Справа № 753/21428/20
Провадження № 11-кп/824/2870/2022
Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
19 вересня 2022 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року, -
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_6
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року залишено без задоволення заяву захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року за нововиявленими обставинами.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що заява захисника про перегляд вироку за нововиявленими обставинами не містить даних, які б підтверджували існування обставин суттєвого і непереборного характеру, які могли би служити обґрунтованим поясненням того, чому остаточне судове рішення має бути переглянуто і скасовано.
Не погодившись з прийнятим рішенням захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року, переглянути за нововиявленими обставинами вирок Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року та ухвалити новий вирок, яким перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_7 із ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України.
За доводами апеляційної скарги з доповненнями апелянт зазначає, що ухвала суду є незаконна, оскільки із досліджених доказів сторони захисту, а саме допиту свідків, стало відомо про наявність нововиявлених обставин, які слугують підставами для перегляду вироку.
Захисник, посилаючись на постанову Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 750/3256/17, де наведено розмежування складів злочинів, передбачених ст. 119 та ч. 2 ст. 121 КК України, вважає, що показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 доводять те, що обвинувачений ОСОБА_7 не наносив удари ОСОБА_13 після його падіння.
При цьому, апелянт погоджується з висновком суду про те, що усі три свідки не були присутні з початку бійки, однак всі вони спростовують показання єдиного свідка-очевидця ОСОБА_14 , який стверджував, що ОСОБА_13 наносились удари після падіння.
Також захисник звертає увагу на те, що засуджений ОСОБА_7 не заперечує встановлених судом фактичних обставин кримінального правопорушення, однак не погоджується зі кваліфікацією його дій за ч. 2 ст. 121 КК України.
Посилаючи на висновок судово-медичної експертизи № 48/1395/2 від 18 липня 2018 року апелянт зазначає, що смерть ОСОБА_13 настала внаслідок набряку головного мозку, який у свою чергу виник внаслідок внутрішньочерепної травми з переломом кісток черепа, забоями головного мозку. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитись внаслідок падіння на площину з попередньо набутим прискоренням.
Таким чином, захисник вважає, що тілесне ушкодження, яке спричинило смерть ОСОБА_13 , було не безпосереднім наслідком заподіяного засудженим удару в ділянку голови потерпілого, а результатом падіння останнього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає з огляду на таке.
За приписами ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до змісту апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , він вважає, що з урахуванням досліджених під час судового розгляду доказів сторони захисту, а саме, допиту свідків, з показань яких стало відомо про нововиявлені обставини, які давали підстави для перегляду вироку, рішення суду, яке ним оскаржується, є незаконним та необґрунтованим.
Інших доводів щодо підстав для скасування ухвали суду, апеляційна скарга не містить.
Зважаючи на наведені доводи, колегія суддів вважає їх необґрунтованими.
За приписами п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК України, нововиявленими обставинами є інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до матеріалів провадження, захисником ОСОБА_6 подана заява про перегляд вироку Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року, яким ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у зв'язку з наявністю обставин, які не були відомі суду під час судового розгляду, а саме, були встановлені очевидці події, свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , показання яких є важливими для правильної кваліфікації дій засудженого за ч. 1 ст. 119 КПК України.
Водночас захисник зазначає, що вирішуючи питання про кваліфікацію дій ОСОБА_7 , органом досудового розслідування та під час судового розгляду кримінального провадження, не встановлено жодного свідка та доказу, які б підтверджували наявність прямого умислу у засудженого на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого.
З метою перевірки доводів, викладених у заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, судом були допитані свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_15 .
Оцінюючи їх показання, судом встановлено, що вказані свідки не були присутніми на час початку конфлікту та не бачили нанесення ОСОБА_7 будь-яких тілесних ушкоджень потерпілому.
Відповідно до їх показань, вони були очевидцями того, як засуджений на надавав потерпілому допомогу.
Отже, дані, отримані під час допиту свідків, жодним чином не можуть вплинути на правильність висновку суду, який ухвалив вирок, про наявність у ОСОБА_7 умислу на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
Крім того, повідомлені свідками обставини не є нововиявленими у розумінні положень ч. 2 ст. 459 КПК України.
Так, під час розгляду заяви засуджений ОСОБА_7 повідомив про те, що ОСОБА_15 був очевидцем події кримінального правопорушення, проте він не заявляв про нього під час досудового розслідування.
За доводами апеляційної скарги наведений висновок суду стороною захисту не оспорюється.
Також колегія суддів зазначає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містить інформації, як впродовж тривалого проміжку часу після вчинення кримінального правопорушення були встановлені нові очевидці події, та не місить доводів того, що про них не було відомо раніше.
Лише під час апеляційного розгляду захисниками було повідомлено, що вказані свідки заявили про себе після того, як захисником було опубліковано відповідне оголошення.
Отже, стороною захисту не доведено, що існували об'єктивні причини того, що на час судового розгляду під час ухвалення судового рішення неможливо було встановити зазначених свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 461 КПК України, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звернулася до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
Доводи сторони захисту про те, що їм стало відомо про заявлених ними свідків лише тоді, коли вони набули статусу захисників ОСОБА_7 , та здійснили дії з пошуку свідків відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є не переконливими, оскільки вони суперечать принципу юридичної визначеності. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень. Тобто, жодна сторона не може вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюється обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Також колегія суддів зазначає, що процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що судове рішення, ухвалене за результатами розгляду заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами відповідає вимогам ст. 370 КПК України, зокрема, в ньому наведені належні та достатні мотиви та підстави для його ухвалення тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 376 ч. 2, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року, якою залишено без задоволення заяву захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року за нововиявленими обставинами, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4