Рішення від 02.11.2022 по справі 360/7688/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 листопада 2022 року Справа № 360/7688/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Тихонова І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправним та скасування рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 30 листопада 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) до Луганської обласної прокуратури (відповідач -1) та Офісу Генерального прокурора України (відповідач - 2), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 № 34 про неуспішне проходження прокурором Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області ОСОБА_1 атестації;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Луганської обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1565к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області та органів прокуратури;

- поновити ОСОБА_1 на публічній службі в Луганській обласній прокуратурі, на посаді, рівнозначній посаді прокурора Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області на умовах безстрокового трудового договору;

- зобов'язати Луганську обласну прокуратуру зарахувати ОСОБА_1 весь час вимушеного прогулу в загальну вислугу (стаж) та стаж роботи на посадах прокурора;

- стягнути з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 27.10.2021 до моменту фактичного поновлення на публічній службі з розрахунку середньоденної заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 10.01.2017 по 26.10.2021 позивач працював в органах прокуратури України на різних посадах.

За час роботи в органах прокуратури зарекомендував себе кваліфікованим спеціалістом, здібним організатором, сумлінним, відданим обраній справі працівником.

Маючи тривалий стаж роботи в органах прокуратури, неодноразово проходив всі передбачені законодавством атестації, підвищення кваліфікації, спеціальні перевірки, люстраційну перевірку, щорічні таємні перевірки на доброчесність. За час роботи неодноразово нагороджувався почесними грамотами, подяками, призначався на адміністративні посади в органах прокуратури.

Залучався до складу сил і засобів об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Відповідно до графіку, затвердженого рішенням першої, другої, третьої та четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 09 жовтня 2020 року позивач пройшов перший етап атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, які набрали 70 і більше балів.

27 жовтня 2020 року затверджено графік проходження другого етапу - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.

За результатами складення другого іспиту система визначила позивачу кількість балів у сумі 88 (прохідний - 93). Зазначив, що під час проходження вказаного іспиту, а саме: абстрактно-логічного тесту, відбувся збій у програмі «Psymetrics» шляхом зависання чи то вказаного програмного забезпечення чи самого ноутбука, у результаті чого, позивач не встиг повністю пройти 2 блок тестування з абстрактно-логічного тесту, з 30 запропонованих завдань, пройдено лише 23 завдання, оскільки час на його проходження був дуже обмежений (20 хвилин), а зависання комп'ютерної техніки, позбавило можливості пройти вказаний блок повністю та набрати необхідний прохідний бал.

Під час тестування та після його завершення ОСОБА_1 звертався до членів Третьої кадрової комісії із усними заявами щодо вищенаведених обставин, пов'язаних із зависання комп'ютерної техніки або самої програми «Psymetrics» та неправильних завдань у іспиті, на що вони порекомендували звернутися із письмовою заявою на електронну адресу Третьої кадрової комісії і комісія перевірить зазначені обставини.

20.11.2020 на електронну адресу позивача з офіційної електронної адреси третьої кадрової комісії надійшло повідомлення наступного змісту: «Добрий день» Третьою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів ( на правах місцевих) за результатами розгляду Вашої заяви про можливість вважати, що іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички не відбувся з технічних причин та інших причин, розглянуто та відповідно до п. 7 Розділу 1 Порядку проходження прокурорами атестації вирішено призначити нову дату складання Вами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (про дату та час повідомляється відповідно до Порядку).

У подальшому на запит позивача з Офісу Генерального прокурора листом від 06.08.2021 № 27/3-2459 вих-21 надійшла копія протоколу Третьої кадрової комісії від 17.11.2020 № 10, з якого зазначено, що станом на 17.11.2020 на запит третьої кадрової комісії через Департамент кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора до ТОВ «Сайметрікс-Україна» не надала можливості ознайомитись членам комісії із завданнями та відповідями конкретних прокурорів. Розглядали заяву ОСОБА_1 , який за результатами другого етапу атестації набрав 88 балів про можливість вважати, що іспит не відбувся з технічних причин, оскільки неналежно працювала комп'ютерна техніка, що призвело до затримки у відображенні наступного питання та інших причин. Вирішили: відповідно до п. 7 Розділу 1 Порядку проходження прокурорами атестації призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для ОСОБА_1 , оскільки технічні причини могли негативно вплинути на об'єктивний результат його готування. Голосували: «за» - одноголосно.

Відповідно до наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 № 40 з 15 березня 2021 року почали роботу окружні прокуратури.

Наказом керівника Луганської обласної прокуратури від 15.03.2021 № 318к тимчасово визначено робоче місце позивача у Станично-Луганському відділі Щастинської окружної прокуратури, де він працював до 26.10.2021, очікуючи призначення дати та часу складання іспиту.

Разом з тим, 16.07.2021 Генеральним прокурором видано наказ № 236 «Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Генерального прокурора про створення кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)», яким визнано таким, що втратив чинність наказ Генерального прокурора від 10.09.2020 № 424 «Про створення третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур і гарнізонів (на правах місцевих)».

Натомість, наказом Генерального прокурора від 22.07.2021 № 239 «Про створення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)» утворено П'ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - П'ятнадцята кадрова комісія).

Незважаючи на наявність протоколу Третьої кадрової комісії від 17.11.2020 № 10, яким встановлено, що іспит не відбувся з технічних причин, П'ятнадцятою кадровою комісією прийнято рішення № 34 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», у якому зазначено, що прокурор Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області ОСОБА_1 не успішно пройшов атестацію.

Рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 № 34 містить лише посилання на результати складання іспиту 02.11.2020, водночас, відсутня будь-яка мотивація із зазначенням обставин, що вплинули на прийняття такого рішення, враховуючи наявність протоколу Третьої кадрової комісії від 17.11.2020 № 10, яким встановлено, що іспит не відбувся з технічних причин та призначення нового часу та дати складання іспиту.

П'ятнадцята кадрова комісія, приймаючи рішення про неуспішне проходження атестації використала, як підставу, результат складання іспиту 02.11.2020, який рішенням Третьої кадрової комісії визнано таким, що не відбувся з технічних причин оскільки неналежно працювала комп'ютерна техніка. При цьому, члени Третьої кадрової комісії обласних прокуратур були присутні безпосередньо під час складання позивачем іспиту.

Водночас, члени П'ятнадцятої кадрової комісії були відсутні під час складання іспиту, чим порушили п. 4 розділу II Порядку проходження прокурорами атестації, яким передбачено, що тестування проходить автоматизовано за присутності членів відповідної кадрової комісії.

Позивач вважає, що Офіс Генерального прокурора та створені ним кадрові комісії недотримувалися власних встановлених процедур, оскільки ще 17.11.2020 Третя кадрова комісія визнала іспит від 02.11.2020 таким, що не відбувся з технічних причин, і визнала про необхідність призначення нової дати його складання, а майже через рік - 13.09.2021 П'ятнадцята кадрова комісія на підставі результатів цього ж іспиту прийняла рішення про неуспішне проходження атестації, що порушило право позивача на можливість проходження атестації відповідно до порядку, встановленого Законом України № 113-ІХ та Порядком проходження прокурорами атестації.

Наказом керівника Луганської обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1565к позивача звільнено з посади прокурора Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 26.10.2021.

З вищевказаним наказом позивача ознайомлено 26.10.2021 та цього ж дня видано трудову книжку. Згідно розрахункового листка за жовтень 2021 року Луганською обласною прокуратурою проведено повний розрахунок, у тому числі, виплачено грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.

Скасування наказу про звільнення працівника із займаної посади, у силу вимог частини першої статті 235 КЗпП України, є підставою для його поновлення на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно до розрахункового листа за 2021 рік станом на день звільнення 26.10.2021 його посадовий оклад становив 5660, 00 грн. Середня заробітна плата, за два місяці, що передували звільненню становила 7899,25 грн., середньоденна - 415,74 грн.

