вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
25.10.2022 Справа № 917/1789/21
м.Полтава
за позовною заявою Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", вул. Пилипа Орлика, 40-а, м.Полтава, Полтавська область, 36000
до Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, вул.Центральна, 2, с.Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750
про стягнення 1107616,92грн.
Суддя Кльопов І.Г.
Секретар Назаренко Я.А.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання
Обставини справи: Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про стягнення 1107616,92грн. заборгованості, нарахованої за самовільне підключення, безоблікове водокористування.
Позов мотивований виявленим позивачем фактом самовільного та безоблікового водокористування відповідачем, у зв'язку з чим позивач здійснив нарахування витрат води в розмірі 1 107 616,92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 28-3 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, в редакції, що діяла на момент виявлення порушення, до змін внесених наказом Міністерства розвитку громад та територій № 97 від 19.04.2021 року (далі - Правила № 190)
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.11.2021 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.12.2021
16.12.2021 за вхід. №14072 від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що позивачем не надано достатніх та вірогідних доказів того, що на момент 20.11.2018 відповідач самовільно приєднався до існуючої водопровідної мережі трубопроводу Ду 160мм.
10.01.2022 за вхід. №142 від Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" надійшла заява в порядку ст.169 ГПК України. Заяву приєднано до матеріалів справи.
24.01.2022 за вхід. №820 від Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області надійшли заперечення на заяву позивача.. Заперечення залучено судом до матеріалів справи.
31.01.2022 за вхід. №1126 Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" надійшли заперечення проти заперечень відповідача на заяву позивача. Заперечення залучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.06.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
19 квітня 2018 року між КП ПОР «Полтававодоканал» (далі - Виконавець, Позивач) та Виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (далі - Споживач, Відповідач) укладено Договір № 28-3 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору, Виконавець зобов'язується надавати Споживачеві послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - Послуги), а Споживач зобов'язується оплачувати Послуги в порядку і умовах, визначених Договором та діючим законодавством.
Згідно Додатку № 1 до Договору, до 01.04.2019 року об'єктами користування послугами були:
Громадська будівля (2-й поверх), с. Щербані, вул. Центральна, 2;
Критий спортивний майданчик, с. Розсошенці, вул. Шкільна, 18в;
Дитячий садочок «Зірочка», с. Розсошенці, вул. Шевченка, 15 ;
Підпунктом 5.3.8. Договору передбачено, що Виконавець має право проводити технічні та профілактичні огляди водопровідних та каналізаційних мереж Споживача, знімати контрольні показники приладів обліку на них та виявляти нераціональне використання води.
Відповідно до підпунктів 6.1.1.,6.1.2. Договору, Виконавець має право проводити технічні та профілактичні огляди водопровідних і каналізаційних мереж Споживача, знімати контрольні показники приладів і засобів обліку на них та виявляти нераціональне використання води. Складати акти з приписом щодо усунення порушень Споживачем вимог чинного законодавства у сфері водопостачання, водовідведення та умов Договору при їх виявленні з визначенням строку на їх усунення. Невиконання припису Виконавця, що стосується порушень правил обліку послуг, - є підставою для нарахувань згідно п.3.3. Правил № 190.
Акт складається представником Виконавця і підписується його представником та представником Споживача. Якщо Споживач (його представник) відмовляється підписати такий акт, то він підписується представником Виконавця одноосібно, про що в Акті робиться відповідний запис про таку відмову з зазначенням прізвища, посади представника Споживача, який відмовився від підпису. У такому випадку акти обстежень, підписані представником Виконавця в односторонньому порядку, вважаються дійсними та є підставою для нарахувань об'ємів спожитих Послуг.
Пунктом 4.4. Договору передбачено, що Споживач сплачує рахунки за надані послуги в повному обсязі в строк не пізніше 2-х робочих днів до закінчення розрахункового місяця. Розрахунок за перевитрати договірної величини, нарахування по актам порушень, пеня та інші платежі, оформлені розрахунками, здійснюється Споживачем самостійно до 1-го числа наступного розрахункового місяця.
