Справа № 496/1745/21
Провадження № 1-кп/496/123/22
01 листопада 2022 року Біляївський районний суд
Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
представника потерпілої ОСОБА_8
потерпілої ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2021 року за № 12021160000000002,
за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ананьїв Подільського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, працюючого в ТОВ Охоронна фірма «Блок», на посаді експедитора, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України,
01.01.2019 року приблизно о 22.04 год, ОСОБА_7 , керуючи автомобілем MAZDA 626 р.н. НОМЕР_1 , здійснював рух з боку м. Одеси у напрямку с. Нерубайське, зі швидкістю близько 50-60 км/год, у темну пору доби, в умовах міського електроосвітлення, по асфальтованому сухому дорожньому покриттю проїзної частини вул. Берегова в селищі Усатове Одеського (на той час - Біляївського) району Одеської області, на якій організований двосторонній рух і проїзна частина має по одній смузі руху у протилежних напрямках. Наближаючись до будинку № 124 по вказаній вище вулиці, де проїзна частина пряма в плані, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, ОСОБА_7 був не уважним, проявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, легковажно розраховував на їх відвернення, постійно не стежив за дорожньою обстановкою, тим самим не врахував її зміну, відволікся від керування, не своєчасно виявив пішохода ОСОБА_10 , який стояв обернений лівою, дещо передньою частиною тіла відносно руху вищевказаного автомобіля, у межі правого краю проїзної частини, не вжив негайно заходів зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного його об'їзду, та передньою правою частиною керованого ним автомобіля допустив наїзд на пішохода - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час наїзду відбулося закидання тіла пішохода на капот та переднє лобове скло автомобіля з наступним падінням потерпілого на праве за ходом руху узбіччя. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_10 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які утворилися незадовго до смерті, в період часу, що обчислюється хвилинами, які перебувають у прямому причинному зв'язку з його смертю, а саме:
-відкрита черепно-мозкова травма: забійно-рвана рана волосяної частини голови, забійна рана обличчя, багатоосколковий перелом кісток склепіння та основи черепа з розривом сухожилкового шолому та твердої оболонки мозку в ділянці перелому, крововилив під м'яку мозкову оболонку головного мозку, крововиливи у шлуночки мозку;
-закрита травма живота: садно на передній нижній ділянці тулуба (на передній черевній стінці зліва), надрив задньої поверхні лівої нирки, з крововиливом за очеревинну клітковину;
-травма вільних частин нижніх кінцівок: садно на передній ділянці правої гомілки, багатоосколкові переломи правих велико - (догори від підошовної поверхні стоп на 44,2 см) та малогомілкової (догори від підошовної поверхні стоп на 39,4 см) кісток зі зміщенням відламків, садна на передній ділянці лівої гомілки;
-ознаки загального струсу тіла: крововиливи у коренях легенів, зв'язковому і підвішуючому апаратах печінки і селезінки, пухкій клітковині вздовж шийного та грудного відділів хребта.
Смерть ОСОБА_10 знаходиться у прямому причинному зв'язку з наявною у нього поєднаною травмою голови, живота та вільних кінцівок частин нижніх кінцівок, отриманою в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Тобто, водій ОСОБА_7 шляхом належного виконання вимог пунктів: 1.5., 2.3. б), 12.3. Правил дорожнього руху України, обґрунтовано мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, і саме його дії знаходяться у прямому причинному зв'язку з фактом настання події цієї пригоди.
Таким чином, дорожньо-транспортна пригода сталася в силу порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_7 , а саме:
п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об 'їзду перешкоди».
