31 жовтня 2022 року м. Київ
Унікальний номер справи № 761/38058/15-ц
Апеляційне провадження 22-ц/824/6142/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача: Махлай Л.Д.,
суддів: Немировської О.В., Ящук Т.І.
при секретарі: Кролівець О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представником ОСОБА_2 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2022 року, постановлену під головуванням судді Рибака М.А, у справі за поданням Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про примусове проникнення до житлового приміщення,
10.12.2022 Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до суду із поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Подання мотивоване тим, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 54240752 з примусового виконання виконавчого листа № 761/38058/15-ц від 01.06.2017, яким зобов'язано ОСОБА_1 звільнити квартиру АДРЕСА_2 від свого персоналу, належному йому рухомого майна, яке може бути відокремлене без завдання шкоди квартирі.
06.07.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка направлена боржнику для виконання. Боржником виконавчий документ не виконаний, тому виконавцем винесено постанови від 15.09.2017 та від 28.08.2018 про накладення штрафу на боржника.
За неодноразовими виходами державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 , двері до квартири ніхто не відчиняв, встановити факт виконання даного виконавчого документа, не виявилось можливим, про що складено акти державного виконавця від 06.08.2018, 31.08.2021, 05.10.2021.
06.09.2021 до відділу надійшла заява від представника боржника про фактичне добровільне виконання рішення суду з проханням закінчити виконавче провадження № 54240752, у зв'язку з чим державним виконавцем 05.10.2021 зроблено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , для встановлення фактичного виконання рішення суду, але потрапити до квартири не виявилось можливим, про що складено акт державного виконавця від 05.10.2021.
Для перевірки добровільного, фактичного виконання виконавчого документу, а у разі відсутності цього факту, необхідності вчинення виконавчих дій відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» необхідне примусове входження до квартири.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.01.2022 подання задоволено. Надано дозвіл державному виконавцю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. у рамках виконавчого провадження № 54240752 на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 , з метою її огляду на стан виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19.05.2016 у справі № 761/38058/15-ц.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 через представника подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні подання. Посилається на неправильне застосування норм права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, судом не враховано, що до виконавчих дій залучено ТОВ «Дентонс Юроп», яке жодного разу не з'явилося та не повідомило виконавця про те, що боржник звільнив приміщення та передав ключі та документи стягувачу. Між боржником та стягувачем досягнуто домовленості про порядок погашення заборгованості та стягувач не заперечує, що боржник здійснив погашення такої заборгованості, з огляду на це і не відбувається звернення стягнення на предмет іпотеки. Боржник не проживає та не зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 , а тому вимоги виконавця допустити його до квартири мають бути направлені стягувачу, оскільки боржник будь - яких перешкод не чинить. Крім того, суд не допустив боржника до розгляду справи.
У судому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Києві перебуває виконавче провадження № 54240752 з примусового виконання виконавчого листа № 761/38058/15-ц від 01.06.2017, яким зобов'язано ОСОБА_1 звільнити квартиру АДРЕСА_2 , від свого персоналу, належному йому рухомого майна, яке може бути відокремлене без завдання шкоди квартирі.
06.07.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка направлена боржнику для виконання. Боржником виконавчий документ не виконаний, тому виконавцем винесена постанову від 15.09.2017 про накладення штрафу на боржника в сумі 1700 грн. Боржником повторно не виконаного виконавчий документ, тому 28.08.2018 винесена постанова про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі 3400 грн.
За неодноразовими виходами державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 , двері до квартири ніхто не відчиняв, встановити факт виконання даного виконавчого документа, не виявилось можливим про що складено акти державного виконавця від 06.08.2018, 31.08.2021, 05.10.2021.
06.09.2021 до Відділу надійшла заява від представника боржника про фактичне добровільне виконання рішення суду та проханням закінчити виконавче провадження № 54240752, у зв'язку з чим державним виконавцем 05.10.2021 зроблено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , для встановлення фактичного виконання рішення суду, але потрапити до квартири не виявилось можливим, про що складено акт державного виконавця від 05.10.2021.
Задовольняючи подання суд першої інстанції виходив з того, що приватним виконавцем вжито всіх можливих заходів щодо встановлення факту добровільного виконання боржником виконавчого документу, а тому інакше як шляхом примусового проникнення до житла боржника, неможливо перевірити виконання рішення суду у вказаному виконавчому провадженні.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Згідно із ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Застосовуючи зазначені норми суд першої інстанції не звернув уваги на те, що метою примусового проникнення до житла є надання можливості виконавцю здійснити дії для забезпечення виконання рішення суду, як то виявлення майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, опис майна боржника тощо.
У даній же справі виконавець звернувся із поданням про проникнення до житла боржника не з метою виконання рішення суду, а з метою перевірки заяви боржника про добровільне виконання ним рішення суду в частині звільнення житлового приміщення від свого персоналу та належного йому рухомого майна, яке може бути відокремлене без завдання шкоди квартирі.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Боржник стверджує, що не проживає та не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у квартирі не знаходиться його майно, а ключі від квартири передано стягувачу.
У поданні відсутнє будь - яке обґрунтування чому виконавець не може перевірити заяву боржника про фактичне виконання рішення суду з проханням закінчити виконавче провадження звернувшись до стягувача.
У поданні державний виконавець посилається на п. 10 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, відповідно до якого у разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, що підписується сторонами виконавчого провадження, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону.
Відтак у самому поданні про примусове проникнення до житла державний виконавець стверджує, що у разі виконання боржником рішення суду він має скласти акт, який підписується обов'язково і стягувачем, як стороною виконавчого провадження.
Вказуючи про те, що двері до квартири 05.10.2021 державному виконавцю ніхто не відкрив для перевірки заяви боржника про виконання рішення суду, виконавець не зазначає чи був обізнаний стягувач про заяву боржника, чи повідомлявся останній про необхідність з'явитиcя за адресою АДРЕСА_1 для вчинення виконавчих дій, оскільки як стверджував боржник у заяві про виконання рішення суду ключі від квартири знаходяться у стягувача.
Оскільки законодавством передбачено інший шлях вирішення питання у разі виконання боржником рішення, а саме складання акту, що підписується боржником і стягувачем висновки суду про наявність підстав для задоволення подання про примусове проникнення до житла боржника є помилковими.
Крім того, при апеляційному перегляді представником боржника надано копію рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2016, на підставі якого видано виконавчий лист.
З даного рішення вбачається, що у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ДЕНТОНС ЮКМЕА ЛЛП у розмірі 231 539,78 доларів США (5 429 910 грн) та відсотків у розмірі 15 175,16 доларів США (355 877,30 грн) звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_2 ; надано право ДЕНТОНС ЮКМЕА ЛЛП управління предметом іпотеки; зобов'язано ОСОБА_1 передати ДЕНТОНС ЮКМЕА ЛЛП правовстановлюючі документи на цю квартиру; зобов'язано ОСОБА_1 звільнити цю квартиру від свого персоналу, належного йому рухомого майна, яке може бути відокремлене без завдання шкоди квартирі.
Подання державного виконавця стосується лише перевірки виконання боржником рішення суду в частині зобов'язання ОСОБА_1 звільнити квартиру від свого персоналу, належного йому рухомого майна, яке може бути відокремлене без завдання шкоди квартирі. Державний виконавець не зазначає чи виконано рішення суду боржником в іншій частині, та не обґрунтовує подання необхідністю виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні подання.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2022 року скасувати.
У задоволенні поданням Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про примусове проникнення до житлового приміщення відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, визначених у ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлений 31.10.2022.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді О.В. Немировська
Т. І. Ящук