31 жовтня 2022 року Справа № 520/2341/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Харківська митниця про скасування картки відмови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Харківська митниця (далі - відповідач), в якій позивач просить суд скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2021/002364 від 09.12.2021 року та виконати дії для проведення розмитнення транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN«, модель «PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 кузов НОМЕР_2 на основі митної декларації № UA807170/2021/072124 від 01.11.2021 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що митницею відмовлено в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за відсутності підстав. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року адміністративну справу №520/2341/22 передано, відповідно до статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (за підсудністю), до Запорізького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача 01.09.2022.
Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивачем 14.09.2018 о 04:16 год. ввезений на митну територію України автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації «LT», кузов НОМЕР_3 .
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 28 листопада 2019 року у справі 461/9088/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено стягнення у виді конфіскації зазначеного транспортного засобу.
01.11.2021 позивачем подано митну декларацію №UA807170/2021/072124 для здійснення митного оформлення вказаного легкового автомобіля. До нарахованих платежів включено суму добровільної сплати в розмірі 8500 грн.
02.11.2021 головним державним виконавцем Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Гнідерг Ю.М вчинені дії по зверненню стягнення на майно та ознайомлено позивача із матеріалами виконавчого провадження, про що складено акт державного виконавця від 02.1 1.2021.
Позивач дізнавшись про постанову Галицького районного суду м. Львова 12.11.2021 вирішив подати апеляційну скаргу.
09.12.2021 позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, митницею складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/002364. Вказано на неможливість митного здійснення оформлення товарів у зв'язку з недотриманням вимог ст. 265 МК України в частині відсутності прав виступати декларантом товару. Зазначено, що у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду про конфіскацію транспортного засобу по справі № 461/9088/19 від 28.11.2019 транспортний засіб конфісковано у власність держави.
Постановою Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у справі №461/9088/19 скасовано постанову Галицького районною суду м. Львова від 28 листопада 2019 року у справі №461/9088/19.
15.12.2021 позивач звернувся до митниці з заявою про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та виконання всіх дій для проведення розмитнення транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», модель «PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_4 , на основі митної декларації №UA807170/2021/002364 від 01.11.2021.
20.12.2021 закінчено виконавче провадження та повернено вказаний автомобіль ОСОБА_1 .
13.01.2022 Харківська митниця розглянувши заяву, зазначила, що митним постом «Харків-товарний» Харківської митниці прийняте рішення про відмову в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.12.2021. Постанова Львівського апеляційного суду від 14.12.2021 по справі №461/9088/19, яку додано до заяви, винесена вже після відмови в митному оформленні, таким чином, у Харківської митниці відсутні правові підстави для скасування рішення про відмову в митному оформленні, і, як наслідок, відсутні правові підстави для скасування картки відмови. У вказаній у заяві транспортний засіб задекларовано для поміщення в митний режим імпорт за митною декларації №UA807170/2021/072124 у митному оформленні якої відмовлено з підстав викладених вище. Прохання про проведення митного оформлення транспортного засобу по митній декларації №UA807170/2021/072124 не може бути виконане.
Не погодившись з карткою відмови, з метою відновлення порушеного права, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
МК України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п. 20, 23, 24,28 ст. 4 МК України:
митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури;
митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом та іншими законами України.
Процедура декларування визначена ст.257 МК України.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Частина 8 ст.257 МК України визначає відомості, які повинна містити митна декларація, у тому числі відомості про товари (п.5 ч.8): найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД; найменування країни походження товарів (за наявності); опис упаковки (кількість, вид); кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; відомості про уповноважені банки декларанта; статистична вартість товарів.
Частиною 9 ст.257 МК України встановлено, що митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларації інших відомостей, ніж зазначені у цій статті.
Згідно з ст.264 МК України митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Подання та прийняття митної декларації на товари, що декларуються для поміщення товарів у митний режим транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, здійснюються відповідно до положень зазначеної Конвенції.
Митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Митним органам забороняється вимагати надання декларантом або уповноваженою ним особою документів та/або відомостей, якщо цим Кодексом та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", а також приймати і використовувати такі документи та/або відомості, надані декларантом або уповноваженою ним особою, для здійснення митних формальностей, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У разі виходу з ладу єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" на строк більше двох годин митний орган зобов'язаний приймати документи та/або відомості, зазначені в абзаці другому цієї частини, у разі надання їх декларантом або уповноваженою ним особою у вигляді електронних документів або документів на паперовому носії або їх електронних (сканованих) копій, засвідчених електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Дата та час подання митної декларації фіксується митним органом шляхом її реєстрації, у тому числі з використанням інформаційних технологій. Митний орган не має права відмовити в реєстрації митної декларації.
Митний орган зобов'язаний надати декларанту або уповноваженій ним особі можливість самостійного фіксування в електронній системі митного оформлення факту і часу подачі митному органу митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, на паперовому носії, а в разі електронного декларування - можливість одержання від митного органу повідомлення про дату і час отримання цим органом електронної митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює. Ненадання митним органом такої можливості є бездіяльністю, яка може бути оскаржена відповідно до глави 4 цього Кодексу.