Крім того, 01.01.2021 року о 22.04 год, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди поблизу будівлі будинку АДРЕСА_2 , у водія ОСОБА_7 виник раптовий злочинний умисел на уникнення відповідальності за вчинення дорожньо-транспортної пригоди, шляхом зникнення з місця пригоди та ненадання допомоги потерпілому, якого він сам поставив в небезпечний для життя стан, в порушення вимог п/п а-е) п. 2.10 Правила дорожнього руху України, якими передбачено:
п. 2.10. «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов 'язаний:
а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров 'я;
ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред 'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди»,
негайно не зупинив керований ним транспортний засіб і не залишився на місці пригоди, не вжив можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілому, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, не звернувся по допомогу до присутніх і не відправив потерпілого до закладу охорони здоров'я, не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, хоча мав реальну можливість зупинитися та надати допомогу потерпілому, при цьому не маючи об'єктивних причин і підстав відмовитися від прийняття вищевказаних відповідних заходів, а навпаки, розуміючи, що своїми попередніми діями поставив потерпілого ОСОБА_10 в небезпечний для життя стан, внаслідок чого останній був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок свого безпорадного стану, пов'язаного з отриманням тяжких травм, реалізуючи свій злочинний умисел на уникнення від покарання, на керованому ним автомобілі MAZDA 626 р.н. НОМЕР_1 , не зупинився та зник з місця дорожньо-транспортної події, залишивши постраждалого лежати на місці події.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину визнав частково - за ч.2 ст. 286 КК України повністю, за ч.1 ст. 135 КК України - не визнав, при цьому пояснив, що 01.01.2021 року, керуючи автомобілем MAZDA 626 р.н. НОМЕР_1 , рухаючись з боку м. Одеси у напрямку с. Нерубайське, в селищі Усатове, у темну пору доби, приблизно о 21.30 год, відчув удар у праву сторону автомобіля. Він вийшов з автомобіля, подивився - нікого не було, подумав, що збив тварину та поїхав додому, при цьому до місця, де стався удар, не дійшов. Приїхавши додому, поставив автомобіль в гараж, приблизно 20% вітрового скла було пошкоджено. Наступного дня дружина сказала, що з новин в соціальних мережах дізналася про дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого загинула людина. Він звернувся до відділення поліції з заявою, в якій повідомив про наїзд на пішохода в районі повороту вулиці, повз Хаджибейсього лимана. Пояснив, що умислу на завідоме залишення без допомоги постраждалого він не мав, оскільки не бачив його. Цивільний позов потерпілої визнав в повному обсязі. На стадії судових дебатів обвинувачений пояснив, що визнає себе винним в повному обсязі, щиро кається, просив не позбавляти волі, оскільки має на утриманні сина - інваліда дитинства.
Вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена в судовому засіданні і підтверджується наступними доказами.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 пояснила, що її син ОСОБА_10 01.01.2021 року зустрічався з друзями, вона дзвонила йому о 19.00 год, потім о 21.10 год надіслала СМС з питанням, коли він буде вдома, він не відповів. Близько другої години ночі їй на мобільний телефон зателефонували з поліції з повідомленням про загибель сина, потім дзвонив друг ОСОБА_11 , також повідомив, що син загинув. На задоволенні цивільного позову наполягала, з урахуванням перерахованих їй коштів обвинуваченим на стадії судового розгляду у розмірі 137000 грн, просила стягнути з обвинуваченого на її користь моральну шкоду - 363000 грн, матеріальну - 74740 грн. Щодо міри покарання обвинуваченому, у судових дебатах пояснила, що на позбавленні волі обвинуваченого наполягає.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що 01.01.2021 року ввечері, близько 22 год, він йшов разом з друзями, двоє з хлопців йшли попереду, він позаду. Побачив тіло чоловіка, тіло було в комишах, голову було видно, обличчя було в крові, він почав зупиняти автомобілі, хлопець, який був разом з ним - ОСОБА_13 , з його мобільного телефона викликав поліцію. Щодо показань свідка ОСОБА_14 в тій частині, що він бачив, як зупинився автомобіль, вийшли 4 осіб і викинули тіло з багажника, зазначив, що ОСОБА_14 знає давно, він постійно щось вигадує, говорить те, що не відповідає дійсності. Крім того, він ( ОСОБА_12 ) йшов позаду ОСОБА_14 і міг бачити автомобіль, але не бачив, бо його там не було.
Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.01.2021 року зі схемою та фототаблицею до нього, місцем дорожньо-транспортної пригоди є ділянка дороги навпроти будинку АДРЕСА_2 , в ході огляду був виявлений труп ОСОБА_10 (т. 1 а.с.94-108).
Відповідно до протоколу огляду трупа, 02.01.2021 року на місці дорожньо-транспортної пригоди був оглянутий труп невстановленого чоловіка, з численними тілесними ушкодженнями (т. 1 а.с. 111).
03.01.2021 року був проведений огляд гаражу, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_15 (тещі ОСОБА_7 ), в якому знаходиться автомобіль MAZDA 626 р.н. НОМЕР_1 . На автомобілі були явні пошкодження після дорожньо-транспортної пригоди, а саме: розбите лобове скло в правій частині, розбита частина правої фари, на капоті подряпини і вм'ятини, вм'ятини на правому передньому крилі. На правій частині капоту автомобіля виявлені сліди бурого кольору, схожі на кров, на правому куті кріплення лобового скла були виявлені біологічні сліди - волосся (т. 1 а.с.114-122).