Відповідно до п. 10 Порядку № 100 визначено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Разом із тим, Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ до Закону № 1697- VII були внесені зміни, зокрема, в тексті Закону № 1697-УІІ слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно на «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».

Так, у п. 3 Розділу II Закону № 113-ІХ визначено, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Разом із тим, постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів» визнана такою, що втратила чинність відповідно до постанови КМУ від 02.06.2021 № 555.

Таким чином, нормами законодавства, що визначають розмір оплати праці прокурорів місцевих прокуратур до їх звільнення або переведення до окружної прокуратури є положення Закону України «Про прокуратуру» до набрання чинності Законом № 113-ІХ. Зокрема, ч. 3 ст. 81 встановлює, що посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури з 1 січня 2017 року становить 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого і становлено на 1 січня календарного року, а частина 7 передбачає надбавку за вислугу років у розмірі 15%.

З огляду на зазначене та відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня становить 2270 гривень. Таким чином, середня заробітна плата за місяць позивача повинна була становити 31326 грн. (12x2270+15%), відповідно середньоденна 1648,73 грн.

З урахуванням наведених обставин позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Від Офісу Генерального прокурора 17 січня 2022 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.

Законом № 113-ІХ, який набрав чинності 25 вересня 209 року запроваджено реформування системи органів прокуратури. Зокрема, згідно з пунктом 6 розділу П Закону № 113-IX з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктами 9, 10, 11, 22 розділу ІІ Закону № 113-ІХ атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором, та проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур, що утворюються як органи забезпечення проведення атестації прокурорів. Перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій визначається Генеральним прокурором.

Одним з етапів атестації прокурорів є складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, яке включено з метою з'ясування загального рівня їх здібностей та компетентності, як однієї з ознак, що характеризує рівень професійності.

З огляду на це, позивачем надано персональну згоду на те, що у разі Прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, його буде звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (відповідно до вимог підпункту 2 пункту 19 розділу II Закону № 113-ІХ). Така згода є усвідомлення наслідків неуспішного проходження атестації.

За таких умов подання заяви - право прокурора, а не обов'язок, а при її поданні прокурор діяв у межах закону з дотриманням вимог Порядку проходження прокурорами атестації у рамках реформування органів прокуратури.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Розділом III Порядку № 221 визначено такий етап як складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, та регламентовано організацію його проведення.

Визначний Порядком № 221 етап атестації у формі анонімного тестування на загальні здібності га навички з використанням комп'ютерної техніки відповідає вимогам Закону № 113-ІХ. Порядок № 221 є чинним, у встановленому законом порядку протиправним не визнаний.

Зазначив, що саме Законом № 113-ІХ надано Генеральному прокурору право визначати які саме інші етапи тестування може включати атестація прокурорів.

Доводи позивача, що другий етап атестації є незаконним, оскільки у Законі № 113-ІХ відсутній такий предмет атестації як «загальні здібності та навички» є необґрунтованими, оскільки порядок, предмет та процедура атестації всіх етапів тестування визначається Порядком № 221, який прийнято на підставі та на виконання Закону № 113-ІХ.

Крім цього, вказаний Порядок № 221 є чинним, у встановленому законом порядку ніким не скасований, тому його вимоги підлягають застосуванню в частині щодо проведення атестації позивача, а саме, проходження ним такого етапу як складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.

Проведення атестації прокурорів місцевих прокуратур здійснювалась за технічної та організаційної підтримки Міжнародної організації права розвитку (IDLO), проекту Європейського Союзу «PRAVOJUSTICE» (у співпраці з ТОВ «Сайметрікс Україна») та інших міжнародних партнерів.

Анонімне тестування на загальні здібності та навички здійснювалися за допомогою автоматизованого інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особистості «PSYMETRICS».

Результат складеного прокурором іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки є одним з етапів проходження атестації, тобто самостійним показником визначення рівня його професійної компетентності.

Наказом виконувача обов'язків Генерального прокурора від 07 жовтня 2020 року № 434 встановлено 93 бали для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.

Позивачем на виконання пункту 10 Порядку № 221 Генеральному прокурору подано заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. Позивачем надано персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, його буде звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VІІ (відповідно до вимог підпункту 2 пункту 19 розділу II Закону № 113-ІХ). Така згода є усвідомленням наслідків неуспішного проходження атестації.

Позивач успішно склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) та його допущено до наступного етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп'ютерної техніки.

Водночас, 02 листопада 2020 року за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (другий етап атестації) позивач набрав 88 бали, що з урахуванням наказу виконувача обов'язків Генерального прокурора від 07 жовтня 2020 року № 434, є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту.

Ці результати відображені у відомості про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, про що позивач ознайомлений шляхом проставлення особистого підпису. У примітках до цієї відомості будь-яких зауважень з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту не зазначено. Відомість також підписана головою та секретарем кадрової комісії. Крім того, набрана позивачем кількість балів підтверджується звітом за результатами тестування, згідно з якою позивачем набрано 88 бали.

Відповідач зауважує, що відповідно до пункту 7 розділу І Порядку № 221 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання і відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

Відповідно до пункту 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, пунктів 7, 8 розділу І Порядку № 221 кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо Прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

На засіданні комісії 17.11.2020 (протокол № 10) розглянуто заяви прокурорів, які 02.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки позивачки, набравши менше 93 балів, в тому числі заяву позивача щодо надання можливості здати іспит повторно.

Проте, комісією рішення про неуспішне проходження атестації позивачем не було прийнято.

Представник відповідача зазначає, що усі працівники прокуратури були поставлені в рівні умови продовження служби шляхом проходження атестації.

Позивач, подаючи заяву про намір пройти атестацію цілком і повністю був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Тобто позивач розумів наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення із підстав, передбачених Законом №113-ІХ.

Таким чином, у спірних правовідносинах позивач знаходився у стані повної правової визначеності, коли маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності не міг не усвідомлювати юридичних наслідків не проходження атестації.

Позиція позивача ґрунтується на його незгоді із положеннями Закону № 113-ІХ та Порядку №221, які, на його думку, порушують права та гарантії передбачені законодавством.

Разом із тим, звернув увагу, що положення Закону № 113-IX є чинними та неконституційними у встановленому законом порядку не визнані, а тому підстави для їх незастосування у спірних правовідносинах відсутні. Також є чинним і наказ №221.

Більше того, своїми конклюдентними діями, які виразились в безпосередній участі в процедурі проведення атестації, позивачем підтверджено його згоду на проходження атестації в порядку та на умовах, визначених Порядком № 221.

Таким чином, Комісією приймалося процедурне, а не остаточне (про успішне/неуспішне проходження атестації) та про призначення нової дати складання цього іспиту без визначення конкретної дати.

При цьому жодною нормою законодавства не передбачені строки, протягом яких повинні бути призначені нові час і дата складання іспиту. Визначення такої дати (часу) є дискреційними повноваженнями кадрових комісій.

Так, 26.08.2021 (протокол № 7) на засіданні Комісії № 15 розглянуто заяву ОСОБА_1 про повторне проходження тестування, яку він подав до третьої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про повторне проходження тестування з підстав незадовільного стану здоров'я та некоректної роботи комп'ютерної техніки, на якій проводилось тестування.

Згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, проходження тестування з боку ОСОБА_1 було завершено, під час проведення тестування, звернень від позивача до робочої групи та до членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин, відповідно до пункту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального дрокурора від 03.10.2019 № 221, не складалися.

