02 листопада 2022 року № 320/288/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України
про визнання протиправною бездіяльність,
I. Зміст позовних вимог.
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Ради адвокатів України щодо неналежним чином проведеної перевірки процедури отримання права на зайняття адвокатською діяльністю особами, яким 13.03.2020 Радою адвокатів Київської області видано свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України;
- зобов'язати Раду адвокатів України повторно провести перевірку процедури отримання права на зайняття адвокатською діяльністю особами, яким 13.03.2020 Радою адвокатів Київської області видано свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України, з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні (похідна вимога);
- визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів України №61 від 03.07.2021 «Про результати розгляду листа ОСОБА_1 щодо перевірки процедури отримання права на зайняття адвокатською діяльністю особами, яким 13.03.2020 Радою адвокатів Київської області видано свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України» в частині встановлення відсутності порушень з боку Ради адвокатів Київської області при прийнятті рішення №79 від 13 березня 2020 року про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особам, які успішно пройшли стажування та особам, які подали заяви на отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі частини 5 статті 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; приведенні осіб до присяги адвоката України у період карантинних заходів (пункт І резолютивної частини рішення).
II. Позиція позивача та заперечення відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно винесено рішення про видачу свідоцтв на право зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідач надав відзив, у якому просив у задоволенні позову відмовити, стверджує, що ним не порушені норми законодавства при прийнятті рішення про видачу свідоцтв на право зайняття адвокатською діяльністю. Відповідач вважає, що він діяв, у межах та спосіб, визначений законом.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 18.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
23.02.2021 позивач направив на ім'я голови Ради адвокатів України заяву, в якій просив створити робочу групу з перевірки процедури отримання права на зайняття адвокатською діяльністю особами, яким 13.03.2020 Радою адвокатів Київської області видано свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Підставою послужили неправомірні дії, рішення та бездіяльність відповідача, на думку позивача, а також виявлені позивачем факти перевищення членами Ради адвокатів Київської області своїх посадових обов'язків, порушення ними Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю під час розгляду 13.03.2020 заяв про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та видачу особам свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчень адвоката України.
30.07.2021 отримавши лист від Ради адвокатів України про розгляд його заяви щодо перевірки процедури отримання права на заняття адвокатською діяльністю особами, яким 13.03.2020 видано свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України, позивач вважає, що перевірка процедури проведена Радою адвокатів України неналежним чином, внаслідок чого і прийняте рішення є протиправним.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
V. Норми права.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За визначенням пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
За правилами частини першої статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.
Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Частина друга статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом.
Частина четверта цієї статті встановлює, що інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.
VІ. Оцінка суду.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вiдповiдно до п. 11 частини четвертої ст. 55 Закону, а також пп. 1.14 п. 1 Роздiлу 2 Положення про Раду адвокатів України, затвердженого установчим з'їздом адвокатів України від 17.11.2012, iз змiнами Рада адвокатів України, розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність рад адвокатів регіонів, їх голів, скасовує рішення рад адвокатів регіону.
Порядок роботи Ради адвокатів України визначає Регламент Ради адвокатів України, затверджений рішенням Ради адвокатів України №115 від 30.08.2014, iз змiнами та доповненнями (далі - Регламент).
Вiдповiдно до розділу 14 Регламенту, розгляд та вирішення питань на засіданнях і прийняття рішень проводяться РАУ колегіально.
03.07.2021, Рада адвокатів України, розглянувши лист позивача щодо перевірки процедури отримання права на заняття адвокатською діяльністю особами, яким Радою адвокатів Київської області 13.03.2020 видано свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України та лист Голови Ради адвокатів Київської області №0544/0/2-21 вiд 29.04.2021 щодо обставин складення присяги адвокатів під час введення карантину та заборони проведення масових заходiв на всій території України, встановила, що 13.03.2020 Радою адвокатів Київської області було заплановано проведення урочистого засідання Ради адвокатів Київської області, порядок денного якого передбачав прийняття рішення щодо видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особам, які звернулись iз вiдповiдними заявами на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
11.03.2020 на території всієї України заборонено проведення масових заходів та введено карантин згідно статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та постанови Кабінету Міністрів України №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Сovid-19».
Згідно статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та вiдмiняється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22 липня 2020 року, із змінами та доповненнями, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня 2020 року на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 pоку № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-22» та від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Радою адвокатів Київської області скасовано проведення урочистого засідання та проведено його режимі онлайн за допомогою засобів електронного зв'язку, на якому прийнято рiшення №79 вiд 13 березня 2020 року про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особам, які успішно пройшли стажування та особам, які подали заяви на отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі ч. 5 статті 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть».
Згідно Регламенту ради адвокатів регіону, затвердженого рішенням РАУ від 25.10.2014 №178 (зі змінами), рада адвокатів регіону вправі приймати рішення на дистанційному засіданні ради адвокатів регіону (електронне голосування або онлайн голосування в режимі реального часу).
Водночас, учасники засідання ради адвокатів регіону (заявники, скаржники, тощо) можуть брати участь у онлайн засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технiчних засобiв, підтвердження особи учасника здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографiчний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або РАР вiдповiдно чинного законодавства.
Отже, суд дійшов висновку, що Рада адвокатів Київської області дотримуючись протиепідемічних заходів виконувала свої обов'язки, які передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Раду адвокатів Київської області, із дотриманням приписів Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Вiдповiдно до ст. 2 Закону, адвокатура України - недержавний самоврядний iнститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання органiзацiї i дiяльностi адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Пункт 14 ст. 92 Конституції України визначає, що виключно законами України визначаються основи органiзацiп дiяльностi адвокатури.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону, адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
За загальним правилом, адмiнiстративний суд, перевіряючи рiшення, дію чи бездiяльнiсть суб'єкта владних повноважень на вiдповiднiсть, закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Як відомо, дискреційні повноваження це сукупність прав та обов'язків суб'єкта владних повноважень, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом.
Тобто, дискреційне право суб'єкта владних повноважень обумовлюється певною свободою (вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та в виборі правових наслідків.
Наділивши адвокатуру України - недержавний самоврядний інститут - такими повноваженнями, законодавець надав йому певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень (прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді) під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яких адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
За приписами ст. 11 Закону, особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України.
Текст присяги адвоката України підписується адвокатом і зберігається радою адвокатів регіону, а її копія надається адвокату.
Тобто, зазначена стаття не містить спеціальних умов та особливостей в частині організації заходів складення та підписання присяги адвоката України.
Таким чином, оскаржуване позивачем рішення Ради адвокатів України №61 від 03.07.2021 вiдповiдає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та прийняте в межах повноважень.
Відтак, позовні вимоги є необґрунтовані.
VIІ. Висновок суду.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
VIІI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У зв'язку з відмовою у позові судові витрати відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 02.11.2022