.
Вказує на те, що існування виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 20 серпня 2020 року не впливає та не пов'язано з виконавчим листом від 06 липня 2022 року, а тому не є підставою для визнання другого документа таким, що не підлягає виконанню.
Уважає, що ОСОБА_1 , припускаючись зловживання процесуальними правами, що спрямовано на уникнення кримінальної відповідальності за невиконання судових рішень, звернувся до суду першої інстанції 29 липня 2022 року із заявами про визнання усіх існуючих у справі №759/1382/19 виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, щоб, у разі їх задоволення судом, унеможливити виконання рішення суду щодо повернення дитини матері.
З урахуванням того, що ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року не підлягає оскарженню окремо, просить суд апеляційної інстанції прийняти до уваги її заперечення, вказуючи на те, що після зупинення виконавчого провадження № 69387522 апелянта фактично позбавлено можливості повернути свою дитину та досягти примусового виконання рішення суду, яке ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконується, що суперечить інтересам малолітньої дитини ОСОБА_3
ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної інстанції до суду апеляційної інстанції не направив.
ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала та просила задовольнити з підстав, наведених у скарзі.
Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист №759/1382/19 виданий Святошинським районним судом м. Києва 06 липня 2022 року помилково.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом установлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод з боку відповідача у спілкуванні з дитиною та його вихованні, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною задоволено.
Усунено ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини шляхом зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначено ОСОБА_1 такі способи участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 шляхом встановлення зустрічей з дитиною за місцем проживання батька за таким графіком:
- перша п'ятниця з 17 год. 30 хв. до суботи 20 год. 30 хв.;
- друга неділя з 10 год. 00 хв. до понеділка 08 год. 30 хв.;
- третя субота з 10 год. 00 хв. до неділі 20 год. 30 хв.;
- четверта п'ятниця з 17 год. 30 хв. до суботи 20 год. 30 хв.;
- перша половина усіх навчальних канікул дитини;
- 30 днів спільного відпочинку в зимовий період;
- 30 днів спільного відпочинку в літній період;
- у непарні роки Новий рік (31 грудня) з 20 год. 00 хв. напередодні свята до 19 год. 00 хв. наступного дня після свята;
- у парні роки Новий рік (1 січня) з 15 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. наступного дня;
- у парні роки 30 травня (день народження дитини) з 14 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. наступного дня;
- у непарні роки 30 травня (день народження дитини) з 18 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. наступного дня;
- щороку день народження батька (1 березня), день батька (третя неділя червня щороку), день захисника України (14 жовтня), католицька Пасха, католицьке Різдво (25 грудня) з 18 год. 00 хв. напередодні свята до 08 год. 30 хв. наступного дня після свята.
Зобов'язано ОСОБА_2 передавати батькові ОСОБА_1 малолітнього ОСОБА_3 у визначених судом місці, дні та часи побачень.
Зобов'язано ОСОБА_1 повертати ОСОБА_2 малолітнього ОСОБА_3 після закінчення часів та днів батька, визначених цим рішенням.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року в частині задоволення позову про усунення ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні та вихованні дитини шляхом зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року в частині визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином змінено.
Визначено ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної першої та третьої суботи та неділі місяця з 11 год 00 хв суботи до 19 год 30 хв неділі.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
На виконання постанови Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року Святошинським районним судом м. Києва 20 серпня 2020 року видано виконавчий лист №759/1382/19 щодо зобов'язання ОСОБА_1 повертати ОСОБА_2 малолітнього ОСОБА_3 після закінчення часів та днів батька, визначених цим рішенням, на підставі якого головним державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Удавіцького Є.В. відкрито виконавче провадження №68507551 (а.с.12).
Постановою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року змінено та викладено абзац третій її резолютивної частини в такій редакції:
«Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні із сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його вихованні:
1) можливість зустрічей кожної першої і третьої суботи та неділі з 11 год 00 хв суботи до 19 год 30 хв неділі за місцем проживання дитини з матір'ю;
2) можливість спільного відпочинку один календарний тиждень влітку та один календарний тиждень в зимовий період під час відпустки батька без присутності або у присутності матері дитини;
3) можливість спілкування засобами телефонного та електронного зв'язку з урахуванням режиму дня, що забезпечує гармонійний і здоровий розвиток дитини;
4) можливість спільного святкування у непарні роки наступних свят: Новий рік (31 грудня) з 20 год 00 хв до 19 год 00 хв наступного дня після свята, Різдво Христове (7 січня), Пасха (Великдень), Трійця;
5) можливість спільного святкування дня народження батька (1 березня)».
В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року залишено без змін.
06 липня 2022 року Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №759/1382/19 щодо зобов'язання ОСОБА_1 повертати ОСОБА_2 малолітнього ОСОБА_3 після закінчення часів та днів батька, визначених цим рішенням, за яким старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Боровик М.І. відкрито виконавче провадження №69387522 (а.с.5-6).
Таким чином, судом установлено, що дані виконавчі провадження відкриті за двома виконавчими листами №759/1382/19, виданими Святошинським районним судом м. Києва 20 серпня 2020 року та 06 липня 2022 року, що під час розгляду справи не заперечувалось ОСОБА_2 .
Номери даних виконавчих листів відповідають номеру судової справи.
Заявник, як на підставу для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у даній справі посилався на те, що в одній і тій самій справі видано два однакових виконавчих документа, оскільки виконавчий лист за результатом розгляду цивільної справи №759/1382/19 вже видавався Святошинським районним судом м. Києва 20 серпня 2020 року, а отже виконавчий лист №759/1382/19 виданий Святошинським районним судом м. Києва 06 липня 2022 року помилково.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду».
Згідно частин першої, третьої статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Відповідно до вимог частини першої - другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавче провадження підлягає закінченню.
Таким чином, зважаючи на те, що виконавчі листи №759/1382/19, видані Святошинським районним судом м. Києва 20 серпня 2020 року та 06 липня 2022 року та копії яких містяться у матеріалах справи, містять один й той самий номер, відносяться до одного боржника ОСОБА_1 , видані на виконання одного й того самого судового рішення в частині зобов'язання ОСОБА_1 повертати ОСОБА_2 малолітнього ОСОБА_3 після закінчення часів та днів батька, визначених цим рішенням, обидва документи перебували на виконанні, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконавчий лист №759/1382/19 від 06 липня 2022 року виданий помилково, що є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Заперечення апелянта на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року, якою зупинено виконання у виконавчому провадженні №69387522 за виконавчим листом Святошинського районного суду м. Києва від 06 липня 2022 року у цивільній справі №759/1382/19 до розгляду заяви по суті, апеляційним судом до уваги не приймаються з огляду на помилковість видачі Святошинським районним судом м. Києва виконавчого листа №759/1382/19 від 06 липня 2022 року.
Вказана ухвала була правомірно постановлена судом першої інстанції на підставі частини третьої статті 432 ЦПК України, якою передбачено, що до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання, з метою недопущення порушення прав боржника у виконавчому провадженні.
З огляду на зазначене, колегія доходить висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи та подані сторонами докази, надав їм належну правову оцінку та, правильно застосувавши норми матеріального права, вірно вирішив, що заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками місцевого суду щодо їх оцінки.
Докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження місцевим судом та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні місцевим судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу заінтересованої особи ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 06 вересня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено «01» листопада 2022 року.
Головуючий В.А. Кравець
Судді О.В. Желепа
О.Ф. Мазурик