Підпунктом 7.2.3. Договору визначено обов'язок Споживача виконувати належним чином вимоги Правил №190, рішення виконкому Полтавської міської ради №158 від 18.08.2016 р. «Про затвердження Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Полтава», інших нормативно-правових актів України, що регулюють правовідносини щодо надання Послуг.
20 листопада 2018 року представниками КП ПОР «Полтававодоканал» в присутності начальника управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Макаренко В'ячеслава Володимировича при проведенні обстеження насосної станції за адресою: с. Щербані, вул. Центральна, було виявлено підключення до мережі централізованого водопостачання водопровідною трубою діаметром 160 мм. Виявлений трубопровід новозбудований та прокладений по вул. Щербанівський Шлях, с. Щербані, Полтавського району, Полтавської області. Промивка, хлорування трубопроводу не проводились, новопобудована водопровідна мережа в експлуатацію не введена. Підключення виконано самовільно, без виклику представників КП ПОР «Полтававодокал».
Вказаний акт від 20.11.2018 року, складений трьома представниками КП ПОР «Полтававодоканал» та в присутності представника Відповідача - начальника управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Макаренко В'ячеслава Володимировича. Виправлення прізвища та дописані внизу акту дописки зроблені особисто ОСОБА_1 власноручно, про що свідчить особистий підпис, зроблений ним під допискою.
Від представників сторін до суду надійшли відповідні заяви свідків. Так, свідок відповідача ОСОБА_1 у своїй заяві стверджує, що події, які відбувалися 20.11.2018 р. пам'ятає не чітко, тому конкретно підтвердити не може стосовно чого відбувалося обстеження працівниками КП ПОР «Полтававодоканал» і чи відбувалося воно взагалі за його особистої присутності.
Свідки позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у своїх заявах стверджують, що 20 листопада 2018 року було проведено обстеження насосної станції за адресою: АДРЕСА_1 . Обстеження проводилось в присутності представника абонента - начальника управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Макаренко В'ячеслава Володимировича, який і надав доступ до приміщення насосної станції. При проведенні обстеження було виявлено підключення до мережі централізованого водопостачання водопровідною трубою діаметром 160 мм. Виявлений трубопровід новозбудований та прокладений по АДРЕСА_2 . Промивка, хлорування трубопроводу не проводились, новопобудована водопровідна мережа в експлуатацію не введена. Підключення виконано самовільно, без виклику представників КП ПОР «Полтававодоканал».
За результатами обстеження в присутності всіх вищезазначених осіб, на 2-му поверсі приміщення Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області в кабінеті, що розташований прямо по ходу руху при виході із сходинкової клітини, було складено відповідний акт. У вказаний кабінет запропонував пройти той же громадянин ОСОБА_1 . Після складання акту вказаний громадянин ОСОБА_1 виявив, що в акті його прізвище помилково вказане як « ОСОБА_5 » та власноручно виправив прізвище на « ОСОБА_6 » і підписав акт. Також в акті громадянин ОСОБА_6 зазначив про те, що в серпні 2018 р. було встановлено факти крадіжок каналізаційних люків мереж водопостачання та водовідведення, що також скріпив особистим підписом. При цьому жодних заперечень по суті обставин, зазначених в акті, громадянин ОСОБА_1 не надав. Після складання та підписання акту один його екземпляр було залишено громадянину ОСОБА_1 .
Порядок приєднання об'єктів до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення визначено розділом IV Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, в редакції, що діяла на момент виявлення порушення, до змін внесених наказом Міністерства розвитку громад та територій № 97 від 19.04.2021 року (далі - Правила № 190).
Відповідно до п. 1.1. Правил № 190, ці правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.
Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Відповідно до п.4.3. Правил №190, забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).
За результатами проведеного обстеження представниками КП ПОР «Полтававодоканал» складено відповідний акт, підписаний представником Відповідача. Один екземпляр акту від 20.11.2018 року було залишено представнику Відповідача.
Згідно п.3.2. Правил № 190, водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
Відповідно до п. 3.3. та 3.4. Правил №190, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24-х годин на добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
Наведені обставини у їх сукупності дають підстави для висновку про те, що факт самовільного підключення відповідача до водопровідної мережі доведений належними і допустимими доказами, що не спростовано відповідачем.
