02 листопада 2022 року Справа № 280/4736/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Деревянко А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 8)
про визнання протиправною та скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.06.2022 №308580.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується з правомірністю винесення оскаржуваної постанови, оскільки водієм було пред'явлено тахокарту за 31.01.2022, на зворотному боці якої ним власноруч було записано дані щодо режиму роботи та відпочинку, що є альтернативною формою ведення обліку режиму робочого часу при несправному тахографі. Щодо вимоги надання тахокарт за попередні дні відповідно до вимог ЄУТР, зазначає, що ця угода застосовується до екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, а позивач здійснював внутрішнє автомобільне перевезення, що підтверджується товарно-транспортною накладною. Також позивач зазначає, що розгляд справи про застосування адміністративно-господарського штрафу було проведено без участі позивача, що позбавило його законного права бути присутнім під час розгляду, надавати відповідні докази, пояснення, заперечення. Звертає увагу на пропуск строку розгляду справи про вчинення правопорушення. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 15.08.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано від Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області докази по справі, а саме: всі документи та матеріали, які стали підставою для винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.06.2022 №308580.
08.09.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідач надає тахокарту за 10 вересня, яка не має жодного відношення до даного автомобільного перевезення, однак не спростовує аргументу про наявність тахокарти, на зворотному боці якої водієм власноручно було записано від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку за 31.01.2022. Також на думку позивача, відповідач не мав права кваліфікувати відсутність «тахокарт» на підставі абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III), оскільки дана норма передбачає відповідальність за відсутність документів, перелік яких визначено статтею 48 цього Закону, в той час, коли цей перелік не містить таких документів як «тахокарти».
26.10.2022 суду надішли витребувані докази на виконання ухвали суду від 15.08.2022 разом з відзивом на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати та пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Під час перевірки позивача було встановлено відсутність у водія заповненої тахокарти, що зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 31.01.2022 №326494. Також відповідач не погоджується з твердженням позивача стосовно позбавлення його права брати участь у розгляді справи, зазначає, що відповідачем направлено запрошення на 27.06.2022 на розгляд справи про порушення транспортного законодавства. Відповідно до встановленого порядку справу розглянуто за наявними матеріалами. Щодо аргументів позивача про пропуск строку розгляду справи про вчинення правопорушення, відповідач посилається на запровадження в Україні воєнного стану, вказує, що адміністративно-господарські санкції застосовані до позивача протягом строків, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України. Відповідач також звертає увагу суду на те, що під час перевірки водій надав тахокарту іншого водія, а своєї тахокарти на момент перевірки не мав, однак водій не скористався своїм правом та не надав в акті перевірки жодних пояснень та не спростував факт відсутності заповненої тахокарти. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
У ході рейдової перевірки, проведеної 31.01.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на ділянці дороги а/д Н-08,440 км., транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є позивач, під керуванням водія ОСОБА_2 , зупинений та перевірений на додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.
За наслідками перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №326494 від 31.01.2022, яким зафіксовані порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону №2344-III, а саме: “перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме заповнені тахокартки у кількості, що передбачена ЄУТР”.
27.06.2022 Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області винесено постанову про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу №308580. Вказаною постановою на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Не погодившись з правомірністю винесення вказаної постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджений порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567, у редакції чинній на момент проведення перевірки).
Згідно з пунктом 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку №1567).
При цьому, за приписами пункту 13 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Згідно із пунктом 14 зазначеного Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, крім іншого, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Статтею 18 Закону №2344-III визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених статтею 48 Закону №2344-III віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.
Статтею 49 Закону №2344-III визначено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку №1567.
Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (пункти 20-22 Порядку №1567).
Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктами 26-27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 24.06.2010 №385, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385).
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції №385 ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Пунктом 1.3 Інструкції №385 визначено, що ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385 терміни вживаються у такому значенні:
- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;
- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).
Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №385, транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку, встановлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340).
Відповідно до пункту 1.5 Положення №340 у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.
Згідно з пунктом 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР) підписаної у Женеві 1 липня 1970 р. в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
З Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №326494 від 31.01.2022 слідує, та не заперечується сторонами, що зупинений посадовими особами Укртрансбезпеки транспортний засіб позивача був обладнаним аналоговим тахографом.
В акті перевірки зафіксовано, що під час перевірки у позивача була відсутня тахокарта, в якій фіксується період роботи та відпочинку водія за робочу зміну в день перевірки за 31.01.2022 та 28 попередніх днів (що передбачена ЄУТР), які відповідно до статті 48 Закону №2344-III та пункту 3.3. Інструкції №385 повинні знаходитись.
При цьому суд звертає увагу, що водій ОСОБА_2 , який здійснював перевезення, ознайомлений з актом перевірки під підпис, виклав пояснення про причини порушення, в яких не висловлено жодних зауважень щодо встановленої під час перевірки обставини відсутності такокарт.