З висновку судово-медичної експертизи № 89-18/21 від 10.02.2021 року вбачається, що на трупі ОСОБА_10 були виявлені наступні ушкодження:
- відкрита черепно-мозкова травма: забійно-рвана рана волосяної частини голови, забійна рана обличчя, багатоосколковий перелом кісток склепіння та основи черепа з розривом сухожилкового шолому та твердої оболонки мозку, крововиливами під останню, зміщенням уламків та розтрощенням і забоями речовини мозку в ділянці перелому, крововилив під м'яку мозкову оболонку на всьому протязі головного мозку, крововиливи у шлуночки мозку;
- закрита травма живота: садно на передній нижній ділянці тулуба (на передній черевній стінці зліва), надрив задньої поверхні лівої нирки, з крововиливом у за очеревинну клітковину;
- травма вільних частин нижніх кінцівок: садно на передній ділянці правої гомілки, багатоосколкові переломи правих велико - (догори від підошовної поверхні стоп на 44,2 см) та малогомілкової (догори від підошовної поверхні стоп на 39,4 см) кісток зі зміщенням відламків, садна на передній ділянці лівої гомілки;
- ознаки загального струсу тіла: крововиливи у коренях легенів, зв'язковому і підвішуючому апаратах печінки і селезінки, пухкій клітковині вздовж шийного та грудного відділів хребта;
дана поєднана травма голови, живота та вільних частин нижніх кінцівок, утворилася незадовго до смерті, в період часу, що обчислюється хвилинами, і таким чином могла була отримана - 01.01.2021 року. Це підтверджують результати розчину та судово-гістологічного дослідження - западаючий характер поверхні саднен, відсутність ознак загоєння ран та переломів, рідкий стан крові в серцево-судинній системі, а також, наступна ступінь вираженості реактивних змін м'яких тканин з ділянок ушкоджень (тобто, відповідь (реакція) організму на ушкодження) - «без вираженої клітинної реакції);
характерологічні особливості вищеописаних ушкоджень вказують на те, що вони заподіяні діями тупих твердих предметів. Масивність, множинність, поєднаність, локалізація ушкоджень, а також, наявність ознак загального струсу тіла, свідчать про те, що вони могли утворитися в умовах автомобільної травми, зокрема, при зіткненні рухомого транспортного засобу з пішоходом;
всі ушкодження у ОСОБА_10 утворилися по одному механізму, таким чином, складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс поєднаної травми голови, живота та вільних частин нижніх кінцівок, який був небезпечний для життя, в тому числі і в момент заподіяння. Виходячи з п. 4.8 та п. 4.9.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, дана поєднана травма з багатоосколковим перелом кісток черепа з розривом сухожилкового шолому та твердої оболонки мозку, крововиливами під останню, зміщенням уламків та розтрощення і забоями речовини мозку в ділянці перелому, крововиливами під м'яку мозкову оболонку, у шлуночки мозку, надривом тканини лівої нирки, багатоосколковими переломами правих велико та малогомілкових кісток зі зміщенням відламків за критерієм небезпеки для життя, згідно п. 2.1.2., п. 2.1.3. «а», «б», «в», «г», «л», «м», «о» та п. 4.6 «Правил…», містить ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень;
смерть ОСОБА_10 знаходиться у прямому причинному зв'язку із вищевказаною поєднаною травмою голови, живота та вільних частин нижніх кінцівок з багатоосколковим перелом кісток черепа з розривом сухожилкового шолому та твердої оболонки мозку, крововиливами під останню, зміщенням уламків та розтрощенням і забоями речовини мозку в ділянці перелому, крововиливами під м'яку мозкову оболонку, у шлуночки мозку, надривом тканини лівої норки, багатоосколковими переломами правих велико та малогомілкових кісток зі зміщенням відламків;
при судово-токсичному дослідженні крові від трупа ОСОБА_10 виявлений етиловий спирт у концентрації: в крові - 1,92‰, в сечі - 3,00‰. Така концентрація етилового алкоголю в крові при житті могла відповідати алкогольному сп'янінню середнього ступеню (т. 1 а.с.128-132).