Сам факт звернення позивача із заявою про незадовільний стан здоров'я та технічних збоїв програмного забезпечення після неуспішного проходження ним тестування не є доказом їх наявності.

А тому, Комісією не могли бути прийняті до уваги твердження прокурора, а наслідки отримання на цьому етапі атестації кількості балів, які є менше за прохідний бал, прямо визначені вказаним Порядком, а не віднесені на розсуд кадрової комісії.

Відповідно до пункту 17 розділу II Закону № 113-ІХ та пункту 7 розділу І Порядку № 221, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, забороняється.

Підстав для повторного проходження позивачем тестування Комісією № 15 не встановлено.

Враховуючи викладене Комісією № 15, відповідно до вимог пунктів 13, 16, 17 розділу II Закону № 113-ІХ, пункту 6 розділу І, пунктів 5, 6 розділу III Порядку № 221, прийнято законне та обґрунтоване рішення від 13.09.2021 №34 про неуспішне проходження позивачем атестації.

При цьому, п. 11 Закону № 113-ІХ передбачено, що атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур, утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи яких, здійснюється Генеральним прокурором (з урахуванням змін, внесених Законом № 1554-ІХ від 15.06.2021).

Представник відповідача зауважує, що кадрові комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур наділені однаковими повноваженнями та не обмежені у прийнятті рішень в часі, тому доводи позову про те, що П'ятнадцята кадрова комісія неуповноважена приймати рішення після ліквідації Третьої кадрової комісії не ґрунтується на вимогах законодавства.

Жодним нормативно правовим актом, що регламентує порядок проходження прокурорами атестації не встановлено заборони проведення першого та другого етапів атестації прокурорів однією кадровою комісією, а прийняття рішення за результатами атестації іншою кадровою комісією. При цьому, порядковий номер кадрової комісії, так само як і її особовий склад не впливає на прийняття рішення про неуспішне проходження атестації позивача, оскільки це питання урегульовано Порядком № 221.

Представник відповідача вважає, що вказане рішення відповідає вимогам, встановленим Порядком № 221, зокрема, типовій формі, містить посилання на нормативно-правові акти, що підтверджують повноваження комісії та підстави його прийняття. Також в рішенні наявне його обґрунтування - у зв'язку набранням позивачем балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту. З огляду на специфіку цього рішення воно не потребує іншого обґрунтування та мотивування.

Факт наявності чинного рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором є підставою звільнення такого прокурора на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II Закону № 113-ІХ.

Рішення кадрової комісії не є рекомендаційним для суб'єкта звільнення, а є беззаперечною та остаточною підставою для видання керівником обласної прокуратури, зокрема, наказу про звільнення прокурора згідно з положеннями Закону № 113-ІХ.

У зв'язку з цим, наказом Луганської обласної прокуратури № 1565к від 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцевих і перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформ органів прокуратури» у зв'язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

За таких умов, оскаржуваний наказ про звільнення прийнято належним суб'єктом у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому вимоги позивача про скасування цього наказу є також безпідставними.

Від Луганської обласної прокуратури 20 січня 2022 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.

Наказом Генерального прокурора від 07 жовтня 2020 року № 474 визначено, що прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур становить 93 бали.

У пункті 6 розділу III Порядку № 221 встановлено, що прокурор, який за результатами складення зазначеного іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Аналогічні положення щодо обов'язку прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором, який не набрав прохідний бал, містяться і в пункті 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ.

За результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички позивачем набрано 83 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту.

Пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, пунктом 8 розділу І Порядку № 221 визначено, що кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

У зв'язку з тим, що позивач набрав бали, що є меншими прохідного балу, П'ятнадцятою кадровою комісією прийнято рішення від 13 вересня 2021 року № 34 про неуспішне проходження ним атестації. Обставиною, що зумовила прийняття цього рішення, є набрання позивачем 88 балів з 93, тобто менше ніж необхідно для допуску до наступного етапу атестації. Враховуючи, що за умови не складення прокурором іспиту, інших обставин (окрім істотного порушення порядку проведення атестації) для прийняття кадровою комісією негативного рішення бути не може, саме це є мотивом для прийняття такого рішення.

На думку представника Луганської обласної прокуратури вказане рішення комісії відповідає вимогам пунктів 13, 16, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, пункту 8 розділу І Порядку № 221 і з огляду на його специфіку воно не потребує іншого обґрунтування та мотивування.

Процедура атестації та її наслідки визначені нормами Закону № 1697-VІІ та Закону № 113-ІХ, тобто сформульовані законодавцем з достатньою поза розумним сумнівом чіткістю і ясністю. Негативне рішення кадрової комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи з посади.

Так, підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ визначено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

Зазначені норми є спеціальними по відношенню до інших нормативно-правових актів, мають імперативний характер та підлягають безумовному виконанню уповноваженими органами та їх посадовими особами.

Відповідно до вимог підпункту 2 п. 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113, на підставі рішення кадрової комісії від 13.09.2021 № 34 наказом керівника обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1565к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області з 26 жовтня 2021 року.

Водночас, слід зазначити, що рішення Третьої кадрової комісії від 17.11.2020 про призначення ОСОБА_1 нового часу та дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки до Луганської обласної прокуратури не надходило.

Доводи позивача про незадовільний стан здоров'я та технічних збоїв комп'ютерної техніки або програмного забезпечення, які у нього виникли під час проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, не відповідають фактичним обставинам.

Так, відповідно до п. 11 Порядку № 233 комісія може приймати процедурні рішення, пов'язані з її діяльністю.

Ураховуючи викладене, та з дотриманням вимог п. п. 8, 10, 12, 13 Порядку № 233, на засіданні кадрової комісії серед іншого, затверджено форму відомості про результати тестування, а також форму акту про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин.

Таким чином, фіксування дострокового завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин кадровою комісією вирішено у відповідному акті, а затвердження цього рішення з дотриманням вимог п. п. 8, 10, 12, 13 Порядку № 233 надає такому способу фіксації доказового значення у розумінні ст. 73 КАС України.

Разом з тим, позивач самостійно закінчив тестування, був обізнаний про факт неуспішного походження цього етапу атестації. Відсутність у примітках до цієї відомості зауваження з боку позивача свідчить про те, що відразу після закінчення тестування ОСОБА_1 їх не мав.

Під час інструктажу до початку тестування прокурорам роз'яснено алгоритм дій у випадку виникнення обставин, які унеможливлюють проходження тестування. Так, прокурорам роз'яснено про можливість звернення до членів робочої групи чи кадрової комісії шляхом підняття руки.

Разом з тим, позивач із відповідною заявою до членів комісії під час проходження тестування не звертався, а вказав ці обставини лише після неуспішного його проходження.

Зазначив, що позивачем було завершено тестування другого етапу атестації, про технічні та інші поважні причини, зокрема за станом, здоров'я, для перенесення або призначення нового часу (дати) іспиту кадровій комісії він повідомив після отримання результатів за другим етапом атестації та фактично використав своє право проходження відповідного етапу атестації.

Твердження позивача про те, що під час проходження ним тестування виникали проблеми з комп'ютерною технікою та програмним забезпеченням, на що він звертає увагу, є безпідставними, оскільки не підтверджені належними доказами.

Щодо поновлення позивача на посаді в окружній прокуратурі зазначив, що Закон № 113-ІХ та КЗпП України є актами однієї юридичної сили, і при їх застосуванні використовуються загальні принципи lex specialis derogat generali (перевага надається спеціальному закону) та lex posterior derogat priori (пізнішим законом відміняється більш ранній).

В даному випадку Закон № 113-ІХ є, як спеціальним, так і пізніше прийнятим, тому він має переважну силу.