Зважаючи на вищевикладене, розрахунок за безоблікове водокористування здійснено за наступною формулою, діаметр труби самовільної врізки - 160 мм, розрахунковий період - 30 днів:
, де
Q - кількість води за пропускною спроможністю труби ;
v = 2 м/с - швидкість руху води ;
d - діаметр труби вводу.
У грошовому еквіваленті це складає 1 107 616,92 грн. (104177,664 м3 * 10,632 грн. (з ПДВ) - чинний тариф на послугу централізованого водопостачання, на час виставлення претензії, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1575 від 28.12.2017 р. «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141»).
Суд перевірив розрахунок Позивача та встановив, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам цих Правил.
На підставі вищевказаного Акту, КП ПОР «Полтававодоканал» висунута претензія за вих. № 1255 від 17.12.2018 р. та рахунок № 504 від 17.12.2018 р. за самовільне підключення, безоблікове водокористування.
Оскільки Відповідачем не сплачено рахунок № 504 від 17.12.2018 р., КП ПОР «Полтававодоканал» направлено рекомендованим листом на адресу Відповідача претензію за вих. №1181 від 30.09.2021 року, в якій підприємство наполягає на оплаті нарахувань за самовільне підключення та безоблікове водокористування в термін до 10.10.2021 року. Додатками до претензії є належним чином завірені копії претензії № 1255 від 17.12.2018 р., рахунку №504 від 17.12.2018 р., рахунок №504 від 27.09.2021 року (сформований у зв'язку із змінами платіжних реквізитів).
Факт отримання Відповідачем 07.10.2021 року претензії №1181 від 30.09.2021 р. з додатками підтверджено відміткою про отримання у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. До теперішнього часу Відповідачем не оплачені нарахування по акту від 20.11.2018 року у розмірі 1 107 616,92 грн.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
В деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Таким чином, позивачем доведено наявність усіх складових для застосування деліктної відповідальності відповідача, а саме, доведено вчинення відповідачем протиправного діяння (бездоговірного безоблікового водокористування), вини відповідача (водокористування без укладення договору), а також причинно-наслідкового зв'язку між таким діянням та шкодою завданою позивачу.
Відповідач не довів, що в його діях щодо без облікового водокористування відсутня вина, отже ним не доведено відсутності його вини у заподіянні шкоди позивачу.
При розгляді даної справи відповідач не довів суду факту відсутності без облікового водокористування та не надав належних, вірогідних та допустимих доказів на спросування обставин, зазначених у акті обстеження від 20.11.2018 р.
Разом з тим, Верховний Суд, у своїй постанові від 13 січня 2020 року по справі № 908/510/19, дійшов наступних правових висновків:
Відповідно до статті 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" споживачі питної води зобов'язані, зокрема: раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання; вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об'єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.
Згідно з пунктом 3.1 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (пункт 3.2 Правил).
У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (пункт 3.3 Правил).
Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (пункт 3.4 Правил).
Пункт 4.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №190 від 27.06.2008, містить заборону будь-якого самовільного приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньо-будинкових мереж або до мереж споживачів).
Спір між сторонами стосується нарахування витрат води у зв'язку з виявленим фактом самовільного та безоблікового водокористування відповідачем. Разом з тим, Верховний Суд у своїй постанові від 12 листопада 2019 року по справі № 923/54/19 дійшов правового висновку про те, що на законодавчому рівні визначено відповідальність за самовільне підключення до систем водопостачання у вигляді нарахування витрат води. При цьому, для здійснення нарахування має бути сам факт самовільного підключення, без обов'язкового встановлення факту безоблікового користування водою.
Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із п.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області ( вул.Центральна, 2, с.Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750, код ЄДРПОУ 41856395) на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. Пилипа Орлика, 40-а, м.Полтава, Полтавська область, 36000 код ЄДРПОУ 03361661) заборгованість у розмірі 1 107 616,92грн. та судовий збір в сумі 16 614, 25 грн.
Видати наказ із набранням рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено: 02.11.2022
Суддя Кльопов І.Г.