З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.
Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
У випадках, коли з причин, визнаних митним органом обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:
1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;
2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;
3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Документи, відомості про які зазначені в митній декларації, повинні зберігатися декларантом протягом не менше ніж 1095 днів, крім документів на паперових носіях, що надані митному органу для здійснення митних формальностей та не повернені митним органом після їх виконання. Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації, за знищення або втрату документів, відомості про які зазначені в митній декларації, до закінчення строку зберігання, передбаченого цією частиною.
Вимоги до рішення щодо відмови у прийнятті митної декларації також містяться у ст.256 МК України.
Відповідно до положень ч.1. ст.256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У силу приписів ч.2. ст.256 МК України, у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Положеннями статті 265 МК України визначено, декларантами мають право виступати:
1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір;
2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.
Декларантами можуть бути тільки резиденти, крім випадків переміщення через митний кордон України:
1) громадянами - особистих речей, транспортних засобів особистого користування та інших товарів для особистих, сімейних чи інших потреб, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності;
2) особами, які мають пільги згідно із статтями 383-386, 388, 389, 391, 392 цього Кодексу, - товарів, у зв'язку із ввезенням яких на митну територію України та вивезенням їх за межі цієї території такі пільги надаються;
3) представництвами іноземних фірм - товарів, що не підлягають відчуженню та призначені для службового користування цих представництв при декларуванні у митні режими тимчасового ввезення, реекспорту, транзиту, а також імпорту щодо товарів, ввезених для власних потреб таких представництв;
4) іноземними перевізниками - товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються територією України прохідним транзитом;
5) інших випадків, коли відповідно до законодавства України нерезидент має право розпоряджатися товарами на митній території України.
Громадяни можуть бути декларантами після досягнення ними 16-річного віку.
Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
Декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.
Як встановлено судом, митницею відмовлено у прийнятті декларації у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду про конфіскацію транспортного засобу по справі №461/9088/19 від 28.11.2019 транспортний засіб конфісковано у власність держави.
Так, дійсно постановою Галицького районного суду м. Львова від 28 листопада 2019 року у справі 461/9088/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України та накладено стягнення у виді конфіскації зазначеного транспортного засобу.
Таким чином, відповідачем прийняте оскаржуване рішення правомірно за підстав, які існували на час перевірки митної декларації та встановлено об'єктивну неможливість прийняття декларації.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виконати дії для проведення розмитнення транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN«, модель «PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 кузов НОМЕР_2 на основі митної декларації № UA807170/2021/072124 від 01.11.2021 року, суд зазначає.
Відповідно до розділу VIІI Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.(п. 8.1)
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову. ( п. 8.2)
Аналізуючи викладені вище положення, суд приходить до висновку, що декларанту встановлена можливість усунення недоліків митної декларації, після виконання яких можливе прийняття митної декларації.
Судом встановлено, що у картці відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/002364 вказано, що митне оформлення задекларованого за електронною митною декларацією товару можливе лише після прийняття рішення судових органів.
Позивачем 15.12.2021 подано до митниці заяву та повідомлено, що на даний час відсутні підстави, які слугували для прийняття рішення про відмову у прийнятті митної декларації у зв'язку з скасуванням Постановою Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у справі №461/9088/19 постанови Галицького районною суду м. Львова від 28 листопада 2019 року у справі №461/9088/19.
Інших підстав для відмови у прийнятті митної декларації відповідачем не наведено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що митницею після повторного звернення позивача відмовлено у виконанні всіх дій для проведення розмитнення транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», модель «PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_4 , на основі митної декларації №UA807170/2021/002364 від 01.11.2021, протиправно та за відсутності об'єктивних підстав.
Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача за встановленими обставинами у даній справі є визнання протиправними дій відповідача щодо викладеної у листі від 13.01.2022 відмови в прийнятті митної декларації № UA807170/2021/072124 від 01.11.2021 та зобов'язання вчинити дії щодо прийняття для митного оформлення митної декларації № UA807170/2021/072124 від 01.11.2021 на товар транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN«, модель «PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 кузов НОМЕР_2 .
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплати судового збору.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню в розмірі 496,20 грн. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Харківська митниця про скасування картки відмови, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Харківська митниця щодо викладеної у листі від 13.01.2022 відмови в прийнятті митної декларації № UA807170/2021/072124 від 01.11.2021.
Зобов'язати Державну митну службу України в особі відокремленого підрозділу Харківська митниця вчинити дії щодо прийняття для митного оформлення митної декларації № UA807170/2021/072124 від 01.11.2021 на товар транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN«, модель «PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 кузов НОМЕР_2 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Харківська митниця судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),
Відповідач - Державна митна служба України в особі відокремленого підрозділу Харківська митниця (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків,61003; код ЄДРПОУ ВП 44017626).
Повне судове рішення складено 31.10.2022.
Суддя Б.В. Богатинський