Згідно висновку судово-медичної криміналістичної експертизи № 10 від 29.01.2021 року та фотоблицею до нього, куртка з рясними грязьо-пиловими накладаннями та пошкодженнями, які представляють собою два розриви по правому і лівому вільним краям капюшона, які утворилися в результаті чрезмірного перерозтягнення при зачепі, інших пошкоджень на куртці не виявлено; кофта з рясними грязьо-пиловими накладаннями та пошкодженнями, які представляють собою групу множинних розривів, розташованих на лівій полі, в її нижній третині, які утворилися в результаті ковзання по слідутворюючий поверхні та зачепів її виступаючої частини, інших пошкоджень на кофті не виявлено штани з рясними грязьо-пиловими накладаннями та пошкодженнями, пошкодження представляють собою групу множинних елементів, розташованих на передній поверхні правої і лівої половини штанів, в їх верхній третині, які утворилися в результаті ковзання по слідутворюючий поверхні та зачепів її виступаючої частини, інших пошкоджень на штанах не виявлено; майка з рясними грязьо-пиловими накладаннями та накладаннями речовини, що схожа з кров'ю та пошкодженнями, які представляють собою розрив, розташований на передній поверхні майки зліва, в її середні третині, який утворився в результаті чрезмірного перерозтягання при зачепі, інших пошкоджень на майці не виявлено. Враховуючі дані проведеної експертизи одягу, а також дані раніш проведеної експертизи взуття ОСОБА_10 та дослідження кісток правої гомілки, вилучених від трупа ОСОБА_10 , не виключається, що в момент первинного контактування з транспортним засобом пішохід ОСОБА_10 міг перебувати в вертикальному положенні, або наближеному до такого, а травмуюча сила діяла у напрямку спереду-назад та зліва-направо, в ліву передньобічну поверхню тіла (т. 1 а.с.133-138).
У відповідності до акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 18 від 04.02.2021 року та додатком до нього, у трупа ОСОБА_10 виявлені наступні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма: забійно-рвана рана волосяної частини голови, забійна рана обличчя, багатоосколковий перелом кісток склепіння та основи черепа з розривом сухожилкового шолому та твердої оболонки мозку, крововиливами під останню, зміщенням уламків та розтрощенням і забоями речовини мозку в ділянці перелому, крововилив під м'яку мозкову оболонку на всьому протязі головного мозку, крововиливи у шлуночки мозку; закрита травма живота: садно на передній нижній ділянці тулуба (на. пере, черевній стінці зліва), надрив задньої поверхні лівої нирки, з крововиливом у заочеревинну клітковину; травма вільних частин нижніх кінцівок: садно на передній ділянці правої гомі багатоосколкові переломи правих велико- (догори від підошовної поверхні стоп на 44,2 см та малогомілкової (догори від підошовної поверхні стоп на 39,4 см) кісток зі зміщенням відламків; садна (2) на передній ділянці лівої гомілки; ознаки загального струсу тіла: крововиливи у коренях легенів, зв'язковому і підвішуючому апаратах печінки і селезінки, пухкій клітковині вздовж шийного та грудь відділів хребта;
дана поєднана травма голови, живота та вільних частин нижніх кінцівок, утворив: незадовго до смерті, в період часу, що обчислюється хвилинами, і, таким чином могла бути отримана-01.01.2021 р Це підтверджують результати розтину та судово-гістологічне дослідження - западаючий характер поверхні саднен, відсутність ознак загоєння ран переломів, рідкий стан крові в серцево-судинній системі, а також, наступна ступі вираженості реактивних змін м'яких тканин з ділянок ушкоджень (тобто, відповідь (реакція) організму на ушкодження) -«без вираженої клітинної реакції»;
характерологічні особливості вищеописаних ушкоджень вказують на те, що воі заподіяні діями тупих твердих предметів. Масивність, множинність, поєднаність локалізація ушкоджень, а також, наявність ознак загального струсу тіла, свідчать про те, що вони могли утворитися в умовах автомобільної травми, зокрема, при зіткненні рухомого транспортного засобу з пішоходом;
в момент первинного контактування з транспортним засобом гр. ОСОБА_10 міг перебувати у вертикальному положенні, або близькому до такого, на що вказують локалізація та взаєморозташування ушкоджень на тілі трупа та одязі;
за даними судово-криміналістичного дослідження кісток гомілки правої нижньої кінцівки - «На правих великогомілковій та малогомілковій кістках були виявлені переломи діафізів та епіфізів кісток які складають єдиний комплекс травми і утворилися одномоментно в результаті прикладання травмуючої сили в напрямку зліва направо та дещо спереду назад». Отже, гр. ОСОБА_10 в момент первинного контактування з транспортним засобові міг бути звернений лівою та дещо передньою ділянками правої нижньої кінцівки до частин кузова автомобіля; також, про можливе розташування лівою бічною ділянкою тіла гр. ОСОБА_10 свідчить переважно лівобічна локалізація інших ушкоджень, виявлених у трупа;
всі ушкодження у гр. ОСОБА_10 утворилися по одному механізму, таким чином, складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс поєднаної травми голови, живота та вільних частин нижніх кінцівок, який був небезпечний для життя, в тому числі і в момент заподіяння Виходячи з п 4.8. та п. 4.9.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. дана поєднана травма з багатоосколковим переломом кісток черепа з розривом сухожилкового шолому та твердої оболонки мозку, крововиливами під останню, зміщенням уламків та розтрощенням і забоями речовини мозку в ділянці перелому, крововиливами під м'яку мозкову оболонку, у шлуночки мозку, надривом тканини лівої нирки, багатоосколковими переломами правих велико- та малогомілкових кісток зі зміщенням відламків за критерієм небезпеки для життя, згідно п. 2.1.2., п. 2.1.3. «а», «б», «в», «г», «л», «м», «о» та п. 4.6. «Правил...», містить ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень;
смерть гр. ОСОБА_10 знаходиться у прямому причинному зв'язку із вищевказаною поєднаною травмою голови, живота та вільних частин нижніх кінцівок з багатоосколковим переломом кісток черепа з розривом сухожилкового шолому та твердої оболонки мозку, крововиливами під останню, зміщенням уламків та розтрощенням і забоями речовини мозку в ділянці перелому7, крововиливами під м'яку мозкову оболонку, у т.ч. шлуночки мозку, надривом тканини лівої нирки, багатоосколковими переломами правих велико-та малогомілкових кісток зі зміщенням відламків;
смерть гр. ОСОБА_10 настала відразу після отримання вищевказаних
ушкоджень, що складають поєднану травму голови, живота та вільних частин нижніх
кінцівок, - миттєво, на що вказує ступінь вираженості трупних змін, встановлений при
дослідженні трупа 04.01.2021 р. між 10:09-10:18 год, і таким чином настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Час настання смерті не суперечить такому, що вказаний у обставинах справи даного
направлення-« ІНФОРМАЦІЯ_4 »;
при судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_10
виявлений етиловий спирт у концентрації: в крові - 1,92‰, в сечі - 3,00‰. Така
концентрація етилового алкоголю в крові при житті могла відповідати алкогольному сп'янінню середнього ступеню (т. 1 а.с.141-147).
З акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 40/18 від 04.01.2021 року вбачається, що при судово-токсичному дослідженні крові, сечі від трупа ОСОБА_10 виявлений етиловий спирт у концентрації: в крові - 1,92‰, в сечі - 3,00‰ (т. 1 а.с.148).
Відповідно до акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 4 від 04.01.2021 року, кров трупа ОСОБА_10 , 1988 року народження відноситься до групи В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за системою АВО (т. 1 а.с. 149).
Згідно акту судово-медичного-гістологічного дослідження № 92/18 від 20.01.2021 року, у наданих гістологічних препаратах від трупа ОСОБА_10 виявлено: вогнище субарахноїдальні крововиливи в м'яких мозкових оболонках великих півкуль, мозочка; ушкодження твердої мозкової оболонки, субдуральний крововилив; травматичний розрив нирки з крововиливами, розтрощенням тканини; вогнищеві крововиливи в м'яких тканинах голови, вздовж хребта, правої гомілки - без вираженої клітинної реакції. Вогнищеві крововиливи, вогнища набряку, ділянки дистелектазу в легені. Нерівномірно виражене кровонаповнення, паренхіматозна дистрофія внутрішніх органів. Порушення реологічних властивостей крові. Нерівномірно виражене кровонаповнення, периваскулярний кардіосклероз, дистрофія, фокуси фрагментації кардіоміоцитів, склеротичні зміни артерійних судин в міокарді (т. 1 а.с.150).
Як вбачається з акту № 3 від 21.01.2021року судово-медичного дослідження (обстеження) кісток правої гомілки, вилучених від трупа ОСОБА_10 , та фототаблиці до нього, на правих великогомілковій та малогомілковій кістках були виявлені переломи діафізів та епіфізів кісток, які складають єдиний комплекс травми і утворилися одномоментно в результаті прикладання травмуючої сили в напрямку зліва направо та дещо спереду назад (т. 1 а.с. 151-155);
Згідно висновку № 9 від 29.01.2021 року судово-медичної криміналістичної експертизи взуття (кросівок), та фотоблиці до нього, на підметці правого кросівка та в носовій частині і підметці лівого кросівка виявлені свіжі сліди стертості матеріалу (сліди ковзання), які утворилися при ковзання підошов по слідоутворюючий поверхні в напрямку зліва-направо та спереду-назад. Не виключається, що в момент первинного контактування з транспортним засобом пішохід ОСОБА_10 міг перебувати в вертикальному положенні, або наближеному до такого, обидві його ноги були опірними, а травмуюча сила діяла у напрямку спереду-назад та зліва-направо, в ліву передньобічну поверхню тіла (т. 1 а.с.169-173).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 80 від 04.02.2021 року об'єкти № 1-10, вилучені 03.01.2021 року на правому куті кріплення лобового скла автомобіля «MAZDA 626» р.н. НОМЕР_1 , є волоссям людини, походить з голови та при порівняльному дослідженні зі зразками волосся з голови потерпілого ОСОБА_10 виявляють схожість за основними морфологічними ознаками. Враховуючи характер кореневих кінців, можна вважати, що волосся № 3,4,8,10 - обірване, № 1,2,5-7,9 - відділене ріжучим чи гострим рубаючим предметом (т.1 а.с. 174-176).
Висновком експерта № 21-41 від 17.03.2021 року з транспортно-трасологічної експертизи по дослідженню ДТП - обставин наїзду автомобіля MAZDA 626 на пішохода та фототаблицею, підтверджено наступне: 1) на наданому автомобілі MAZDA 626 р.н. НОМЕР_1 визначається наявність слідів та ушкоджень, які можливо віднести до утворення їх у результаті контактування з об'єктом, що не має рівноміцних металу та полімеру крайок, з залишенням характерних для контактування з тілом людини - пішоходом, ушкоджень деталей на правому закінченні передньої частини з переходом на передню частину правого переднього крила, праву блок фору, праве закінчення переднього вітрового скла. Розподіл зазначених ушкоджень на правому закінченні автомобіля характерний для наступного (найбільш можливого) механізму контактування з пішоходом, що перебуває у вертикальному положенні або близькому до нього - первинне контактування з правим закінченням переднього бамперу з наступним закиданням тіла на фару, крило та праве закінчення вітрового скла, після чого мало місце падіння пішохода на опору поверхню; 2) п'ять осколків полімеру прозорого кольору, які були вилучені працівниками поліції з місця дорожньо-транспортної пригоди є фрагментами розсіювача правого підфарника автомобіля MAZDA 626 р.н. НОМЕР_1 ;. 3) місце наїзду автомобіля MAZDA 626 на пішохода мало місце в районі правої крайки проїзної частини вул. Берегова с. Усатове Одеського району Одеської області до осипу уламків прозорого полімера, які були зафіксовані працівниками поліції на схемі дорожньо-транспортної пригоди. Встановити експертним шляхом більш конкретніше розташування місця наїзду автомобіля на пішохода не представляється можливим у зв'язку з відсутністю достатньої кількості слідової інформації (т. 1 а.с.178-182).
Як вбачається з висновку експерта № 21-42 від 05.03.2021 року автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля MAZDA 626 р.н. НОМЕР_1 та фототаблиці до нього, рульове керування, робоча гальмова система та ходова частина наданого на дослідження автомобіля MAZDA 626 р.н. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди забезпечували водієві технічну можливість контролювати напрямок руху автомобіля та здійснювати його гальмування з ефективністю відомою водію, при цьому в зазначених системах не було несправностей, які могли б обумовити раптове для водія відведення автомобіля (при гальмуванні або русі накатом) від визначеного напрямку руху або відмову систем. Система освітлення передньої частини наданого автомобіля MAZDA 626 р.н. НОМЕР_1 до моменту дорожньо-транспортної пригоди перебувала у працездатному стані та при необхідності могла виконувати свої функції по позначенню даного транспортного засобу на проїжджій частині, освітленню напрямку руху (т. 1 а.с.184-188).
У відповідності до висновку експерта № 21-1517 від 23.03.2021 року з автотехнічної експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди - наїзд автомобіля на пішохода, 1-3) якщо наїзд відбувся на праві стороні проїзної частини - в умовах даної події належні дії водія автомобіля MAZDA 626 регламентувалися вимогами пунктів 12.4, 12.2, 12.3 ПДР, згідно яких йому при русі у населеному пункті, в умовах недостатньої видимості слід обирати швидкість відповідну відстані видимості елементів дороги і з моменту виникнення небезпеки для руху вжити заходів щодо зниження швидкості свого транспортного засобу, аж до зупинки. Згідно заданих слідством вихідних даних водій автомобіля MAZDA 626 з моменту виникнення небезпеки для руху, заданого слідством, належним виконанням вимоги п. 12.3 ПДР мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом гальмування, незалежно від швидкості руху (50-60 км/г) та стану опорної поверхні (суха, волога). Якщо наїзд відбувався на правому узбіччі - в умовах даного розвитку події належні дії водія автомобіля MAZDA 626, який має намір з'їзду з проїжджої частини на узбіччя, регламентувалися вимогами пунктів 12.4, 12.2, 12.1, 10.1 та 10.2 ПДР, згідно з якими йому при русі у населеному пункті, в умовах недостатньої видимості слід обирати швидкість відповідну відстані видимості елементів дороги, потрібно вибрати безпечну швидкість для можливості контролю за рухом і можливості безпечно ним керувати, і з моменту появи наміру з'їзду з проїжджої частини на узбіччя, йому було перед зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху і при з'їзді на узбіччя поступиться дорогою пішоходу, напрямок руху якого він перетинає. Належним виконанням вимог п. 12.1, 10.1 та 10.2 ПДР, водій автомобіля MAZDA 626 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода незалежно від швидкості руху (50/60 км/г) та стану опорної поверхні (суха, волога). В умовах даної події водія автомобіля MAZDA 626, які не відповідали вимогам: п. 12.3 ПДР (якщо наїзд відбувся на правій стороні проїжджої частини); п. 12.1, 10.1 та 10.2 ПДР (якщо наїзд відбувся на правому узбіччі), з технічної точки зору, перебувають у причинному зв'язку з фактом ДТП (т.1 а.с.190-195).
Суд критично ставиться до доводів обвинуваченого в тій частині, що він не залишав завідомо без допомоги ОСОБА_10 , оскільки в момент удару подумав, що збив тварину. При цьому суд виходить з того, що як вбачається з фототаблиць до огляду автомобіля, висновків експерта, лобове скло автомобіля було пошкоджене майже наполовину, що свідчить про те, що при контактуванні з твариною була б пошкоджена нижня частина автомобіля (фара, бампер тощо), в верхній частині лобового скла було наявне волосся, сліди крові. Крім того, як пояснював обвинувачений, він їхав додому взяти документи і повинен був одразу повернутися на роботу, оскільки перебував на зміні, разом з цим, він на роботу не повернувся, автомобіль поставив в гараж. Наведене свідчить про те, що він розумів, що в дорожньо-транспортній пригоді постраждала людина, але не зупинився і допомогу не надав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена в ході судового розгляду, оскільки беззаперечно підтверджується дослідженими судом доказами.
В ході судового розгляду був допитаний свідок сторони обвинувачення ОСОБА_14 , який пояснив, що 01.01.2021 року він разом з друзями в вечірній час йшли по вулиці, в селищі Усатове, де він бачив, як зупинився автомобіль, з якого вийшли четверо осіб, достали з багажника труп людини і викинули його на відстані 2м від проїжджої частини. Потім хлопці з його компанії, які йшли позаду, викликали поліцію.
Суд ставиться критично до показань вказаного свідка, оскільки вони спростовуються показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , висновками експертиз, які свідчать про те, що в верхній частині лобового скла автомобіля, яким керував ОСОБА_7 , було виявлене волосся, яке належить загиблому ОСОБА_10 , крім того, враховуючи положення ст. 85 КПК України, вказаний доказ є неналежним.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, а також за ч.1 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , є з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. В ході судового розгляду було встановлено, що 03.01.2021 року ОСОБА_7 звернувся до Усатівського відділення поліції з заявою, в якій повідомив, що здійснив наїзд на пішохода, про те, що постраждала людина, дізнався із соціальних мереж. Крім того, обвинувачений щиро розкаявся, частково відшкодував заподіяну шкоду потерпілій.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про пробацію» під час вирішення питання про застосування до особи пробації суд бере до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення та соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченого або засудженого, яку готує персонал органу пробації або адміністрація установи виконання покарань.
За приписами ч.1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Відповідно до досудової доповіді, складеної Біляївським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , враховуючи інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, середній ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_7 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (т. 1 а.с. 81-85).
Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого - він раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні сина - інваліда дитинства ОСОБА_16 (т.1 а.с. 197), наявність обставин, що пом'якшують покарання - з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, ту обставину, що він самостійно з'явився до правоохоронних органів і повідомив про свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди і загибель людини, відсутність обтяжуючих обставин, часткове відшкодування заподіяної шкоди, думку потерпілої ОСОБА_9 , яка наполягала на позбавленні волі обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у виді позбавлення волі, на строк ближче до нижньої межі санкції ч.2 ст. 286 КК України.
При цьому з підстав, наведених вище, суд не вбачає можливості звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, згідно ст. 75 КК України, про що просив обвинувачений.
Що стосується додаткової міри покарання, то з огляду на характер допущених обвинуваченим грубих порушень Правил дорожнього руху, внаслідок яких загинула людина, обставини вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, суд вважає, що це є достатньою підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Адвокатом ОСОБА_17 в інтересах потерпілої ОСОБА_9 заявлено цивільний позов, який згодом був уточнений, в якому він просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_9 моральну шкоду - 363000 грн. та витрати на поховання 74740 грн. При цьому обґрунтовує заявлені вимоги тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди загинув син потерпілої ОСОБА_10 . На оплату послуг по оформленню, організації і проведенні похоронного ритуалу витрачено 53740 грн., за гранітний пам'ятник та його спорудження - 21000 грн. Крім того, потерпілій була заподіяна моральна шкода, оскільки загинув її син, внаслідок чого був порушений звичайний спосіб його життя, це негативно вплинуло на стан здоров'я ОСОБА_9 , вона почала нервово ставитися до оточуючого світу. Моральну шкоду потерпіла ОСОБА_9 визначила у 500000 грн. При цьому просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 лише 363000 грн, оскільки він в добровільному порядку сплатив на погашення моральної шкоди, а саме: 25.05.2021 року - 50000 грн, 19.07.2021 року - 31000 грн, 04.10.2021 року - 28000 грн, 11.11.2021 року - 28000 грн, - загалом 137000 грн.
Вирішуючи питання про заявлений цивільний позов потерпілої, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.
На організацію поховання потерпілою було витрачено 53740 грн., сплачено за гранітний пам'ятник та його спорудження - 21000 грн., що підтверджено матеріалами справи (т.1 а.с. 37-46), крім того, обвинувачений визнав цивільний позов повністю, тому стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої на відшкодування матеріальної шкоди підлягає 74740 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до п. 9 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У зв'язку із загибеллю сина - ОСОБА_10 , потерпілій ОСОБА_9 завдана моральна шкода, яка виразилась в душевних стражданнях, тривалому стресі, психічних переживаннях, порушенні сталого ритму життя, погіршенні стосунків з оточуючими людьми. Завдані моральні страждання спричинили негативні зміни у житті потерпілої ОСОБА_9 .
Виходячи із засад виваженості, розумності, справедливості, суд оцінює моральну шкоду у 500000 грн, при цьому враховуючи, що 137000 грн обвинуваченим сплачено в ході судового розгляду, з обвинуваченого на користь потерпілої слід стягнути 363000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки процесуальні витрати, зазначені в обвинувальному акті, документально підтверджені, стягненню з обвинуваченого на користь держави підлягає 8237,28 грн. за залучення експертів на проведення судової автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля, судової транспортно-трасологічної експертизи, судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно ч.4 ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеса в рамках вказаного кримінального провадження, підлягає скасуванню.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 174, 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 135, ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 135 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі
за ч.2 ст. 286 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 4 (чотирьох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Застосувати відносно засудженого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою і утримувати його в Одеському слідчому ізоляторі, до набрання вироком законної сили. Взяти під варту в залі суду.
Строк відбування покарання відраховувати з 01 листопада 2022 року.
Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеса від 05 січня 2021 року, на автомобіль MAZDA 626 р.н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_7 (т.1 а.с. 125-127) - скасувати.
Речові докази - осип прозорого кольору, схожої на осип скла фари з автомобіля (т.1 а.с. 109-110) - знищити, автомобіль MAZDA 626 р.н. НОМЕР_1 (т.1 а.с. 123-124) - повернути власнику ОСОБА_7 .
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 363000 грн, матеріальну шкоду у розмірі 74740 грн, а всього 437740 грн.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення експертиз у розмірі 8237,28 грн.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_7 - з дня вручення копії вироку.
Суддя ОСОБА_1