Тому положення статті 235 КЗпП України застосуванню не підлягають. Законом № 113-ІХ імперативно визначено, що прокурори місцевої прокуратури можуть бути переведені на посаду в окружну прокуратуру лише у разі успішного проходження ними атестації, передбаченої розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, а не шляхом поновлення в органах прокуратури на підставі судового рішення.

Ураховуючи викладене, призначення на посаду прокурора в органах прокуратури здійснюється в особливому порядку і не може відбуватися на підставі рішення суду.

Такі вимоги можуть бути реалізовані лише шляхом успішного проходження позивачем всіх етапів атестації.

Щодо обрахування виплати за час вимушеного прогулу із застосуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу прокурора окружної прокуратури з 15.03.2021 зазначив, що обрахування заробітної плати за окладами, розмір яких встановлений 1 ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» здійснюється після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур та з урахуванням переведення на посаду прокурора в Офісі і Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах; лише у разі успішного проходження прокурором атестації.

З огляду на викладене, оплата праці прокурорів окружних прокуратур почала здійснюватися з дня початку їх роботи, а саме з 15.03.2021 (наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року).

Проте, наказом керівника обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1565к позивача звільнено з посади прокурора Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області.

Таким чином, дія статті 81 Закону України «Про прокуратуру» не поширюється на прокурорів місцевих прокуратур, оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Представник Луганської обласної прокуратури зауважує, що на теперішній час Конституційним Судом України рішення щодо визнання неконституційними окремих положень Закону № 113-ІХ не ухвалено.

За наведених обставин представник Луганської обласної прокуратури вважає, що наказ керівника обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року № 1565к видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Луганською обласною прокуратурою права позивача не порушувались.

05.01.2022 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

19.01.2022 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

24.01.2022 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

01.02.2022 від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

01.02.2022 від позивача надійшло клопотання про можливість ознайомлення з відзивом.

03.02.2022 позивачем надано відповідь на відзив Луганської обласної прокуратури.

07.02.2022 позивачем надано відповідь на відзив Офісу Генерального прокурора.

09.02.2022 від позивача надійшло клопотання про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів по справі.

10.02.2022 позивачем надано відповідь на відзив Офісу Генерального прокурора.

15.02.2022 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

16.02.2022 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

23.02.2022 від позивача надійшло клопотання про перенесення слухання справи.

12.09.2022 позивачем надана заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

01.11.2022 позивачем надана заява про розгляд справи без участі.

02.11.2022 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Судом по справі вчинено такі процесуальні дії.

Ухвалою від 20 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі на 19 січня 2022 року о 10 год. 00 хв.; запропоновано відповідача подати відзив; витребувано від відповідачів докази, яких, на думку суду, не вистачає для розгляду справи.

Ухвалою від 10 січня 2021 року клопотання представника позивача - про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Дарницькому районному суду забезпечення проведення відеоконференції підготовчого засідання, призначеного на 19 січня 2021 року о 10 год. 00 хв., за участю представника позивача - Гайдай О.М.

Ухвалою від 24 січня 2022 року у задоволенні заяви представника позивача про участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 360/7688/21 за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії № 34 від 13.09.2021, наказу від 21.10.2021 № 1565к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовлено.

Ухвалою від 01 лютого 2022 року клопотання позивача про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою системи Easycon в адміністративній справі № 360/7688/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії № 34 від 13.09.2021, наказу від 21.10.2021 № 1565к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Підготовче засідання вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою системи Easycon.

Ухвалою від 09 лютого 2022 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 лютого 2022 року на 09 год. 30 хв.

Ухвалою від 16 лютого 2022 року у задоволенні заяви представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 360/7688/21 за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії № 34 від 13.09.2021, наказу від 21.10.2021 № 1565к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовлено.

Ухвалою від 17 лютого 2022 року клопотання представника позивача - про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Подільскому районному суді м. Києва, забезпечення проведення відеоконференції підготовчого засідання, призначеного на 23 лютого 2022 року о 09 год. 30 хв., за участю позивача та представника позивача - Гайдай О.М.

Ухвалою від 06 вересня 2022 року запропоновано сторонам надати заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження. Документи подавати в електронному вигляді на офіційну адресу електронної пошти або через підсистему «Електронний суд».

У судове засідання позивач та представник позивача не прибули, до початку розгляду справи по суті надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представники відповідачів 1, 2 у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Згідно із частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 10 січня 2017 року по 26 жовтня 2021 року працював в органах прокуратури України, з 10 вересня 2021 року по дату звільнення працював на посаді прокурора Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області, що підтверджено записами в трудовій книжці позивача від 28 вересня 2015 року серії НОМЕР_2 , копіями наказів Прокуратури Луганської області від 10 січня 2017 року № 38к, від 10 вересня 2021 року № 1359к.

Позивачем на ім'я Генерального прокурора подано заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію від 04 жовтня 2019 року, в якій, серед іншого, зазначено, що з умовами та процедурами проведення атестації, визначеними у Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженому наказом Генерального прокурора, позивач ознайомлений та погоджується; підтверджено усвідомлення та згоду, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, позивача буде звільнено з посади прокурора.

ОСОБА_1 взяв участь у проходженні атестації з метою надання оцінки його професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурора.

Відповідно до наказу Генерального прокурора від 10 вересня 2020 року № 424 з метою здійснення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) створено третю кадрову комісію обласних прокуратур.

Зазначений наказ, а також інші накази щодо проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур, розміщено на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.

За результатами складання 02 листопада 2020 року іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 набрав 88 бали, що є меншим прохідного балу (93) для успішного складення іспиту.

Як вбачається з матеріалів справи з підстав технічних збоїв у роботі комп'ютерної техніки та суперечливих завдань із декількома правильними відповідями, позивач 02.11.2020, 11.11.2020 та 18.11.2020 звернувся до голови Третьої кадрової комісії із відповідними письмовими заявами з проханням перевірити надані ним відповіді під час тестування, перевірити порушені питання із зависання комп'ютерної техніки або самої програми «Psymetrics» за логіном 241083 та визнати, що складання іспиту не відбулось з технічних чи інших причин, призначити новий час (дату) повтоного складання іспиту. Копії вказаних заяв спрямовано позивачем на електронну адресу третьої кадрової комісії.

Відповідні заяви ОСОБА_1 від 02.11.2020, 11.11.2020 та 18.11.2020 із доказами на підтвердження знаходження на амбулаторному лікуванні та обстеженні, перебувають в матеріалах справи та вказані обставини не заперечуються сторонами по справі.

Згідно з протоколом засідання Третьої кадрової комісії від 17 листопада 2020 року № 10, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про розгляд заяв прокурорів, які не набрали 93 бали під час складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, що відбувся 02.11.2020.

Слухали: ОСОБА_2 щодо розгляду заяв прокурорів (у тому числі заяви ОСОБА_1 ) які під час складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички які не набрали 93 бали, на їх думку, з технічних або інших причин, незалежних від прокурора та членів комісії.

Члени комісії ознайомилися з судовою практикою щодо підстав задоволення позовів прокурорів регіональних прокуратур, зокрема у зв'язку з тим, що відповідач (Офіс Генерального прокурора) не надав інформацію, яка підтверджує обробку результатів тестування позивача та збереження результатів виконання ним завдань.

Станом на 17.11.2020 на запит третьої кадрової комісії через Департамент кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора (лист 3 18/2/3-890вн-20 від 04.11.2020 додається) до ТОВ «Сайметрікс-Україна» (лист Департаменту №06/2/1-150вих20 від 06.11.2020) не надала можливості ознайомитись членам комісії із завданнями та відповідями конкретних прокурорів.

