02 листопада 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4238/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року без обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді від 19.09.2022 року позовну заяву залишено без руху із встановленням строку для усунення недоліків позовної заяви. Недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою судді від 26.09.2022 року позовну заяву позивача прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с.21), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). Під час перерахунку його пенсії з 01.12.2019 року відповідач протиправно обмежив розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою щодо перерахунку пенсії. ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомило позивача про результати розгляду його звернення листом, в якому орган ПФ вказав, що норми щодо обмеження максимального розміру пенсії вносились Законом України №3668 від 08.07.2011, який є чинний. Вважаючи бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимального розміру пенсії протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, у якому зазначено, що Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» за №3668-VI від 08.07.2011, визначено, зокрема, що максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказані норми Закону №3668, як стверджує відповідач, є чинними на даний час, неконституційними не визнавались, а отже, підлягають застосуванню, в тому числі і відповідачем по даній справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд
ОСОБА_1 (надалі - позивач) є пенсіонером по лінії ДФС України та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Позивач 21.03.2021 року звертався до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області щодо не проведення перерахунку та виплати йому пенсії на підставі довідки Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №421/Ч/11-97-09-22 від 24.12.2021 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести з 01.12.2021 р. перерахунок та виплату йому пенсії на підставі довідки Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №421/Ч/11-97-09-22 від 24.12.2021 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто, предметом розгляду вказаної справи було не проведення з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії на підставі оновленої довідки Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №421/Ч/11-97-09-22 від 24.12.2021 року про розмір грошового забезпечення, з урахуванням усіх складових.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/1872/22 від 03.05.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, надану листом від 24.01.2022 року ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті призначеної пенсії на підставі довідки Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №421/Ч/11-97-08-22 від 24.12.2021 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести з 01.12.2019 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №421/Ч/11-97-08-22 від 24.12.2021 року з урахуванням виплачених сум.
Суд убачає, що на виконання вказаного вище рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.05.2022 року по справі №340/1872/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області проведено перерахунок пенсії на підставі довідки Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №421/Ч/11-97-08-22 від 24.12.2021 року. При проведенні такого перерахунку та подальшої виплати пенсії позивачу, ПФУ застосував обмеження розміру пенсійної виплати максимальним розміром.
У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою від 02.07.2022 року, в якій він просив провести обчислення і перерахунок пенсії з 01.12.2019 року без обмеження пенсії максимальним розміром (а.с.5).
За результатом розгляду зазначеної заяви відповідач надав позивачу лист-відповідь від 18.07.2022 року №5735-5514/Ч-02/8-0200/22, у якій повідомив, що Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» за №3668-VI від 08.07.2011, визначено, зокрема, що максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказані норми Закону №3668, як стверджує відповідач, є чинними на даний час, неконституційними не визнавались. Відтак перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до норм діючого законодавства (а.с.6-8).
Позивач, не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії без обмеженням її максимальним розміром, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ.
Механізм обчислення пенсій особам відповідно до Закону №2262-ХІІ здійснюється відповідно до статті 43 вказаного Закону, до якої неодноразово вносились зміни.
Зокрема, відповідно до Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" викладено частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
В той же час, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону установлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №911-VIII) частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії, а саме щодо обмеження максимального розміру пенсій в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 розміром 10740 гривень, застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу I Закону України від 12.04.2016 №1080-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей" статтю 43 Закону №2262-ХІІ після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Свої висновки Конституційний Суд України обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто, з 20.12.2016.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17.
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, в редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1774-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017, передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, Законом №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, норми частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ не відновлені, хоча й були фактично внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії.
Крім того, суд зауважує, що передбачені статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обмеження пенсій максимальним розміром, що не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності в даній частині з 01.10.2011.
Відповідно до Закону №3668-VI, в редакції Закону №911-VIII, було визначено, що максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону №2262-ХІІ не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Надаючи тлумачення наведеним нормам Закону №3668-VI, статті 43 Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 справа №400/2085/19 вказав, що положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
За висновком Верховного Суду, викладених в постанові від 16.12.2021 справа №400/2085/19, оскільки норми Закону №3668-VI та Закону №2262-XII неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, відповідні положення цих законів України "явно суперечать один одному".
Аналізуючи рішення Європейського суду з прав людини в справі "Щокін проти України" від 14.10.2010, заяви №23759/03 та №37943/06, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 06.11.2018 у справі №812/292/18 та від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 щодо необхідності трактування норм законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, на користь особи, Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 справа №400/2085/19 висловив правову позицію, за якою застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI, тому обмеження органом Пенсійного фонду України максимального розміру пенсії особі, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Як установлено судом, позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону №2262-ХІІ.
З урахуванням наведеного правового регулювання, встановлених обставин, правових висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 16.12.2021 справа №400/2085/19, обґрунтованими є вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії максимальним розміром після її перерахунку на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.05.2022 року по справі №340/1872/22. Відповідно, підлягає задоволенню вимога про зобов'язання здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд зауважує, що ним розглядалась аналогічна категорія спорів щодо обмеження розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ. При цьому застосовувалась постанова Верховного Суду в складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24.06.2020 справа №580/234/19, що слугувало підставою для застосування у подібних спірних відносинах положень Закону №3668-VI. Оскільки Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 по справі №400/2085/19 дійшов висновку про незастосовність Закону №3668-VІ в частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ у відповідний період, судом вирішено застосувати у спірному випадку саме такі правові висновки Верховного Суду.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.12).
Враховуючи положення статті 139 КАС України суд дійшов висновку про те, що на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у повному розмірі 992,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статями 132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100; код ЄДРПОУ 13322403) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.12.2019 року без застосування обмеження її максимальним (граничним) розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403).
Копію рішення суду направити сторонам у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук