31 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №240/12030/21
адміністративне провадження № К/990/28312/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Уханенка С.А., Шевцової Н.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2022 року у справі №240/12030/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - ГУ НП в Житомирській області), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу ГУ НП в Житомирській області від 24 травня 2021 року №700 «Про застосування дисциплінарних стягнень» стосовно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Житомирській області від 25 травня 2021 року №168 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби капітана поліції ОСОБА_1 ;
поновити позивача на службі в Національній поліції на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області з 26 травня 2021 року;
стягнути з ГУ НП в Житомирській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу починаючи з 26 травня 2021 року;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
12 жовтня 2022 року позивач повторно засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби.
Посада публічної служби, яку обіймав позивач, та у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір (начальник сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області), не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до примітки статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції".
За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались, відносяться до справ незначної складності.
Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність випадків, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначив, що позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, а саме: факт отримання ОСОБА_1 від начальника відділу внутрішньої безпеки ПСП «Агрофірма «Світанок» Демченка Романа Васильовича талони на паливо загальною кількістю 400 літрів, при розгляді іншої справи, адже суди попередніх інстанцій вже підтвердили цей факт.
Суд відхиляє такі доводи скаржника з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження він не навів та не обґрунтував, при розгляді яких саме справ позивач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у конкретній іншій справі. Суд зазначає, що лише загальні посилання на такі обставини, за відсутності вмотивованих аргументів, не дають підстав для висновку, що є підстави для відкриття касаційного провадження, з посиланням на підпункт "б" частини п'ятої статті 328 КАС України.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення прийняті у справі, яка відноситься до категорії справ незначної складності, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2022 року у справі №240/12030/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: С.А. Уханенко
Н.В. Шевцова