Розглядали заяву ОСОБА_1 , який за результатами другого етапу атестації набрав 88 балів про можливість вважати, що іспит не відбувся з технічних причин, оскільки неналежно працювала комп'ютерна техніка, що призвело до затримки у відображенні наступного питання та інших причин.

Вирішили: відповідно до п. 7 Розділу 1 Порядку проходження прокурорами атестації призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для ОСОБА_1 , оскільки технічні причини могли негативно вплинути на об'єктивний результат його готування.

Голосували: «за» - одноголосно.

Про результати розгляду заяви та прийняте Третьою кадровою комісією рішення позивача повідомлено шляхом направлення електронного листа на електронну пошту позивача, що підтверджено наданим в матеріали справи скріншотом вказаного листа.

Згідно з наказом Офісу Генерального прокурора від 16 липня 2021 року № 236 визнано такими, що втратили чинність накази Генерального прокурора про створення першої, другої, третьої, четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).

Наказом Офісу Генерального прокурора від 22 липня 2021 року № 239 створено П'ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).

Департаментом кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора листом від 05 серпня 2021 року № 06/2/2-2982вих-21 направлено для розгляду на ім'я голови П'ятнадцятої кадрової комісії інформацію про результати вивчення питання щодо призначення нового часу (дати) іспиту на загальні здібності та навички прокурорам місцевих прокуратур, які 02.11.2020 - 09.11.2020 брали участь у тестуванні, у тому числі й щодо позивача.

Відповідно до протоколу П'ятнадцятої кадрової комісії від 26 серпня 2021 року № 7 на засіданні комісії розглядалося питання про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 (13 питання порядку денного).

Як вказано в протоколі, П'ятнадцятою кадровою комісією встановлено, що 02 листопада 2020 року за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_1 набрав 88 бали, що з урахуванням наказу Генерального прокурора від 07 жовтня 2020 року № 474, є менше затвердженого прохідного балу (93) для успішного складання іспиту.

Згідно з додатком № 1 до протоколу П'ятнадцятої кадрової комісії від 13 вересня 2021 року № 11 позивача включено до переліку прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), які за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, яке відбувалося з 02 листопада 2020 року по 09 листопада 2020 року, набрали менше прохідного балу (93 бали), і неуспішно пройшли атестацію.

П'ятнадцята кадрова комісія рішенням від 13 вересня 2021 року № 34 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», керуючись пунктами 13, 16, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, пунктом 6 розділу І, пунктами 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 221, враховуючи, що прокурор Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки набрав 88 балів, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту, встановленого наказом виконувача обов'язків Генерального прокурора від 07 жовтня 2020 року № 474 «Про встановлення прохідного бала для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також оприлюдненого зразка тестових питань (завдань) та правил складання іспиту» не допустила позивача до етапу проходження співбесіди та припинила участь в атестації. У зв'язку з цим позивач визнаний таким, що неуспішно пройшов атестацію.

Наказом керівника Луганської обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року № 1565к звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ) з 26 жовтня 2021 року.

З наказом про звільнення позивач ознайомлений 26 жовтня 2021 року.

До трудової книжки позивача від 28 вересня 2015 року серії НОМЕР_3 внесено запис від 26 жовтня 2021 року про звільнення з посади прокурора Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ) згідно з наказом Луганської обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року № 1565к.

Наказом Офісу Генерального прокурора від 15 листопада 2021 року № 357 визнано таким, що втратив чинність, наказ Генерального прокурора від 22 липня 2021 року № 239 «Про створення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)».

Згідно з довідкою Луганської обласної прокуратури від 26 жовтня 2021 року № 21-678вих-21 про середньомісячну та середньоденну заробітну плату за два календарних місяці, що передували звільненню ОСОБА_1 , позивачем за 38 робочих днів (21 робочих днів серпня та 17 робочих дня вересня 2021 року) отримано заробітну плату, що включається в розрахунок середньоденної заробітної плати, в сумі 15798,05 грн та заробітну плату, яка не включається в розрахунок середньоденної заробітної плати, в сумі 14443,57 грн, середньоденна заробітна плата складає 415,74 грн.

У довідці Луганської обласної прокуратури від 26 жовтня 2021 року № 21-677вих-21 про нараховану ОСОБА_1 заробітну плату за серпень-вересень 2021 року зазначено, що позивачем: у серпні 2021 року відпрацьовано 21 робочих днів з 21, нарахована заробітна плата складає 19304,04 грн, у тому числі: оклад 7460,00 грн, надбавка за вислугу років 1492,00 грн, індексація 735,11 грн, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових потреб 9616,93 грн; у вересні 2021 року позивачем відпрацьовано 17 робочих дня з 22, нарахована заробітна плата складає 10937,58 грн, у тому числі: оклад 4619,09 грн, надбавка за вислугу років 923,81 грн, індексація 568,04 грн., відпустка 4826,64 грн.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Конституції України, Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII), Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113-ІХ), наказами та іншими документами Генерального прокурора щодо атестації прокурорів місцевих прокуратур, які розміщені на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і діяльність прокуратури.

Так, правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон № 1697-VII.

Згідно з частиною третьою статті 16 Закон № 1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

Статтею 222 Кодексу законів про працю України закріплено, що особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17 лютого 2015 року в справі № 21-8а15, за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 січня 2018 року в справі № 803/31/16, від 30 вересня 2019 року в справі № 804/406/16, від 08 серпня 2019 року в справі № 813/150/16 та підтримана Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 29 жовтня 2020 року в справі № 9901/929/18.

З огляду на особливий статус прокурора правове регулювання питання звільнення прокурора з посади з підстави, передбаченої підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, визначається винятково спеціальним законом - Законом № 113-ІХ, а не положеннями Кодексу законів про працю України. Тобто на прокурора як на особу публічного права із особливим статусом не поширюються загальні норми трудового законодавства.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом і в постанові від 08 жовтня 2019 року в справі № 804/211/16, яку суд враховує в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що питання пов'язані із проходженням прокурорами публічної служби та звільнення з підстав, що оспорюються в даному позові, врегульовані спеціальними законодавчими актами.

З 25 вересня 2019 року набрав чинності Закон № 113-ІХ, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Вказаний Закон є чинним на час виникнення спірних правовідносин, його положення не визнані Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до пункту 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX:

положення щодо проходження атестації, передбаченої цим розділом, поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які:

1) на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах;

2) на день набрання чинності цим Законом займали посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, але з поважних причин, до яких належать тимчасова непрацездатність, відпустка по догляду за дитиною, відрядження для участі в роботі інших органів на постійній основі тощо, не проходили атестацію;

3) звільнені з органів прокуратури у зв'язку з настанням підстав, передбачених підпунктами 1 і 2 пункту 19 цього розділу, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах;

4) звільнені до набрання чинності цим Законом з органів прокуратури, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах;

прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 цього пункту, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації;

проходження атестації особами, зазначеними в підпункті 3 цього пункту, розпочинається з етапу, на якому було прийнято рішення про неуспішне її проходження.

Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX).

Прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації (пункт 10 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX).

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора (пункт 10 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX).

Згідно із пунктом 13 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису (пункт 14 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX).

Відповідно до пункту 16 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Згідно із пунктом 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

У разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений Генеральним прокурором на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, а керівником обласної прокуратури - на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі та в окружній прокуратурі, яка розташована у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. При цьому переведення прокурора може бути здійснено в орган прокуратури, що є рівнозначним, вищим або нижчим щодо органу прокуратури, в якому він обіймав посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених у статті 27 Закону України «Про прокуратуру». При переведенні на посаду прокурора окружної прокуратури вимоги щодо стажу, передбачені частиною першою статті 27 Закону України «Про прокуратуру», не поширюються на прокурорів військових прокуратур, які успішно пройшли атестацію (абзац перший пункту 18 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX).