Також відповідачем надано до матеріалів справи копію тахокарти, яка надавалась до перевірки водієм, згідно якої встановлено, що такокарта складена станом на 10.09 та щодо іншого водія, а саме Павлова, що не відповідає даті перевірки.
Позивачем до суду надано бланк підтвердження діяльності, заповнений перевізником 31.01.2022, згідно з яким протягом періоду з 03.01.2022 по 27.01.2022 та з 29.01.2022 по 30.01.2022 водій ОСОБА_2 не здійснював перевезення пасажирів та/або вантажів. Здійснював перевезення 28.01.2022. Також позивачем до суду надані тахокарти за період з 28.01.2022 по 31.01.2022.
Однак, суд вважає надані тахокарти за 28.01.2022 - 31.01.2022 не належним доказом у підтвердження наданих пояснень, оскільки надання таких тахокарт до суду саме по собі не може бути свідченням того, що під час перевірки 31.01.2022 ці тахокарти були в наявності у водія та пред'являлись ним перевіряючим. До суду не надано доказів того, що вказані тахокарти надавались під час перевірки або під час розгляду справи про порушення транспортного законодавства, отже вони не були предметом перевірки працівниками контролюючого органу.
Таким чином, непред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-III.
З огляду на те, що водій не надав під час проведення перевірки тахокарту до аналогового тахографа, у кількості, що передбачена ЄУТР , в якій фіксується період роботи та відпочинку водія за робочу зміну в день перевірки та 28 попередніх днів, а надана водієм тахокарта належала іншому водію і є неналежним доказом фіксації періодів роботи та відпочинку водія, відповідачем правомірно складено спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Посилання позивача у позові на те, що відповідні документи мають надаватися водієм лише під час здійснення міжнародних перевезень, суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Тобто, пунктом 1.3 Інструкції №385 не передбачено, що ця Інструкція не поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами в межах території України.
Пунктом 3.3 Інструкції №385 визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом має при собі, зокрема, картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Отже, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі роздруківку даних роботи тахографа.
За відсутності документів, зокрема, в даному випадку, тахокартки до аналогового тахографа, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до осіб, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Твердження позивача стосовно вичерпного переліку документів, необхідних для перевезення відповідно до Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджений Постановою КМУ від 25.02.2009 №207 (втратив чинність 02.02.2022), а тому інспектори не мали права вимагати документи, які не передбачені вказаним Переліком, є безпідставним.
Як вже зазначалось вище, що законодавство про автомобільний транспорт складається не лише із Закону України «Про автомобільний транспорт», та не обмежується також вимогами встановленими Переліком визначеним Постановою КМУ від 25.02.2009 №207, а предмет регулювання правовідносин у цій сфері має значно ширший перелік нормативно - правових актів.
Стосовно твердження позивача, що розгляд справи про застосування адміністративно - господарського штрафу було проведено без участі позивача, що позбавило його законного права бути присутнім під час розгляду, надавати відповідні докази, пояснення, заперечення, суд зазначає таке.
З наданих до матеріалів справи письмових доказів судом встановлено, що позивача було повідомлено про розгляд справи про порушення транспортного законодавства 27.06.2022 і він прибув особисто до Відділу Укртрансбезпеки на вказану у запрошенні дату і час, про що позивач зазначає у позовній заяві.
Також відповідач надав до суду копію акту перевірки, на якому міститься підпис позивача про ознайомлення від 27.06.2022, отже 27.06.2022 позивач був особисто присутній.
Доказів протилежного до суду не надано, як не надано і доказів того, що відповідач не допустив позивача до розгляду справи про порушення транспортного законодавства 27.06.2022 або створював будь-які перешкоди для його участі, або доказів того, що розгляд справи був перенесений, про що зазначено в позові.
Також позивачем не доведено, що він подавав 27.06.2022 будь-які докази, пояснення, заперечення до розгляду справи про порушення транспортного законодавства, отже твердження про те, що його було позбавлено відповідної можливості є безпідставними.
Щодо порушення строків розгляду справи про порушення транспортного законодавства, суд виходить з того, що як зазначалось вище, відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа розглядається не пізніше ніж протягом двох місяців з дня виявлення відповідного порушення.
Порушення позивачем транспортного законодавства виявлено від час перевірки 31.01.2022, отже справа мала бути розглянута не пізніше ніж до 31.03.2022.
Разом із тим, Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” з 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської федерації в Україні введений воєнний стан, який триває станом на дату розгляду справи.
Отже більша частина строку, встановленого пунктом 25 Порядку №1567, припала на період дії воєнного стану.
Суд зазначає, що штраф, який застосовується за результатами розгляду справи про порушення транспортного законодавства, за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Оскільки адміністративно-господарські санкції застосовані до позивача 27.06.2022, тобто в межах шестимісячного строку, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що за наведених обставин порушення відповідачем строку розгляду справи про порушення транспортного законодавства не може бути єдиною та достатньою підставою для скасування постанови від 27.06.2022 №308580.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 8) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 02.11.2022.
Суддя М.О. Семененко