Справа № 522/3810/22
Провадження № 2/522/3409/22
01 листопада 2022 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Шенцевої О.П.,
за участю секретаря Лукашкіна О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Фізичної особи підприємця « ОСОБА_1 » ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування збитків в порядку регресу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу витрат та просив стягнути з відповідача суму сплаченого відшкодування у розмірі 7000 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 1087,74 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 916,40 грн.
Ухвалою суду від 27.04.2022 року провадження по справі відкрито в спрощеному позовному провадженні.
У судове засідання сторони не з'явились, про час слухання справи повідомлені належним чином. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутність.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 березня 2020 року о 13:15 годині, по вул. Фонтанська дорога, напроти буд. 166 в м. Одесі, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Lexus СТ200Н, державний знак « НОМЕР_1 »- під керуванням ОСОБА_2 (надалі - Відповідач) та автомобіля Honda Accord , д/н НОМЕР_2 - під керуванням водія ОСОБА_3 . У наслідок вказаної події автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 01.06.2020 року судом у справі призначено судові автотехнічна та трасологічна експертизи, матеріали справи направлені для проведення зазначених експертиз. 21.12.2020 року до суду надійшов висновок експерта №20-4285 від 15.12.2020 року.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 24.12.2020 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП України закрито, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП України(а.с.11).
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення Відповідач, 08.03.2020 о 13:15 годині, керуючи автомобілем Lexus СТ200Н, державний знак « НОМЕР_1 », будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце по вул. Фонтанська дорога, напроти буд. 166 в м. Одесі, в порушення п.2.10.а Правил порожнього руху залишив місце ДТП. Пошуковими заходами водія встановлено 24.03.2020. Дії Відповідача були кваліфіковані інспектором поліції за ст. 122-4 КпАП України.
Відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 23.07.2020 року по справі №947/8991/20На підставі п. 7 ст. 247 КУпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП України щодо ОСОБА_2 закрито, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення (а.с.21).
Однак, не зважаючи на те, що на момент розгляду справ сплили строки накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, судом встановлений факт порушення ОСОБА_2 ПДР України та факт самовільного залишення місця ДТП, до якого він був причетний.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.
Цивільна відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу, винуватця ДТП, була застрахована ПрАТ СК «ВУСО» згідно полісу № АО №136837129, власник пошкодженого в ДТП транспортного засобу Lexus СТ200Н, державний знак « НОМЕР_1 звернувся до ПрАТ СК «ВУСО» зі повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування (а.с.5).
Постраждала сторона ОСОБА_3 звернувся із заявою від 08.03.2020 року до ПрАТ СК «ВУСО» на виплату страхового відшкодування (а.с.30).
Транспортний засіб ОСОБА_3 , а саме Honda Accord, д/н НОМЕР_2 оглянуто представником ПрАТ СК «ВУСО», про що складено відповідний акт від 08.03.2020 року (а.с.31).
25.03.2020 року складено ремонтну калькуляцію №2025129 автомобіля Honda Accord, д/н НОМЕР_2 , вартість яких становить без ПДВ - 9 963,00 грн.(а.с.37-39).
Між ПрАТ СК «ВУСО» та ОСОБА_3 узгоджено розмір страхового відшкодування, про що останнім подано заяву від 27.08.2020 року до страхової компанії (а.с.40).
Факт ДТП від 08 березня 2020 року визнаний ПрАТ «СК «ВУСО» страховим випадком, що підтверджується Страховим актом №2025129-1 від 30.03.2020 року (а.с.42)
ПрАТ СК «ВУСО» здійснено виплату страхового відшкодування на користь власника транспортного засобу ОСОБА_3 у розмірі 7000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 8964 від 30.03.2020 року.(а.с.43).
Згідно Договору №21/10/2021 від 21.10.2021 року ПрАТ СК «ВУСО» відступило право вимоги суб'єкту підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 (а.с.44-46).
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
У відповідності зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до абз. «г» п. п. 38.1.1 ч. 38.1 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строк і за умови визначені цим Законом.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч.2 цієї статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Як зазначено в п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди ( пункт 2.2 правил дорожнього руху України ).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті 992,40 гривень судового збору. (квитанція №8921-9290-9428-9814 від 23.02.2022, а.с.61)
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10 916,40 грн., суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги № 17 від 10.02.2021 року та додаткова угода № 1 до даного договору від 11.01.2022 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Правовий Горизонт» та фізичною особою-підприємцем « ОСОБА_1 », в якому визначено детальний перелік послуг, що надаються Адвокатським об'єднанням клієнту по справі та копія квитанції до прибуткового касового ордера від 11.01.2022 року про перерахування на користь адвокатського об'єднання адвоката суми в розмірі 10 916,40 грн., тобто надано докази понесення заявлених до стягнення витрат.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про достатність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 916,40 грн.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Враховуючи наведене та керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 1166, 1187, 1191, 1199, Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 273, 280- 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Фізичної особи підприємця « ОСОБА_1 » ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування збитків в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Фізичної особи підприємця « ОСОБА_1 » ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) збитки в рахунок відшкодування в порядку регресу в розмірі 7000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Фізичної особи підприємця « ОСОБА_1 » ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на правову допомогу у розмірі 10 916,40 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Фізичної особи підприємця « ОСОБА_1 » ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) суму сплачено судового збору у розмірі 992,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення суду складено 01.11.2022 року.
Суддя Шенцева О.П.
01.11.2022