Згідно з абзацами першим-п'ятим пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав:

1) неподання прокурором чи слідчим органів прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв'язку із цим пройти атестацію;

2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації;

3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора чи слідчого органів прокуратури, який успішно пройшов атестацію;

4) ненадання прокурором чи слідчим органів прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту (абзац шостий пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX).

На виконання вимог Закону № 113-ІХ наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221).

Згідно з пунктом 1 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Абзацом першим пункту 2 розділу І Порядку № 221 передбачено, що атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.

Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) кадрові комісії обласних прокуратур (абзац третій пункту 2 розділу ІІ Порядку № 221).

Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку № 221 порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора (пункт 5 розділу І «Загальні положення» Порядку № 221).

Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку № 221 атестація включає такі етапи:

1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;

3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Відповідно до пункту 7 розділу І Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку № 221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Розділом ІІІ Порядку № 221 врегульовані питання щодо складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.

За пунктом 2 розділу III Порядку № 221 кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу II цього Порядку.

Тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії (пункт 4 розділу ІІІ Порядку № 221).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку № 221 прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Згідно з пунктом 6 розділу V Порядку № 221 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону. Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.

У разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурор, якого поновлено на посаді чи рішення про звільнення якого з посади за наслідками атестації не приймалось з підстав, визначених законодавством України допускається кадровою комісією до проходження того етапу атестації, за результатами якого кадровою комісією прийнято відповідне рішення (пункт 3-2 розділу V Порядку № 221).

Наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій (далі - Порядок № 233).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 233 порядок роботи кадрових комісій (далі - комісія), що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», Закону України «Про прокуратуру», визначається цим Порядком та іншими нормативними актами.

Комісії забезпечують:

- проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур;

- здійснення добору на посади прокурорів;

- розгляд дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

Під час своєї діяльності комісії здійснюють повноваження, визначені Законом України «Про прокуратуру», розділом ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», цим Порядком та іншими нормативними актами (пункт 2 Порядку № 233).

Склад комісії затверджує Генеральний прокурор, який визначає її голову та секретаря (пункт 4 Порядку № 233).

За приписами пункту 12 Порядку № 233 рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, у тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати за чи проти рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.

Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

Рішення і протоколи комісії підписуються всіма присутніми членами комісії. У разі відмови члена комісії підписати рішення або протокол, у такому рішенні або протоколі робиться відповідна відмітка (пункт 13 Порядку № 233).

Організаційний і технічний супровід роботи комісії, підготовку проектів її документів, забезпечення фіксації засідань комісії за допомогою технічних засобів, своєчасне розміщення комісією інформації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора, чи офіційному веб-сайті відповідної обласної (регіональної) прокуратури тощо може здійснювати робоча група, яка формується у кількісному складі залежно від потреби. Кількісний і персональний склад робочої групи визначаються Генеральним прокурором із числа працівників кадрових підрозділів органів прокуратури, а також осіб, які не є працівниками органів прокуратури (за їх згодою). Організація діяльності робочої групи визначається головою комісії.

Членам робочої групи надається доступ до матеріалів атестації, що формуються відповідно до Порядку проходження прокурорами атестації, для їх обробки та підготовки до розгляду членами комісії (пункт 16 Порядку № 233).

З наведених вище правових норм слідує, що у зв'язку з реформуванням органів прокуратури та створенням Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур, Закон № 113-IX визначив успішне проходження прокурорами атестації як необхідну і обов'язкову умову для переведення до них з раніше діючих Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих прокуратур. При цьому, визначення порядку проходження прокурорами атестації, порядків утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи кадрових комісій, які безпосередньо проводять атестацію, віднесено до повноважень Генерального прокурора. Сама процедура атестації складається з послідовних етапів, одним з яких є складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до наступного етапу атестації (іспиту або співбесіди) та припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX.

Також з наведених вище нормативно-правових актів слідує, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається.

Проте з цього загального правила є виняток, визначений в реченні другому пункту 7 розділу I Порядку № 221, а саме: якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

Тобто, за наявності вказаних обставин кадрова комісія не вправі приймати рішення про неуспішне проходження прокурором атестації та зобов'язана призначити прокурору новий час (дату) складання відповідного іспиту.

З матеріалів справи судом встановлено, що 02 листопада 2020 року за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки позивач набрав 88 бали, що є меншим за прохідний бал (93 бали).

За результатами розгляду заяв позивача від 02 листопада 2020 року, 11 листопада 2020 року та 18 листопада 2020 року Третьою кадровою комісією прийнято процедурне рішення, оформлене протоколом від 17 листопада 2020 року № 10, про призначення для ОСОБА_1 нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, у зв'язку з тим, що вказана в заяві причина, яка могла негативно вплинути на об'єктивний результат тестування.

Отже Третьою кадровою комісією підтверджено, що під час складання позивачем іспиту мали місце обставини, які істотно вплинули на результат складання ним іспиту та які є поважними. Тобто Третя кадрова комісія фактично анулювала результати складання позивачем іспиту та прийняла рішення призначити нову дату складання іспиту для позивача.

Суд наголошує, що вказане рішення Третьої кадрової комісії, яке оформлене протоколом від 17 листопада 2020 року № 10, прийнято з дотриманням вимог пунктів 12, 13 Порядку № 233 та є чинним. При цьому рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації Третьою кадровою комісією не приймалось.

Таким чином, після прийняття Третьою кадровою комісією рішення за наслідками проходження позивачем другого етапу атестації, він правомірно очікував призначення нової дати та часу складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.

Однак, впродовж тривалого періоду часу рішення про призначення конкретної дати для складання іспиту позивачу шляхом формування відповідного графіку не приймалось.

Слід зазначити, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово висловлював позицію, згідно з якою правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і в разі її неналежного дотримання дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи; спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Також Верховний Суд вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Конституційний Суд України, розвиваючи практику застосування статті 8 Основного Закону України, указав, що верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій держави. Верховенство права як універсальний та інтегральний принцип права необхідно розглядати, зокрема, в контексті таких основоположних його складових: принцип законності, принцип юридичної визначеності, принцип справедливого суду. Верховенство права означає, що органи державної влади обмежені у своїх діях заздалегідь регламентованими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах, і, відповідно, суб'єкт правозастосування може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат (абзаци третій, четвертий, шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 червня 2019 року № 6-р/2019).

Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до державної влади.

Наведене узгоджується із сталою практикою Європейського суду з прав людини, яка знайшла своє відображення у справі «Звежинський проти Польщі», в якій Суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Суд звертає увагу на те, що Закон № 113-ІХ, Порядок № 221 та Порядок № 233 не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами переглядати власне рішення або рішення іншої (попередньої) кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди, як і не передбачають вчинення кадровою комісією повторно дій щодо визначення підстав для призначення нового часу (дати) складання іспиту чи проведення співбесіди, як не передбачають і права комісії або дій по вирішенню питання, чи включати до графіку складання іспитів прокурора, щодо якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту.

Отже, на думку суду, єдиним можливим правомірним варіантом дій П'ятнадцятої кадрової комісії було прийняття рішення про включення позивача (на підставі рішення Третьої кадрової комісії, яке оформлене протоколом від 17 листопада 2020 року № 10) до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.

Проте, П'ятнадцята кадрова комісія, не зважаючи на чинне рішення Третьої кадрової комісії, оформлене протоколом від 17 листопада 2020 року № 10, про призначення нової дати та часу складання позивачем іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, про яке сповіщено позивача, 13 вересня 2021 року, тобто більш ніж через десять місяців після складання позивачем іспиту, прийняла рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації, що порушує принцип правової визначеності.

Фактично вказані обставини створили правову невизначеність для позивача та свідчать про непослідовність дій компетентних органів - комісій, в тому числі П'ятнадцятої кадрової комісії, що, у свою чергу, вказує на недотримання принципу належного урядування, який вимагає, щоб державні органи діяли в належний і послідовний спосіб, на підставі відповідних внутрішніх правил та процедур.

У рішенні по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, § 70- 71) ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур/не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У свою чергу, відсутність в діях компетентних органів достатньої послідовності при вирішенні питання доступу особи до професії, ЄСПЛ розцінює як порушення визначеного статтею 8 Конвенції права на повагу до приватного життя в аспекті доступу до професії, зокрема такого висновку Суд дійшов в рішенні по справі «Бігаєва проти Греції» (заява № 26713/05, § 35).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що прийняття П'ятнадцятою кадровою комісією, з посиланням на пункти 13, 16, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, пункт 6 розділу І, пункти 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 221, рішення від 13 вересня 2021 року № 34 про неуспішне проходження позивачем атестації, за наявності рішення Третьої кадрової комісії, яке оформлене протоколом від 17 листопада 2020 року № 10, про призначення ОСОБА_1 нового часу та дати складання іспиту, не відповідає принципам юридичної визначеності та належного урядування.

Вказаним рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії порушено право позивача на можливість проходження атестації відповідно до порядку, встановленого Законом № 113-IX та Порядком № 221.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 13 вересня 2021 року № 34 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», яким визначено, що прокурор Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 13 вересня 2021 року № 34 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» та про необхідність його скасування, вказане рішення не може бути належною підставою для звільнення прокурора у розумінні підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX.

Інших підстав для звільнення ОСОБА_1 оскаржуваний наказ керівника Луганської обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року № 1565к не містить, тому суд дійшов висновку про його протиправність та необхідність скасування.

При вирішенні вимоги про поновлення позивача на посаді, рівнозначній тій, яку він обіймав на день звільнення, суд виходить з такого.

Положеннями спеціального законодавства, а саме нормами Закону № 1697-VII, не врегульовано процедуру поновлення на посаді прокурора в разі його незаконного звільнення.

Отже, з метою ефективного відновлення порушених прав позивача та уникнення декларативності судового рішення суд повинен застосувати до спірних правовідносин окремі положення Кодексу законів про працю України.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку, свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При цьому, закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 Кодексу законів про працю України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.

Отже, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Вищенаведене відповідає сталій практиці Верховного Суду. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року по справі № П/9901/101/18 (провадження № 11-217заі18), постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року по справі № 826/12916/15, від 06 березня 2019 року по справі № 824/424/16-а, від 13 березня 2019 року по справі № 826/751/16, від 27 червня 2019 року по справі № 826/5732/16, від 26 липня 2019 року по справі № 826/8797/15, від 09 жовтня 2019 року по справі № П/811/1672/15, від 12 вересня 2019 року по справі № 821/3736/15-а, від 22 жовтня 2019 року по справі № 816/584/17, від 15 квітня 2020 року по справі № 826/5596/17, від 19 травня 2020 року по справі № 9901/226/19, від 11 вересня 2020 року по справі № 823/604/16.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11), звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення її порушених прав зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, у разі визнання незаконним та скасування акта суб'єкта владних повноважень, відповідно до якого особу було звільнено із займаної посади, ефективним способом захисту та поновлення порушених прав в цьому випадку буде поновлення позивача на посаді прокурора Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 цього пункту, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.

Скасування судом рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 13 вересня 2021 року № 34 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» не є підставою автоматично вважати позивача таким, що успішно пройшов атестацію.

Отже, на час розгляду цієї справи процедура атестації щодо позивача не завершена, тому у суду відсутні підстави для поновлення позивача на посаді, умовою переведення на яку є успішне проходження атестації.

Вирішуючи питання щодо визначення дати, з якої позивача має бути поновлено на попередній посаді, суд виходить з такого.

Згідно з частинами першою та п'ятою статті 241-1 Кодексу законів про працю України строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, днем звільнення вважається останній день роботи.

З вище зазначеного можна дійти висновку, що день звільнення працівника вважається його останнім робочим днем.

Отже, оскільки позивача звільнено з посади 26 жовтня 2021 року, який є останнім робочим днем, поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області необхідно з наступного дня після звільнення з 27 жовтня 2021 року.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Луганської обласної прокуратури зарахувати час вимушеного прогулу в загальну вислугу (стаж) та стаж роботи на посадах прокурора, суд зазначає таке.

За судовим рішенням позивач має бути поновлений на посаді та в органах прокуратури з дня, наступного за днем його звільнення, тому час вимушеного прогулу буде автоматично зарахований до його стажу роботи в органах прокуратури, у зв'язку з чим додаткового зобов'язання за судовим рішенням не потребує.

З аналізу положень статей 2, 5 КАС України слідує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Враховуючи відсутність підстав вважати, що в подальшому право позивача на зарахування часу вимушеного прогулу до стажу його роботи буде роботодавцем порушено, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та вважає їх передчасними.

Вирішуючи питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та періоду його стягнення, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, підпунктом «з» пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100), встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (абзаци четвертий, шостий пункту 2 Порядку № 100).

Згідно з абзацом сьомим пункту 2 Порядку № 100 якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п'ятого пункту 4 цього Порядку.

Абзацами першим, другим пункту 3 Порядку № 100 передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період (абзац третій пункту 3 Порядку № 100).

Пунктом 4 Порядку № 100 регламентовано, що при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:

а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

г) премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);

д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

и) виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;

ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати;

м) заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;

н) винагороди державним виконавцям;

о) грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків.

Згідно з абзацом дев'ятнадцятим пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку № 100).

З системного аналізу вищенаведених норм Порядку № 100 слідує, що згідно з чинним законодавством нарахування середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу проводиться шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців робочі дні на число робочих днів за цей період.

З вищеописаних довідок Луганської обласної прокуратури від 26 жовтня 2021 року № 21-677вих-21, від 26 жовтня 2021 року № 21-678-вих21, судом встановлено, що позивачем відпрацьовано у серпні 2021 року 21 робочих днів, у вересні 2021 року 17 робочих дні, разом за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, - 38 робочих днів.

Сума нарахованої заробітної плати, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати за приписами Порядку № 100, за 21 робочих днів у серпні 2021 року складає 9687,11 грн, у тому числі: оклад 7460,00 грн, надбавка за вислугу років 1492,00 грн, індексація 735,11 грн.

Сума нарахованої заробітної плати, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати за приписами Порядку № 100, за 17 робочих дні у вересні 2021 року складає 6110,94 грн, у тому числі: оклад 4619,09 грн, надбавка за вислугу років 923,81 грн, індексація 568,04 грн.

До обрахунку середньоденної заробітної плати відповідно до Порядку № 100 судом не враховуються відпустка (06.09.2021-12.09.2021) в сумі 4826,64 грн та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових потреб 9616,93 грн.

Розмір заробітної плати за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, за серпень і вересень 2021 року становить 15798,05 грн (9687,11 грн + 6110,94 грн = 15798,05 грн).

Середньоденна заробітна плата становить 415,74 грн (15798,05 грн : 38 робочих днів у серпні і вересні 2021 року = 415,74 грн).

Оскільки день звільнення (26 жовтня 2021 року) є останнім робочим днем позивача, то період вимушеного прогулу розпочинається з наступної дати, що слідує за днем звільнення, в даному випадку це 27 жовтня 2021 року.

Отже вимушений прогул позивача слід обраховувати з 27 жовтня 2021 року по день ухвалення судового рішення - 02 листопада 2022 року.

У періоді вимушеного прогулу з 27 жовтня 2021 року по 02 листопада 2022 року (з урахуванням частини шостої статті 6 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 24 березня 2022 року, відповідно до приписів якої у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п'ятої статті 67 (вихідні дні), статей 71 (заборона роботи у вихідні дні. Винятковий порядок застосування такої роботи), 73 (святкові і неробочі дні), 78-1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України «Про відпустки») було 262 робочих дні.

Відповідно, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 108923,88 грн (415,74 грн х 262 робочих дні = 108923,88 грн), який підлягає стягненню з Луганської обласної прокуратури на користь позивача.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, Луганська обласна прокуратура, як податковий агент відповідно до норм Податкового Кодексу України та як страхувальник відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зобов'язана виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 9146,28 грн (22 робочих дні у листопаді 2021 року х 415,74 грн (середньоденне грошове забезпечення) = 9146,28 грн) підлягають негайному виконанню.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що згідно з розрахункового листа за жовтень 2021 рік ОСОБА_1 отримував заробітну плату, яка нараховувалась з місячного посадового окладу у розмірі 5660,00 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», а не у розмірі, визначеному статтею 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697-VII).

Законом № 113-IX, який набрав чинності 25 вересня 2019 року та яким запроваджено реформування системи органів прокуратури:

1) у частині третій статті 6 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697-VII) слова «регіональних та місцевих» замінено словами «обласних та окружних»;

2) у статті 7 Закону № 1697-VII: у частині першій:

пункт 1 викладено в такій редакції:

«1) Офіс Генерального прокурора»;

у пункті 2 слово «регіональні» замінено словом «обласні»;

у пункті 3 слово «місцеві» замінено словом «окружні»;

3) статтю 10 Закону № 1697-VII викладено в такій редакції:

«Стаття 10. Обласні прокуратури

1. У системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура.

2. Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників.

3. У структурі обласної прокуратури утворюються підрозділи - управління та відділи.

4. Утворення, перелік, територіальна юрисдикція, реорганізація та ліквідація обласних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором»;

4) у статті 12 Закону № 1697-VII:

у назві слово «Місцеві» замінено словом «Окружні»;

частину першу викладено в такій редакції:

«1. У системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором»;

5) у частині першій статті 15 Закону № 1697-VII:

пункт 4 виключено;

пункти 5-19 викладено в такій редакції:

«5) керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора;

6) заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора);

7) прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора);

8) керівник обласної прокуратури;

9) перший заступник керівника обласної прокуратури;

10) заступник керівника обласної прокуратури;

11) керівник підрозділу обласної прокуратури;

12) заступник керівника підрозділу обласної прокуратури;

13) прокурор обласної прокуратури;

14) керівник окружної прокуратури;

15) перший заступник керівника окружної прокуратури;

16) заступник керівника окружної прокуратури;

17) керівник підрозділу окружної прокуратури;

18) заступник керівника підрозділу окружної прокуратури;

19) прокурор окружної прокуратури»;

6) частини третю, четверту статті 81 Закону № 1697-VII викладено у такій редакції:

«3. Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

4. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом:

1) прокурора обласної прокуратури - 1,2;

2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.».

Отже, з 25 вересня 2019 року положення статті 15 Закону № 1697-VII визначають виключний перелік посад в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах, а положення статті 81 Закону № 1697-VII встановлюють розміри посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, прокурорів окружних та обласних прокуратур.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX:

до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури;

після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором;

за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури;

дія цього пункту не поширюється на випадок, передбачений підпунктом 4 пункту 21 цього розділу.

Пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX серед іншого передбачено, що прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 цього пункту, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті «Голос України».

Наказом Генерального прокурора від 23 грудня 2019 року № 351 «Про день початку роботи Офісу Генерального прокурора», який опубліковано на офіційному вебсайті Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0351900-19#Text), днем початку роботи Офісу Генерального прокурора визначено 02 січня 2020 року.

Наказом Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року № 414 «Про день початку роботи обласних прокуратур», який опубліковано на офіційному вебсайті Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0414905-20#Text), днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.

Наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур», який опубліковано на офіційному вебсайті Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0040905-21#Text), днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року.

Таким чином, дія статті 81 Закону № 1697-VII не поширюється на прокурорів регіональних та місцевих прокуратур, оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Суд звертає увагу, що положення пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX не визнані неконституційними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-7.

Додатком 7 до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657) затверджено Схему посадових окладів працівників місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та прирівняних до них прокуратур. Зокрема, місячний посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури визначений у розмірі 5660,00 грн.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність у відповідача правових підстав для здійснення ОСОБА_1 , який не пройшов атестацію у порядку, визначеному розділом ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, на час існування спірних правовідносин займав посаду прокурора місцевої прокуратури і не був переведений на посаду прокурора в окружну прокуратуру, обчислення заробітної плати в порядку та розмірах, передбачених статтею 81 Закону України Про прокуратуру.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 27 жовтня 2020 року у справі № 826/18228/16, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/1874/19, від 26 травня 2022 року у справі № 540/1268/21, від 14 липня 2022 року у справі № 160/13767/20, від 11 серпня 2022 року у справі № 120/3931/21-а, якщо позивач не є прокурором, який успішно пройшов атестацію, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають приписи абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, зі змісту якого слідує, що на період до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, а саме: постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Судом встановлено, що під час подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 гривень.

Судовий збір сплачений за немайнові вимоги, заявлені до П'ятнадцятої кадрової комісії щодо скасування рішення від 13 вересня 2021 року № 34 та до Луганської обласної прокуратури щодо зобов'язання зарахувати час вимушеного прогулу до стажу роботи позивача в органах прокуратури.

За позовними вимогами про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 13 вересня 2021 року № 34 судом задовольняється, а позовна вимога про зобов'язання Луганської обласної прокуратури зарахувати час вимушеного прогулу позивача в його загальну вислугу (стаж) та стаж роботи на посадах прокурора, залишається судом без задоволення, відповідно до приписів частини третьої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу пропорційно до розміру задоволених вимог понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Луганської обласної прокуратури (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 27, код за ЄДРПОУ 02909921) та Офісу Генерального прокурора України (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15, код за ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправним та скасування рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року № 34 «Про неуспішне проходження прокурором Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області ОСОБА_1 атестації».

Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Луганської обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року № 1565к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») з 26 жовтня 2021 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області з 27 жовтня 2021 року.

Стягнути з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 жовтня 2021 року по 02 листопада 2022 року в сумі 108923,88 грн (сто вісім тисяч дев'ятсот двадцять три гривені 88 коп.), з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 коп).

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 9146,28 грн (дев'ять тисяч сто сорок шість гривень 28 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текс рішення складено та підписано 02 листопада 2022 року.

Суддя І.В. Тихонов

Попередній документ

107079638

Наступний документ

107079640

Інформація про рішення:

№ рішення:	107079639
№ справи:	360/7688/21
Дата рішення:	02.11.2022
Дата публікації:	04.11.2022
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (09.03.2023)
Дата надходження:	23.11.2022
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

07.12.2025 01:38	Луганський окружний адміністративний суд
07.12.2025 01:38	Луганський окружний адміністративний суд
07.12.2025 01:38	Луганський окружний адміністративний суд
07.12.2025 01:38	Луганський окружний адміністративний суд
19.01.2022 10:00	Луганський окружний адміністративний суд
23.02.2022 09:30	Луганський окружний адміністративний суд
09.03.2022 10:30	Луганський окружний адміністративний суд
02.11.2022 11:00	Луганський окружний адміністративний суд
23.02.2023 11:00	Перший апеляційний адміністративний суд
09.03.2023 12:00	Перший апеляційний адміністративний суд